У липні у Римі відбудеться міжнародна конференція з відновлення України, на якій лідери країн-партнерів обговорять стратегії відбудови країни після війни. Про це у середу, 25 червня, заявив президент Володимир Зеленський під час засідання ПАРЄ.
За його словами, вона відбудеться на 10-11 липня, і стане логічним продовженням Ukraine Recovery Conference, яка проходила у Берліні минулого року. Це буде вже четверта конференція з відновлення України.
“Щодо стратегічної програми, я маю на увазі, що 10 і 11 липня ми проведемо дуже хорошу зустріч в Італії під керівництвом нашого доброго друга України, прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні. І ми проведемо зустріч з лідерами там”, – сказав Зеленський.
Він наголосив на важливості участі європейських підприємств і приватного сектору у відновленні України після російських атак.
На сайті Ukraine Recovery Conference зазначається, що головними темами конференції в Італії будуть:
Позначка: Інвестиції
-
Мелоні очолить Конференцію з відновлення України
- бізнес – залучення приватного сектору до відбудови та економічного зростання;
- людський капітал для України;
- відновлення регіонів;
- вступ до ЄС та пов’язані з цим реформи.
-
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет постійних представників ЄС на рівні послів затвердив план початку переговорів з Європарламентом щодо створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ця програма передбачає виділення €1,5 млрд на гранти до 2027 року, з них €300 млн піде на підтримку українського оборонного комплексу. EDIP спрямована на підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Програма також сприятиме відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції в європейську базу. ЄС планує інвестувати €1,2 млрд у проекти EDIP та €300 млн через Інструмент підтримки України, зберігаючи сумісність з умовами програми. Це рішення спирається на пропозиції Єврокомісії та стратегію ЄС щодо зміцнення оборонної промисловості після початку війни 2022 року.
-
НАТО інвестувало €37 млн у супутниковий зв’язок для ЗСУ
НАТО виділило понад 37 мільйонів євро на цифрові проєкти для Збройних Сил України. Ці кошти були витрачені на посилення супутникового зв’язку, бойове управління та інформаційні системи української армії. Цю інформацію оприлюднили під час зустрічі представників українського оборонного відомства та НАТО. Також було надано обладнання та програмне забезпечення для підвищення протиповітряної оборони. НАТО акцентувало на тому, що Україна є передовим у використанні цифрових технологій, що демонструє її інноваційність та стійкість у дії.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Герман Греф, голова Сбербанку РФ, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну ситуацію в російській економіці. Він назвав цю ситуацію “ідеальним штормом”, викликаним рядом проблем, таких як високі реальні ставки, нестабільний курс рубля та зростання дефіциту бюджету. Інші представники влади також визнали проблеми, але виразили різні точки зору щодо ситуації. Наприклад, глава Мінекономрозвитку стверджує, що економіка опинилася на межі рецесії, тоді як голова Центробанку вважає, що це лише “вихід із перегріву”. Президент РФ Володимир Путін підкреслив необхідність переходу до “збалансованого зростання” та попередження рецесії. Він закликав до продуманої бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики для підтримки економічного зростання при збереженні стабільності. Усі ці проблеми виникли навіть при стрімкому зростанні світових цін на нафту, і доходи Росії від експорту сировини піддаються тиску через зміцнення національної валюти.
-
Франція інвестує понад €700 млн у конкурента Starlink
Франція виділяє €717 мільйонів на розвиток оператора супутникового зв’язку Eutelsat, що є конкурентом американської системи Starlink, яка належить Ілону Маску. Міністр економіки Франції заявив, що це рішення є частиною стратегії зміцнення автономії Європи в цифровій сфері. Після інвестиції частка французької держави в Eutelsat зросте, а британська зменшиться. ЄС загалом підтримує своїх гравців у космічній сфері. Це відбувається на тлі зростання глобального ринку супутникового зв’язку, де США та Китай також активно розвивають свої програми. Німеччина також планує створити своє супутникове угруповання, подібне до Starlink, до 2029 року, тоді як Італія призупинила переговори щодо участі у Starlink.
-
Meta інвестує $14 млрд у стартап із розвитку штучного інтелекту
Після невдалого запуску моделей Llama 4 компанія Meta оголосила про купівлю 49% акцій компанії Scale AI за $14,3 млрд, повідомляє The Verge. Генеральний директор Scale, Александер Ван, приєднається до Meta й очолить нову ШI-лабораторію, підпорядковуючись безпосередньо Марку Цукербергу.
Scale AI спеціалізується на підготовці даних для навчання моделей штучного інтелекту – ця компанія є підрядником Google, OpenAI та інших гігантів галузі. Хоча значна частина роботи виконується дешевою робочою силою за межами США, роль Scale у розвитку ІІ критично важлива. Ван також збереже місце у раді директорів своєї колишньої компанії.
За даними The Verge, останні тижні Цукерберг особисто займався переманюванням провідних науковців у новий підрозділ. Деяким із них пропонували зарплати в мільйони або навіть десятки мільйонів доларів. Частина співробітників була найнята прямо з Google.
На тлі відставання Meta від конкурентів – Google, OpenAI, Anthropic та DeepSeek – компанія сподівається, що стратегічна інвестиція дозволить їй надолужити втрачене. Найбільша модель Llama 4 Behemoth досі не випущена, попри обіцянки з квітня.
У 2025 році Meta планує зробити свого чат-бота Meta AI провідним персональним помічником і паралельно працює над створенням “повноцінного” штучного інтелекту. -
У смартфонах Samsung може з’явитися додатковий ШІ-помічник
Компанія Samsung веде переговори про масштабне інвестування у стартап Perplexity AI, який спеціалізується на застосуваннях штучного інтелекту. Як повідомляє Bloomberg, сторони також обговорюють попереднє встановлення застосунку та ШІ-помічника Perplexity на смартфони нової лінійки Galaxy S26.
За словами джерел, компанії планують інтегрувати технології Perplexity не лише в нові пристрої, а й у браузер Samsung, а також у віртуального помічника Bixby. Очікується, що анонс партнерства може відбутися вже цього року, а сам ШІ-сервіс стане помічником за замовчуванням у флагманах серії Galaxy S26, які мають вийти в першій половині 2026 року. Водночас деталі домовленостей ще остаточно не узгоджені та можуть змінитися.
Також зазначається, що Samsung розглядає можливість стати одним із найбільших інвесторів у новому раунді фінансування Perplexity, який планує залучити $500 мільйонів за оцінки компанії на рівні $14 мільярдів.
Крім того, між Samsung і Perplexity ведуться переговори щодо створення операційної системи з підтримкою штучного інтелекту. -
Маск інвестує 300 млн доларів у Telegram
Власник Telegram Павло Дуров оголосив на своєму каналі в Telegram про угоду з Ілоном Маском, засновником Tesla. Згідно з угодою, вони співпрацюватимуть у сфері штучного інтелекту xAI. Дуров розповів про інтеграцію чат-бота Grok від xAI до месенджера Telegram. Цей бот вже працює в соцмережі X Маска. Влітку користувачі Telegram матимуть доступ до штучного інтелекту Маска всередині програми, з розумним пошуком та функціями “розширення” повідомлень від нейромережі. Дуров отримає 300 млн доларів та 50% від доходів від підписок на xAI у Telegram. Це дозволить Маску розширити базу користувачів X на 550 млн осіб та додати мільярд користувачів Telegram. Ілон Маск раніше заявив, що після збою у соцмережі X повернувся до роботи на повний робочий день. Дуров також назвав кількість активних користувачів Telegram, яка зараз становить…
-
Викрито ОГЗ, яка ошукала громадян на 15 млн грн
Викрито організовану злочинну групу, яка налагодила схему фіктивного інвестування й ошукувала громадян. Про це повідомив Офіс генпрокурора.
Трьом учасникам ОЗГ повідомлено про підозру у шахрайстві в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою. Двоє з них – уродженці Білорусі.
За даними слідства, учасники угруповання залучали кошти громадян під виглядом інвестування в доставку дизельного палива з Європи в Україну. Інвесторам обіцяли щомісячний дохід за принципом фінансової піраміди – прибутки формувалися за рахунок надходжень від нових вкладників.
Оголошення про залучення інвестицій розміщували в соцмережах. Для переконливості на своїх сторінках публікували рекламні відеоролики і дописи про перспективи інвестування у такий вид “бізнесу”, а також запевняли, що мають контракти з європейським нафтопереробним концерном, власну нафтобазу, бензовози та логістику.
Зустрічі з інвесторами для укладання договорів-позик проводилися в офісах Києва та Львова. Надалі клієнти перераховували гроші на рахунки фірм або передавали їх особисто в руки. Декілька місяців вони отримували щотижневий прибуток в 4,5 % від вкладу, після цього виплати припинялись, а підозрювані переставали виходити на зв’язок.
У такий спосіб вдалося ошукати 21 громадянина, сума вкладів яких варіювалась від 300 тис до 1,5 млн грн.
Під час обшуків за місцями проживання підозрюваних та в їхніх транспортних засобах вилучено грошові кошти у різних валютах, печатки, банківські картки, мобільні телефони, флеш-накопичувачі, ноутбуки, комп’ютери, планшети, документацію, чорнові записи тощо.
Фігурантам обрано запобіжні заходи у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави від 4 до 6 млн грн. Встановлюється повне коло осіб, причетних до злочину. -
Рада ЄС затвердила інвестиції у €150 млрд в зброю
Європейська рада ухвалила регламент про створення інструменту безпеки і оборони для Європи під назвою SAFE. Ця програма передбачає інвестиції у сумі 150 мільярдів євро для підвищення обороноздатності ЄС. Міністр Польщі у справах ЄС наголосив, що цей інструмент допоможе зміцнити європейську оборонну промисловість. SAFE також передбачає фінансування термінових інвестицій в оборонну технологічну базу, що допоможе підвищити виробничі потужності та забезпечити доступність оборонного обладнання. Цей інструмент також дозволить ЄС підтримувати Україну, залучаючи її до оборонного сектору Європи. В рамках SAFE, країни-члени можуть отримати до 150 млрд євро у формі довгострокових кредитів для придбання озброєння. Ця ініціатива є частиною стратегії по зміцненню оборонного сектору Європи в умовах загострення конфлікту між Росією та Україною та закликів до збільшення інвестицій у безпеку від президента США Дональда Трампа.