Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що наврядчи буде дотримано всіх умов справедливого миру в Україні. Про це Стубб сказав в інтерв’ю фінському каналу MTV Uutiset, коментуючи мирні ініціативи США.
При цьому Стубб зазначив, що Фінляндія та Європа працюють над тим, щоб забезпечити збереження незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
“Але реальність також полягає в тому, що мир може бути хорошим, поганим або певною мірою компромісним. І реальність така, що ми, фіни, також повинні готуватися до моменту, коли мир буде досягнутий, а всі умови для справедливого миру, про які ми так багато говорили протягом останніх чотирьох років, навряд чи будуть виконані”, – зазначив президент.
Політик також вважає, що найближчі дні та тижні покажуть, чи будуть плідними мирні зусилля. Стубб скептичний стосовно того, що Росія може прийняти останню версію “мирного плану” для України.
Як відомо, 2 грудня у Кремлі відбулися переговори російського диктатора Володимира Путіна зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Сторони обговорювали мирний план США щодо України. Компромісів знайдено не було. А 4 грудня відбудеться другий тур перемовин Україна – США.
Позначка: Фінляндія
-
Стубб сумнівається в реальності справедливого миру для України
-
Зеленський зробив заяву напередодні переговорів
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з лідером Фінляндії Александром Стуббом, під час якої, зокрема, обговорив дипломатичні перспективи напередодні переговорів з партнерами у США та Європі. Про це повідомила пресслужба глави держави в неділю, 30 листопада.
Український лідер подякував за незмінну підтримку та майже щоденну координацію. Сторони обмінялися інформацією щодо різних аспектів у позиції Росії та оцінками наявних дипломатичних перспектив.
Зеленський поінформував Стубба про те, до чого українська делегація готується на переговорах у США, та про отримані від американської сторони сигнали.
Президент України зазначив, що на тижні буде багато роботи з партнерами у Європі, і важливо, щоб усі були з однаковим баченням ситуації та розумінням, що тиск на Росію, як на єдину причину цієї війни, може реально спрацювати заради миру.
-
У Фінляндії пропонують у мирній угоді обмежити чисельність амії РФ
Очільниця Міністерства закордонних справ Фінляндії, Еліна Валтонен, висловила думку, що у випадку укладення потенційної мирної угоди, яка передбачатиме обмеження чисельності Збройних Сил України, також потрібно встановлювати ліміти на російську армію. Вона наголосила, що цей крок отримав би підтримку міжнародної спільноти, навіть якщо Кремль його не схвалить. Валтонен зазначила, що історично саме Росія була загрозою для сусідніх країн, тому вимоги про обмеження збройних сил мають стосуватися і до Росії. Вона підкреслила, що російська загроза залишається, навіть якщо конфлікт в Україні завершиться.
-
Фінляндія приєдналася до морської коаліції
Фінляндія приєдналася до морської коаліції під керівництвом Великої Британії та Норвегії, яка допомагає у розвитку військово-морських сил України. Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен прийняв рішення про це. У коаліцію вже входить 17 країн, а Фінляндія долучилася з метою підтримки оборонних спроможностей України. Раніше Фінляндія вже брала участь у різних коаліціях для розвитку оборонних технологій.
-
Зеленський провів переговори з Мерцом і Стуббом
Президент України Володимир Зеленський провів телефонні розмови з канцлером Німеччини та президентом Фінляндії, де поділився деталями роботи над кроками для завершення війни. Українська команда повернулася з Женеви, надала президенту повну доповідь і оновлений рамковий документ. ЗМІ повідомили, що Україна погодилась на мирний план, але є деякі незначні деталі, які потрібно вирішити. Лідери обговорили розвиток ситуації та наступні кроки, а також порядок денний засідання Коаліції охочих.
-
Фінляндія скликає саміт семи країн Східного флангу ЄС
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо запросив лідерів семи країн ЄС на саміт Східного флангу, який відбудеться в Гельсінкі 16 грудня. На зустрічі буде обговорено питання оборонної готовності та загроз європейській безпеці, зокрема на східному кордоні ЄС. Учасники саміту включатимуть прем’єр-міністрів Швеції, Естонії, Латвії, Польщі, Болгарії, а також президентів Румунії та Литви. Орпо наголосив, що ця зустріч стане важливою для обговорення загроз безпеці та поглиблення співпраці в галузі оборони та управління кордонами. Зокрема, країни, що мають спільний кордон з Росією, стикаються зі спільними викликами безпеки, такими як гібридні операції, кібератаки та порушення повітряного простору. Орпо закликав Європу посилити оборону на кордоні з Росією. Цей саміт відбудеться перед засіданням Європейської ради в Брюсселі.
-
Фінляндія повернула в Росію ексбійця Вагнера, який убивав українців
Чоловіка на ім’я Євген, який воював на боці Росії у складі ПВК Вагнер, повернули на батьківщину. Про це у суботу, 15 листопада, повідомляє Yle з посиланням на інформацію Прикордонної служби Північної Карелії. У відомстві підкреслили, що оприлюднили цей випадок через увагу до його попередньої діяльності.
Прикордонна служба підтвердила, що чоловік має військове минуле, але відмовилася розголошувати деталі. Відомо, що раніше він подавав заяву на отримання міжнародного захисту у Фінляндії.
Євген заявляв, що втік від війни: “Я хотів знайти притулок в іншій країні. Я ще перебуваю на службі, відмовився від свого підрозділу… Я просто хочу жити і не хочу більше війни”. На нього не було відкрито справу за факт незаконного перетину кордону.
Бойовика затримали 17 червня в районі Кітеї після того, як він перетнув фінсько-російський кордон через лісову зону. Його помітили завдяки системі відеоспостереження та реагування на датчики руху. Після цього прикордонний патруль затримав підозрюваного.
Наступного дня Євген з’явився до поліції в місті Йоенсуу. Він пояснив, що наважився перетнути кордон через неможливість отримати прихисток або допомогу в іншій європейській країні. Він зазначив, що саме Фінляндія була найближчою для втечі.
За словами Євгена, він сам спланував втечу. Йому допомогли два товариші, які довезли до лісистої території біля кордону. Подальший шлях до Фінляндії він долав пішки, користуючись смартфоном і додатком AlpineQuest.
Євген регулярно з’являвся в російських пропагандистських відео та розповідав про бої проти українців. Він стверджував, що добровільно долучився до лав російської армії у 2022 році, пройшов підготовку в ПВК Вагнер, а згодом брав участь у боях – зокрема за Бахмут.
Раніше він служив командиром роти 433-го мотострілецького полку ЗС РФ і воював на сході України, включно з операціями під Селидовим та у Бахмуті. В одному з пропагандистських роликів розповідав, як їхній підрозділ підірвав авто з українськими військовими біля Селидового.
Євген на відео, знятому в Україні / СкриншотПісля боїв за Селидове восени 2024 року Євген більше не з’являвся у публічному просторі.
У своїх соцмережах він критикував російське військове керівництво, звинувачуючи його в зраді та брехні. Окрім військового минулого, у Євгена була кримінальна судимість: у 2023 році його засудили за пограбування ювелірного магазину в Омську. Щоб уникнути ув’язнення, він приєднався до бойових дій.
Раніше суд у Казахстані засудив 22-річного Тимура Пралієва, колишнього найманця російської приватної військової компанії Вагнер, до п’яти років колонії середнього рівня безпеки.
Спецоперація Месники-2: викрито 654 бойовика ПВК Вагнер та Редут
-
Зеленський назвав два способи змусити Росію закінчити війну
Український лідер Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Фінляндії Александром Стуббом. Про це глава держави повідомив у Telegram у п’ятницю, 14 листопада.
“Знову жахлива атака Росії проти України, наших людей, звичайних житлових будинків. Алекс висловив співчуття всьому українському народові й засудив цей підлий удар росіян. Подякував йому за ці слова підтримки”, – написав Зеленський.
Сторони обговорили подальшу підтримку України в усіх можливих напрямах і спільні з партнерами кроки для тиску на Росію. “Тільки тиском – санкціями та силою – росіян можна змусити закінчити цю війну, яка нікому, крім них, ніколи не була потрібна. Будемо робити все можливе для цього”, – наголосив президент.
-
Стубб назвав місце для зустрічі Зеленський-Путін
Наступною потенційною нагодою для прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським правителем Володимиром Путіним може стати саміт G20, який відбудеться наприкінці листопада у Південно-Африканській Республіці (ПАР) – в Йоганнесбурзі. Про це сказав президент Фінляндії Александер Стубб, повідомляє MTV Uutiset в понеділок, 3 листопада.
За його словами, хоча наразі немає ознак швидкого припинення вогню чи перемир’я, “робота за лаштунками триватиме”.
Стубб розповів, що минулого тижня обговорював ситуацію в Україні з президентами Казахстану Касим-Жомарт Токаєвим та Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим. Лідери цих країн мають зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у четвер, а згодом – президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зустрінеться з Путіним у Москві.
Він запевнив, що підхід Фінляндії до війни в Україні залишається незмінним: військовий і економічний тиск на Росію необхідно посилити, щоб змусити главу Кремля сісти за стіл переговорів.
На думку Стубба, можлива нагода для цього може виникнути наприкінці цього місяця в Південній Африці.
“Якщо протягом наступних двох-трьох тижнів ситуація розвиватиметься так, як очікується, то, можливо, місцем зустрічі Путіна і Зеленського стане саміт G20 в Йоганнесбурзі”, – сказав Стубб.
Водночас, він не бачить можливості зустрічі президента США Дональда Трампа і Путіна до саміту G20, оскільки вони скасували свою зустріч у Будапешті.
Раніше Зеленський заявив, що Путіну пропонували різні країни та місця для зустрічі на рівні лідерів за його вибором. І українька сторона готова зустрітися будь-де, окрім столиці Росії – Москви.
Зустріч Путін-Зеленський: Кремль пояснив позицію -
Армія Фінляндії розпочинає навчання поблизу російського кордону
Фінляндія планує провести великі військові навчання з участю близько 15 тисяч військовослужбовців у листопаді-грудні. Ці навчання будуть проходити в регіонах, що межують з Росією, і їх мета – підготувати призовників, резервістів та особовий склад для дій у воєнний час. У навчаннях також візьмуть участь війська союзних держав.
Ці навчання проводяться на тлі зміцнення військової інфраструктури НАТО у Фінляндії. У вересні в місті Міккелі розпочав роботу штаб регіонального командування сухопутних військ НАТО, який буде взаємодіяти з національними арміями і планувати навчання та операції.
Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році після вторгнення Росії в Україну, а Швеція – у 2024 році. Це збільшило протяжність кордону НАТО з Росією на понад 1300 кілометрів. Глава РФ Володимир Путін заявив, що вступ Фінляндії та Швеції до НАТО для Москви не є серйозною загрозою.