Українська Верховна Рада прийняла закон, який встановлює порядок отримання допомоги родинам військових, які загинули у полоні чи в російських застінках. Раніше проблемою було те, що смерть військових від хвороб не вважалася такою ж, як загибель на полі бою, що впливало на розмір допомоги для сімей. Тепер допомога становитиме не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті. Також передбачено виплату допомоги в разі поранення військових, що призвели до втрати працездатності. Закон також прив’язує суму виплат до прожиткового мінімуму. Раніше президент Зеленський підписав закон, який передбачає виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули захищаючи Україну.
Позначка: Голосування
-
Рада дозволила військові контракти 60+
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно служити в армії за контрактом під час воєнного стану. Цей закон передбачає можливість укладати однорічні контракти для цієї категорії осіб за умови погодження командира частини. Офіцерам віком 60+ потрібно буде отримати згоду Генерального штабу ЗСУ. Також встановлено, що ці громадяни можуть займати певні посади в армії і підписати контракт на рік з двомісячним випробуванням. Зазначено, що Міноборони раніше запустило програму контрактів для молоді, але не всі бажаючі підписали контракт.
-
Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні
“Ці кислі обличчя не вселяють довіри” Відповідне голосування проти президента ЄК Урсули фон дер Ляєн ініціював депутат Європарламенту Георге Піперя, обраний від ультраправої партії Альянс за союз румунів (AUR). Його підтримала невелика група інших ультраправих депутатів.
Притягнутою за вуха підставою для цього кроку Піпері (не забуваймо про спробу протягнути проросійських правих у Румунії до влади)стала хвиля обурення “недостатньо прозорим” листуванням президента Єврокомісії із генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.
Інші звинувачення у бік Урсули фон дер Ляєн включають нібито можливе нецільове витрачання коштів після пандемії COVID-19 та начебто спробу Єврокомісії пропагувати власну “зелену політику” шляхом фінансування неурядових організацій.
Втім сам Піперя все-таки визнавав, що його пропозиція мала небагато шансів на схвалення – й у цьому аж ніяк не помилився.
А президент Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Водночас і палкий прибічник кремлівського диктатора Путіна, прем’єр Угорщини Віктор Орбан напередодні розгляд вотуму недовіри фон дер Ляєн звідкісь набрався зухвалості, аби закликати Урсулу піти у відставку. “Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – йшлося у його заяві у соцмережі X. При цьому Данія, що починає головування в ЄС, вимагає застосувати увесь правовий арсенал вже проти самої Угорщини – за порушення основних цінностей блоку. Зокрема, йдеться про застосування статті 7, так званого “ядерного варіанту” проти Будапешту, пише Politico. “Ми продовжуємо спостерігати порушення (з боку Угорщини – ред.) фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини”, – заявила журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де представники Європейської комісії нещодавно перебували з візитом. -
Орбан закликав лідерку Єврокомісії піти у відставку
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн піти у відставку. Його заява у середу, 9 липня, у соцмережі X з’явилася напередодні запланованого в Європарламенті голосування щодо вотуму недовіри Єврокомісії, ініційованого групою ультраправих парламентарів.
“Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – написав Орбан.
Вотум недовіри ініціював румунський ультраправий депутат Георге Піперя, він звинувачує фон дер Ляєн у відсутності прозорості щодо текстових повідомлень, які вона надсилала голові фармацевтичної компанії Pfizer під час переговорів щодо вакцин проти Covid.
Президентка Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Ініціативу румунського євродепутата підтримала частина ультраправих, зокрема партія Орбана. Водночас найбільша сила в Європарламенті, Європейська народна партія (ЄНП) фон дер Ляєн, категорично відкинула вотум недовіри Єврокомісії, а лідер групи Манфред Вебер назвав це марною тратою часу.
Голосування було призначене минулого тижня після того, як пропозиція зібрала 72 підписи, одну десяту від 720 місць у Європарламенті, де в липні минулого року фон дер Ляєн була переобрана 401 голосом. Для ухвалення вотуму недовіри потрібно дві третини голосів.
Заява угорського прем’єра з’явилася через день після того, як Європейська комісія в щорічному звіті заявила, що Угорщина не досягла “жодного прогресу” у виконанні низки вимог, спрямованих на боротьбу з корупцією, зміцнення громадянського суспільства і забезпечення незалежності ЗМІ.
Віктор Орбан давно має суперечки з Брюсселем, який критикує Будапешт за віступ від демократії. -
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
Європарламент вирішить долю Єврокомісії 10 липня – ЗМІ
Європейський парламент готується розглянути питання про відкликання довіри Європейській комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Обговорення заплановане на понеділок, 7 липня, в Страсбурзі, а голосування відбудеться 10 липня. Європарламент спочатку проведе дебати про діяльність Урсули фон дер Ляєн на посаді глави Єврокомісії, а потім відбудеться голосування щодо відкликання довіри комісії. Робочий порядок сесії також передбачає вшанування 30-ї річниці геноциду в Сребрениці. Паула Піньо, речниця Єврокомісії, зазначила, що Урсула фон дер Ляєн особисто візьме участь у дебатах у понеділок.
-
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати компанію Електричні мережі Вірменії (ENA). Ця компанія належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. За новими законами, Комісія з регулювання комунальних послуг отримує право втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Ця комісія може тимчасово призначити зовнішнього керуючого у випадку необхідності. Також передбачений примусовий продаж підприємства з пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує ці поправки, називаючи їх “державним рекетом”. Стосовно власника ENA, Самвела Карапетяна, його затримали за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади. Карапетян заперечує ці обвинувачення.
-
Верховний суд Польщі оголосив вердикт щодо президентських виборів
Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький. Як повідомляє RMF24, рішення було оголошено у вівторок, 1 липня.
Суд розглянув понад 54 тисячі скарг, поданих на результати голосування. Із них лише 21 визнали обґрунтованою. За словами судді Марії Щепанець, більшість протестів мала серйозні формальні недоліки, що унеможливлювало їх подальший розгляд.
Голова суду Кшиштоф Вяк зазначив, що кількість скарг не вплинула на оцінку голосування і жодне порушення не вплинуло на загальний результат виборів. Він підтвердив, що Кароль Навроцький набрав більше голосів у другому турі, ніж його суперник Рафал Тшасковський.
Водночас Верховний суд пояснив, що виборчий кодекс Польщі не передбачає процедури повного перерахунку голосів. Поки суд ухвалював рішення, під його будівлею зібралися протестувальники. Одна група висловила підтримку законності виборів, інша виступила проти роботи судової Палати надзвичайного контролю.
Голова Сейму Шимон Головня повідомив, що в разі офіційного затвердження результатів виборів Національні збори зберуться 6 серпня для приведення Кароля Навроцького до присяги.
Нагадаємо, що в другому турі виборів 1 червня переміг незалежний кандидат Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія Право і Справедливість. Він здобув перевагу над Рафалом Тшасковським на 1,78%.
Згодом повідомлялося, що в Польщі перерахують голоси після виборів президента. Питання про дійсність виборів Президента Республіки Польща вирішить Верховний Суд на основі звіту, представленого Національною виборчою комісією, та після розгляду заперечнь.
-
Антиукраїнський “референдум” Орбана провалився – опозиція
Антиукраїнська “національна консультація” в Угорщині, що дістала назву “Голосуй 2025” та була запущена прем’єр-міністром країни Віктором Орбаном, фактично провалилася. В голосуванні взяла участь мізерна частка угорців. Про це заявив Петер Мадяр, лідер найбільшої в країні опозиційної партії Тиса, на своїй Facebook-сторінці.
За даними його джерел у національній пошті Угорщини, в залежності від регіона тільки 3-7% надісланих виборцям “бюлетенів” повернулися назад у заповненому вигляді. Таким чином, каже Мадяр, через пошту могли “проголосувати” не більш як 500 тисяч угорців.
Недавно й самі угорські урядовці визнали, що кількість голосів, поданих через онлайн-систему, була значно меншою, ніж кількість повернутих поштою бюлетенів. На цій підставі Мадяр припускає, що “всупереч пропагандистській брехні” загалом у псевдореферендумі взяли участь не більше за 600 000 угорців. Тоді ж як загалом в Угорщині налічується близько 8 мільйонів виборців.
“Це найнижчий показник за всю “славну” історію національних консультацій. І їм “вдалося” досягти цього за кілька місяців, з тотальною мобілізацією та витраченими десятками мільярдів державних грошей. Повний провал”, – пдкреслив опозиціонер. Довідка
Віктор Орбан у 1998 році вперше став прем’єр-міністром Угорщини у віці 35 років, і був наймолодшим головою уряду в сучасній Угорщині. З 2002 по 2009 він перебув в опозиції. Але 29 травня 2010 Орбан знову став прем’єр-міністром Угорщини. З того часу він перебуває при владі вже четверту каденцію поспіль.
В тому ж році він запустив технологію щорічних “національних консультацій”. Це щось на зразок поштового опитування, та результати цих консультацій не мають юридичної сили. Саме тому нема й механізмів контролю за тим, чи чесно відбувається процес голосування та процес підрахунку голосів. Як відомо, 9 травня СБУ вперше в історії викрила шпигунську мережу воєнної розвідки Угорщини. Серед її завдань був збір інформації про військову захищеність Закарпатської області, пошук уразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону.Того ж дня глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив про висилання з країни двох українських дипломатів. За його словами, вони нібито шпигували під дипломатичним прикриттям. Україна у відповідь вислала двох угорських дипломатів.
-
Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні
Комітет Палати представників з питань асигнувань схвалив оборонний бюджет США на 2026 фінансовий рік. Він передбачив видатки на оборону на рівні 2025 року та відмовився виділяти додаткові 300 мільйонів доларів на допомогу Україні. Про це повідомляє BreakingDefence.
Оборонні витрати США у 2026 році становитимуть 832 мільярди доларів, що відповідає оборонним витратам поточного року. Видатки потенційно можуть збільшити до 1 трильйона доларів коштом не використаних фінансів, виділених на інші цілі.
Серед іншого США можуть витратити у наступному році 13 мільярдів доларів на протиракетну оборону і космічні програми, пов’язані з протиракетним щитом Золотий купол, 8,5 мільярдів доларів на 69 винищувачів F-35 і 36,9 мільярдів доларів на суднобудування, зокрема, на два есмінці класу Арлі Берк, які не були включені в плани Пентагону.
Конгресмени не підтримали поправку до проєкту оборонного бюджету, яка передбачала збільшення допомоги Україні на 300 мільйонів доларів.
Голова комітету Палати представників з питань асигнувань Том Коул перед голосуванням застеріг, що збільшення фінансування для України нібито може призвести до провалу оборонного бюджету, оскільки деякі республіканці виступатимуть проти поправки. Також він додав, що демократи не підтримають оборонний бюджет через консервативну політику закладену в ньому.
“Я кажу це як людина, яка послідовно підтримує Україну. Я написав законопроект для найбільшого пакету допомоги, і моя думка щодо цього не змінилася, але політика є практичною… Я хочу схвалити оборонний законопроект, і я не зацікавлений в тому, щоб розділити тих, хто його підтримає”, – пояснив свою позицію конгресмен.
Як ми вєже писали, Україна готується до сценарію, за якого США можуть скоротити постачання систем протиповітряної оборони через перегляд оборонного бюджету на 2026 рік.
Допомогу від США скоротять: як це вплине на війну