Президент України Володимир Зеленський запропонував Юлії Свириденко очолити уряд країни. Це рішення робить Юлію Свириденко другою жінкою в історії України, яка може очолити Кабмін. Зеленський заявив, що їхні обговорення стосувалися зміцнення економічного потенціалу України, розширення програм підтримки українців і розвитку внутрішнього виробництва зброї. Юлія Свириденко підтримала ці пріоритети і заявила, що для досягнення цих цілей необхідно провести дерегуляцію, скоротити витрати та зосередити ресурси на обороні та відновленні після конфліктів. Новий склад уряду України планують призначити 17 липня, після відставки поточного уряду. Деякі міністри можуть залишитися на своїх посадах, але деякі будуть змінені. Юлія Свириденко має досвід роботи у державній службі та уряді, зокрема, вона працювала заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а також заступницею голови Офісу президента.
Позначка: Кабінет міністрів
-
Свириденко зробила заяву щодо нового уряду
Перший віце-прем’єр Юлія Свириденко, яку президент Володимир Зеленський запросив очолити уряд, планує скоро представити пропозиції щодо кандидатур членів Кабінету міністрів. Вона зазначила, що президент визначив три основні завдання для нового уряду: зміцнення економічного потенціалу країни, розширення програм підтримки громадян та розвиток виробництва власної зброї. Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що питання про звільнення прем’єр-міністра Дениса Шмигаля буде розглянуто у середу, а у четвер планується затвердити склад нового уряду та його програму дій. ЗМІ також повідомили, що нинішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль може стати новим міністром оборони, а на посаду посла в США готується Рустем Умєров.
-
Уряд оновив перелік стратегічних надр
Уряд затвердив оновлений перелік стратегічно важливих корисних копалин і родовищ, які будуть надаватися у користування через аукціони або конкурси. Ця ініціатива визначає правила розпорядження надрами, які мають важливе значення для економіки та обороноздатності. Також було скасовано попередню постанову, яка регулювала процедуру надання дозволів на користування надрами.
-
Зеленський визначився з новим прем’єр-міністром
Президент України Володимир Зеленський запропонував Юлії Свириденко очолити уряд країни. Він пояснив, що вони обговорили питання підтримки України європейськими та американськими партнерами після конференції з відновлення у Римі. Зеленський вважає, що потрібно швидко реалізувати заходи, які підтримають стійкість держави і суспільства. Він також зазначив, що планується оновлення уряду та розширення програм підтримки українців, а також покращення економічного потенціалу країни. Свириденко може стати новим прем’єр-міністром, а Денис Шмигаль може очолити Міністерство оборони.
-
Уряд погодив збільшення допомоги при народження дитини
Уряд України затвердив підвищення допомоги при народженні дитини. Одноразова виплата зросте з 10 тисяч до 50 тисяч гривень, а щомісячна підтримка для майбутніх мам без трудового стажу збільшиться до 7 тисяч гривень. Сім’ям буде доступна додаткова щомісячна грошова допомога, якщо батьки повернуться на роботу після 1 року дитини. Програма “єЯсла” дозволить батькам вибрати між роботою та доглядом за дитиною до трьох років, отримуючи від держави 8 тисяч гривень на місяць у разі повернення на роботу. Також збережено підтримку у вигляді “Пакунка малюка” та нову ініціативу “Пакунок школяра”, яка дозволить отримати 5 тисяч гривень на кожного першокласника для покупки шкільних речей.
-
ЗМІ назвали можливого наступника Шмигаля
На наступному тижні може змінитися склад Кабінету міністрів України. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на власні джерела.
Зокрема, очільник уряду Денис Шмигаль може стати новим міністром оборони замість Рустема Умєрова, якого готують на посаду посла в США.
За інформацією співрозмовника видання, в новому складі уряду будуть об’єднані деякі міністерства і відбудеться загальний перерозподіл повноважень.
Деякі міністри, перелік яких визначається, позбудуться своїх посад. Очолити Кабмін може перша віце-прем’єрка Юлія Свириденко.
Раніше Зеленський анонсував трансформацію Кабміну. Планується скоротити витрати на утримання державного апарату, провести дерегуляцію та спрямувати більше ресурсів на захист країни. -
Гроші для мам та школярів: нові виплати українцям
Кабінет міністрів україни 14 липняд представить нові соціальні виплати, серед яких заплановано оновлення виплат після народження та додаткова підтримка для матерів у перші роки життя дитини, повідомив президент Володимир Зеленський після розмови з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.
Після неї президент розповів, що вже завтра, 14 липня, уряд представить нові соціальні рішення, а саме – виплати на підтримку українських мам.
“Це виплати після народження дитини, підтримка також у перші роки після народження. Є відповідні кошти й для українських школярів – для “Пакунку школяра” та для безкоштовного харчування у школах із 1-го по 4-й класи й у прифронтових районах – із 1-го по останній класи”, – пояснив президент.
Він зазначив, що нині триває реалізація ініціативи щодо “Пакунка школяра”, та наголосив, що цього року майже 180 тисяч українських сімей отримають кошти від держави на підготовку дітей до школи.
“Як би не було складно, урядовці знаходять ресурс для соціально значимих рішень”, – підкреслив він.
Раніше Зеленський анонсував трансформацію Кабміну. Планується скоротити витрати на утримання державного апарату, провести дерегуляцію та спрямувати більше ресурсів на захист країни. -
Зеленський анонсував трансформацію Кабміну
В Україні відбудеться масштабна трансформація системи виконавчої влади. Планується скоротити витрати на утримання державного апарату, провести дерегуляцію та спрямувати більше ресурсів на захист країни. Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради з главою уряду Денисом Шмигалем.
Під час зустрічі вони обговорили подальші стратегічні кроки.
“Маємо реалізувати всі заплановані рішення на підтримку та захист підприємництва в нашій державі, а також масштабувати програми вітчизняного виробництва зброї”, – заявив президент.
Глава України пояснив, що важливо провести аудит усіх домовленостей із партнерами: оборонних пакетів, інвестиційних рішень, домовленостей на підтримку енергетичної та соціальної стійкості України.
“Готуємо й відчутну управлінську трансформацію, яка дасть змогу скоротити видатки на утримання державного апарату, забезпечити значну дерегуляцію та направити максимум наявних ресурсів на захист України та українців. Визначаємо майбутню конфігурацію виконавчої влади”, – пояснив він.
Раніше Кабінет міністрів запропонував Раді збільшити видатки державного бюджету 2025 року на 449 млрд грн, з них 412 млрд грн на безпеку і оборону
Якими є потреби України в зовнішньому фінансуванні -
Шмигаль озвучив потребу України у зовнішньому фінансуванні
Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить більш як $40 млрд. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у середу, 9 липня.
“Ключовим пріоритетом роботи Української платформи донорів залишається фінансова спроможність нашої держави. Розпочали URC-2025 з 14-го засідання Керівного комітету платформи. У своєму виступі поінформував, що уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”, – зазначив глава уряду.
Зовнішнє фінансування критично важливе для України, адже дозволяє спрямовувати власні ресурси на оборону.
Шмигаль відзначив, що у 2025 році Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. Втім, він назвав “викликом” 2026 рік.
“Наші потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів. Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”, – додав прем’єр. -
Стефанішина анонсувала відкриття усіх кластерів у переговорах з ЄС
До кінця року мають бути відкриті всі переговорні кластери стосовно вступу України в ЄС. Про це у понеділок, 7 липня, заявила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“До кінця цього року мають бути відкриті всі переговорні напрямки, і це вже питання політичне, оскільки це переговори, це зобов’язання, це робота парламенту, яка має бути спланована, робота уряду. На сьогодні майже чотири тисячі людей задіяні в переговорних командах за всіма напрямками, тому ця умова нікуди не зникає. Зараз ми говоримо тільки про дату, коли буде відкритий перший фундаментальний блок переговорів. Це основне політичне рішення”, – розповіла вона.
За словами урядовиці, далі будуть більш технічні рішення.
“Із Данським головуванням (з 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС – ред.) ми домовилися, що це буде забезпечено, як тільки будуть відкриті перші перемовини… До 1 січня відкриємо всі кластери”, – запевнила Стефанішина.
При цьому, зауважила вона, для відкриття переговорів не потрібні всі 27 голосів країн ЄС.
“Це була практика попередніх років, і сьогодні жоден з основних документів ЄС не передбачає зобов’язання ухвалювати це рішення одноголосно. Тому ми працюємо зараз в цьому напрямку, і дійсно абсолютно є логічною теза новообраного польського лідера, тому і є формат переговорів, а не лише політичне рішення про вступ”, – сказала вона.
Як зазначила віцепрем’єрка, намагання Угорщини блокувати відкриття кластерів про переговори про вступ України в ЄС стало “поштовхом” для пошуку інших рішень.
“Стало зрозуміло, що ні договір про створення Європейського Союзу, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської Ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення. Одноголосне рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків”, – пояснила Стефанішина.
За її словами, переговори передбачають дискусії щодо умов українського членства майже за 35 напрямками – від питань стандартів в окремих сферах, (до прикладу, як аграрній, правовій), до базових налаштувань державності в країні, яка прагне стати членом ЄС.
Стефанішина додала, що Україна виконала всі умови щодо відкриття половини всіх переговорних напрямків, і готова відкривати вже в липні всі три кластери або починати з першого кластера разом з Молдовою.