Організатори Євробачення вирішили відкласти голосування щодо участі Ізраїлю у конкурсі 2026 року через нестабільну ситуацію на Близькому Сході. Плановану онлайн-зустріч, де мали обговорити це питання, скасували. Рішення про участь Ізраїлю розглядатимуть на зимовій асамблеї Європейської мовної спілки у грудні, але чи відбудеться саме голосування поки не відомо. У минулому участь Ізраїлю у Євробаченні викликала суперечки через конфлікт в Газі, але після оголошення перемир’я ситуація в регіоні покращилася. На п’ятницю було оголошено перемир’я, а в понеділок група ХАМАС звільнила ізраїльських заручників на обмін палестинськими в’язнями.
Позначка: Голосування
-
Військові Мадагаскару взяли владу у свої руки після втечі президента
Президент Мадагаскару, після того як опозиція оголосила про спробу його імпічменту, розпустив парламент. Він заявив, що він не дозволить країні зазнати кризи і закликав до діалогу. У столиці країни панувала спокійна атмосфера, а поліція уникала конфліктів з протестувальниками. Сенат призначив нового лідера, який за Конституцією виконуватиме обов’язки президента у разі його відставки. Однак пізніше виявилось, що Збройні сили Мадагаскару взяли владу в країні після від’їзду президента французьким літаком.
-
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
У Сирії пройшли перші вибори після повалення режиму Асада
У Сирії відбулися перші парламентські вибори після зміни влади в грудні 2024 року. Вибори були проведені через непряме голосування, де 6 тисяч виборців обирали кандидатів у парламент, що представлятимуть усі 14 провінцій країни. Кандидатів вирішили обирати через колегію виборців, яку призначив тимчасовий президент країни. Загалом обиратимуться 2/3 депутатів парламенту, а одну третину призначить сам президент. У деяких провінціях вибори скасували через нестабільність. Президент закликав новий парламент швидко прийняти закони, зокрема нову конституцію, щоб вирішити нагальні питання у країні.
-
Парламентські вибори розпочалися у Чехії
У Чехії стартували парламентські вибори, які триватимуть два дні. Лідер популістської партії ANO, колишній прем’єр-міністр Андрей Бабіш, очолює опитування і обіцяє підвищити зарплати та стимулювати економічне зростання, але зменшити допомогу Україні. Він має неоднозначну позицію щодо цього питання. ANO очікується отримати більше 30% голосів, але можливо не матиме більшості у парламенті без союзників. Партія Spolu має шанси зберегти більшість у парламенті, якщо інші політичні сили не наберуть необхідний відсоток голосів. Бабіш критикував ініціативу Чехії щодо постачання артилерійських снарядів для України, назвавши її “гнилою”.
-
У Молдові закрилися виборчі дільниці
У Молдові завершилося голосування на парламентських виборах, явка склала 51,9%. Це трошки менше, ніж на попередніх виборах. Найбільше голосували люди віком від 36 до 45 років. Президентка Молдови Майя Санду подякувала громадянам за участь у голосуванні. Увечері троє людей були затримані після підозри на планування заворушень у Кишиневі після виборів. Під час затримання в них знайшли піротехніку та інші небезпечні матеріали. Також було заявлено про кібератаку на Центральну виборчу комісію Молдови з боку Росії.
-
Вибори в Молдові: явка перевищила 40%
У виборах до парламенту Молдови, які відбулися в неділю, 28 вересня, явка виборців перевищила 40,44%. За даними Центральної виборчої комісії Молдови, понад 1,1 мільйона людей проголосували на цих виборах, що становить більше мінімально необхідних 33,33%. Діаспора також активно бере участь у голосуванні, зокрема за кордоном вже проголосували понад 161 тисяча людей. На виборчих дільницях для жителів Придністров’я також віддали свій голос майже 9000 громадян.
-
Доля Ізраїлю на Євробаченні вирішиться голосуванням EBU
Європейська мовна спілка (EBU) розглядає питання про участь Ізраїлю у Євробаченні через конфлікт в Секторі Гази. Країни, такі як Ірландія, Словенія, Нідерланди, Ісландія та Іспанія, вимагають дискваліфікації Ізраїлю, водночас інші, наприклад, Німеччина та Італія, проти цього і готові бойкотувати конкурс у разі виключення Ізраїлю. EBU планує провести голосування на позачерговому засіданні на початку листопада, де країни-учасниці вирішать долю ізраїльської участі у Євробаченні-2025.