Парламент Франції відхилив два вотуми недовіри новому уряду під керівництвом прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Перша пропозиція була внесена ультралівою Нескореною Францією, але не набрала необхідну кількість голосів для прийняття. Друга пропозиція від ультраправого Національного об’єднання також була відхилена. Лекорню заявив, що продовжить працювати над подоланням політичної кризи в країні. Для збереження уряду він запропонував призупинити пенсійну реформу до 2027 року.
Позначка: Франція
-
Німеччина і Франція створюють спільну систему раннього виявлення ракет
Німеччина і Франція уклали угоду про створення супутникової системи раннього попередження під назвою Око Одіна (Odin’s Eye). Ця система допоможе Європі виявляти запуски ракет. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та очільниця Міноборони Франції Катрін Вотрен підписали угоду і заявили, що важливо виявляти та відбивати загрози для спільної оборони якнайшвидше. Система Око Одіна має виявляти ворожі ракети в момент їхнього запуску. Розробку системи координує німецька компанія OHB. Раніше у НАТО попередили про загрозу Росії, яка може вплинути не лише на Україну, а й на союзників по альянсу.
-
Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив, що у випадку висловлення недовіри уряду Себастьяна Лекорню, він не буде призначати нового прем’єр-міністра, а замість цього розпустить парламент. Цю інформацію підтвердила речниця французького уряду Мод Брежон. Це стало відомо після того, як були подані пропозиції висловити недовіру уряду Лекорню від різних політичних партій. Серед тих, хто підтримав цю ініціативу – ультраправі, ультраліві та інші. У парламенті вже з’явилися пропозиції про висловлення недовіри уряду, але ще не відбулося голосування. Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню вже виступив з промовою, де обіцяв внести зміни, такі як відкладення пенсійної реформи та впровадження спеціального податку для найбагатших. Також він обіцяє відмовитися від поправки до Конституції, яка дозволяє ухвалювати рішення без більшості голосів депутатів.
-
Франція евакуювала президента Мадагаскару через військовий переворот
Французькі військові допомогли евакуювати президента Мадагаскару, Андрі Раджуеліна, після протестів та військового перевороту. Це сталося після домовленості з президентом Франції, Еммануелем Макроном. Незадоволені мешканці Мадагаскару почали акції протесту через проблеми з водопостачанням та електроенергією, але вимагали також боротьби з корупцією та реформування системи. Ці протести призвели до смерті щонайменше 22 людей. Президент Раджуеліна відправив у відставку прем’єр-міністра та розпустив уряд, але протести продовжуються, і протестувальники вимагають його відставки. У той же час армія оголосила військовий переворот з метою змінити уряд. Французький президент, Еммануель Макрон, відмовився складати повноваження президента, ігноруючи заклики опозиції до відставки через політичну кризу у Франції.
-
Макрон відмовився складати повноваження президента
Президент Франції Емманюель Макрон відмовився від відставки і заявив, що продовжить виконувати свої обов’язки для забезпечення стабільності у країні. Він наголосив, що його мандат полягає у служінні французькому народу і роботі на користь незалежності країни. Попри заклики опозиції до відставки, Макрон вирішив залишитися на посаді та продовжувати забезпечувати стабільність у Франції. Політична криза в країні поглибилася наприкінці вересня, коли прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню подав у відставку через невиконання умов управління країною.
-
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном. -
У Франції через аварію спливла російська субмарина
Російський підводний човен Б-261 Новоросійськ сплив біля узбережжя Бретані на північному заході Франції. Для моніторингу ситуації Франція направила фрегат свого ВМС. Про це повідомило командування військово-морських сил НАТО (NATO Maritime Command) у соцмережі X.
“Фрегат ВМС Франції здійснює спостереження за морськими підступами Альянсу, фіксуючи присутність російського підводного човна, що діє на поверхні біля узбережжя Бретані. НАТО готове захищати наш Альянс, зберігаючи постійну пильність і морську обізнаність по всьому Атлантичному океану”, – йдеться у заяві.
Тим часом близький до російських військових джерел Telegram-канал ВЧК-ОГПУ повідомляє, що, підводний човен був змушений спливти через серйозну технічну аварію в паливній системі.
Зокрема, паливо почало надходити безпосередньо в трюм, створюючи вибухонебезпечну ситуацію. Екіпаж не мав ані необхідних запчастин, ані фахівців для усунення несправності, тому не зміг впоратися самостійно.
“Паливо, що накопичилося в трюмі, є вибухонебезпечним фактором. Джерело вважає, що екіпаж не має іншого виходу, як почати “відкочувати трюм” прямо в море”, – йдеться у повідомленні каналу. Дизель-електричний підводний човен Б-261 Новоросійськ входить до складу 4-ї окремої бригади підводних човнів Чорноморського флоту РФ. Його заклали у 2010 році в Санкт-Петербурзі, спустили на воду у 2013-му, а до складу ВМФ Росії човен увійшов у 2014 році. -
Зеленський обговорив із Макроном посилення ППО
Президент Володимир Зеленський провів розмову з Емманюелем Макроном, під час якої обговорив посилення української ППО, координацію з партнерами та подальший тиск на РФ. Про це глава держави поінформував у Telegram у неділю, 12 жовтня.
“Говорив з Президентом Емманюелем Макроном. Дякую за те, що Франція так багато робить для захисту життя”, – зазначив він. Український президент зокрема поінформував про першочергові потреби України. Уточнив, що це передусім ППО – необхідні системи та ракети.
Росія зараз користується моментом – тим, що Близький Схід та внутрішня тематика в кожній країні отримують максимум уваги. Російські удари стали більш підлими. Обговорили, як цьому протидіяти. Зокрема працюємо для розширення програми PURL”, – додав Зеленський. Окремо сторони скоординували контакти з іншими партнерами й дипломатичні заходи наступних тижнів.
“Працюємо, щоб тиску на Росію стало більше”, – резюмував глава держави.
Раніше Зеленський провів зустріч із лідером Франції Емманюелем Макроном у постійному представництві України при ООН в Нью-Йорку. -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-
У Нотр-Дамі в Парижі виявили лист із погрозою теракту – ЗМІ
У суботу, 10 жовтня, на вході до собору Нотр-Дам було здійснено посилений контроль відвідувачів після того, як було знайдено листа з погрозами терористичного нападу. Про це повідомляє газета Le Figaro з посиланням на джерела у поліції Парижа.
У тексті листа невідомі закликали адміністрацію собору закрити його 11 і 12 жовтня, стверджуючи, що на ці дні заплановано напад. Автори також заявляли, ніби “іноземці сховали ножі всередині собору та збираються вчинити різанину”.
За інформацією видання, співробітники безпеки собору спільно з представниками префектури поліції здійснили перевірку, проте не виявили у будівлі жодної зброї. Водночас задля посилення безпеки на вході до Нотр-Дама було організовано додатковий огляд відвідувачів.
Адміністрація собору, який є одним із головних туристичних символів Парижа, поки що не вирішила, чи подавати офіційну заяву з приводу інциденту.
Нагадаємо, у грудні 2024 року офіційно відкрили оновлений Нотр-Дам після масштабної реконструкції, яка тривала з 2019 року. Відновлення було необхідне через пожежу, що сталася 15 квітня 2019 року та спричинила значні пошкодження: зруйновано шпиль, дерев’яний дах і частину склепіння. Завдяки зусиллям понад 600 пожежників вдалося врятувати основну структуру собору, більшість статуй, унікальні вітражі та святиню – терновий вінець.
Реставрацію Нотр-Даму підтримали меценати й численні приватні донори, зібравши загалом 846 мільйонів євро.
Вежі Нотр-Даму відкрили вперше після пожежі