У ніч проти четверга, 9 жовтня, безпілотники атакували Волгоградську область. У соцмережах пишуть, що об’єктом атаки міг стати Котовський газопереробний завод – ООО ЛУКОЙЛ-Коробковський ГПЗ. Зокрема, про це пише Telegram-канал Supernova+.
За його даними, на місці удару зафіксовано два місця займання.
Інформацію про атаку БПЛА підтвердив губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров. За його словами, внаслідок атаки пошкоджено будівлю котельні та горять “об’єкти паливно-енергетичного комплексу”.
За його словами, наразі пожежні служби вже нібито на місці та ліквідовують осередки загорянь.
Тим часом канал Exilenova+ пише, що йдеться про пожежі на двох різних об’єктах на відстані понад 50 км. Аналітики каналу ідентифікували одне місце пожежі, яке ймовірно, знаходиться в районі теоретичної газорозпредільної станції. При цьому зазначається, що ситуація з Котово до кінця незрозуміла, оскільки поруч розташовані три потенційні цілі.
Позначка: ГАЗ
-
БПЛА атакували Волгоградщину: куди прилетіло
-
В Україні “заморозили” ціну на газ для населення
Ціни на газ для побутових споживачів в Україні не змінюватимуть до 31 березня 2026 року. Кабінет міністрів ухвалив відповідне рішення. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко в Telegram. у середу, 8 жовтня.
За її словами, уряд працює над забезпеченням стабільності для українців цієї зими на тлі російських ударів по енергетиці. Мета полягає в тому, щоб забезпечити українцям тепло, світло та передбачувані тарифи.
“Фіксована ціна на газ для населення та бюджетних установ залишається незмінною до 31 березня 2026 року”, – наголосила Свириденко.
Кабмін продовжив дію спеціальних зобов’язань для суб’єктів ринку, згідно з якими ціна на газ буде наступною:
- для населення – 7 420 гривень за 1 000 кубометрів (з ПДВ).
- для бюджетних установ – 16 390 гривень за 1 000 кубометрів (з ПДВ).
Прем’єр наголосила, що такий крок дасть змогу зберегти стабільні тарифи протягом усього опалювального сезону.
-
ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ
Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року. -
Туреччина готується коротити закупівлі російського газу
Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
Міністр енергетики Альпарслан Байрактар заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою. -
Туреччина готується скоротити закупівлі російського газу
Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
Міністр енергетики Альпарслан Байрактар заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою. -
У Шостці відновили газопостачання після руйнівних російських атак
У Шостці відновили газопостачання після масованих атак РФ, що зруйнували цивільну інфраструктуру міста. Тепер 33 тисячі родин мають доступ до тепла. Про це увечері у вівторок, 7 жовтня, повідомив голова правління Нафтогазу Сергій Корецький у Facebook.
“Аварійні роботи тривали добу. Станом на зараз 33 тисячі абонентів отримують газ в повному обсязі. Відновлено також газопостачання навколишніх населених пунктів – Богданки, Ображіївки, Ковтунового, Миронівки, Крупця та Шкирманівки”, – написав він.
За словами Корецького, у селищі Вороніж газ стануть подавати після завершення ремонту одного з пошкоджених об’єктів газової інфраструктури. Глава правління Нафтогазу також наголосив, що відновлювальні роботи тривають, і додав, що аварійні бригади Нафтогазу перебувають у стані підвищеної готовності та забезпечені всіма необхідними ресурсами.
-
Удари по енергетиці: РФ за добу здійснила 26 атак
Російські війська за добу здійснили понад 26 атак на енергетичні об’єкти України. Про це заявила міністр енергетики Світлана Гринчук, передає пресслужба відомства у вівторок, 7 жовтня.
“Лише цієї доби маємо понад 26 атак на наші енергетичні об’єкти. Сумська, Чернігівська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Одеська та Полтавська області фактично перебувають під щоденним прицілом ворога. Тож серед наших потреб, найперше, це захист – нам потрібно більше систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, щоб захистити критичну інфраструктуру. У пріоритетах і розвиток пасивного фізичного захисту, який вже продемонстрував свою ефективність”, – наголосила міністерка.
За її словами, нарощування обсягів виробництва енергетичного устаткування є також критично важливим. Гринчук закликала партнерів допомогти з додатковим обладнанням – не лише новим, але й вживаним, яке може замінити зруйноване в Україні.
Серед пріоритетів – й накопичення достатніх обсягів природного газу. Для України важливе нарощування імпорту зараз, коли росіяни намагаються зруйнувати газову інфраструктуру.“Маємо перелік нагальних потреб, який передаємо Групі семи для подальшого опрацювання з кожною країною G7 більш предметно”, – зазначила Гринчук.
Нагадаємо, Україна планує приблизно на 30% збільшити імпорт газу після нещодавніх масованих атак РФ по газових об’єктах. У ніч проти 3 жовтня росіяни завдали найбільшого масованого удару по газовидобувних активах Нафтогазу від початку війни. По потужностях на Харківщині та Полтавщини РФ випустила 35 ракет і 60 дронів.
-
У Путіна виникли проблеми із Сі Цзіньпіном – ЗМІ
Російсько-китайські переговори про будівництво нового трубопроводу Сила Сибіру-2 досі не привели до угоди за ключовими параметрами багатомільярдного проекту. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 7 жовтня.
Зазначається, що російському диктатору Володимиру Путіну під час візиту до Китаю у вересні так і не вдалося домовитися з Сі Цзіньпіном про ціну нових поставок, обсяг яких має становити 50 млрд кубометрів на рік. Залишилися не узгодженими також інвестиційні умови проекту та терміни початку прокачування газу.
Навіть якщо угоду вдасться укласти наступного року, будівництво труби займе не менше п’яти років, і ще стільки ж знадобиться, щоб вивести Силу Сибіру-2 на проектну потужність. За словами одного з джерел, у Газпромі не очікують виходу газопроводу на заплановані обсяги раніше 2034-35 рр., якщо постачання стартують 2031-го.
Зараз Газпром качає до Китаю 38 млрд кубометрів газу щорічно – запущеним у 2019 році трубопроводом Сила Сибіру-1. З 2027 року також почнуться постачання далекосхідного маршруту обсягом 12 млрд кубів щорічно.
У середньому, за даними Мінекономрозвитку, газ Газпрому коштує Китаю 248 доларів за тисячу кубометрів. Це на 38% менше, ніж платять інші клієнти Росії у далекому зарубіжжі. Наступного року, згідно з матеріалами проекту бюджету РФ, ціна газу для КНР знизиться до 240 доларів і буде на 37% нижчою, ніж для інших покупців Газпрому.
Нагадаємо, у вересні росЗМІ заявивили, що Газпром та китайська CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум про будівництво трубопроводу Сила Сибири 2 для поставок газу з Ямала до Китаю. Подарунок Китаю. Росія запустить новий газопровід
-
Через російські удари Україна збільшить імпорт газу на 30%
Україна планує приблизно на 30% збільшити імпорт газу після нещодавніх масованих атак РФ по газових об’єктах. Про це заявила міністерка енергетики Світлана Гринчук на брифінгу в Києві, передає Інтерфакс-Україна у вівторок, 7 жовтня.
“Ми плануємо ще на відсотків 30, якщо нам вдасться, збільшити можливості імпорту. Все залежатиме від того, наскільки ми зможемо відновитися. Треба подякувати нашим електрикам і газовикам: вони, напевне, відновлюють швидше за всіх у світі. Що швидше вдасться відновити об’єкти, то менший обсяг імпорту потрібен”, – сказала глава Міненерго.
Зараз відомство веде перемовини з усіма партнерами про забезпечення фінансових можливостей для імпорту. Міненерго також домовляється з партнерами про збільшення енергообладнання.
Гринчук назвала значними пошкодження газової інфраструктури внаслідок нещодавніх масових атак Росії.
“Зараз важко сказати цифру пошкоджень. Все в процесі відновлення й оцінки, що зможе швидко запрацювати. Тільки-но закінчимо з розбором завалів, будемо мати чітке розуміння, наскільки швидко ми можемо відновити. Тоді можна буде говорити про відсотки втрат. Але значні пошкодження”, – сказала міністерка.
-
Зеленський розповів, що буде з цінами на газ
В Україні зафіксують ціну на природний газ для населення. Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками наради з премʼєр-міністром Юлією Свириденко у вівторок, 7 жовтня.
“Окремо обговорили ситуацію в газовому секторі, нарощування запасів газу та забезпечення людей. Домовилися, що найближчим часом уряд ухвалить постанову, яка збереже фіксовану ціну на природний газ для побутових споживачів”, – написав глава держави.
Також було ухвалене рішення про мораторій на відключення споживачів у прифронтових громадах від енергозабезпечення.
За словами Зеленського, уряд виділив додатково 1,5 млрд гривень саме прифронтовим регіонам для захисту обʼєктів енергетики.
“Сформований резерв обладнання для оперативного відновлення енергопостачання, і будемо цей резерв збільшувати”, – запевнив він.