Європейський Союз продовжує імпортувати скраплений природний газ з Росії. Про це свідчать дані статистичного агентства ЄС Eurostat, передає Spiegel.
Зазначається, що у першій половині 2025 року ЄС імпортував з РФ скраплений природний газ на суму приблизно 4,48 мільярда євро. Це на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Загалом за перші шість місяців цього року було імпортовано СПГ на суму близько 26,9 млрд євро. Більша частина цієї суми – приблизно 13,7 млрд євро – припала на Сполучені Штати. За даними Єврокомісії, США вже були найбільшим постачальником СПГ до ЄС минулого року, на них припадало майже 45% від загального обсягу імпорту.
На відміну від викопних видів палива, таких як нафта і вугілля, ЄС ще не запровадив газових санкцій через залежність. Газ продовжує надходити до ЄС у вигляді скрапленого природного газу через трубопровід “Турецький потік”.
За даними ЄК, у 2024 році поставки газу з Росії становили майже 19% всього імпорту. За даними статистичного агентства ЄС Eurostat, минулого року з Росії було імпортовано природного та переробленого газу на суму 15,6 млрд євро. Для порівняння, зі США надійшло газу на суму 19,1 млрд євро.
Позначка: Імпорт
-
ЄС з початку року імпортував з РФ скраплений газ на 4,5 млрд євро
-
Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд
За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
“За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.). -
Ринок не витримує: у Росії назріває конфлікт з Білоруссю
У Росії виникла ситуація, коли ринок цементу перенасичений через імпорт з Білорусі та інших країн. Це призвело до зменшення продажів російського цементу та скорочення робочого тижня на найбільшому російському виробнику Цемрос. Щоб захистити місцевих виробників, влада обговорює можливість обмеження імпорту та введення антидемпінгових мит. Цей конфлікт може призвести до великих збитків для російського ринку цементу, який вже страждає через інші економічні проблеми, такі як скорочення виробництва у автомобільній галузі.
-
Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США
Уряд Китаю разом зі США прийняв рішення продовжити відстрочення застосування митного тарифу у розмірі 24% до американських товарів ще на 90 днів. Збір решти 10% тарифу також буде продовжуватися. Крім того, Китай висловив готовність припинити нетарифні контрзаходи щодо США, які включають в себе внесення американських компаній до “чорних списків” і обмеження експорту рідкісних земельних елементів. Ці дії відповідають угодам, досягнутим у травні цього року. Представники обох країн розпочали новий раунд торгових переговорів у липні, сподіваючись на позитивний результат.
-
Скасування “торгового безвізу” з ЄС збільшило дефіцит торгівлі в Україні
Україна стикається зі значним збільшенням дефіциту торгівлі після скасування Асоціації з ЄС. Протягом першого півріччя 2025 року дефіцит вже склав 18,3 мільярда доларів. Національний банк України оцінює збитки в 700 мільйонів доларів на цей рік. Європейська комісія пропонує лібералізувати торгівлю з Україною, але деякі країни ЄС висловлюють обмеження щодо доступу до свого ринку. Україна планує змінити експортну політику, зменшуючи експорт сировини та активізуючи внутрішню переробку харчових продуктів. Крім того, країна шукає нові торгові партнери у країнах Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії, щоб зменшити залежність від Європейського Союзу.
-
Індія купуватиме нафту РФ, попри погрози Трампа – ЗМІ
Індія вирішила продовжити імпорт сирої нафти з Росії, не зважаючи на загрози введення санкцій з боку адміністрації президента США Дональда Трампа. Трамп попередив про можливі тарифи на індійський імпорт, якщо Індія не припинить купувати російську нафту. Проте офіційні джерела з Індії заявили, що немає вказівок скорочувати постачання з Росії, а їхня політика залишається незмінною. Міністерство закордонних справ Індії наголосило на важливості двосторонніх відносин з Росією і зазначило, що партнерство між країнами є довгостроковим. Індія зараз є другим за обсягами імпортером російської нафти після Китаю, закуповуючи понад два мільйони барелів щоденно. З початку війни в Україні частка Росії у нафтовому імпорті Індії зросла з менше як 1% до понад третини.
-
Імпорт газу в Україну сягнув максимуму за два роки
У липні Україна імпортувала рекордну кількість природного газу – 833 млн кубометрів, що є найвищим показником з вересня 2023 року. Це зростання пов’язане з підготовкою до опалювального сезону, коли газ активно закачували до підземних сховищ. Більшість імпортованого газу надійшло до українських сховищ, а також частково напряму до газотранспортної системи. Головними постачальниками газу стали Угорщина, Польща та Словаччина. У цілому за період січень-липень 2025 року Україна імпортувала 2,93 млрд кубометрів газу, що в 13 разів більше, ніж у попередній рік. Нафтогаз закупив більшість цього газу. Крім того, Україна уклала угоду на поставку газу зі США для створення стратегічного резерву на майбутній опалювальний сезон.
-
Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС
Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю? Україна зазнає великих збитків Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.
-
Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року
У першому півріччі 2025 року Україна відчутно зменшила імпорт солі. З початку року ввезено 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше проти аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані ДМС.
Згідно зі статистикою, витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
Основними постачальниками стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% ввезеного товару, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).
Ще у 2021 році Україна експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Вже у квітні 2022 року, після окупації найбільшого виробника солі – Артемсолі – наша країна практично припинила її експорт, перетворившись на нетто-імпортера. -
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
Польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України. Про це повідомляє polskieradio.
Причиною є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку. За даними PSPO, очікується, що дефіцит досягне щонайменше 0,5 мільйона тонн.
Ситуація у польській олійній промисловості вже “надзвичайно складна”. Галузь вже постає перед дефіцитом сировини в майбутньому сезоні, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
Як зазначила PSPO у листі до прем’єр-міністра, 2023-2024 роки стали рекордними з переробки насіння та постачання продукції з ріпаку. Минулого року компанії-члени PSPO переробили загалом понад 3,66 мільйона тонн ріпаку, виробивши 1,6 мільйона тонн олії та 2,1 мільйона тонн білкових кормів.
“Це стало можливим завдяки чудовому врожаю ріпаку спочатку у 2022 році, а потім рекордному врожаю у 2023 році, який, за даними Центрального статистичного управління (GUS), досяг 3,74 мільйона тонн насіння, а за деякими галузевими оцінками, навіть перевищив 4 мільйони тонн”, – повідомила асоціація.
Генеральний директор PSPO Адам Стемпень зауважив, що регламент 2023 року заборонив імпорт ріпаку з України, втім, не заборонив імпорт олії, що впливає на польські переробні заводи.
“У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть задовольнити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку (…), існує ризик того, що частина ріпакової олії та білкових кормів, що постачаються вітчизняною промисловістю, буде постачатися до Польщі ззовні”, – заявив голова PSPO.
Директор PSPO наголосив, що прибутковість бізнесу визначається логістичними витратами на сировину, які впливають на маржу переробної промисловості.
“Тому ми вимагаємо, щоб імпорт ріпаку з України був дозволений шляхом виключення його з регламенту”, – додав він.
У листі PSPO запевнила прем’єр-міністра, що скасування заборони на імпорт ріпаку з України “не становить ризику для польських фермерів, оскільки весь урожай буде закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною на основі біржових котирувань MATIF”.
За словами Стемпеня, ситуація 2022 року, коли імпорт зерна, включаючи ріпак, з України до Польщі був дуже високим через блокаду Росією чорноморських портів, була незвичайною і не повториться.
“У Румунії вже створена потужна транспортна інфраструктура – порт Констанца, який наразі є альтернативою українським портам. Наземний шлях з України до Польщі більше не є життєздатним варіантом ні для України, ні для Західної Європи”, – наголосив Стемпень.
Тоді як ослаблення галузі переробки ріпаку може призвести до зниження існуючих переробних потужностей вітчизняних олійних заводів. Він зазначив, що це обмежить можливості використання ріпаку, що, як він визнав, означатиме скорочення вирощування ріпаку для фермерів.