Німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав угоду з міністерством економіки та інновацій Литви про створення центру компетенцій у Литві для виробництва зарядів для 155-мм артилерійських снарядів. Цей проект передбачає більші інвестиції, ніж будівництво заводу у Байсогалі, і складатиме близько 400 млн євро. Управління заводом здійснюватиметься спільним підприємством Rheinmetall та литовської компанії, як і у випадку заводу в Байсогалі. Передбачається, що новий завод вироблятиме близько 2 тис. тонн пороху. Найближчим часом розпочнуться переговори щодо технічних деталей проекту, включаючи місцезнаходження та потужності заводу.
Позначка: Інвестиції
-
Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу
Президент Болгарії Румен Радев відхилив закон про інвестиції, який передбачав продаж активів російської компанії Лукойл у країні. За новим законом угоди про продаж майна Лукойлу мали схвалюватися урядом та підконтрольним Державному агентству Національна безпека. Президент вважає, що таке обмеження звужує повноваження уряду та порушує конституційні принципи, тому повернув закон на перегляд до парламенту.
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Європейська Рада та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP), яка передбачає виділення 1,5 млрд євро на період з 2025 по 2027 роки. Програма спрямована на розширення виробничих можливостей, державні закупівлі зброї та співпрацю з Україною, зокрема через фінансування на суму 300 млн євро. Угода обмежує використання компонентів з країн поза ЄС та близьких партнерів на рівні не більше 35% вартості продукції. Програма також включає механізми безпеки постачання, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн та створення рамки для спільних оборонних проєктів інтересу, в яких можуть брати участь українські компанії. Також передбачено створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Фінансування буде спрямоване на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року. Ця програма є частиною ширшої “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яку презентували Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас. У ЄС також повідомили про рекордні витрати на оборону.
-
Британія розкрила обсяг військової допомоги Києву
Міністерство оборони Великобританії оголосило про збільшення військової підтримки України та посилення оборонних можливостей НАТО через зростання напруженості з боку Росії. Вони інвестували вже близько £600 млн для прискорення постачання дронів та інших систем. Британські дрони допомагають у веденні високоточних операцій та розвідці на лінії фронту. Також оголошено про участь у місії НАТО з повітряної поліції та надсилання фахівців до Молдови для підготовки у галузі протидронових технологій. Україна та Велика Британія уклали угоду про спільну розробку інтерцепторного дрона для захисту від російських ударів.
-
Google інвестує $15 млрд у ШІ-центр в Індії
Компанія Google оголосила про плани інвестувати $15 мільярдів у створення центру обробки даних з штучним інтелектом у штаті Андхра-Прадеш в Індії протягом п’яти років. Це найбільша інвестиція компанії в цій країні. Ця новина стала важливою в контексті напружених відносин між Індією та США через мита та торгові угоди. Google планує також витратити $85 мільярдів на розширення центрів обробки даних, щоб задовольнити зростаючий попит на послуги штучного інтелекту. Комплекс центрів обробки даних у місті Вішакхапатнам матиме початкову потужність 1 гігават.
-
ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки
Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..
Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.
У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.
У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.
Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.
Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз. -
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї
Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що взяли участь у третьому Форумі оборонних індустрій. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 8 жовтня.
“Ми розраховуємо на продовження підтримки України. Я думаю, що для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів”, – сказав Зеленський.
Учасники зустрічі запевнили в тому, що вони готові збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї, щоб дати Україні змогу нарощувати свої спроможності та сприяти подальшому розвитку. Представники інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій також озвучили пропозиції, які допоможуть наростити інвестиції. Зокрема, ішлося про збільшення кількості розробок та інновацій, а також поштовх для розвитку нових видів зброї.Президент зазначив, що Україна має напрацювання й технології, якими готова ділитися з партнерами, та зацікавлена у спільному виробництві. Окрема увага – готовності України відкрити експортні платформи зброї у Європі, США та інших країнах. Водночас, наголосив Зеленський, важливо гарантувати збереження технологій.
“Для мене дуже важливо, щоб усі ці технології були убезпечені. Ось чому ми називаємо це контрольованим експортом”, – зауважив глава держави.
У зустрічі взяли участь представники ADS Group, AHK Ukraine, Defence Builder, Darkstar, Baryon Investment Fund, MITS Capital, East Office of Finnish Industries, US-Ukraine Business Council, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, Resist.UA, UA1, Angel One Fund, United Tech Assets, Invest in Bravery.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США
Представники Китаю пропонують інвестувати в американську економіку на великі суми, але з умовою зняття обмежень на діяльність китайських компаній в США, які були введені з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Після зустрічі у вересні, де було досягнуто домовленості про TikTok, обговорювалася можливість поліпшення інвестиційного клімату для китайських компаній у США. Китай наполягає на скасуванні обмежень у сфері національної безпеки для угод китайських компаній в США та на зниженні мит на імпорт продукції, яку будуть завозити китайські заводи, збудовані у США. США вже декілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю за допомогою різних заходів національної безпеки. Варто відзначити, що є певні обговорення щодо можливості поглиблення співпраці між двома країнами, але ще не відомо, як саме будуть структуровані ці інвестиції та які умови прийме американська сторона.