Федеральна резервна система США знизила ключову ставку на 25 базисних пунктів до рівня 4,0-4,25% через ослаблення ринку праці. Це рішення викликало позитивну реакцію на фондових ринках. Зниження ставки супроводжується переглядом економічних прогнозів, зокрема зростанням ВВП на 1,6% і залишенням рівня інфляції на рівні 3%. ФРС пояснює цей крок як спробу збалансувати ризик зростання безробіття та стабільність цін. Здешевлення кредитів має стимулювати економіку та створення нових робочих місць. Президент США Дональд Трамп підтримував такі зміни, що створило тиск на ФРС. Його конфлікт з резервною системою впливав на фондові ринки, але пізніше суд скасував його рішення щодо звільнення голови ФРС. Національний банк України залишив облікову ставку без змін на рівні 15,5%.
Позначка: Інфляція
-
Інфляція сповільнюється швидше очікуваного: НБУ пояснив чому
У вересні Національний банк України повідомив, що інфляція в країні у серпні виявилася нижчою, ніж очікувалося. Це сталося через збільшення обсягів сільськогосподарської продукції нового урожаю. Ціни на деякі овочі та фрукти знизилися, але м’ясо подорожчало. Інфляція на послуги також трохи збільшилася, особливо на мобільний зв’язок. Втім, загальна тенденція до зниження інфляції очікується і надалі. НБУ пояснює це як світове зниження цін на нафту та зміцнення гривні. Аналітики прогнозують подальше зниження інфляції в наступних місяцях.
-
Нацбанк учетверте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вже четвертий раз поспіль залишив облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це рішення прийнято для підтримки стійкості валютного ринку, контролю очікувань та досягнення цілі інфляції на рівні 5%. НБУ також планує почати зниження облікової ставки у четвертому кварталі 2025 року. Хоча інфляція знижується, проте існують ризики, які можуть вплинути на цю ситуацію. НБУ буде уважно спостерігати за розвитком подій і при необхідності готовий вжити додаткових заходів. Раніше Нацбанк тричі підвищував облікову ставку, але тепер вирішив залишити її на поточному рівні. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і вказує на рівень інфляції та темпи економічного зростання.
-
Ціни в Україні падають другий місяць поспіль
У вересні 2025 року Державна служба статистики України повідомила, що у серпні цього ж року споживчі ціни в країні знизилися на 0,2% порівняно з попереднім місяцем. Річний темп інфляції також сповільнився, склавши 13,2%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в серпні зменшилися на 0,8%. Овочі та фрукти подешевшали найбільше – на 12,7% та 10,2% відповідно, тоді як ціни на сало, яйця, м’ясо та інші продукти підвищилися. Ціни на одяг і взуття також скоротилися на 3,2%, а в сфері зв’язку вартість послуг зросла на 2,7% через підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Служба статистики зазначила, що продукти харчування та алкогольні напої є основними факторами впливу на рівень інфляції, зазначивши зростання цін на них протягом року.
-
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні
Попри те, що збір яблук нового врожаю в Україні розпочався відносно нещодавно, відпускні ціни на ці фрукти стрімко знижуються. Про це повідомляють аналітики EastFruit у п’ятницю, 22 серпня.
Основною причиною падіння виробники називають практично повну відсутність попиту на літні сорти яблук нового врожаю.
Так, лише з початку тижня яблука нового врожаю подешевшали в середньому на 12%, і станом на сьогодні реалізація цих фруктів відбувається в межах 35-45 грн/кг залежно від сорту та обсягів партій. Водночас більшість оптових компаній і роздрібних мереж ще продовжують продавати минулорічні яблука, зокрема польського виробництва.
Низхідний ціновий тренд учасники ринку пояснюють сезонним збільшенням пропозиції українських яблук. Тоді як попит як з боку місцевих оптовиків, так і експортерів залишається досить низьким, що також тисне на ціни.
Втім, попри зниження вартості, нинішні ціни на яблука в Україні в середньому у 2,2 раза вищі проти аналогічного періоду минулого року. -
В Україні уповільнилася промислова інфляція
У липні ціни виробників промислової продукції зросли на 4,7% у річному вимірі. Тоді як показник за червень становив 13,1%. Про це поінформувала Державна служба статистики у четвер, 21 серпня. За даними Держстату, індекс цін виробників у липні склав 100,7% показника за червень. Основним чинником зростання стала ситуація в добувній промисловості.
Зокрема, добування сирої нафти та природного газу подорожчало на 8,3% проти минулого місяця. Тоді як вартість добування металевих руд зменшилася проти червня цього року на 1,3%, виробництва коксу і продуктів нафтоперероблення – на 3,4%. -
Ціни в Україні впали вперше за два роки
У липні в Україні вперше за два роки споживчі ціни знизилися на 0,2%, що підтвердили дані Державної служби статистики. Річна інфляція також сповільнилася до 14,1% у порівнянні з попереднім місяцем. Особливо помітне здешевлення спостерігалося у цінах на продукти харчування, зокрема на овочі (-23,9%) і цукор (-2,8%). Також вартість одягу та взуття зменшилася на 4,6%. Ціни на інші товари підвищилися, але не більше ніж на 2%. Важливою причиною зниження загальної інфляції стали саме зміни у вартості овочів, які мають великий вплив на індекс.
-
Мита Трампа проти торгових партнерів РФ під сумнівом – Reuters
Президент США Дональд Трамп, найімовірніше, не запровадить обіцяні 100-відсоткові мита проти держав, які купують російську нафту, адже запровадження таких мит може посилити інфляційний тиск, спричиняючи суттєві економічні наслідки. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 25 липня.
Агентство нагадує про випадки, коли Трамп погрожував аналогічними заходами проти покупців венесуельської нафти, але зрештою так і не реалізував свої наміри.
Експерти висловлюють сумніви щодо ефективності вторинних мит проти Росії. Фернандо Феррейра, директор з геополітичних ризиків у Rapidan Energy Group, підкреслює, що такі заходи можуть вилучити понад 4,5 млн барелів на день із ринку. Це не тільки викличе ріст цін на нафту, але й поставить під загрозу торговельні зв’язки США з низкою країн, створюючи напруження у світовій економіці.
Клей Сігл, старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень, додає, що такі мита можуть суттєво скоротити глобальну пропозицію нафти та збільшити ціни. Однак він, як і інші аналітики, сумнівається в тому, що Трамп готовий піти на цей крок. Президент США прагне уникнути високих цін на нафту через їхній негативний вплив на економіку.
Сігл також наголосив, що Трамп надає перевагу двостороннім угодам і уникає дій, які можуть обмежити його свободу маневру під час переговорів. У цьому контексті запровадження мит, ймовірно, не вписується в стратегію його адміністрації.
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп висловив підтримку законопроєкту, який передбачає запровадження 500% мит на імпорт товарів із країн, котрі продовжують торгівлю з Росією попри її повномасштабну війну проти України.
Трамп оголосить нові санкцій проти Росії – ЗМІ
-
НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
“Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
“Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення. -
Нестача кадрів, небезпека та інфляція – головні проблеми бізнесу
В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів). За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. З якими проблемами стикається бізнес та як їх долає? Кількість ФОПів поменшало В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що може свідчити про серйозні проблеми в малому бізнесі та економіці загалом. За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. “На розвиток бізнесу дуже сильно впливає війна. Через бомбардування Росією українських міст є проблеми з електроенергією. На лінії зіткнення бізнесмени взагалі втрачають свої підприємства разом з устаткуванням, є проблеми з логістикою. Плюс війна призвела до падіння платоспроможності населення”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, заважають розвиватись зростання податкового навантаження та невизначеність у законодавстві. Частина ФОПів також згортає бізнес через еміграцію або перехід у “тінь”.
Скорочення кількості ФОПів загрожує втратою робочих місць, зменшенням надходжень до бюджету та подальшим ослабленням економічної активності. Економісти закликають уряд переглянути підхід до підтримки малого бізнесу, щоб зупинити хвилю закриттів та стимулювати розвиток підприємництва в умовах війни. Головні бар’єри для бізнесу Підприємці очікують, що найбільший вплив на їх сектори у найближчі три роки матиме безпекова ситуація в Україні – фактор війни, обстрілів та загроз фізичній інфраструктурі. Це зокрема зазначили 58% респондентів під час щомісячного опитування, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). “Це очікувано, що безпека роботи стала більш важливою, зважаючи на посилення атак ворога на нашу інфраструктуру і промислові об’єкти”, – зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. Найбільше ця проблема хвилює великі підприємства (майже 70%) і прифронтові регіони: понад 80% опитаних у Житомирській, Харківській, Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій областях вважають небезпечні умови перешкодою для ведення бізнесу.
На другому місці за впливом на бізнес – дефіцит кадрів і зміни на ринку праці (49%), пов’язані зі зменшенням пропозиції робочої сили та структурним безробіттям.
Частка підприємств, які вказали на “брак робочої сили”, як перешкоду діяльності зменшилась (із 63% до 58%). Водночас упереліку перешкод він зберігає лідируючу позицію.
Своєю чергою, в НБУ кажуть, що попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. “Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями”,- йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. Третій фактор – інфляція. Вона є однією з найсерйозніших перешкод для бізнесу через те, що ускладнює прогнозування витрат, доходів і прибутковості. Це веде до зниження впевненості та відкладання інвестиційних рішень.
Зі зростанням цін на енергію, транспорт, зарплати, сировину тощо – собівартість продукції зростає. Якщо підприємець не може підвищити ціну на свій продукт, його прибуток зменшується або зникає взагалі.
Крім того, інфляція веде до зниження купівельної спроможності. Коли споживачі втрачають реальні доходи через інфляцію, вони витрачають менше. Попит падає, і це напряму б’є по малому та середньому бізнесу.
На четвертому місці – зростання вартості енергоносіїв і нестабільність логістики (33%), а також зміни в регуляторній та податковій політиці (27%).
Водночас перебої з електроенергією стали менш актуальними, ніж раніше. “Перебої з електроенергією стали ще менш актуальними. Ми спостерігаємо цю тенденцію вже кілька місяців.Це найнижчий рівень за весь період повномасштабного вторгнення”, – заявив Ангел. Далі з суттєвим відривом йдуть інші фактори. “Лише 17% опитаних зазначили, що інтеграція до ЄС та адаптація до норм ЄС буде впливати на їхній сектор. На геополітичну і політичну нестабільність вказали 13% бізнесу, як і на розвиток цифрових технологій. Вплив штучного інтелекту, кліматичних викликів та обмеження вільної торгівлі на їх сектори очікує по 7% бізнесів”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. Плани на майбутнє У червні Індекс відновлення ділової активності незначним чином погіршився.
Водночас рівень невизначеності для підприємців суттєво підвищився. У перспективі 6 місяців частка тих, хто не розуміє, яким буде загальноекономічне середовище в Україні, зросла. Невизначеність щодо фінансово-економічного стану на власному підприємстві теж збільшилась.
Частка тих, хто не зміг спрогнозувати стан бізнесу через два роки, зросла з 28,7% до 37,4%. За словами Кузяків, на це впливають геополітична нестабільність та збільшення обстрілів цивільної інфраструктури.
Водночас частка підприємців, які не очікують суттєвих змін саме у виробництві упродовж наступних двох років, досягла максимуму з жовтня 2022 р. – 85,6% опитаних планує залишатися на поточному рівні виробництва.
При цьому частка підприємств, які планують розширення виробництва впродовж 3-4 місяці, несуттєво знизилась.
Також спостерігається тенденція на скорочення середньої тривалості портфелю нових замовлень. Підтримка бізнесу В уряді розуміють, що бізнес через війну переживає не найкращі часи, тому намагаються його підтримати.
Загалом, за інформацією Міністерства економіки України, від початку 2025 р. українські підприємці залучили 13 970 пільгових кредитів в рамках програми “Доступні кредити 5–7–9 %” на загальну суму 44,3 млрд грн.
За словамизаступника міністра економіки України Андрія Телюпи, програма підтримує підприємців реального сектору економіки. Переважна більшість кредитів спрямована на фінансування інвестиційних проєктів, розвиток переробних потужностей та підтримку бізнесу у зонах високого воєнного ризику.
Крім того, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив оновлену версію програми підтримки переробної промисловості, доповнивши її новим напрямом – грантами на відновлення бізнесу після російських обстрілів.
Згідно з рішенням уряду, підприємства зможуть отримати до 16 млн грн компенсації, але не більше, ніж сума задокументованих збитків. Йдеться про покриття витрат на закупівлю, доставлення та монтаж обладнання.
Як пояснила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, масовані обстріли суттєво шкодять українській промисловості – компанії щодня втрачають дороговартісне обладнання, що потребує швидкого відновлення.
Щоб отримати максимально можливу суму допомоги, бізнес має інвестувати не менше 4 млн грн власних коштів.
Подаватися на гранти можуть мікро-, малі та середні підприємства, а також ФОПи, які працюють у сфері переробної промисловості.
Вікторія Хаджирадєва