На Конференції з відновлення України в Римі бельгійська компанія BIO Invest підписала свою першу угоду на українському ринку – 5 мільйонів євро з банком Львів. Про це повідомляє Укрінформ.
Угоду укладено у присутності глав МЗС України Андрія Сибіги та Бельгії Максима Прево.
“Це стосується довіри та впевненості, впевненості у нашому майбутньому. Ось чому так важливо мати такі угоди, за які я дуже вдячний”, – зазначив Сибіга.
Міністр Прево у своєму виступі наголосив, що “захищати країну – це також захищати її економіку”.
“Сильна економіка – це щит: вона захищає засоби до існування, підтримує державні послуги та дає громадянам причину залишатися, відбудовувати та вірити в майбутнє”, – додав він.
Інвестиція BIO Invest спрямована на розвиток малого та середнього бізнесу – ключового сектора для економіки України, створення робочих місць та посилення національної стійкості.
У компанії також оголосили про намір інвестувати понад 20 мільйонів євро у найближчі роки в такі напрямки, як зелена енергетика, стале сільське господарство та фінансові послуги.
Позначка: Інвестиції
-
У Римі підписали першу угоду про інвестиції в Україну
-
Данський фонд інвестує $5 млн в українську оборонку
EIFO (Експортно-інвестиційний фонд Данії) оголосив про інвестицію в розмірі $5 млн у венчурний фонд оборонних технологій D3 для підтримки українського defence tech. Про це 7 липня повідомляє пресслужба Кабінету міністрів України.
Зазначається, що D3 – це венчурний фонд оборонних технологій, представлений в Україні. Інвестиція сприятиме розвитку інновацій в оборонній сфері України та Європи, фінансуючи розробку та масштабування нових оборонних технологій, зокрема дронів, датчиків, засобів розмінування та рішень на основі штучного інтелекту.
Як наголосили в уряді, “D3 виступає свого року посередником між Україною та країнами-партнерами, поєднуючи стартапи з капіталом та партнерствами, необхідними для масштабування передових технологій. Партнерство між D3 та EIFO матиме додаткові переваги для Данії, відкриваючи датським компаніям доступ до нових технологій, українського досвіду та партнерств”.
Як відомо, EIFO став першим закордонним державним фондом, що інвестує в D3. Разом з цим, EIFO реалізує гарантійну систему для інвестицій в оборонну промисловість України з загальним бюджетом 1 млрд датських крон ($157 млн).
Генеральний директор EIFO Педер Лундквіст зазначив, що інвестиції в D3 підкреслюють стратегічні цілі EIFO щодо підтримки України, зміцнення датської оборонної промисловості та посилення європейських оборонних можливостей.
“У партнерстві з D3 ми надаємо капітал стартапам у сфері оборони та безпеки в Україні, отримуючи натомість життєво важливі технології, перевірені в бою. D3 є одним з найбільш проникливих, активних та ефективних інвесторів у сфері оборони в Європі, і ми пишаємося тим, що співпрацюємо з цією відданою командою”, – заявив він.
Міністр промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортен Бьодсков, коментуючи рішення, наголосив, що Данія стоїть пліч-о-пліч з Україною в її боротьбі за свободу.
Фонд D3, заснований Евелін Бучацькою, Антоном Верховдовим та Елею Чієчієвою влітку 2023 року, має на меті фінансувати найперспективніші та найінноваційніші стартапи в таких галузях, як безпілотні літальні апарати, автономність, робототехніка, електронна війна та розмінування, а також допомагати їм вийти на новий рівень на благо України та Європи. -
Велика Британія поновлює дипломатичні відносини з Сирією
Велика Британія відновлює дипломатичні відносини з Сирією. Це стало результатом візиту міністра закордонних справ Девіда Леммі до Дамаску. Про це у суботу, 5 липня, повідомило агентство Reuters.
З нагоди відновлення дипломатичних відносин Леммі пообіцяв надати уряду Сирії 94,5 мільйона фунтів стерлінгів (129 мільйонів доларів). Оголошений пакет фінансової допомоги передбачає як термінову гуманітарну підтримку, так і довгострокове відновлення через розвиток освіти та інших сфер.
Велика Британія також послабила санкції, розморозивши активи центрального банку Сирії та низки компаній для стимулювання інвестицій, зберігаючи обмеження проти членів колишнього режиму. Леммі підкреслив, що підтримка нового уряду важлива для побудови стабільного, безпечного та процвітаючого майбутнього для всіх сирійців.“Стабільна Сирія знизить ризик нелегальної міграції, сприятиме знищенню хімічної зброї та подоланню терористичних загроз”, – сказав посадовець. Візит британського міністра, перший за 14 років, відбувся через кілька днів після указу президента США Дональда Трампа про припинення санкцій проти Сирії.
Як відомо, в травні Трамп і президент Сирії Ахмед аш-Шараа провели зустріч в Ер-Ріяді, що призвело до серйозної зміни політики.
Президент США тоді оголосив, що зніме санкції Америки проти Сирії, що спонукало Вашингтон значно пом’якшити свої заходи.
Додамо, що центробанк Сирії заявив про першу міжнародну банківську транзакцію через систему SWIFT з початку громадянської війни. Ізоляція банківської системи Сирії почалася ще в 2011 році після придушення протестів режимом Башара Асада. -
Україна потребує інвестицій у зброю – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський під час майбутніх перемовин з країнами ЄС ключову увагу приділятиме питанням інвестицій у виробництво зброї в Україні, зокрема далекобійних дронів, дронів-перехоплювачів тощо. Про це він заявив у вечірньому відеозверненні 30 червня.
“Перед новими перемовинами у Європі готуємось дуже ретельно. Провів нараду сьогодні з нашими військовими, з міністром оборони щодо дронів – буде більше нашого власного виробництва. Сьогодні ми обговорили й усе, що стосується замовлень, що стосується контрактів, і можливості нашого виробництва. Буду говорити з нашими партнерами про нові інвестиції в Україну – у нашу зброю. Пріоритет – дрони, дрони-перехоплювачі, дрони для далекобійних ударів. Звісно, це фронт і все, що потрібно для наших воїнів на передовій, усе, що реально стримує російські штурми, – зазначив глава держави.
Він подякував українським виробникам дронів, які активно розвивають напрям перехоплювачів.
“Це надзвичайно важливо. Росія вкладається у безпілотну складову, Росія планує збільшувати кількість дронів в ударах по нашій державі. Ми готуємо нашу протидію”, – наголосив Зеленський. -
Потрібні нові інвестиції у зброю – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський під час майбутніх перемовин з країнами ЄС ключову увагу приділятиме питанням інвестицій у виробництво зброї в Україні, зокрема далекобійних дронів, дронів-перехоплювачів тощо. Про це він заявив у вечірньому відеозверненні 30 червня.
“Перед новими перемовинами у Європі готуємось дуже ретельно. Провів нараду сьогодні з нашими військовими, з міністром оборони щодо дронів – буде більше нашого власного виробництва. Сьогодні ми обговорили й усе, що стосується замовлень, що стосується контрактів, і можливості нашого виробництва. Буду говорити з нашими партнерами про нові інвестиції в Україну – у нашу зброю. Пріоритет – дрони, дрони-перехоплювачі, дрони для далекобійних ударів. Звісно, це фронт і все, що потрібно для наших воїнів на передовій, усе, що реально стримує російські штурми, – зазначив глава держави.
Він подякував українським виробникам дронів, які активно розвивають напрям перехоплювачів.
“Це надзвичайно важливо. Росія вкладається у безпілотну складову, Росія планує збільшувати кількість дронів в ударах по нашій державі. Ми готуємо нашу протидію”, – наголосив Зеленський. -
США пропонують Ірану $30 млрд за відмову від збагачення урану – ЗМІ
Адміністрація Дональда Трампа веде дипломатичні переговори з Іраном щодо нової ядерної угоди. Про це у п’ятницю, 27 червня, повідомляє CNN із посиланням на чотири джерела.
Серед обговорюваних умов – дозвіл Ірану на створення цивільної ядерної програми без збагачення урану, розблокування до $6 млрд активів і потенційні інвестиції у $20-30 млрд для нової енергетичної інфраструктури Ірану. Джерела уточнили, що гроші можуть надати союзники США у Перській затоці, а не сам Вашингтон.
Деякі деталі були узгоджені на таємній багатогодинній зустрічі спецпредставника США Стіва Віткоффа з партнерами із Затоки у Білому домі минулої п’ятниці – за день до американських ударів по ядерних об’єктах Ірану.
Віткофф заявив CNBC, що США прагнуть досягти “всеохоплючої мирної угоди” з Іраном.
Представник адміністрації Трампа зазначив, що США не наполягають на безпосередньому фінансуванні.
“Ми готові очолити ці переговори, але не беремо на себе зобов’язань щодо фінансування”, – сказав він CNN.
Дискусії тривають через посередників, зокрема Катар, який раніше сприяв досягненню крихкого припинення вогню між Ізраїлем та Іраном. І хоча офіційний Тегеран не підтверджує наступного раунду переговорів, у США сподіваються представити Ірану нові умови найближчим часом.
Джерела CNN також зазначають, що Вашингтон сподівається – після нещодавніх ударів Іран буде більш схильний до поступок. Водночас експерти попереджають: після схвалення парламентом Ірану припинення співпраці з МАГАТЕ Тегеран може навпаки пришвидшити рух до створення ядерної зброї.
Раніше телеканал CNN з посиланням на американську розвідку повідомив, що удари США по трьох ядерних об’єктах Ірану не знищили основні компоненти ядерної програми, попри заяви Трампа.
Після цього президент США накинувся на ЗМІ.
Іран не добито: чи повернеться війна на Близький Схід -
Мелоні очолить Конференцію з відновлення України
У липні у Римі відбудеться міжнародна конференція з відновлення України, на якій лідери країн-партнерів обговорять стратегії відбудови країни після війни. Про це у середу, 25 червня, заявив президент Володимир Зеленський під час засідання ПАРЄ.
За його словами, вона відбудеться на 10-11 липня, і стане логічним продовженням Ukraine Recovery Conference, яка проходила у Берліні минулого року. Це буде вже четверта конференція з відновлення України.
“Щодо стратегічної програми, я маю на увазі, що 10 і 11 липня ми проведемо дуже хорошу зустріч в Італії під керівництвом нашого доброго друга України, прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні. І ми проведемо зустріч з лідерами там”, – сказав Зеленський.
Він наголосив на важливості участі європейських підприємств і приватного сектору у відновленні України після російських атак.
На сайті Ukraine Recovery Conference зазначається, що головними темами конференції в Італії будуть:- бізнес – залучення приватного сектору до відбудови та економічного зростання;
- людський капітал для України;
- відновлення регіонів;
- вступ до ЄС та пов’язані з цим реформи.
-
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет постійних представників ЄС на рівні послів затвердив план початку переговорів з Європарламентом щодо створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ця програма передбачає виділення €1,5 млрд на гранти до 2027 року, з них €300 млн піде на підтримку українського оборонного комплексу. EDIP спрямована на підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Програма також сприятиме відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції в європейську базу. ЄС планує інвестувати €1,2 млрд у проекти EDIP та €300 млн через Інструмент підтримки України, зберігаючи сумісність з умовами програми. Це рішення спирається на пропозиції Єврокомісії та стратегію ЄС щодо зміцнення оборонної промисловості після початку війни 2022 року.
-
НАТО інвестувало €37 млн у супутниковий зв’язок для ЗСУ
НАТО виділило понад 37 мільйонів євро на цифрові проєкти для Збройних Сил України. Ці кошти були витрачені на посилення супутникового зв’язку, бойове управління та інформаційні системи української армії. Цю інформацію оприлюднили під час зустрічі представників українського оборонного відомства та НАТО. Також було надано обладнання та програмне забезпечення для підвищення протиповітряної оборони. НАТО акцентувало на тому, що Україна є передовим у використанні цифрових технологій, що демонструє її інноваційність та стійкість у дії.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Герман Греф, голова Сбербанку РФ, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну ситуацію в російській економіці. Він назвав цю ситуацію “ідеальним штормом”, викликаним рядом проблем, таких як високі реальні ставки, нестабільний курс рубля та зростання дефіциту бюджету. Інші представники влади також визнали проблеми, але виразили різні точки зору щодо ситуації. Наприклад, глава Мінекономрозвитку стверджує, що економіка опинилася на межі рецесії, тоді як голова Центробанку вважає, що це лише “вихід із перегріву”. Президент РФ Володимир Путін підкреслив необхідність переходу до “збалансованого зростання” та попередження рецесії. Він закликав до продуманої бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики для підтримки економічного зростання при збереженні стабільності. Усі ці проблеми виникли навіть при стрімкому зростанні світових цін на нафту, і доходи Росії від експорту сировини піддаються тиску через зміцнення національної валюти.