У Києві 28-річна жінка померла під час пластичної операції з імплантації сідниць. Про це повідомила столична прокуратура у вівторок, 4 литопада.
Вказано, що жінці провели операцію з імплантації сідниць у той самий день, коли вона звернулася до однієї з приватних клінік на Подолі. Під час операції у пацієнтки раптово впав тиск та зупинилося серце. Жінку не вдалося врятувати, хоча було проведно реанімаційні заходи.
“Проведеною комплексною експертизою встановлено, що під час операції використовували розчин Кляйна, в якому замість лідокаїну був застосований розчин лонгокаїну в дозуванні, що значно перевищує допустиму дозу. Це, а також інші порушення протоколів надання медичної допомоги й стали причиною смерті пацієнтки”, – йдеться у повідомленні.
У свою чергу Нацполіція уточнює, що в анестезуючому розчині було втричі збільшено допустиму терапевтичну дозу препарату.
“Крім того, вказаний препарат взагалі не мав використовуватись лікарем та не був внесений ним до медичної документації”, – зазначили правоохоронці.
Прокурори повідомили про підозру 50-річному пластичному хірургу за статтею про неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого (ч.1 ст.140 КК України).
Дивіться фото: У Києві жінка померла під час операції на сідницях
Раніше цього року в приватній лікарні Києва пацієнт помер після “заспокійливої” ін’єкції. Судово-медична експертиза підтвердила наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями лікаря та настанням смерті.
Також повідомлялоя, що у приватній клініці Києва жінці провели підтяжку грудей без огляду онколога, розповсюдивши злоякісні новоутворення у молочних залозах.
Смерть дитини після лікування зубів: у Львові лікарці оголосили підозру
Позначка: Імплантат
-

У Києві жінка померла під час операції на сідницях
-

Вчені створили унікальні самозарядні імплантати для хребта
Науковці з кафедр цивільного будівництва та нейрохірургії Піттсбурзького університету представили інноваційний імплантатдля спини, який здатен самостійно виробляти енергію та передавати дані про загоєння хребта після операції без використання батарей чи електроніки, повідомляє Interesting Engineering.
Щороку мільйони людей проходять через операцію спондилодезу – процедуру, під час якої суміжні хребці з’єднуються для стабілізації хребта. Зазвичай лікарі контролюють процес загоєння за допомогою рентгенівських знімків і фізичних оглядів, однак нові сенсори можуть суттєво спростити цей процес.
Ідея пристрою належить доценту Амiру Алаві, який раніше створював датчики для моніторингу стану мостів. Ті пристрої працювали автономно, надсилали сигнали при виявленні пошкоджень і не потребували зовнішнього живлення. Вчений зрозумів, що подібний принцип можна застосувати й до медичних імплантатів.
Нові метаматеріальні імплантати одночасно стабілізують хребет і контролюють його стан під час відновлення. Вони складаються з чергуючих провідних і непровідних шарів, які збирають енергію та генерують сигнали під тиском – без будь-яких батарей чи електронних компонентів.
Сигнали з імплантата передаються на електрод, розташований на спині пацієнта, а звідти -у хмарне сховище, де лікарі можуть аналізувати дані у реальному часі. Під час загоєння сила сигналу знижується, що дозволяє фахівцям спостерігати динаміку процесу без рентгенівського опромінення.
Наразі імплантати успішно пройшли лабораторні випробування, а наступним етапом стане тестування на тваринах. Якщо результати будуть позитивними, вчені планують розпочати клінічні випробування на людях, відкриваючи нову еру у відновленні після операцій на хребті. -

Вчені створили кібер-око для людей із вадами зору
Міжнародна група дослідників створила очний імплантат, який може допомогти людям з важкою формою вікової макулодистрофії частково відновити центральний зір. Цей імплантат, розміром всього 2×2 мм, вшивається у сітківку ока і отримує сигнали від зовнішньої камери, вбудованої в окуляри. Після перетворення сигналів на електричні імпульси, вони передаються у мозок. Дослідники випробували імплантат на 32 пацієнтах з незворотньою втратою центрального зору від географічної атрофії, і 81% учасників показали покращення, яке дозволило їм виконувати повсякденні завдання, такі як читання тексту або розпізнавання облич. Результати дослідження визнані значущими у лікуванні цієї хвороби. Команда дослідників очолюється професором Даніелем Паланкером з Стенфордського університету, а виробництвом займається компанія Science Corporation. Заявки на клінічне використання імплантату вже подані у США та Європі, а вартість операції та самого пристрою поки не встановлена.
-

Британські лікарі частково повернули зір пацієнтам за допомогою мікрочипа
Британські лікарі успішно випробували новий електронний імплант Prima, який допомагає відновити зір пацієнтам із макулодистрофією – хворобою, що призводить до втрати зору у людей після 50 років. Цей мікрочип розміром 2×2 міліметри встановлюють під сітківку ока, а пацієнт користується спеціальними окулярами з камерою та комп’ютером для передачі зображення на мікрочип. Після операції 84% пацієнтів знову змогли розрізняти літери, цифри та слова. Ця технологія може значно покращити якість життя людей із важкими зоровими порушеннями, дозволяючи їм бачити і читати.