Позначка: Казахстан

  • Атака на Оренбурзький завод вплинула на видобуток газу в Казахстані – ЗМІ

    Атака на Оренбурзький завод вплинула на видобуток газу в Казахстані – ЗМІ

    Останнім часом українські дрони влаштували атаку на Оренбурзький газопереробний завод Газпрому, що спричинило скорочення видобутку газу на родовищі Карачаганак в Казахстані на 25-30%. В результаті цього, видобуток на родовищі знизився до 25-28 тисяч метричних тонн, що менше за звичайний рівень у 35-35 тисяч тонн. Хоча Оренбург може частково відновити постачання газу сьогодні, невідомо, коли буде повністю відновлено нормальний рівень видобутку. Родовище Карачаганак тісно пов’язане з видобутком нафти і газу: якщо видобуток газу зменшується, це також впливає на видобуток нафти. Газ з Карачаганака використовується для різноманітних цілей, включаючи переробку в Оренбурзі, підтримку тиску в пласті та виробництво електроенергії. Оренбурзький газопереробний завод є частиною міжнародного проекту KazRosGaz, який спільно з Росією переробляє газ з родовища Карачаганак.

  • Ястремська програла в Китаї казахстанській тенісистці і вибула з турніру

    Ястремська програла в Китаї казахстанській тенісистці і вибула з турніру

    Українська тенісистка Даяна Ястремська вибула з турніру в Нінбо, Китай, після того, як поступилася Олені Рибакіній з Казахстану у другому раунді. Матч тривав три сети, з першим сетом, де Ястремська вигравала 4:2, але потім програла 4 гейми поспіль. У другому сеті обидві тенісистки обмінялися брейками і пішли на тай-брейк. Перемогу в третьому сеті здобула Рибакіна. Зустріч тривала 50 хвилин.

  • Стало відомо число казахстанців, померлих на війні в Україні на боці РФ

    Стало відомо число казахстанців, померлих на війні в Україні на боці РФ

    Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі у війні проти України. Найманими бійцями вже стали 270 казахстанців, які загинули або зникли. Про це свідчать дані проєкту Хочу жить, які були опубліковані в Telegram. Список загиблих може бути неповним, оскільки реальна кількість може бути набагато вищою. Російські вербувальники активно шукають казахстанців як на території Казахстану, так і серед тих, хто проживає в Росії. Вони використовують різні способи, включаючи пряму інтернет-рекламу та фіктивні агентства з працевлаштування. Представники проєкту наголосили, що владі Казахстану потрібно прикласти більше зусиль для протидії російським вербувальним мережам, інакше Росія продовжить відправляти казахстанців на війну. У війні проти України російські найманці залучені щонайменше з 48 країн, а Росія віддає перевагу вербуванню людей у сусідніх державах, де мовний бар’єр нижчий.

  • Стало відомо число казахстанців, ліквідованих у війні на боці РФ

    Стало відомо число казахстанців, ліквідованих у війні на боці РФ

    За даними проєкту Хочу жить, Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі у війні проти України. Згідно з опублікованими даними, відомо про 270 загиблих або зниклих казахстанців, яких найняли до російської армії для бойових дій. Серед них є наймолодший загиблий 19-річний Богомолов Андрій та найстарший 64-річний Ялфімов Олександр. Російські вербувальники використовують різні методи, включаючи інтернет-рекламу та фіктивні агентства працевлаштування, щоб залучити громадян Казахстану. Проєкт закликав владу Казахстану прикласти більше зусиль для протидії цим вербувальним мережам, щоб запобігти подальшій втраті життів серед своїх громадян.

  • Казахстан блокує фури до Росії, шукаючи підсанкційні товари

    Казахстан блокує фури до Росії, шукаючи підсанкційні товари

    На кордоні між Казахстаном і Росією виникли проблеми з пропуском вантажівок, які прибувають з Китаю. Митники затримали близько 2,5 тисячі транспортних засобів через посилені перевірки на виявлення підсанкційних товарів, таких як електроніка, дрони, одяг та продукція західних брендів. Ця ситуація триває вже кілька тижнів і вимагає додаткового огляду всіх вантажів, що прибувають з Китаю в напрямку Росії та Білорусі. Логістичні компанії вже підвищили тарифи і шукають альтернативні маршрути через інші кордони. Експерти вважають, що це не тимчасова проблема, а нова реальність, пов’язана з посиленням контролю та дотриманням санкцій західних країн.

  • Путін визнав збиття літака AZAL перед Алієвим

    Путін визнав збиття літака AZAL перед Алієвим

    Голова правлячого режиму Росії Володимир Путін зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у Душанбе (Таджикістан) в четвер, 9 жовтня. Він фактично визнав відповідальність Росії за аварію лайнера авіакомпанії AZAL, яка сталася в грудні торік. Про це повідомляють пропагандистське інформагентство РИА Новости.
    Російський диктатор визнав, що “трагедія з літаком сталася в небі над Росією”, але зараз же поквапився додати, що однією з “причин” авіакатастрофи нібито стали українські безпілотники, що залетіли в повітряний простір РФ.
    За його версією, в день трагедії на територію Росії вторглися три українські дрони, а дві ракети, випущені російськими силами ППО, вибухнули за кілька метрів від літака, хоч і “не вразили його”.
    Лайнер, у якому перебували 62 пасажири і п’ять членів екіпажу, був зачеплений “швидше за все, уламками, а не вражаючими бойовими елементами”, переконував його Путін.
    Внаслідок тієї авіакатастрофи загинули 38 людей.
    Також глава Кремля нагадав Алієву, що вже вибачався за те, що трагедія “сталася в російському небі”. Він тоді “висловив співчуття” сім’ям загиблих під час аварії лайнера, який був підбитий у небі над Грозним і потім звалився на території Казахстану.
    За словами Путіна, у день трагедії екіпажу азербайджанського лайнера начебто “було запропоновано здійснити посадку в Махачкалі”. Путін під час розмови з Алієвим стверджував, що льотчики вирішили йти до аеропорту базування.
    Росія дасть правову оцінку діям усіх посадових осіб у зв’язку з катастрофою літака AZAL, резюмував Путін.

    Путін перед Алієвим визнав відповідальність Росії за аварію лайнера авіакомпанії AZAL pic.twitter.com/fCSeCuGCTh— Максим (@lipcansmaks1) October 9, 2025
    Як відомо, літак Embraer, що належав Azerbaijan Airlines і виконував рейс із Баку до Грозного, потрапив під російський обстріл поблизу Грозного.

    Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що відповідальність за катастрофу лежить на представниках РФ. Азербайджан готує міжнародний позов проти РФ через аварію літака AZAL

  • У Казахстані засудили колишнього “вагнерівця”

    У Казахстані засудили колишнього “вагнерівця”

    Суд у Казахстані засудив 22-річного Тимура Пралієва, колишнього найманця російської приватної військової компанії Вагнер, до п’яти років колонії середнього рівня безпеки. Про це інформує Orda у четвер, 9 жовтня.

    Його визнали винним у тяжкому злочині проти миру та безпеки людства.

    За даними слідства, восени 2022 року мешканець Алмати добровільно приєднався до Вагнера та воював на боці Росії проти України, зокрема під Бахмутом, де отримав кілька нагород. Також він брав участь у бойових діях у Малі, після чого отримав російський паспорт, не вийшовши з громадянства Казахстану.

    Згодом Пралієв залишив службу, лікувався у Білорусі та Росії, а згодом спробував нелегально перетнути кордон між Мексикою та США. У січні 2024 року його затримали в Техасі з двома паспортами, грошима та дроном. Після короткого арешту в США колишнього найманця депортували до Казахстану.

    Суд у Казахстані конфіскував у Пралієва понад 5,5 тисяч доларів і визнав ці кошти злочинно набутими. Також у нього вилучили медалі, документи та банківські картки, які підлягають знищенню. Виїзд громадян Казахстану за кордон для участі в бойових діях переслідується законом. Кримінальний кодекс країни передбачає відповідальність за статтями “Найманство” та “Участь в іноземних збройних конфліктах”.

    Раніше суд казахстанського міста Сатпаєва засудив до 4,6 року колонії казахстанця, що воював у лавах ПВК Вагнер проти України.

  • Крок у бік ЄС та України: який сюрприз готує Путіну Казахстан

    Крок у бік ЄС та України: який сюрприз готує Путіну Казахстан

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв висловив підтримку початку прямих переговорів між Україною та Росією на найвищому рівні. Він також запропонував Казахстан як можливе місце для таких переговорів. Токаєв зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським і обговорив питання врегулювання конфлікту на Донбасі та співробітництво у торгівлі. Ці слова були сприйняті як підтримка Європи та України, а також як спроба дипломатичного впливу на Росію. Токаєв також наголосив на готовності Казахстану надати всі необхідні послуги для проведення таких переговорів.

  • Зенеський і Токаєв обговорили війну в Україні

    Зенеський і Токаєв обговорили війну в Україні

    Президент Володимир Зеленський під час свого візиту до США зустрівся з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Вони обговорили шляхи завершення війни, гарантії безпеки та економічної співпраці між країнами. Про це у ніч проти вівторка, 22 вересня, Зеленський повідомив у соцмережах.
    “Зустрівся з Президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Зараз ключове завдання – досягнення справедливого й тривалого миру, із надійними гарантіями безпеки”, – йдеться у дописі.
    Глава держави зазначив, що в ході зустрічі були детально обговорені зусилля України, США, Європи та інших партнерів у світі для того, щоб закінчити цю війну й зупинити вбивства.
    Окремо президенти торкнулися питань торговельно-економічної співпраці, зацікавленості казахстанських компаній брати участь у відновленні України.

  • Казахстан збільшив експорт нафти до Німеччини майже на 20%

    Казахстан збільшив експорт нафти до Німеччини майже на 20%

    У серпні 2025 року Казахстан поставив до Німеччини 190 тис. тонн нафти по системі трубопроводу Дружба, що на 18,7% більше проти липня. Про це повідомили у компанії КазТрансОйл.
    “У серпні АТ КазТрансОйл передало 190 тис. тонн казахстанської нафти в систему магістральних нафтопроводів ПАТ Транснафта через пункт здачі “Адамова застава” для подальшої поставки в Німеччину”, – зазначили у повідомленні.
    З урахуванням раніше відомих даних, з початку року на експорт було поставлено 1,277 млн тонн нафти.
    У національній компанії КазМунайГаз спершу заявляли, що в 2025 році Казахстан планує відвантажити до Німеччини по трубопроводу Дружба 1,5 млн тонн, як і торік. Пізніше повідомлялося, що планується довести обсяг до 2 млн тонн на рік, якщо Німеччина зробить відповідний запит.
    Казахстан здійснює постачання нафти до Німеччини по системі магістральних нафтопроводів ПАТ Транснафта з 2023 року через пункт здачі “Адамова застава”.
    Раніше Міністерство енергетики Казахстану разом із державним холдингом Казмунайгаз підписали контракт із китайською компанією CNOOC Hong Kong Holding Ltd на розвідку та видобуток вуглеводнів у північно-східній частині Каспійського моря.