Правий берег

Позначка: Геополитика

  • Кремль використовує Газпром для впливу на Киргизстан – ЦПД

    Кремль використовує Газпром для впливу на Киргизстан – ЦПД

    Кремль використовує енергетичні ресурси для посилення свого впливу на Киргизстан. Про це у четвер, 27 листопада, повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України на своєму Telegram-каналі.

    Зокрема зазначається, що під час візиту президента Росії Володимира Путіна до Киргизстану, компанія Газпром заявила про виділення понад 400 мільйонів доларів на програму газифікації регіонів цієї країни.

    Згідно з повідомленням, в російському уряді стверджують, що виконання цього проєкту дозволить збільшити рівень газифікації Киргизстану до 42%. Також планується участь Росії у будівництві електростанцій, включно зі спорудженням першої атомної електростанції.

    Центр протидії дезінформації наголошує, що російська пропаганда представляє ці проєкти як символ “величі Росії” і приклад “взаємовигідного партнерства”. Однак фактично Москва використовує енергетичний сектор як інструмент геополітичного тиску.

    На думку експертів, Кремль через співпрацю у сфері енергетики прагне посилити економічну залежність пострадянських країн від Російської Федерації. Використовуючи енергетику як “геополітичну зброю”, Росія намагається прив’язати держави до своїх енергоносіїв і змушувати ці країни приймати політичні рішення на її користь шляхом енергетичного шантажу.

    Раніше повідомлялося, що нафтогазові доходи російського бюджету у 2025 році скоротилися на 2 трлн рублів. Про це повідомив главі РФ Володимиру Путіну на зустрічі очільник Федеральної податкової служби Данило Єгоров.

    Росія та Китай підписали угоду про будівництво газопроводу Сила Сибири 2

  • Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ

    Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ

    Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
    Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
    У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
    За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
    Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
    Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
    Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
    При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
    Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
    У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів

  • США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці

    США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці

    Американський стратегічний бомбардувальник B-2 провів випробування протикорабельного озброєння на півночі Норвегії, недалеко від російського кордону в Арктиці. Літак скинув високоточні бомби у Норвезькому морі, в рамках навчань, які відбувалися одночасно з операцією військово-морської групи США та їхніх союзників по НАТО у Баренцевому морі. B-2 використовував модифіковані керовані боєприпаси QUICKSINK для ураження надводних цілей. Випробування проводилися з використанням двох типів озброєння – 500-фунтових бомб GBU-38 та 2000-фунтових GBU-31. Норвезькі військові взяли участь у цих операціях, задіявши чотири винищувачі F-35 та патрульний літак P-8. Цей маневр був частиною зусиль США щодо зміцнення своїх оборонних можливостей у зустрічі морських загроз з боку Росії та Китаю. Американські програми розвивають нові протикорабельні ракети та модернізовані бомби, подібні до QUICKSINK. Ці випробування в Норвегії стали третіми для цього типу озброєння на B-2. Раніше такі бомби використовувалися під час навчань на Гаваях та в Флориді.

  • У ГУР пояснили плани РФ на закінчення війни

    У ГУР пояснили плани РФ на закінчення війни

    За інформацією з Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Росія планує вирішити “українське питання” до 2026 року через значні економічні втрати, які становлять 42% федерального бюджету. Росія також відчуває загострення ситуації через дефіцит робочої сили, демографічні проблеми та залежність від цін на нафту. Українська розвідка також приділяє увагу позиції Білорусі, де Лукашенко намагається зберігати баланс між Заходом та Москвою. У разі подальшого загострення ситуації, Кремль може бути змушений змінити свою стратегію для стабілізації економіки та політичного балансу.

  • У ГУР розкрили плани РФ на закінчення війни

    У ГУР розкрили плани РФ на закінчення війни

    Українське Головне управління розвідки заявило, що Росія планує вирішити “українське питання” до 2026 року. Це пов’язано з великими економічними втратами, які виникають від війни. Російське керівництво розуміє, що тривала війна може погіршити їх геополітичний статус і конкурентоспроможність. Також важливою для них є позиція Білорусі, яка намагається зберегти баланс між заходом і Москвою. Росія може змінити свою стратегію, спрямовуючи зусилля на пом’якшення санкцій або досягнення компромісу для стабілізації економіки. У п’ятницю президент США Трамп має зустрітися з Путіним на Алясці.

  • Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

    Морська оперативна група НАТО знаходиться в Арктиці та Крайній Півночі для забезпечення безпеки в регіоні. Ця дія має показати відданість Альянсу колективній безпеці в цьому все більш важливому районі. Кораблі та літаки з Постійної морської групи НАТО 1 беруть участь у морських операціях, щоб забезпечити присутність у регіоні. Зростання обсягів судноплавства в Арктиці зумовлює необхідність підвищення готовності та співпраці з іншими країнами для забезпечення безпеки морських шляхів та попередження потенційних загроз. Країни Альянсу, які мають територію в межах Полярного кола, відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки в регіоні. НАТО веде співпрацю з регіональними союзниками та партнерами для збереження стабільності та безпеки в Арктиці.

  • Розвідка Британії: РФ замінила “вагнерівців” Африканським корпусом в Малі

    Розвідка Британії: РФ замінила “вагнерівців” Африканським корпусом в Малі

    Кремль продовжує усувати загрозу з боку групи Вагнер після заколоту 2023 року. Про це повідомляє Міноборони Британії в соцмережі X (Twitter).
    Військове відомство РФ в червні 2025 року повністю вивело групу Вагнер з Малі та замінило її Африканським корпусом.
    Новий контингент становить близько 2000 військовослужбовців, тоді як раніше на території країни діяло до 2500 тисяч бойовиків Вагнера.
    Росія перекинула понад 100 одиниць важкого озброєння. Включно з основними бойовими танками, РСЗВ і тактичними бомбардувальниками, що суттєво посилило російську військову присутність. Після заколоту Вагнера в червні 2023 року влада Росії переглянула свою тактику. ПВК Вагнера з допоміжної сили МО РФ перетворилася на пряму загрозу режиму.
    Москва відтоді послідовно заміщує бойовиків Вагнера державними структурами. Зокрема, так вже сталося в Сирії в 2023 році, потім у Лівії в 2024 році, а тепер і в Малі.