Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію.
Позначка: Інвестиції
-
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
-
Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї
Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що взяли участь у третьому Форумі оборонних індустрій. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 8 жовтня.
“Ми розраховуємо на продовження підтримки України. Я думаю, що для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів”, – сказав Зеленський.
Учасники зустрічі запевнили в тому, що вони готові збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї, щоб дати Україні змогу нарощувати свої спроможності та сприяти подальшому розвитку. Представники інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій також озвучили пропозиції, які допоможуть наростити інвестиції. Зокрема, ішлося про збільшення кількості розробок та інновацій, а також поштовх для розвитку нових видів зброї.Президент зазначив, що Україна має напрацювання й технології, якими готова ділитися з партнерами, та зацікавлена у спільному виробництві. Окрема увага – готовності України відкрити експортні платформи зброї у Європі, США та інших країнах. Водночас, наголосив Зеленський, важливо гарантувати збереження технологій.
“Для мене дуже важливо, щоб усі ці технології були убезпечені. Ось чому ми називаємо це контрольованим експортом”, – зауважив глава держави.
У зустрічі взяли участь представники ADS Group, AHK Ukraine, Defence Builder, Darkstar, Baryon Investment Fund, MITS Capital, East Office of Finnish Industries, US-Ukraine Business Council, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, Resist.UA, UA1, Angel One Fund, United Tech Assets, Invest in Bravery.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США
Представники Китаю пропонують інвестувати в американську економіку на великі суми, але з умовою зняття обмежень на діяльність китайських компаній в США, які були введені з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Після зустрічі у вересні, де було досягнуто домовленості про TikTok, обговорювалася можливість поліпшення інвестиційного клімату для китайських компаній у США. Китай наполягає на скасуванні обмежень у сфері національної безпеки для угод китайських компаній в США та на зниженні мит на імпорт продукції, яку будуть завозити китайські заводи, збудовані у США. США вже декілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю за допомогою різних заходів національної безпеки. Варто відзначити, що є певні обговорення щодо можливості поглиблення співпраці між двома країнами, але ще не відомо, як саме будуть структуровані ці інвестиції та які умови прийме американська сторона.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ
Представники Китаю під час торгових переговорів зі США запропонували величезні інвестиції в американську економіку, проте з умовою щодо скасування обмежень на діяльність китайських компаній в США, які були встановлені з міркувань національної безпеки. Після зустрічі делегацій у Мадриді у вересні, де було досягнуто домовленості про продовження роботи соцмережі TikTok у США, обговорювали “інвестиційний клімат у США для китайських компаній”. У телефонній розмові з Дональдом Трампом голова КНР Сі Цзіньпін наголошував на необхідності створення умов для інвестування китайськими компаніями в Америку, включаючи скасування обмежень у сфері національної безпеки. Сторони також обговорювали зниження мит на імпорт продукції, яку будуть завозити китайські заводи, збудовані у США. Але поки невідомо, чи згодиться Трамп на такі умови. Китай також наполягає на зниженні обмежень на поглинання та придбання активів у США для китайських компаній. Америка вже раніше намагалася обмежити економічний розвиток Китаю, вводячи різні обмеження, зокрема щодо компанії Huawei та високотехнологічних чипів. Однак є певні спротиви у США щодо пом’якшення обмежень на інвестиції з боку Китаю, оскільки вони вважають, що китайські компанії можуть використати ширший доступ до американського ринку проти самої Сполучених Штатів.
-
Фіктивні інвестиції: в Одесі викрили транснаціональний call-центр
У Одесі розкрили злочинну групу, яка обманювала людей через фіктивні інвестиційні платформи. Зловмисники створювали вебсайти неіснуючих компаній і запрошували інвесторів вкладати гроші, обіцяючи великі прибутки. Однак схема була шахрайською, і кошти просто накопичувалися на рахунках злочинців. Групу очолював 28-річний мешканець Одеси, який залучив до справи інших людей. Поліція затримала восьмеро членів групи, одного оголошено в розшук. Поки що вдалося встановити збитки на суму 92 тисяч доларів для семи інвесторів з різних країн. Усім затриманим оголошено про підозру, їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз уклав угоду з Європейським інвестиційним банком на отримання кредиту на суму 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів та забезпечення стабільних поставок під час зими. Згідно з угодою, Нафтогаз зобов’язався витратити еквівалентну суму на проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо відзначила, що це фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та підтримати громадян і бізнес під час зимового періоду.
-
Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА
Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група заявила, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) не надає ключову інформацію про активи груп компаній Моршинська та Юнігран. Це може підірвати довіру до процесу продажу цих активів через конкурси, аналогічно до того, що сталося з Керамбудом. Геологічна інвестиційна група виразила обурення тим, що учасники конкурсів мали дуже мало часу на підготовку пропозицій, а потенційні учасники не отримали достатньої інформації для участі в тендерах. Компанія вважає, що без чесної оцінки активів ситуація може повторитися. Вони також покладають надії на реформу АРМА за законом №4503-IX, який має принести більшу прозорість та ефективність у роботі агентства.
-
Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США
Найбагатша людина Єгипту Нассеф Савіріс планує вкласти до $50 млрд в інфраструктурні проекти у США. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що на інфраструктурних інвестиціях у США сфокусується компанія, утворена в результаті об’єднання його виробника хімікатів і добрив OCI Global з будівельною Orascom Construction його сім’ї.
“Ми хочемо зосередити наступний етап нашого бізнесу на області, де ми бачимо найбільші можливості – інфраструктуру”, – заявив мільярдер.
Передбачається, що об’єднаний бізнес, серед іншого, виграє від різкого зростання витрат на дата-центри. Компанія планує найближчим десятиліттям інвестувати в американську інфраструктуру як власний капітал, так і кошти партнерів. -
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) вклала 75 мільйонів доларів у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна, а Україна також виділила таку ж суму. Отже, загальний капітал фонду становить 150 мільйонів доларів. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила про це в своєму Telegram-каналі. Фонд буде фінансувати проєкти в енергетиці, інфраструктурі та сфері критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Це рішення відкриває можливості для створення нових робочих місць та технологічних рішень, які підсилять економіку та безпеку країни. Прем’єр-міністр вважає, що американські інвестиції забезпечать безпеку як для України, так і для американського бізнесу в Україні. Нагадаємо, що на початку травня президент Зеленський оголосив про ратифікацію угоди про надра.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК.