У Харкові судитимуть 47-річного чоловіка, який за $20 тисяч обіцяв влаштувати знайомого на посаду слідчого в ДБР. Про це інформує Офіс генпрокурора у середу, 9 липня.
Так, прокурори Харківської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно 47-річного чоловіка за фактом закінченого замаху на шахрайство, вчиненого в умовах воєнного стану за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Мешканець Харкова запропонував чоловікові “допомогу” в працевлаштуванні на посаду слідчого в Державному бюро розслідувань. Він запевняв, що має впливові зв’язки в цьому правоохоронному органі, які нібито дозволяють безперешкодно забезпечити позитивний результат конкурсного відбору.
Вартість “послуг” оцінив у 20 000 доларів, наголосивши, що для початку подачі документів на конкурс необхідно передати перший транш – 10 000 доларів.
Правоохоронці затримали фігуранта у лютому 2025 року під час одержання обумовленої суми.
Раніше правоохоронці затримали мешканця Києва, котрий гарантував чоловікові, що працевлаштує його у Головне управління розвідки Міністерства оборони України за $5 тис.
У Києві шахрай “продавав” посади у поліції
Позначка: Генпрокуратура
-
Харківʼянина судитимуть за “продаж” посади у ДБР
-
Офіс генпрокурора закрив 3,7 тис. кримінальних справ проти бізнесу
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 8 липня поінформував про перші результати аудиту кримінальних справ, пов’язаних з українським бізнесом. Офіс генпрокурора вже закрив понад 18% з 20 тисяч таких кримінальних проваджень.
Кравченко зауважив, що з початку перевірки 3756 кримінальних проваджень вже закрито.
“Це провадження, які роками не розслідувалися; вони не містили об’єктивних даних, що підтверджують склад чи подію злочину; врешті – вони не мали судової перспективи”, – пояснив генпрокурор.
Він додав, що у понад 4700 інших провадженнях призначені експертизи. Ще 120 – скеровано до суду.
Стосовно решти кримінальних справ “робота триває”. -
Вбивства та тортури у Бучі: судитимуть чотирьох військових РФ
Українська прокуратура направила до суду обвинувальні матеріали стосовно чотирьох військових з Росії, які належали до 234-го десантно-штурмового полку. Їм звинувачення висувають у вчиненні вбивств і жорстокого поводження з цивільними в місті Буча у березні 2022 року. Крім того, шість військовослужбовців також отримали підозру у порушенні законів та звичаїв війни, включаючи умисне вбивство та жорстоке поводження з мирним населенням. Вони вчинили низку злочинів проти мирних мешканців, включаючи вбивства та поранення. Серед інших злочинів були допити цивільних осіб під загрозою зброї та катування, а також імітація пострілів та завдання тілесних ушкоджень.
-
Збитки на 33 млн: викрито зловживання на постачаннях гвинтівок
Правоохоронці викрили ще один епізод зловживання в оборонній сфері, що спричинило збитки на понад 33 млн грн. Про це повідомив генпрокурор Руслан Кравченко у середу, 2 червня.
“Прокурори Офісу Генерального прокурора спільно зі слідчими Головного слідчого управління СБУ викрили схему, яка завдала державі збитків у понад 33 мільйони гривень”, – зазначив Кравченко.
Так, у березні 2022 року Міністерство оборони уклало контракт із приватною компанією на постачання великокаліберних гвинтівок на загальну суму у понад 363 мільйони гривень.
Втім, компанія поставила гвинтівки у не повній комплектації.
Судова економічна експертиза підтвердила збитки державі на 33,413 млн грн.
Нині колишньому посадовцю Міноборони та керівнику компанії повідомили про підозру за ст. 28 ч. 2, ст. 114-1 ч. 2, ст. 191 ч. 5 КК України.
Водночас триває технічна експертиза самих гвинтівок. Після неї призначать додаткові судові експертизи: товарознавчу та економічну.
“Що принципово: оборонний сектор – зона особливої уваги прокуратури. Будь-яке зловживання на крові – отримає правову відповідь. Оцінювати будемо не гасла – а дії, факти і наслідки”, – додав генпрокурор. -
Азербайджан звинуватив Росію в умисному вбивстві своїх громадян
В Азербайджані відкрили кримінальну справу “за фактом умисного вбивства” двох членів діаспори в Єкатеринбурзі. Про це повідомила Генеральна прокуратура республіки у вівторок, 1 липня.
Відомство прямо звинуватило “співробітників правоохоронних органів” Росії. Справу відкрили за статтями про злочини, вчинені за межами країни: “умисне вбивство групою осіб із особливою жорстокістю, перевищення службових повноважень, а також катування, що призвели до смерті потерпілих”.
Так, 27 червня вранці в Єкатеринбурзі під час спільної операції Національної гвардії РФ, Міністерства внутрішніх справ та Федеральної служби безпеки по Свердловській області були затримані громадяни Азербайджану та особи азербайджанського походження, підозрювані у причетності до раніше скоєних злочинів. Двоє з них – брати Зіяддін та Гусейн Сафарови – загинули.
У Генпрокуратурі вважають, що їх навмисно забили до смерті. Проведений у Баку розтин показав, що причиною смерті стали тяжкі травми, отримані від “багатьох ударів тупими предметами”.
За висновком азербайджанських судово-медичних експертів, у 60-річного Гусейна Сафарова зафіксовано перелом носа, деформацію грудної клітки, крововиливи в області статевих органів. Під час розтину виявлені великі крововиливи, переломи ребер, розриви плеври та легенів, а також ушкодження печінки й очеревини. У 55-річного Зіяддіна підтвердили гематоми і крововиливи “майже по всьому тілу”, зокрема в ділянці статевих органів і нирок. Одного ребра не було, решта – частково зламані.
Азербайджанські фахівці дійшли висновку, що причиною смерті обох братів став посттравматичний і постгеморагічний шок, спричинений численними тяжкими травмами.
Тоді як російський Слідчий комітет стверджував, що один із Сафарових помер від серцевої недостатності, тоді як причини смерті другого встановлюються.
28 червня МЗС країни оприлюднило заяву щодо подій у російському місті Єкатеринбурзі, що сталися напередодні. У документі мовиться про серйозне занепокоєння через силову операцію ФСБ РФ, проведену вранці 27 червня за місцями проживання азербайджанців. Загалом у відділок доправили понад 50 азербайджанців.
У суботу МЗС Азербайджану викликало тимчасового повіреного у справах Росії в Баку Петра Волоковиха з вимогою провести повне розслідування та притягнути винних до відповідальності.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова, не коментуючи смерть азербайджанців, заявила, що рейди є частиною розслідування раніше скоєних злочинів.
Після чого в Азербайджані скасували усі культурні заходи за участі Росії – Кремль висловив жаль стосовно цього.
Напруга у відносинах між Баку та Москвою триває вже кілька місяців. У травні президент Азербайджану Ільхам Алієв проігнорував запрошення на парад до 9 травня в Москві, натомість того ж місяця Баку відвідав глава МЗС України Андрій Сибіга.
Відносини ускладнилися ще у грудні 2024 року після аварії азербайджанського літака в Казахстані, внаслідок якої загинули 38 людей. Алієв заявив, що літак збили над Росією, і звинуватив Кремль у спробах приховати інцидент. Путін вибачився перед Алієвим, назвавши те, що сталося, “трагічним випадком”, але не визнав відповідальність РФ. -
Подружжя з Тернополя підозрюють у махінаціях з майном інвесторів
Подружжя з Тернополя підозрюють у заволодінні майном іноземних інвесторів та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. Сума завданих збитків перевищує 3,8 млн грн. Про це інформує Офіс Генпрокурора у п’ятницю, 27 червня.
“Директору товариства та його дружині повідомили про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем за ч. 5 ст. 191 КК України, жінці додатково інкримінували використання майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України”, – зазначили у повідомленні.
Тернополянин у 2019-2020 роках створив два ТОВ спільно з громадянами США. Основні фінансові вклади у товариства здійснювали іноземні інвестори.
Побудувавши житловий будинок у селищі Велика Березовиця поблизу Тернополя, директор товариства привласнив понад 750 тис грн, одержаних від продажу належних юридичній особі квартир. Інвестори ж не отримали жодних коштів від продажу.
Згодом підозрюваний зайнявся виробництвом туалетного паперу, купивши для цього за кошти вже іншого ТОВ нежитлові приміщення площею 1324,9 кв м та земельну ділянку 0,4280 га у с. Ярчівці, а також необхідне обладнання. Втім, пояснюють правоохоронці, його справжніми намірами було заволодіння майном фабрики на понад 3,1 млн грн. Для цього він з дружиною під виглядом укладення цивільної угоди незаконно перереєстрували землю та будівлі на новостворену юрособу, а кошти, отримані від реалізації решти майна товариства привласнили.
Своєю чергою, що дружина підприємця уклала договір іпотеки, використавши нерухоме майно в якості застави під час отримання позики у сумі 700 000 грн. Так, вона здійснила дії щодо його легалізації.
Нині на майно підозрюваних, орієнтовною вартістю понад 15 млн грн, наклали арешт. Приміщення фабрики та обладнання також арештували й передали в управління АРМА. -
Посадовець у Білій Церкві вимагав $15 тис. за звільнення від мобілізації
Керівника одного з комунальних закладів Білоцерківської міської ради затримали під час отримання 15 тисяч доларів хабаря за вплив на працівників ВЛК. Про це інформує Офіс Генпрокурора у середу, 25 червня.
Директора одного з Комунальних закладів Білоцерківської міської ради Київської області викрили за вимагання та отримання неправомірної вигоди у 15 тисяч доларів за вплив на працівників Військово-лікарської комісії з метою зняття з військового обліку.
“За процесуального керівництва Київської обласної прокуратури керівника комунального закладу було викрито і сьогодні, 25 червня, безпосередньо після отримання неправомірної вигоди його затримано в порядку ст. 208 КПК України”, – додали у повідомленні.
Нині вирішується питання про повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 369-2 КК України. -
Призначено трьох заступників генерального прокурора
Максим Крим, Марія Вдовиченко та Андрій Лещенко призначені на посади заступників генерального прокурора України. Відповідні накази підписав генпрокурор Руслан Кравченко, повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
Повідомляється, що рекомендації на призначення надала Рада прокурорів України.
Всі троє раніше працювали на керівних посадах в органах прокуратури: Максим Крим обіймав посаду керівника Київської обласної прокуратури, Марія Вдовиченко виконувала обв’язки керівника Київської міської прокуратури, Андрій Лещенко працював на керівній посаді в Департаменті протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора.
Наразі вони вже приступили до виконання обов’язків. За кожним із заступників закріплений певний напрям роботи. -
Учасниця схеми розкрадання в Міноборони викрила спільників
Одна з учасниць справи про розкрадання коштів Міноборони співпрацювала з правоохоронцями, що дозволило викрити злочинців і повернути державі понад 42 млн грн. У 2022 році група людей заволоділа цією сумою, призначеною на потреби Збройних Сил. Кошти були легалізовані через фінансові операції, але завдяки співпраці фігурантки зі слідством були розкриті всі деталі злочину. Суд вирішив конфіскувати ці кошти та призначив відповідальність для одного з учасників справи. Фігурантку з восьми роками позбавлення волі звільнили від відбування покарання з іспитовим строком у три роки.
-
Новий генпрокурор пояснив, чому Зеленський його не представив
Президент України вирішив не офіційно представляти нового генерального прокурора Руслана Кравченка. Сам Кравченко у Facebook повідомив, що вони разом з президентом відмовились від старих формальностей і урочистостей, пропонуючи замість цього конкретні дії та відповідальність. Він заявив про важливість змін та системного підходу до роботи, який почав впроваджувати з першого дня на посаді. Кравченко визначив ключові завдання своєї роботи, серед яких зміцнення ролі прокуратури, забезпечення довіри до неї, боротьба з корупцією та злочинами, захист прав бізнесу та справедливість у кримінальних провадженнях. Верховна Рада призначила Кравченка на посаду генерального прокурора цього тижня з підтримкою 273 голосів. Руслан Кравченко має багаторічний досвід роботи в органах прокуратури та на керівних посадах в інших структурах. Посада генерального прокурора була вакантною з осені 2024 року.