Відео з соцмереж, де стверджувалося, що Польща, Німеччина та Франція нібито “протягом двох місяців повернуть в Україну понад 40 тисяч призовників”, є фейковим. Про це заявив Центр протидії дезінформації (ЦПД) у Telegram.
Ролик з Мережі замаскований під матеріал західного видання. В ньому йдеться про те, що Польща, Німеччина та Франція нібито “зобов’язалися протягом двох місяців повернути в Україну понад 40 тисяч осіб призовного віку для проходження військової служби”.
З метою “реалістичності” запису було використано справжні кадри з зустрічі Коаліції охочих у Парижі 6 січня, на які накладено вигаданий текст.
У ЦПД наголосили, що ця інформація не відповідає дійсності.
“Жодних офіційних заяв, рішень або домовленостей між Україною та країнами ЄС щодо “примусового повернення 40 тисяч осіб за два місяці” не існує, так само як і подібних матеріалів у західних медіа”, – зазначили в Центрі.
Поширення таких фейків є частиною російської інформаційної операції. Її мета полягає в залякуванні українців за кордоном, дискредитації європейських партнерів України та створенні штучної напруги у відносинах між Україною та ЄС.
Російська пропаганда системно створює фейкові відео та “новини”, імітуючи стиль західних медіа, щоб дезінформація здавалася цілком вірогідною.
Позначка: Франція
-
“ЄС буде повертати біженців в Україну”: в ЦПД викрили російський фейк
-
Макрон представив план розгортання французьких військ в Україні
Президент Франції Емманюель Макрон провів у Єлисейському палаці закриті консультації з парламентськими партіями стосовно можливого розгортання кількох тисяч французьких військових в Україні після укладення мирної угоди з РФ. Про це повідомляє Le Monde.
У зустрічі взяли участь прем’єр-міністр Себастьян Лекорню, міністерка збройних сил Катрін Вотрен, начальник Генштабу Фаб’єн Мандон, глави Сенату та Національної Асамблеї, лідери парламентських груп і партій, а також голови комітетів із закордонних справ та оборони.
Макрон зауважив, що французькі сили “не будуть на передовій” і розгортатимуться як підрозділи стримування для підтримки української армії. За його словами, розгортання військ є елементом гарантій безпеки для України після можливого припинення вогню та відбуватиметься за підтримки США.
Деякі політичні сили Франції висловили застереження щодо ініціативи. Зокрема представники ультралівих, ультраправих та комуністи не підтримують розгортання військ без мандата ООН. Голова фракції “Національне об’єднання” Марін Ле Пен зазначила, що союз із США неможливий після “викрадення” президента Венесуели Мадуро.
Своєю чергою, прем’єр Лекорню повідомив, що дебати у парламенті щодо розгортання французьких військ відбудуться протягом двох-трьох тижнів, з голосуванням або без нього. Нагадаємо, 6 січня в Парижі вже відбулося засідання Коаліції охочих, у якому взяли участь 35 делегатів зі сторін країн-учасниць. Президент України Володимир Зеленський особисто взяв участь у цьому заході, разом із представниками 27 держав та урядів. Серед інших делегатів були американські учасники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алекс Гринкевич.
За результатами саміту було підписано тристоронню декларацію між Україною, Францією і Великою Британією щодо планів з розгортання багатонаціональних сил в Україні після завершення активних бойових дій. Окрім цього, держави-члени Коаліції спільно з Україною та за участю США узгодили декларацію з гарантіями безпеки для забезпечення стабільного та тривалого миру після закінчення війни. Макрон скликає Коаліцію охочих у Єлисейський палац
-
Франція готується до можливих дій США щодо Гренландії
Франція разом з іншими країнами розробляє план дій у разі можливого захоплення Гренландії Сполученими Штатами. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив про це, додавши, що питання буде обговорене на зустрічі з міністрами закордонних справ Німеччини та Польщі. Президент США Дональд Трамп розглядає можливість контролю над Гренландією, включаючи використання американських військ. Це викликало обурення з боку європейських країн.
-
Зеленський провів ще одну зустріч із командою Трампа: про що говорили
Президент України Володимир Зеленський очолив делегацію, яка зустрілася з представниками США Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером для обговорення дипломатичного шляху завершення війни. Українська і американська сторони планують продовжити роботу над узгодженням безпекових гарантій і рамки для завершення конфлікту на зустрічі у Парижі 7 січня. У переговорах також візьмуть участь керівники Офісу президента України та інші високопосадовці. Зеленський висловив подяку США та Дональду Трампу за підтримку і підкреслив важливість щоденних зусиль у досягненні миру. Лідери близько 30 країн на саміті Коаліції охочих у Парижі узгодили запуск системи гарантій безпеки для України, включаючи підтримку ЗСУ та інші заходи у разі агресії з боку Росії.
-
Коаліція охочих: з’явився текст Паризької декларації
У Франції під час засідання Коаліції охочих 6 січня була підписана Паризька декларація “Надійні гарантії безпеки для миру в Україні”. У цьому документі обговорювалося спільне зобов’язання досягти справедливого та тривалого миру в Україні. Важливим пунктом було підтвердження готовності забезпечувати безпеку України та захищати її суверенітет. Декларація передбачає участь у моніторингу режиму припинення вогню, надання військової підтримки Збройним Силам України, формування багатонаціональних сил для безпеки країни, а також сприяння відновленню миру у разі агресії з боку Росії. Президент Зеленський підкреслив важливість угод, які були підписані, та зазначив готовність Європи та Коаліції охочих працювати на забезпечення реальної безпеки.
-
Війська Франції та Британії. Гарантії для України
Франція та Велика Британія планують відправити в Україну війська для забезпечення миру після можливого припинення війни з Росією. Президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та український президент Володимир Зеленський підписали угоду про відправку миротворчого контингенту на саміті в Парижі. Також була підписана «Паризька декларація», в якій країни висловили намір забезпечити Україні гарантії безпеки. Планується створення спеціальної комісії для контролю за виконанням режиму припинення вогню, а також розвиток оборонного співробітництва з Україною. Після припинення війни в Україні, багатонаціональні сили допомагатимуть відновленню української армії та стримуванню подальшої агресії. Учасники саміту висловили готовність до підтримки України у разі майбутнього нападу Росії. Учасники переговорів вважають, що досягли значного прогресу, але наголосили на тому, що найважчі кроки ще попереду.
-
У Парижі зі статуї Жанни д’Арк викрали меч
У Парижі затримали чоловіка, який вдень 2 січня зламав і викрав меч із скульптури Жанни д’Арк на площі Сен-Огюстен. Він заліз на статую, різко смикнув меч руками, виламав його і намагався втекти, але його зупинив патруль поліції. Меч вилучили, а затриманого направлять на поведінкову експертизу. Адміністрація району подала скаргу через пошкодження пам’ятки. Жанна д’Арк – французька національна героїня, символ патріотизму та боротьби за незалежність, яка загинула на вогнищі під час війни проти Англії.
-
Зеленський провів зустріч із Макроном у Парижі
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі. Український лідер наголосив на необхідності підтримки України в умовах продовжуючої агресії Росії. Обговорюючи з Макроном питання протиповітряної оборони, Зеленський підкреслив важливість отримання нових рішень та допомоги для захисту країни. Зустріч відбулася в рамках засідання “коаліції охочих”, у якому взяли участь лідери 35 держав та 2 міжнародні організації. Учасниками засідання були країни Європи, Євросоюз, НАТО та інші.
-
У Франції оголосили присуд 10 людям за кібербулінг Брижит Макрон
Суд у Парижі визнав десятьох людей винними у кібербулінгу в адресу Брижит Макрон, дружини президента Франції, та виніс їм вироки до восьми місяців умовно. Вони публікували зневажливі коментарі про неї в Інтернеті, включаючи образливі висловлювання щодо її статі, сексуальності та віку. Це рішення суду підсилить позицію Макронів, які також подали позов у США проти інфлюенсерки Кендіс Овенс, яка поширювала неправдиві твердження про Брижит. Нападки на дружину президента Франції стали частиною широкої кампанії дезінформації та нападів у Інтернеті, на які їхня родина реагує та намагається протистояти.
-
Джордж Клуні змінив громадянство і наразився на шквал критики Трампа
Американський актор Джордж Клуні та його дружина – правозахисниця Амаль Клуні разом з дітьми отримало громадянство Франції. Новина про це викликала гостру реакцію у президента США Дональда Трампа, який накинувся на подружжя з критикою. Дісталося від Трампа також Франції повідомило у четвер, 1 січня, видання Politico.
Зазначається, що французька влада офіційно надала громадянство подружжю та їхнім дітям 26 грудня. Процес був ініційований міністром закордонних справ Франції Жан-Ноелем Барро, який звернувся з відповідним клопотанням до Міністерства внутрішніх справ. Громадянство було надано за спеціальною процедурою citoyen émérite, яка дозволяє надавати французький паспорт іноземцям, що роблять винятковий внесок у міжнародний авторитет Франції та її економічні зв’язки.
У листі Барро зазначив, що родина Клуні постійно проживає на півдні Франції, де навчаються їхні діти, а також підтримує тісні особисті та професійні зв’язки з країною. Він підкреслив благодійну діяльність подружжя та заявив, що вони “уособлюють цінності солідарності, свободи й творчості, які Франція просуває у світі”. Також у документі наголошується, що професійна діяльність Джорджа Клуні приносить “значні фінансові вигоди”, від яких виграє французька кіноіндустрія.
Новина про громадянство стала відома напередодні Нового року й викликала гостру реакцію Дональда Трампа. У дописі в соцмережі Truth Social він назвав Джорджа та Амаль Клуні “двома з найгірших політичних провісників усіх часів” і заявив, що Франція, громадянами якої вони стали, “переживає серйозну кризу злочинності через жахливе управління імміграцією”.
Трамп також висміяв політичну діяльність актора, згадавши його підтримку Демократичної партії США. У липні 2024 року Клуні опублікував колонку в The New York Times, у якій закликав тодішнього президента Джо Байдена відмовитися від участі в президентських перегонах після невдалих дебатів із Трампом. Менш ніж за два тижні Байден зняв свою кандидатуру.
Посилаючись на цей епізод, Трамп написав, що Клуні “відмовився від Байдена під час збору коштів”, а згодом підтримав “інших яскравих кандидатів”, які, за його словами, ведуть демократів до поразки. Трамп також зневажливо висловився про кінокар’єру актора, заявивши, що Клуні “отримав більше публічності завдяки політиці, ніж за свої небагаточисельні й дуже посередні фільми”.
Джордж Клуні й Амаль Клуні є засновниками Фонду справедливості Клуні, який надає безкоштовну правову допомогу у справах, пов’язаних із захистом свободи слова та прав жінок у понад 40 країнах. У Європі діяльність фонду та громадянська позиція актора неодноразово викликали конфлікти з російською владою та прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, якого Клуні публічно називав символом “злості й ненависті”.
У США Клуні багато років має тісні зв’язки з Демократичною партією та відігравав помітну роль у тиску на Джо Байдена з вимогою вийти з президентської кампанії 2024 року. Його конфлікт із Трампом триває не перший рік: ще у квітні президент США називав актора “фейковою кінозіркою”.
Надання громадянства Клуні викликало дискусії й усередині Франції. Делегована міністерка при МВС Марі-П’єр Ведренн заявила, що ця процедура її “бентежить” і що вона “надсилає хибний сигнал”, пообіцявши перевірити обставини ухвалення рішення.