Представники Китаю під час торгових переговорів зі США запропонували величезні інвестиції в американську економіку, проте з умовою щодо скасування обмежень на діяльність китайських компаній в США, які були встановлені з міркувань національної безпеки. Після зустрічі делегацій у Мадриді у вересні, де було досягнуто домовленості про продовження роботи соцмережі TikTok у США, обговорювали “інвестиційний клімат у США для китайських компаній”. У телефонній розмові з Дональдом Трампом голова КНР Сі Цзіньпін наголошував на необхідності створення умов для інвестування китайськими компаніями в Америку, включаючи скасування обмежень у сфері національної безпеки. Сторони також обговорювали зниження мит на імпорт продукції, яку будуть завозити китайські заводи, збудовані у США. Але поки невідомо, чи згодиться Трамп на такі умови. Китай також наполягає на зниженні обмежень на поглинання та придбання активів у США для китайських компаній. Америка вже раніше намагалася обмежити економічний розвиток Китаю, вводячи різні обмеження, зокрема щодо компанії Huawei та високотехнологічних чипів. Однак є певні спротиви у США щодо пом’якшення обмежень на інвестиції з боку Китаю, оскільки вони вважають, що китайські компанії можуть використати ширший доступ до американського ринку проти самої Сполучених Штатів.
Позначка: Інвестиції
-
Фіктивні інвестиції: в Одесі викрили транснаціональний call-центр
У Одесі розкрили злочинну групу, яка обманювала людей через фіктивні інвестиційні платформи. Зловмисники створювали вебсайти неіснуючих компаній і запрошували інвесторів вкладати гроші, обіцяючи великі прибутки. Однак схема була шахрайською, і кошти просто накопичувалися на рахунках злочинців. Групу очолював 28-річний мешканець Одеси, який залучив до справи інших людей. Поліція затримала восьмеро членів групи, одного оголошено в розшук. Поки що вдалося встановити збитки на суму 92 тисяч доларів для семи інвесторів з різних країн. Усім затриманим оголошено про підозру, їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз уклав угоду з Європейським інвестиційним банком на отримання кредиту на суму 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів та забезпечення стабільних поставок під час зими. Згідно з угодою, Нафтогаз зобов’язався витратити еквівалентну суму на проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо відзначила, що це фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та підтримати громадян і бізнес під час зимового періоду.
-
Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА
Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група заявила, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) не надає ключову інформацію про активи груп компаній Моршинська та Юнігран. Це може підірвати довіру до процесу продажу цих активів через конкурси, аналогічно до того, що сталося з Керамбудом. Геологічна інвестиційна група виразила обурення тим, що учасники конкурсів мали дуже мало часу на підготовку пропозицій, а потенційні учасники не отримали достатньої інформації для участі в тендерах. Компанія вважає, що без чесної оцінки активів ситуація може повторитися. Вони також покладають надії на реформу АРМА за законом №4503-IX, який має принести більшу прозорість та ефективність у роботі агентства.
-
Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США
Найбагатша людина Єгипту Нассеф Савіріс планує вкласти до $50 млрд в інфраструктурні проекти у США. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що на інфраструктурних інвестиціях у США сфокусується компанія, утворена в результаті об’єднання його виробника хімікатів і добрив OCI Global з будівельною Orascom Construction його сім’ї.
“Ми хочемо зосередити наступний етап нашого бізнесу на області, де ми бачимо найбільші можливості – інфраструктуру”, – заявив мільярдер.
Передбачається, що об’єднаний бізнес, серед іншого, виграє від різкого зростання витрат на дата-центри. Компанія планує найближчим десятиліттям інвестувати в американську інфраструктуру як власний капітал, так і кошти партнерів. -
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) вклала 75 мільйонів доларів у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна, а Україна також виділила таку ж суму. Отже, загальний капітал фонду становить 150 мільйонів доларів. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила про це в своєму Telegram-каналі. Фонд буде фінансувати проєкти в енергетиці, інфраструктурі та сфері критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Це рішення відкриває можливості для створення нових робочих місць та технологічних рішень, які підсилять економіку та безпеку країни. Прем’єр-міністр вважає, що американські інвестиції забезпечать безпеку як для України, так і для американського бізнесу в Україні. Нагадаємо, що на початку травня президент Зеленський оголосив про ратифікацію угоди про надра.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема наразі акцент зроблено на Північному ГЗК та Каметсталі. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко розповів, що основна увага тепер зосереджена на модернізації Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів та розглядається проєкт модернізації випалювальної машини. Також в планах компанії повне відновлення доменної печі та інші заходи на заводі Каметсталь. Метінвест також вклав значні кошти у капремонт обладнання на деяких підприємствах. Компанія вірить у подальший розвиток української економіки та планує в майбутньому розширювати свої інвестиційні проекти.
-
Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка
Китай відмовився інвестувати в проєкт російського Газпрому на трубу завдовжки 2,6 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що згоди на новий газопровід, який міг би компенсувати Газпрому близько п’ятої частини втраченого експорту до Європи, Кремль домагається від Китаю вже майже 20 років.
Під час зустрічі в Пекіні сторони обмежилися лише меморандумом про наміри – контракт на постачання газу досі не уклали.
Як повідомляється, фінансувати проєкт на трубу завдовжки 2,6 тис. км Газпром буде змушений самостійно. Остаточна ціна ще не узгоджена: Китай наполягає на рівні внутрішніх російських тарифів – 120-130 доларів за тисячу кубів, натомість Москва пропонує діапазон 265-285 доларів – аналогічно Силі Сибіру-1.
Будівництво оцінюється у 25 млрд доларів і значно посилить фінансовий тиск на Газпром, який фактично субсидує китайських споживачів.
За даними розвідки, на сьогодні газовий бізнес російської корпорації залишається збитковим. Торік її втрати становили 11,6 млрд доларів, у першій половині цього року сягнули вже 134 млн дол.
Як відомо, грошові резерви Газпрому скорочуються третій рік поспіль: із 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд доларів у червні 2025-го. Після новини про підписання меморандуму акції Газпрому різко впали, а капіталізація знизилася на 1,24 млрд доларів. -
Amazon інвестує $4,4 млрд у Новій Зеландії
Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
“Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
Раніше ЗМІ писали, що Amazon скасувала замовлення на китайські товари після оголошення мит.
Apple та Amazon збільшили прибутки