Повзуча експансія У грудні 1944 року два дипломати просто не могли цілком серйозно говорити, що вони не можуть дозволити, аби США, СРСР чи Великобританія програли Німеччині, – зауважив на своїй Facebook-сторінці з цього приводу ізраїльський військовий аналітик Ігаль Левін.
Адже за його словами, “дисбаланс сил був настільки колосальний, що перемога над німцями та японцями була питанням часу і того ресурсу, який за цей час буде витрачено, але ніяк не питанням відкритим чи незрозумілим”.
Втім логіка нинішнього відвертого зізнання глави китайської дипломатії очевидна: Китай не може дозволити Росії програти – бо це, на думку КНР, змінить геополітичний баланс та дасть можливість Вашингтону повністю переорієнтуватись на протистояння з Китаєм у політико-економічному плані, – підтвердив у ефірі 24 каналу політолог Ігор Рейтерович.
Крім цього, Пекіну вигідна війна, адже він експлуатує Росію, – каже експерт.
Однак, з іншого боку, ці слова Ван Ї могли бути й прихованою пропозицією для ЄС: тобто, Росія може й програти війну, але натомість Китай хоче щось отримати. “Наприклад, нормальну комунікацію з ЄС, розширення своєї продукції на ринках ЄС, щоб замінити США, і багато іншого. Як на це відреагує Європейський Союз? Треба дивитись”, – наголосив він. Між тим Надзвичайний та Повноважний Посол, доктор фізико-математичних наук, заслужений економіст України, старший радник Nihan Cyber Security Corporation та запрошений професор у Temple University Сергій Корсунський вважає шокуючу для країни заяву Ван Ї простим визнанням давно визначеної зовнішньої політики Китаю, яку представники цієї країни вже навіть не хочуть приховувати. “Давно я вже говорив саме ось у такому контексті, що Китай не може допустити зміни ладу в Росії, не може допустити, щоб протягом кордону за 3200 км з’явилася демократична держава, орієнтована на Захід, бо це – загроза китайському режиму”, – зауважив він на каналі NEMYRIALIVE. По-друге, поразка Росії означатиме припинення надій на повернення споконвічних китайських земель, котрі Сталін колись у них “відкусив”, продовжив Корсунський.
Між тим на китайських картах східні російські території вже давно розфарбовані у колір Китаю. Усі назви міст, у тому числі Владивосток, Благовіщенськ і так далі – всі китайські. І тому ніби жодних сумнівів про те, що вони їх заберуть, немає: традиційний Китай думає тисячоліттями, тобто ніхто нікуди не поспішає. “Навіщо займатися війною, коли в кожній мерії, в кожному з цих містечок всі ці території, які населені росіянами, що спилися, там зараз китайці активно розвивають сільське господарство, купують ресурси, одружуються з росіянками, стають громадянами, проходять у владу. Коротше говорячи, там повзуча експансія йде, це 100%”, – констатував він. За його словами, російські журналісти ще до війни намагалися провести відповідне розслідування експансії Китаю на східні території РФ, тоді це ні на кого враження не справило, а ось тепер заява Ван Ї викликала великий резонанс. “Але насправді те, що сказав Ван Ї – нарешті йому просто, мабуть, набридло вже вислуховувати претензії європейців на свою адресу. Тому що європейці, які зараз особливо сильно відчувають “жар” від Росії, від війни, і які зрозуміли, що Америка не допоможе й треба робити самим, природно розуміють, що від Китаю дуже багато залежить. І вони думали, що, враховуючи, що вони найбільший китайський ринок, найважливіші партнери Китаю – то їхня думка Китаю важлива. Але здається, що це не так”, – додав Корсунський. Але до чого тут ШІ? Та “Схід – справа тонка”: у суботу, 5 липня Ван Ї після переговорів зі своїм французьким колегою Жаном-Ноелем Барро на брифінгу у Парижі заявив, що його країна готова працювати із Францією для політичного врегулювання “української кризи” – так у КНР називають повномасштабну війну Росії проти України.
Однак схоже, що головною метою його європейського турне було зовсім не це. Під час візиту до Парижу Ван Ї заявив, що КНР готова співпрацювати з Францією у багатьох галузях – таких, як атомна енергетика, авіація, штучний інтелект (ШІ), зелена енергетика та біотехнології, пише Bloomberg.
Разом із експансією на російські території та створенням зони впливу у Центральній Азії, “м’якому підбрюшші” РФ, це потрібно китайцям для економічної і технологічної перемоги над США, котрі для свого світового домінування створили колись МВФ, Світовий банк та домінування долару, вказує Корсунський. Натомість Китай намагався протиставити цьому БРІКС та ШОС, однак з цим не дуже склалося – цим експерт і пояснює відмову Сі Цзинпіна відвідати недавній саміт БРІКС у Бразилії.
За словами експерта, “нарешті Китай побачив, що нічого не вийде, що це дурість, і що Росія – це тупі вбивці, які не чують нічого і не розуміють нічого, і які тупо йдуть у розстрільну статтю”. “Вони (КНР – ред.) розуміють, що у них економіка погіршується. Зараз, коли Трамп виводить США зі світу, самий момент цей світ “взяти тепленьким”. І в цей момент той, хто мав би це робити разом із ними (РФ – ред.), займається тупим вбивством фермерів у Херсонській області, дронами за ними ганяється”, – додав він. Але Китаю, за його словами, велика війна у Європі не потрібна, як не потрібна й поразка Путіна – і КНР влаштувало би припинення вогню, котрого так прагне президент США Дональд Трамп.
При цьому КНР посилено займається власним іноваційними проєктами: наприклад, створює цифровий юань, як основу для трансферу валют. Або ж власний ШІ, з наміром випустити його в Open Code, тобто у відкритому коді, що є загрозливим з точки зору промислового шпіонажу.
І це – ще одна з причин, чому Китай так тримається за Росію, каже Корсунський. Він нагадує, що штучний інтелект не може працювати без даних – для нього це хліб – а їх треба десь збирати та зберігати. Для цього необхідно створити величезні центри, банки даних – це процесори, що споживають абсолютно неймовірну кількість енергії. “Наприклад, в це інвестує Open AI, інвестує й Microsoft в гігантські бази даних, котрі будуть будуватися в Об’єднаних Арабських Еміратах. Щоб це працювало, поруч потрібно будувати атомну станцію. Тобто споживання електроенергії, коли буде впроваджено штучний інтелект на тому рівні, про який нам обіцяють – це гігавати. Звідки їх узяти? Атомні станції”, – уточнив він. І, як відомо, РФ володіє технологіями побудови АЕС, цим займається досі непідсанкційний терористичний Росатом.
Окрім того, Китай не лише скуповує у світі всі наявні вугільні шахти, але готовий Росію “цілувати ніжно”, аби продовжувати купувати у неї нафту, щоб встигнути саме за розвитком ШІ. У цьому світлі стає ще більш зрозумілою позиція КНР по російсько-українській війні. Та чи усвідомлюють це у Європі, або ж все-таки “допустять козла у город”?
Ірина Носальська
Позначка: Гроші
-
Розділяй та володарюй: навіщо Китаю “непоразка” Росії у війні
-
Велика Британія поновлює дипломатичні відносини з Сирією
Велика Британія відновлює дипломатичні відносини з Сирією. Це стало результатом візиту міністра закордонних справ Девіда Леммі до Дамаску. Про це у суботу, 5 липня, повідомило агентство Reuters.
З нагоди відновлення дипломатичних відносин Леммі пообіцяв надати уряду Сирії 94,5 мільйона фунтів стерлінгів (129 мільйонів доларів). Оголошений пакет фінансової допомоги передбачає як термінову гуманітарну підтримку, так і довгострокове відновлення через розвиток освіти та інших сфер.
Велика Британія також послабила санкції, розморозивши активи центрального банку Сирії та низки компаній для стимулювання інвестицій, зберігаючи обмеження проти членів колишнього режиму. Леммі підкреслив, що підтримка нового уряду важлива для побудови стабільного, безпечного та процвітаючого майбутнього для всіх сирійців.“Стабільна Сирія знизить ризик нелегальної міграції, сприятиме знищенню хімічної зброї та подоланню терористичних загроз”, – сказав посадовець. Візит британського міністра, перший за 14 років, відбувся через кілька днів після указу президента США Дональда Трампа про припинення санкцій проти Сирії.
Як відомо, в травні Трамп і президент Сирії Ахмед аш-Шараа провели зустріч в Ер-Ріяді, що призвело до серйозної зміни політики.
Президент США тоді оголосив, що зніме санкції Америки проти Сирії, що спонукало Вашингтон значно пом’якшити свої заходи.
Додамо, що центробанк Сирії заявив про першу міжнародну банківську транзакцію через систему SWIFT з початку громадянської війни. Ізоляція банківської системи Сирії почалася ще в 2011 році після придушення протестів режимом Башара Асада. -
Весілля Безоса і Санчес збагатило світ моди та Венецію
Весілля Джеффа Безоса та Лорен Санчес у Венеції стало справжнім фінансовим успіхом для брендів і міста. За даними видання WWD, подія принесла модним домам загалом $222 мільйони завдяки великій увазі у ЗМІ та соцмережах. Dolce & Gabbana отримали найбільше – $14,5 мільйонів за сукню нареченої, інші бренди також виграли: Schiaparelli – $4 млн, Versace – $2,8 млн, Oscar de la Renta – $2,7 млн, Alexander McQueen і Dior – по $1,6 млн. На святкування приїхали 200 знаменитостей, таких як Леонардо Ді Капріо, Опра Вінфрі, Кардашьян-Дженнери та інші. Хоча венеціанці висловлювали протести, захід приніс місту 957 мільйонів євро до бюджету.
-
Швеція виділила ₴590 млн на кібербезпеку України
Швеція виділила понад 590 мільйонів гривень на кібербезпеку України в межах міжнародної ініціативи Талліннського механізму. Кошти спрямують на модернізацію ІТ-інфраструктури. Про це інформує Міністерство цифрової трансформації у середу, 2 липня.
“Шведське агентство з міжнародного розвитку Sida – Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete виділяє новий пакет допомоги в межах Талліннського механізму – міжнародної ініціативи, яка координує допомогу від 11 країн-партнерів у зміцненні кіберстійкості”, – зазначили у повідомленні.
У пресслужбі уточнили, що кошти спрямують на оновлення ІТ-інфраструктури, посилення захисту цифрових продуктів та навчання співробітників ключових держустанов.
Лише за 2024 рік понад 2 000 кібератак здійснили на публічний сектор і держоргани. У Мінцифри додали, що завдяки підтримці Sida реалізовуватимуть проєкти, щоб “цифрова держава працювала безперебійно, а українці користувалися онлайн-сервісами за будь-яких умов”.
Фінансування Sida безпосередньо надходитиме через Estonian Centre for International Development – урядовий фонд Естонії, який відповідає за управління та реалізацію проєктів міжнародного розвитку й гуманітарної допомоги.
Раніше стало відомо, що Швеція виділить близько 1,7 млрд шведських крон на гуманітарну підтримку України. -
У Норвегії 47 тисяч людей отримали фейкові виграші в лотерею
У Норвегії стався масштабний курйоз: 47 тисяч учасників національної лотереї Norsk Tipping отримали повідомлення про величезні виграші, яких насправді не існувало, повідомляють CNN, The Guardian.
Причина – математична помилка в програмному коді. Виграшні суми, які мали бути поділені на 100 (адже надходили з Німеччини в євроцентах), помилково помножили на 100. Внаслідок цього звичайні виграші в кілька сотень крон виглядали як багатомільйонні джекпоти.
Так, одному гравцю повідомили, що він виграв 1,9 мільйона крон (близько 170 тисяч доларів), хоча реальна сума становила 199 крон (~17 доларів). Іншому нарахували аж 5,1 мільйона крон, хоча насправді було 510 крон.
Компанія одразу заявила, що жоден з гравців не отримав неправильної суми, і кілька разів перепросила.
Гендиректорка Norsk Tipping Тоньє Сагстюєн також публічно вибачилася:
“Мені неймовірно шкода, що ми так розчарували багатьох людей, і я розумію, що люди зляться на нас. Я отримала багато повідомлень від людей, які вже встигли побудувати плани на відпустку, купівлю квартири чи ремонт, перш ніж зрозуміли, що сума була неправильною. Єдине, що я можу їм сказати: пробачте! Але я розумію, що це слабке заспокоєння”,
Після скандалу Сагстюєн пішла у відставку. Тимчасово її замінив в.о. генерального директора Вегар Странд, який пообіцяв: компанія інтенсивно працює, аби не допустити подібного в майбутньому. -
Держбюджет перепишуть під військові потреби
Уряд схвалив законопроєкт щодо змін до держбюджету на поточний рік для підвищення обсягу військових видатків. Звідки візьмуть кошти? Куди спрямують кошти Кабмін схвалив для внесення до Верховної Ради проєкт змін до закону про державний бюджет на 2025 р. “У зв’язку з тим, що ми не завжди можемо передбачити ситуацію під час повномасштабної війни та потреби Збройних Сил, ми звертаємося до вас з переглядом бюджету. Є звернення Міністра оборони щодо внесення змін до Закону України про Державний бюджет… Є розуміння того, що грошей на Збройні Сили не вистачає з різних причин”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко. Необхідність скоригувати бюджет виникла через зростання витрат на закупівлю зброї, зокрема через затримки міжнародної допомоги. Вже четвертий рік Україна живе в умовах високої невизначеності, що спричинена повномасштабною агресією з боку РФ. Така ситуація потребує від уряду адаптивності до реалій війни та готовності приймати рішення, що сприятимуть підвищенню обороноздатності України.
Наразі для сектору безпеки і оборони необхідні додаткові кошти для забезпечення критично важливих потреб, зокрема для закупівлі зброї, боєприпасів та військового обладнання.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків для органів сектору безпеки і оборони на 412,4 млрд грн до кінця року.
За інформацією пресслужби Мінфіну, Міноборони виділять 310,8 млрд грн; МВС – 84,1 млрд грн; ГУР Міноборони – 4,5 млрд грн; Мінстратегпрому – 4,5 млрд грн; СБУ – 1,6 млрд грн; УДО – 0,5 млрд грн; Держспецзв’язку – 64,5 млн грн.
Також передбачено додаткові 20 млрд грн для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.
Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачено додатково 16,5 млрд грн (для Мінцифри, МОН, МОЗ).
Загальний обсяг видатків у запропонованих Урядом в змінах до держбюджету-2025 становить 448,8 млрд грн.
Також пропонується в 2025 р. кошти, отримані до спецфонду Держбюджету, як виняток, спрямувати у таких пропорціях за такими напрямами: 45% – Держспецзв’язку на здійснення закупівлі спецтехніки та обладнання, 45% – Мінстратегпрому на виконання програм реформ ОПК, 10% – головним розпорядникам коштів держбюджету, що належать до сектору оборони і безпеки.
Також законопроєктом пропонується встановити, що Кабмін може спрямувати Міноборони на закупівлі техніки залишок коштів, утворений станом на 1 січня 2025 р., джерелом формування якого були надходження спецфонду. Таким чином пропонується розширення повноважень Кабміну “перекидати” кошти на сектор безпеки та оборони. Звідки візьмуть кошти Збільшення дохідної частини планується, зокрема за рахунок перевиконання планових показників доходів до держбюджету – 147,5 млрд грн: ПДФО – 56 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 23,8 млрд грн; коштів, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд грн; частини чистого прибутку та дивідендів – 15 млрд грн; акцизу із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд грн; коштів, перерахованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд грн; збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд грн; адмінштрафів у сфері забезпечення безпеки руху – 2,7 млрд грн; інших надходжень – 8,9 млрд грн.
Також збільшити доходи планується за рахунок зростання обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд грн та зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд грн.
Пропонується дозволити Міністерству фінансів перевищувати граничний обсяг державного боргу на обсяг залучених кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж державний бюджет України, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до механізму кредитної співпраці.
Зокрема у законі пропонують дозволити уряду тимчасово не платити за боргом, який був узятий Державної продовольчо-зерновою корпорацією України у 2012 р. в Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію. Це призупинення платежів може тривати до 1 жовтня 2025 р., але лише до того моменту, поки не буде змінено умови цього боргу (тобто не буде укладено нову угоду з кредиторами).
Уряд хоче мати право відкласти виплати за цим боргом, поки не домовиться з усіма кредиторами про нові умови.
Також в законопроєкті пропонується спрямувати кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання. “Запропоновані рішення дозволять зберегти фінансову стабільність, одночасно забезпечуючи необхідні ресурси для ефективного протистояння агресору”, – йдеться на сайті Кабміну. Надалі законопроєкт має бути розглянутий та схвалений Верховною Радою України та підписаний Президентом України. Зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть Крім змін у сумах фінансування різних органів, законопроєкт стосується ЄСВ для військовослужбовців і поліціантів, прожиткового мінімуму для розрахунку окладів прокурорів.
Завдяки цим змінам зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть.
Для військовослужбовців та поліціантів з доходом понад 120 тис. грн, у разі прийняття законопроєкту, грошове забезпечення збільшиться у другій половині 2025 р. за рахунок зниження суми сплачуваного ЄСВ.
Також пропонується підняти прожитковий мінімум для розрахунку посадових окладів прокурорів з 1 серпня 2025 р. до 2102 грн (наразі – 1600 грн). Отже, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури має зрости з 40 тис. грн до 52,5 тис. грн. Де ще можна взяти кошти Поки що законопроєкт не прийнято, суспільство має можливість обговорювати, звідки ще можна брати кошти.
Так, економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта – у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Своєю чергою економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що можна зекономити на фінансуванні українських адміністрацій окупованих регіонів. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат.Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”, – каже він. Вікторія Хаджирадєва -
Середня зарплата зросла на чверть
Попри складні економічні умови, викликані війною РФ проти України, ринок праці продовжує адаптуватися та демонструвати ознаки відновлення. Водночас в одних регіонах ситуація стає кращою, а в інших погіршується. Кого шукають роботодавці та скільки готові платити? Де платять найбільше Одним із показників адаптації ринку праці до війни стало зростання середньої заробітної плати. За інформацією Держстату середня зарплата в Україні зросла до 23 460 грн. У порівнянні з 2024 р. (+майже 2 тис. грн), це близько 560 дол. проти 535 дол. минулого року.
За даними платформи з пошуку роботи Work.ua, у червні 2025 р. середня зарплата в Україні досягла 25 тис. грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас експерти відзначають, що зростання є нерівномірним – у різних регіонах динаміка суттєво відрізняється.
Деякі міста демонструють стрімке зростання доходів, тоді як в інших підвищення зарплат залишається помірним. “Чим далі від лінії фронту, тим роботодавці платять вищі зарплати. З гарячих зон бізнес взагалі переїжджає і знайти роботу там важко. Це особливості працевлаштування будь-якої країни, в якій точиться війна. Працювати в умовах високої ймовірності втрати бізнесу – це важко і в цьому немає сенсу”, -каже Олександр Охрименко, президент українського аналітичного центру. Найвищі середні зарплати платять: у Києві -29 500 грн, Львові -26 тис.грн, Ужгороді -25 тис.грн, Дніпрі -24 тис.грн, Одесі -23 600 грн, Чернівцях -23 500 грн, Івано-Франківську -22 800 грн та Хмельницькому -22 500 грн.
Далі йдуть регіони з середньою зарплатою від 20 тис.до 22 тис.грн. До них відносяться: Харків, Рівне, Тернопіль – по 22 тис.грн,
Вінниця, Черкаси – по 21 500 грн, Луцьк – 21 тис.грн, Полтава -20 500 грн, Запоріжжя, Житомир, Миколаїв – по 20 тис.грн.
Найнижчий рівень зарплат – менш як 20 тис.грн – зафіксовано у таких містах, як: Кропивницький -19 500 грн, Чернігів -19 100 грн, Херсон -18 500 грн, Суми -18 тис.грн.
Найпомітніше зростання середньої зарплати порівняно з червнем 2024 р.спостерігається у Рівному – на 26%. Високі темпи також демонструють Хмельницький та Ужгород (+25%).
Утім, у деяких регіонах зростання значно повільніше. У Житомирі, Миколаєві та Івано-Франківську середня заробітна плата збільшилася лише на 14% за рік. А найменше зростання зафіксовано у Херсоні -лише 9%.
Загалом, ситуація на ринку праці в Україні залишається нерівномірною. Попри те, що в середньому зарплати демонструють зростання, рівень доходів у різних регіонах істотно відрізняється. Факторами, що впливають на ці тенденції, залишаються рівень ділової активності, безпекова ситуація, попит на спеціалістів та розвиток локальних економік. Пропозиція та попит зростають Ринок праці в Україні у 2025 р. демонструє активність і зростання як пропозиції, так і попиту. Попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. Висока інфляція стримує зростання реальних зарплат, а перспективи підвищення мінімальної заробітної плати в найближчі роки залишаються обмеженими. “Учервні 2025 р. ринок праці відчуває зростання як попиту, так і пропозиції”, – йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. У травні зросла як кількість нових вакансій, так і резюме (у середньому вакансії зросли на 7% р/р, а резюме – на 36% р/р). Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями.
Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.
За даними сайтів пошуку роботи, очікування шукачів роботи щодо оплати праці є зіставними з пропозиціями роботодавців, що обмежує потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому.
Зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо). Кого шукають працедавці Попри покращення ситуації на ринку праці, головною проблемою залишається невідповідність між тим, кого шукають компанії, та тим, що готові пропонувати кандидати. Про це свідчить аналіз ринку праці, який провели Федерація роботодавців України разом із Державною службою зайнятості та Helvetas Ukraine.
Аналіз цей об’єднав два дослідження: “Зареєстроване безробіття в Україні: потреби, особливості, оцінки 2024–2025” і “Дослідження ринку праці 2024–2025: запит бізнесу, виклики та стратегія впливу”.
Дослідження продемонструвало, що найдефіцитнішими є професії у сферах водопостачання (53% незакритих вакансій), охорони здоров’я (46,2), енергетики (44,1), освіти (40) і в сільському господарстві (39%). Разом із тим 32% бізнесів планують наймати працівників 2025 р., щоб закрити вакансії. При цьому 31,7% роботодавців повідомили, що мали труднощі з пошуком персоналу торік. Найбільш відчутна ця проблема для малих і середніх підприємств. Разом з тим опитування зареєстрованих безробітних свідчать, що лише 31% із них готові офіційно працевлаштуватися.
Серед найбільш затребуваних робітничих спеціальностей – очікувано трактористи (3 тис. вакансій), електрогазозварники (1,9 тис.), водії (2,6 тис.), швачки (1,8 тис.), слюсарі (3 тис. вакансій).
Водночас значна частина безробітних прагне реалізувати себе у сферах, які мають низький попит із боку роботодавців. “Це створює замкнене коло: люди прагнуть до професій, які не гарантують зайнятості, але вони самі про це не знають. І замість системної переорієнтації та допомоги їм у розумінні професійного шляху ми спостерігаємо розчарування, зниження мотивації та втрату довіри до системи”, – прийшли до висновку організатори дослідження. Роботодавці під час опитування зазначили, що головною проблемою під час пошуку персоналу є нестача кваліфікації у працівників і відсутність мотивації.
Важливим кроком для розв’язання проблем ринку праці та безробіття повинна стати перекваліфікація тих, хто не має роботи. Однак, як свідчать результати дослідження, понад 44% безробітних не вірять, що нова професія щось змінить у їхньому житті, а ще 32% зупиняє на шляху до перекваліфікації сам процес навчання. Це свідчить про низьку мотивацію та недостатню профорієнтацію. Багато людей не знають, що перекваліфікація може бути адаптована до їхніх потреб і можливостей. Прогнози щодо зарплат Прогноз щодо збільшення зарплат на цей рік не дуже втішний. Державний бюджет на 2025 р. не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Всі законопроєкти про підвищення зарплати, зокрема про поетапне підвищення з 1 липня 2025 р., були заслухані та зняті з розгляду.
За інформацією НБУ середня мінімальна зарплата наступного року зросте до 8 370 грн, а у 2027 р. становитиме 8 950 грн.
Своєю чергою Мінфін заклав наступні показники мінімальної заробітної плати у бюджетній декларації на 2026 – 2028 роки: 2026 р. – 8 688 грн; 2027 р. – 9 374 грн; 2028 р. – 10 059 грн.
Водночас Федерація профспілок України пропонує встановити мінзарплату на 2026 р. на рівні 12 195 грн.
Вікторія Хаджирадєва -
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет постійних представників ЄС на рівні послів затвердив план початку переговорів з Європарламентом щодо створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ця програма передбачає виділення €1,5 млрд на гранти до 2027 року, з них €300 млн піде на підтримку українського оборонного комплексу. EDIP спрямована на підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Програма також сприятиме відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції в європейську базу. ЄС планує інвестувати €1,2 млрд у проекти EDIP та €300 млн через Інструмент підтримки України, зберігаючи сумісність з умовами програми. Це рішення спирається на пропозиції Єврокомісії та стратегію ЄС щодо зміцнення оборонної промисловості після початку війни 2022 року.
-
Джейк Пол оригінально розпорядився гонораром за бій із легендою
Американський блогер і боксер заробив приблизно 30 мільйонів доларів за поєдинок із Тайсоном і вирішив втілити свою давню мрію, купивши ранчо за 39 мільйонів доларів. Пол розповів, що завжди мріяв про таке місце, де можна буде займатися полюванням, риболовлею, катанням на квадроциклах і водних лижах. Після особистого огляду маєтку він вирішив, що вартість ранчо виправдана. Крім того, Пол планує провести бій проти Джервонті Девіса навесні, що буде важливим моментом у його кар’єрі.
-
Монро розповіла про фінанси під час війни
Популярна українська блогерка Монро поділилася, як формується її дохід під час війни, та зізналася, на що йдуть основні витрати. Про це вона розповіла в інтерв’ю Аліні Доротюк.
Монро зазначила, що не живе розкішно, а найбільше коштів витрачає на базові потреби та допомогу близьким:
“Я досить скромно живу. Найбільше витрачаю на їжу, також інші витрати, допомога матусі, подарунки. Економія на косметиці – по бартеру дарують” – зізнається вона.
Свого часу блогерка навіть вела облік доходів і витрат у спеціальному застосунку, але згодом вирішила відмовитися від нього – щоб не тривожитись зайвий раз.
Основне джерело доходу Монро – її YouTube-канал. Також вона почала надавати психологічні консультації та працює в громадському об’єднанні, де має невелику зарплату.
“Витратила я минулого місяця 78 тисяч, заробила я на 20 відсотків менше. Це і YouTube, я почала надавати консультації психологічні. Я працюю в громадському об’єднанні, там теж невеличка зарплата. Іноді якісь гроші капають” – додала вона.