Російський уряд вирішив імпортувати бензин з Китаю та інших країн Азії, щоб компенсувати дефіцит пального, який виник в країні після ударів українських дронів по нафтопереробним заводам. Ця інформація була оприлюднена у виданні “Комерсант” на початку жовтня. Уряд планує закуповувати бензин також у Південній Кореї та Сингапурі, знімаючи ввізне мито на паливо, що ввозиться через пункти пропуску на Далекому Сході. Крім того, планується збільшити імпорт бензину з Білорусі та використовувати октанпідвищуючу присадку ММА. У результаті цих заходів очікується направлення на російський ринок додаткових обсягів бензину та дизпалива. НПЗ у Росії простоюють на рекордному рівні, а виробництво бензину скоротилося на 1 млн тонн через нальоти дронів.
Позначка: Імпорт
-
Трамп запровадив нові мита на деревину та меблі
Президент США Дональд Трамп вирішив ввести нові тарифи на імпортну деревину та дерев’яні вироби, такі як кухонні шафи та м’які меблі. Він оголосив, що країна почне стягувати 10% тариф на імпортні хвойні породи деревини та деревину, які використовуються у будівництві. Також запроваджено 25% тариф на кухонні шафи, туалетні столики та м’які дерев’яні меблі. Ці нові ставки набудуть чинності вже 14 жовтня. Трамп також планує підвищити тариф на шафи до 50% та на м’які меблі до 30% з початку наступного року. Це може призвести до зростання витрат на будівництво та меблювання, оскільки ціни на деревину різко зросли в останні місяці. Трамп стверджує, що у США є достатньо дерев для власних потреб у деревині, але країна продовжує закуповувати значну кількість деревини з Канади.
-
В ЄК назвали європейські країни-імпортери газу РФ
За інформацією від The Guardian, щонайменше вісім країн Євросоюзу продовжують імпортувати російський газ. Речниця ЄС з енергетики Анна-Кайсі Ітконен повідомила, що країни ЄС імпортують російський трубопровідний газ та скраплений природний газ, але точно не відомо, де цей газ використовується. До країн-імпортерів газу з Росії входять Бельгія, Франція, Греція, Угорщина, Нідерланди, Португалія, Словаччина та Іспанія. З початку 2027 року Європейська комісія може запропонувати заборонити імпорт російського скрапленого газу на рік раніше через тиск з боку адміністрації Трампа.
-
В Україні подвоївся імпорт електромобілів
У вересні до України ввезли більше 9 тисяч електромобілів, що удвічі більше, ніж у той же період минулого року. З цифр Державної митної служби видно, що понад 1,9 тисячі автомобілів були новими, а решта – були вживаними. Загальна вартість електромобілів, які увезли в Україну у серпні, становила близько 8,1 мільярда гривень. Держбюджет від отриманих митних платежів з цього імпорту отримав майже 32 мільйони гривень. Також варто зазначити, що обсяг пільг зі сплати митних платежів для цих електромобілів удвічі збільшився порівняно з минулим роком.
-
Україна імпортувала 400 млн кубів газу зі США
Нафтогаз України повідомив, що підготовка до зими включає отримання близько 400 мільйонів кубічних метрів американського скрапленого газу. Цей газ імпортується через термінали в Польщі та Литві. Зазначено, що на цей момент українські компанії уклали контракти на поставку ще 450 мільйонів кубічних метрів американського газу. Голова Нафтогазу Сергій Корецький наголосив, що співпраця з польським концерном ORLEN у сфері поставок газу є стратегічно важливою для України.
-
Уряд спростив правила ввезення гуманітарних ліків
Кабмін прийняв низку рішень для забезпечення безперервного доступу до лікарських засобів, зокрема тих, що надходять в Україну як гуманітарна допомога. Про це інформує пресслужба МОЗ у п’ятницю, 5 вересня.
По-перше, усунено правову невизначеність щодо ліків, які ввозяться до країни як гуманітарна допомога.
Відтепер в нормативній базі чітко закріплено, що на них не поширюється дія порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, а відповідальність за якість і безпеку таких ліків несе отримувач гуманітарної допомоги.
“Це створює чіткі та прозорі правила для організацій, які доставляють такі препарати без мети подальшої реалізації, спрощує і пришвидшує доставку необхідних препаратів людям”, – пояснили у відомстві.
По-друге, врегульовано порядок декларування цін.
Власники реєстраційних посвідчень на препарати, що виробляються за контрактом на потужностях інших компаній, тепер можуть самостійно формувати оптово-відпускні ціни та вносити їх до Національного каталогу.
“Раніше така можливість була лише у безпосередніх виробників. Це рішення забезпечує єдині прозорі правила ціноутворення для всіх учасників ринку”, – додали у МОЗ.
Раніше Кабмін обмежив максимальну торговельну націнку для аптек не більше 35% для безрецептурних препаратів і встановив регресивну шкалу для рецептурних.
Уряд відновлює нагляд за якістю і обігом ліків -
Дефіцит платіжного балансу України оновив антирекорд
Дефіцит рахунку поточних операцій у липні сягнув рекордних 4,1 млрд дол. Чому це сталося, чим загрожує та як позбавитись дефіциту? Витрачаємо за кордоном більше, ніж отримуємо У липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг нового антирекорду – 4,1 млрд дол. Це на 31% більше, ніж у червні (3,1 млрд дол.) та на 62% перевищує показник липня минулого року (2,5 млрд дол.). Такі дані оприлюднив НБУ.
Дефіцит платіжного балансу виникає, коли загальний обсяг грошей, які виходять з країни (на оплату імпорту, погашення боргів, виплату дивідендів іноземним інвесторам, відтік капіталу), перевищує загальний обсяг грошей, що надходять у країну (від експорту, іноземних інвестицій, міжнародної допомоги, грошових переказів заробітчан). Чим та з ким торгуємо Своєю чергою, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами майже повторив антирекорд і становив 5 млрд дол. “Це означає, що Україна купує більше товарів за кордоном, ніж продає’’, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Частково розрив було профінансовано міжнародною допомогою, проте решту – коштом резервів НБУ, які скоротилися на 2 млрд дол.
Експорт товарів у липні знизився на 1,1%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року – до 1,7 млрд дол. Найбільшими імпортерами української продукції в липні були країни ЄС, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Італія. Вони купують в України переважно продовольчі товари. Це найбільша стаття експорту, яка становить майже половину всіх надходжень від продажу товарів за кордон. Крім цього, до основних статей також належать: метали та вироби з них, включаючи чорні метали, прокат, труби та інші металургійні продукти.
Водночас імпорт товарів у липні зріс майже на 20%, найбільший приріст зафіксовано у машинобудуванні (+50,8%, зокрема військові товари й електромобілі) та продукції АПК (+25,7%). Найбільшими експортерами є: Китай, Польща та Німеччина.
Водночас дефіцит торгівлі послугами покращився до 558 млн дол. у липні проти 684 млн дол. у червні завдяки вищому експорту (передусім ІТ) та зниженню імпорту фінансових послуг.
Дефіцит первинних доходів (отримання чи виплата дивідендів закордону, перекази від мігрантів, процентні платежі) розширився до 168 млн дол., тоді як надходження за вторинними доходами скоротилися на 0,9 млрд до 1,1 млрд дол.
На жаль, за прогнозами, ситуація, навряд чи покращиться до кінця року. Так, МВФ погіршив торговий дефіцит України у 2025 р. з 40.8 до 45.8 млрд дол. Перш за все, за рахунок переоцінки імпорту товарів у бік збільшення.
Своєю чергою, Український Інститут Майбутнього теж провів корегування прогнозу платіжного балансу у 2025 р. “Ми значно погіршили сальдо торгового балансу. Перш за все, за рахунок збільшення імпорту товарів. Також ми відзначаємо проблеми в експорті послуг цього року та зменшили прогноз до кінця року”, – йдеться в прогнозі. Причини дефіциту Основними причинами дефіциту платіжного балансу України є комплекс факторів, які взаємопов’язані. По-перше, його викликав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.
Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює негативне торговельне сальдо. Цей розрив значно зріс, зокрема, через: збільшення імпорту: особливо це стосується продукції машинобудування, палива, оборонних та інвестиційних товарів, необхідних для відновлення економіки та споживчих товарів. Також є складнощі з експортом, який зазнає впливу війни, логістичних обмежень та руйнування виробничих потужностей.
По-друге, значна частина дефіциту платіжного балансу пов’язана з відтоком капіталу. Україна продовжує обслуговувати та погашати свої борги перед міжнародними кредиторами, а іноземні інвестори виводять прибутки, отримані в Україні.
Третім фактором є скорочення надходжень від грошових переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. Ці надходження, хоч і залишаються значними, зменшуються, що впливає на загальний баланс.
Отже, дефіцит платіжного балансу є наслідком не лише торговельного дефіциту, а й інших фінансових операцій, які сумарно показують, що відтік валюти з країни перевищує її приплив. Чим загрожує Дефіцит платіжного балансу загрожує економіці країни кількома серйозними проблемами. “Це сигнал, що держава витрачає більше, ніж заробляє на світовій арені, і це може мати довгострокові негативні наслідки”, – каже експерт. Найбільша та найочевидніша загроза – це виснаження міжнародних резервів. Коли країна має дефіцит, вона повинна чимось його покривати. НБУ змушений продавати іноземну валюту (долари, євро, золото), щоб оплачувати критично важливий імпорт (наприклад, паливо, зброю чи ліки), який перевищує експортні надходження.
Своєю чергою зменшення валютних резервів і зростання попиту на іноземну валюту чинять тиск на курс гривні. Якщо попит на долари чи євро зростає, а їх пропозиція на ринку падає, це призводить до девальвації. Слабка гривня робить імпортні товари (від автомобілів до побутової техніки) дорожчими для українців, що негативно впливає на купівельну спроможність населення. “Девальвація гривні безпосередньо призводить до зростання цін на імпортні товари. Оскільки значна частина товарів на українському ринку є імпортною, це спричиняє так звану “імпортовану інфляцію”, що робить життя дорожчим для кожного”, – пояснює експерт. Дефіцит платіжного балансу також може призвести до зростання державного боргу. Щоб уникнути повного виснаження резервів, уряд може звернутися до міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк чи інші країни, за фінансовою допомогою. Це допомагає профінансувати дефіцит, але водночас збільшує зовнішній борг країни.
Тривалий дефіцит платіжного балансу є ознакою економічної нестабільності. Це може відлякувати іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені у стабільності економіки та курсу валюти. Як наслідок, країна втрачає важливі інвестиції, які могли б сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць. Як зменшити дефіцит Зменшення дефіциту платіжного балансу вимагає комплексного підходу з боку держави. Основна мета – збільшити надходження валюти в країну та зменшити її відтік.
Найефективніший спосіб зменшити дефіцит – це збільшити обсяг та вартість експорту. Для цього уряд може: надавати державну підтримку експортерам, наприклад, через фінансові кредити. Допомагати українським компаніям виходити на нові ринки. Підтримувати виробництва з високою доданою вартістю (наприклад, IT, машинобудування), а не лише сировину.
Також варто зменшити відтік валюти та залежність від імпорту. Це можна досягти, якщо: підтримувати та розвивати внутрішнє виробництво товарів, які раніше імпортувалися. Впроваджувати імпортні мита або квоти на певні товари, щоб зробити їх менш конкурентними порівняно з вітчизняною продукцією.
Щоб профінансувати дефіцит без втрати власних резервів, країна має активно залучати капітал з-за кордону. Це відбувається за рахунок: прямих іноземних інвестицій (FDI) та міжнародної фінансової допомоги та позик: отримання коштів від МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів. “Україна потребує 45 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Це підкреслює, що без міжнародної допомоги підтримувати поточні витрати, особливо на оборону, було б неможливо.
Вікторія Хаджирадєва -
Україна експортувала рекордний обсяг електроенергії
Україна в серпні збільшила експорт електроенергії на 60% порівняно з попереднім місяцем – до 450 тис. МВт-год. Такими є попередні дані моніторингу ExPro Electricity.
Зазначається, що від початку інтеграції української енергосистеми до ENTSO-E (з березня 2022 року) показник експорту електроенергії за місяць є рекордним.
Найбільші частки у структурі експорту зайняли Угорщина (38%) та Молдова (29%).
Торік у серпні експорт електроенергії був відсутній.
За попередніми даними, у серпні 2025 року Україна експортувала до Угорщини понад 170 тис. МВт-год, тоді як імпорт за цим напрямом за відповідний період склав 110 тис. МВт-год.
За червень-серпень 2025 року експорт електроенергії до Угорщини склав понад 380 тис. МВт-год, що на 27% більше за обсяги імпорту за цей період.
Імпорт електроенергії до України в серпні 2025 року, у порівнянні з липнем, зріс лише на 2,5% – до 264 тис. МВт-год. Поставки зросли за усіма напрямами, окрім Польщі та Словаччини. Частка Угорщини в структурі імпорту й надалі найбільша – 41%.
Імпорт скоротився на 44% порівняно з серпнем минулого року
За підсумками серпня 2025 року, Україна є нетто-експортером електроенергії. -
Угорщина та Словаччина знову почали отримувати нафту через Дружбу
Росія відновила постачання нафтопроводом Дружба в Угорщину та Словаччину зранку 28 серпня. Воно було зупинене з минулих вихідних через українські атаки. Про це заявила міністр економіки Словаччини Дениса Шакова у Facebook.
“Подачу нафти до Словаччини через трубопровід Дружба відновлено! Надіюся, ситуація залишиться стабільною і більш не буде атак на енергетичну інфраструктуру”, – написала чиновниця.
Компанія MOL, яка керує нафтопереробними заводами в Угорщині та Словаччині, теж повідомила, що нафта надійшла в обидві країни, але не розкрила деталей.
Як відомо, українські військові здійснили кілька атак на нафтопровід Дружба, зокрема, “найсвіжіша” з них відбулася 22 серпня неподалік кордону Росії та Білорусі. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто тоді заявляв, що ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів.
Удар по Дружбі: в ЄК прокоментували скарги Словаччини і Угорщини -
Імпорт молокопродуктів в Україну рекордно зріс
В Україні у першій половині серпня імпорт молочних продуктів зріс до $14,7 млн – це найвищий показник від початку року для аналогічних періодів. Про це повідомляє Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Зазначається, що попередній рекорд фіксувався у першій половині березня, тобто півроку тому, коли в Україну за пів місяця імпортували молокопродуктів на $13,2 млн. У грошовому виразі імпорт зріс на 30% у порівнянні з першою половиною липня і майже у півтора рази відносно першої половини червня
“У натуральному виразі зростання зафіксовано майже по всіх товарних позиціях, окрім сироватки, імпорт якої знизився на третину. Найбільший приріст, 25%, спостерігався по сирній групі: в країну ввезено понад 1,8 тис. тонн цієї продукції. Саме ця товарна позиція займає левову частку у вартісній структурі імпорту (майже 85%)”, – йдеться у повідомленні СМПУ.
Сальдо зовнішньої торгівлі молокопродуктами вперше з березня стало негативним: імпорт цієї продукції в Україну перевищив експорт на $4,3 млн.
За даними аналітиків, такий суттєвий ріст імпорту відбувся значною мірою через зростання внутрішніх цін на молоко-сировину в Україні, яке відбулося у другій половині липня (+5%) і продовжилось у серпні. Це частково знизило конкурентоспроможність вітчизняної продукції, зробивши імпорт більш привабливим.
У Спілці молочних підприємств України додали, що така динаміка впливає на платіжний баланс країни та вимагає зваженого підходу до ціноутворення на внутрішньому ринку молокопродуктів.
Раніше повдомлялося, що Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину.