Європейська Комісія планує внести нові заходи для повної відмови від російського викопного палива і поступового виходу з залежності від російської ядерної продукції. Ці заходи передбачають інвестиції у розмірі €241 млрд та повне позбавленняся від російського ядерного палива до 2030-х років. Деякі країни ЄС, зокрема Угорщина та Словаччина, є противниками цих змін. Єврокомісія розглядає можливість заміни російського палива іншими джерелами, такими як Казахстан, Канада та Нігер, але проблемами залишаються безпека постачань та конверсія урану. Наразі російська компанія Росатом контролює значну частку світового ринку збагачення урану, що ускладнює ситуацію з відмовою від російського ядерного палива.
Позначка: Імпорт
-
Україна зможе імпортувати вдвічі більше газу з Польщі
Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу. -
Зеленський звільнив від мит і ПДВ оптоволокно для дронів
Президент Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість оптоволокна, волоконно-оптичних джгутів і кабелів, що використовуються для виробництва дронів. Про це повідомила пресслужба парламенту в п’ятницю, 13 червня.
Безпілотники на оптоволокні стійкі до засобів радіоелектронної розвідки та боротьби й мають критичне значення для Сил оборони України, але оптичні компоненти здебільшого імпортуються в Україну. Скасування мит дозволить зменшити їхню собівартість. У Верховній Раді порахували, що звільнення від мита призведе до невеликих втрат державного бюджету (близько 30 млн гривень), але вони будуть компенсовані економією на державних закупівлях – понад 130 млн гривень у 2025 році. -
Імпорт автогазу в Україну зріс на чверть
Імпорт скрапленого газу в Україну в травні становив 77,5 тис. т, що на 27% більше, ніж у квітні, водночас на 8% менше за аналогічний період минулого року. Це рекордний показник із вересня 2024 року, повідомляє enkorr у п’ятницю, 6 червня.
Кількість імпортерів порівняно з квітнем збільшилась на 12% і становила 86 компаній.
Найбільший обсяг – 10 тис. т – привезла БРСМ-Нафта. Водночас це на 10% менше, ніж у квітні.
Друге і третє місця посіли Надєжда і Авантаж, збільшивши закупівлі на 90% і 93%, до 7,1 тис. т і 6,9 тис. т відповідно.
Основні обсяги продукту продовжують надходити морем. У травні відвантаження на південні термінали по річці Дунай залишилися майже на рівні квітня – 35 тис. т (+2%).
Автопартії зросли на 50%, до 29,3 тис. т. Найбільше пального газовозами везли з Румунії (10,7 тис. т, +61% до обсягів квітня) і Литви (9,8 тис. т, +24%).
Основний приріст відбувся в постачанні залізницею, обсяги якої зросли на 90%, до найбільших з вересня 2024 року 13,3 тис. т, завдяки закупівлям Надєжди.
Зазначається, що великі обсяги постачань LPG у травні створили суттєвий профіцит автогазу на ринку, через що виробники були змушені знижувати ціни, а трейдери – продавати із мінімальною або навіть нульовою націнкою.
Нагадаємо, Бюро економічної безпекивикрило підпільний нафтопереробний завод, який виготовляв 100 тонн контрафактного пального за добу. У Харкові РФ вдарила дроном Молнія по заправці, є поранений
-
Що станеться після зміни моделі торгівлі України з ЄС
5 червня закінчується режим Автономних торгівельних заходів між ЄС та Україною. Це хвилює українських аграріїв, які бояться, що це може серйозно вплинути на їх експорт. Проте, зараз уряди обговорюють нову модель торгівлі, яка буде діяти до вступу України до ЄС. Є певні позитивні сигнали від Мінекономіки, що ситуація може не бути настільки катастрофічною. Наприклад, Україна та ЄС можуть вже в червні представити нову модель торгівлі, що задовольнить обидві сторони. Режим АТМ був ключовим інструментом підтримки української економіки після вторгнення РФ, але тепер квоти на аграрну продукцію буде скасовано. Є невизначеність та побоювання серед аграріїв, але експерти вважають, що ЄС вибере проміжний варіант, який не буде настільки критичним для України.
-
Україна буде отримувати більше газу з Греції
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла рішення спростити транспортування газу до України через Трансбалканський коридор. Тепер буде проводитися єдиний аукціон для розподілу потужностей на всіх точках цього коридору, що дозволить транспортувати до України близько 3 млн кубометрів газу на добу. Це рішення сприятиме підвищенню привабливості українського ринку газу та дозволить розширити можливості диверсифікації джерел постачання газу. Також враховується потенціал Трансбалканського маршруту для задоволення потреб України та доступ до скрапленого газу. Оператори газотранспортних систем працювали над оптимізованим рішенням, що дозволить імпортувати газ за конкурентним тарифом та використовувати незадіяні потужності коридору. Трансбалканський коридор є важливим магістральним газопроводом, який раніше використовувався для постачання російського газу на Балкани.
-
Україна імпортувала автобусів на $13 млн з початку року
У першому кварталі 2025 року в Україну було імпортовано 287 автобусів, з яких понад 70% були вживані. Загальна митна вартість цих автобусів склала $13,2 млн. Імпорт нових автобусів обійшовся у $4,5 млн, а вживаних – у $8,7 млн. Туреччина була найбільшим постачальником нових автобусів, поставивши 75 одиниць, що принесло їй приблизно $3 млн. Натомість, найбільша кількість вживаних автобусів була імпортована з Польщі – 88 одиниць, загальна митна вартість яких становила понад $5 млн.
-
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію.