У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.
Позначка: Інфляція
-
В Україні прискорилася промислова інфляція
-
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
Проблеми у російській економіці, спричинені війною і санкціями, призвели до зменшення споживання продуктів харчування серед росіян. За даними Центру протидії дезінформації, за останні два місяці росіяни з’їли на 9-10% менше продуктів, таких як гречка, м’ясо, рис, молоко тощо, через їхнє подорожчання. Грошові витрати на продукти зросли, але реальні доходи росіян, за словами ЦПД, не зростають. Це свідчить про погіршення життя звичайних росіян, яке ЦПД пов’язує з продовженням війни проти України та збільшенням витрат на неї.
-
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України оновив прогнози щодо економічного розвитку країни. Згідно з новими даними, реальний ВВП в 2025 році очікується зростати на 1,9%, що менше, ніж попередні прогнози на 2,1%. Однак, прогноз щодо інфляції покращився – очікується 9,2% в цьому році, що менше за попередні прогнози на 9,7%. Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що економіка поступово оговтується, але її розвиток обмежується енергодефіцитом та дефіцитом робочої сили. Проте, наступні роки передбачають прискорення зростання економіки завдяки різним чинникам, таким як нарощування врожаїв, інвестиції у відбудову та розвиток оборонного комплексу. НБУ планує зниження інфляції до 5% на прогнозному горизонті шляхом покращення умов для розвитку економіки та стабілізації ситуації на фінансовому ринку.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних, це вже п’яте підряд прийняте рішення. Регулятор пояснив, що прийнято це рішення через посилення проінфляційних ризиків. НБУ наголошує на необхідності підтримати попит на гривневі інструменти для заощаджень, контролювати інфляційні очікування та стійкість валютного ринку. Інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зросли через енергодефіцит та бюджетні потреби. НБУ планує підтримувати жорсткі монетарні умови, але можливе зниження облікової ставки вже в 2026 році. Підвищення облікової ставки вказує на зростання інфляції та зниження економічного зростання.
-
Україна під тиском МВФ через курс гривні – ЗМІ
Національний банк України стикається з тиском з боку Міжнародного валютного фонду щодо девальвації гривні. МВФ вважає, що контрольована девальвація може допомогти українській економіці зміцнити фінансову ситуацію шляхом збільшення доходів бюджету в гривнях. У той же час, НБУ спротивляється цьому кроці, стверджуючи, що це може призвести до інфляції та негативного впливу на громадську думку. Україна вже отримала частину коштів від МВФ і зараз веде переговори про новий фінансовий пакет. Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва планує відвідати Київ для підтримки України у її зусиллях отримати додаткове фінансування. Аналітики зауважують, що девальвація може збільшити доходи бюджету, але також може призвести до інфляції, що загрожує фіскальній стійкості країни.
-
МВФ оновив прогноз зростання світової економіки
Міжнародний валютний фонд прогнозує, що зростання світової економіки сповільниться протягом наступних років. У 2024 році темпи зростання складуть 3,3%, але до 2026 року ця цифра знизиться до 3,1%. Прогнозується, що розвинуті країни матимуть темпи зростання близько 1,5%, тоді як країни з перехідною економікою та розвиваються країни досягнуть трохи більше 4%. Інфляція в світі продовжить знижуватися, але є ризики високої інфляції в США. МВФ попереджає про ризики у вигляді протекціонізму, невизначеності та можливих корекцій на фінансових ринках. Фонд закликає політиків до надійної та стабільної політики, відновлення довіри та збереження незалежності центральних банків.
-
Споживчі ціни в Україні знову піднялися
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.
“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.
За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).