Рух “Чесно” опублікував список депутатів, які у вівторок, 22 липня, проголосували за законопроєкт, який позбавляє НАБУ та САП незалежності. “За” проголосували 263 нардепи, і лише 13 “проти”.
Зазначається, що 185 голосів віддали депутати від Слуги народу, 17 від фракції Довіра, 15 від фракції Батьківщина. Єдиний голос від фракції Голос віддала Таміла Ташева.
Серед пʼяти позафракційних – спікер Руслан Стефанчук та нардепка Марʼяна Безугла.
Як повідомлялося, у вівторок Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність НАБУ та САП і робить їх залежними від рішень генерального прокурора.
Після цього у Києві та низці міст почалися акції протесту. Люди зокрема вимагали ветувати закон, однак, Зеленський його підписав у цей же день.
Позначка: Голосування
-
Рух Чесно опублікував список нардепів, як підтримали закон щодо НАБУ і САП
-
У Польщі досі триває перерахунок голосів
У Польщі триває перерахунок голосів на 250 виборчих дільницях, котрий планують завершити наступного тижня. Це стосується тих, де існують сумніви та підозри щодо аномалій. Втім, політики, опитані Польським радіо, визнають, що це не вплине на результат президентських виборів.
Водночас, за словами Міхала Щерби з Громадянської коаліції, підрахунок голосів має бути завершений, щоб можна було висунути звинувачення тим, хто навмисно вчинив фальсифікацію.
“Якщо в Комісії виявлені будуть неправильні підрахунки чи виписування протоколів, які не відображають правди й волі виборців, то наслідком буде розслідування, тож це не є перерахунок заради перерахунку. Цей перерахунок має на меті викриття можливої невідповідності”, – пояснив він.
Своєю чергою, Кшиштоф Жоньца з Конфедерації заявив, що немає підстав ставити під сумнів обрання Кароля Навроцького президентом.
“Ніхто серйозний не сиавить під сумнів результату виборів. Можна побачити його на сторінці Виборчої комісії. Ми всі знаємо, що президентом буде Кароль Навроцький. Я не хотів би говорити про людей, які несповна розуму й пропонують інші рішення та далі не знають, хто є президентом, це щось абсурдне”, – зазначив він.
Спікер Сейму Шимон Головня скликав на 6 серпня Національні збори, на яких очікується, що Кароль Навроцький складе присягу президента.
Раніше Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький. -
У Британії планують знизити вік для голосування до 16 років
Уряд Великої Британії розглядає план надання права голосу 16-річним на всіх виборах. Ця ініціатива спрямована на підвищення явки на виборах та вирівнювання виборчих прав з іншими регіонами країни. Дослідження показали, що молодь, яка має право голосу від 16 років, активніше виходить на вибори, ніж ті, хто голосує від 18 років. Крім того, запропоновані реформи передбачають можливість голосувати за допомогою банківських карток, водійських прав або карток ветерана. Уряд також планує ужесточити правила щодо політичних пожертвувань, перевіряючи внески від непідзвітних організацій та усуваючи можливість використання фіктивних компаній.
-
У Британії планують знизить вік для голосування до 16 років
Британський уряд планує розширити виборчі права, надавши можливість 16-річним голосувати на всіх виборах. Ця ініціатива має схвалити парламент і вирівняти права виборців з Шотландією та Уельсом, де молодші громадяни вже мають право голосувати на місцевих виборах. За даними парламенту, явка на останніх виборах була низькою, тому такі зміни мають зацікавити більше людей у політиці. Також уряд планує посилити контроль за політичними пожертвуваннями та усунути можливість використання фіктивних компаній у політичних процесах.
-
Перша “велика перемога” Трампа: Сенат підтримав скорочення бюджету
Сенат США проголосував за скорочення федерального бюджету на 9 мільярдів доларів, що є першою важливою політичною перемогою для президента Дональда Трампа. Голосування було відбите з рахунком 51 на 48 голосів, і це означає, що федеральний уряд буде скорочено на одну десяту процента. Хоча ця перемога може бути символічною, республіканці вважають її важливим кроком у напрямку фінансової розсудливості. Пакет документів тепер направлений до Палати представників для остаточного голосування.
-
Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром
У четвер, 17 липня, Верховна Рада України призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром країни. За її кандидатуру проголосували 262 депутати, проти були 22, утримались – 26, а 22 депутати не голосували. Голосування за партіями розподілилося так: Слуга народу – 201, Платформа за життя та мир – 15, За майбутнє – 12, Довіра – 15, Відновлення України – 10, Голос – 1, Позафракційні – 13. Це рішення зробило Юлію Свириденко другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Українська Верховна Рада прийняла закон, який встановлює порядок отримання допомоги родинам військових, які загинули у полоні чи в російських застінках. Раніше проблемою було те, що смерть військових від хвороб не вважалася такою ж, як загибель на полі бою, що впливало на розмір допомоги для сімей. Тепер допомога становитиме не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті. Також передбачено виплату допомоги в разі поранення військових, що призвели до втрати працездатності. Закон також прив’язує суму виплат до прожиткового мінімуму. Раніше президент Зеленський підписав закон, який передбачає виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули захищаючи Україну.
-
Рада дозволила військові контракти 60+
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно служити в армії за контрактом під час воєнного стану. Цей закон передбачає можливість укладати однорічні контракти для цієї категорії осіб за умови погодження командира частини. Офіцерам віком 60+ потрібно буде отримати згоду Генерального штабу ЗСУ. Також встановлено, що ці громадяни можуть займати певні посади в армії і підписати контракт на рік з двомісячним випробуванням. Зазначено, що Міноборони раніше запустило програму контрактів для молоді, але не всі бажаючі підписали контракт.
-
Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні
“Ці кислі обличчя не вселяють довіри” Відповідне голосування проти президента ЄК Урсули фон дер Ляєн ініціював депутат Європарламенту Георге Піперя, обраний від ультраправої партії Альянс за союз румунів (AUR). Його підтримала невелика група інших ультраправих депутатів.
Притягнутою за вуха підставою для цього кроку Піпері (не забуваймо про спробу протягнути проросійських правих у Румунії до влади)стала хвиля обурення “недостатньо прозорим” листуванням президента Єврокомісії із генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.
Інші звинувачення у бік Урсули фон дер Ляєн включають нібито можливе нецільове витрачання коштів після пандемії COVID-19 та начебто спробу Єврокомісії пропагувати власну “зелену політику” шляхом фінансування неурядових організацій.
Втім сам Піперя все-таки визнавав, що його пропозиція мала небагато шансів на схвалення – й у цьому аж ніяк не помилився.
А президент Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Водночас і палкий прибічник кремлівського диктатора Путіна, прем’єр Угорщини Віктор Орбан напередодні розгляд вотуму недовіри фон дер Ляєн звідкісь набрався зухвалості, аби закликати Урсулу піти у відставку. “Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – йшлося у його заяві у соцмережі X. При цьому Данія, що починає головування в ЄС, вимагає застосувати увесь правовий арсенал вже проти самої Угорщини – за порушення основних цінностей блоку. Зокрема, йдеться про застосування статті 7, так званого “ядерного варіанту” проти Будапешту, пише Politico. “Ми продовжуємо спостерігати порушення (з боку Угорщини – ред.) фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини”, – заявила журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де представники Європейської комісії нещодавно перебували з візитом. -
Орбан закликав лідерку Єврокомісії піти у відставку
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн піти у відставку. Його заява у середу, 9 липня, у соцмережі X з’явилася напередодні запланованого в Європарламенті голосування щодо вотуму недовіри Єврокомісії, ініційованого групою ультраправих парламентарів.
“Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – написав Орбан.
Вотум недовіри ініціював румунський ультраправий депутат Георге Піперя, він звинувачує фон дер Ляєн у відсутності прозорості щодо текстових повідомлень, які вона надсилала голові фармацевтичної компанії Pfizer під час переговорів щодо вакцин проти Covid.
Президентка Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Ініціативу румунського євродепутата підтримала частина ультраправих, зокрема партія Орбана. Водночас найбільша сила в Європарламенті, Європейська народна партія (ЄНП) фон дер Ляєн, категорично відкинула вотум недовіри Єврокомісії, а лідер групи Манфред Вебер назвав це марною тратою часу.
Голосування було призначене минулого тижня після того, як пропозиція зібрала 72 підписи, одну десяту від 720 місць у Європарламенті, де в липні минулого року фон дер Ляєн була переобрана 401 голосом. Для ухвалення вотуму недовіри потрібно дві третини голосів.
Заява угорського прем’єра з’явилася через день після того, як Європейська комісія в щорічному звіті заявила, що Угорщина не досягла “жодного прогресу” у виконанні низки вимог, спрямованих на боротьбу з корупцією, зміцнення громадянського суспільства і забезпечення незалежності ЗМІ.
Віктор Орбан давно має суперечки з Брюсселем, який критикує Будапешт за віступ від демократії.