Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024 року по вересень 2025-го середні температури в регіоні були найвищими за 125 років спостережень. Про це йдеться у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, на який посилається The Guardian.
За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, яке призводить до накопичення тепла та порушує баланс регіону, що відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.
У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Крім того, регіон зафіксував рекордну кількість опадів, більшість із яких припала не на сніг, а на дощ. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.
Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Протягом останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що свідчить про ймовірне продовження негативної тенденції.
“2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень – побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому” – зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.
Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі, що випадають узимку, замерзають на снігу й утворюють крижані бар’єри, які ускладнюють тваринам доступ до їжі, а людям створюють небезпечні умови для пересування.
Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Окрім цього, льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що в перспективі сприятиме підвищенню рівня моря та становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.
Позначка: Клімат
-
Арктика пережила найтепліший рік за 125 років
-
Україна першою в світі готує позов проти РФ через кліматичні зміни
Україна планує вимагати від Росії близько 44 мільярдів доларів компенсації за збитки, які виникли внаслідок збільшення викидів під час війни. Ця ініціатива стала можливою після розрахунків експертів, які показали, що війна призвела до значного збільшення викидів CO₂ в атмосферу. Український уряд планує подати позов за новим процесом компенсації, який вже використовується Радою Європи. Поки неясно, як саме буде виплачена компенсація, але одна з можливих опцій – використання мільярдів доларів заморожених російських активів. Крім того, війна на сході України призвела до серйозних екологічних проблем, зокрема обмелення річки та знищення природних заповідників.
-
Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою
Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.
Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.
Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.
“Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.
Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.
Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.
Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.
Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати -
В Ісландії вперше виявили комарів
У Ісландії вперше було виявлено трьох комарів, що може свідчити про появу цілої популяції. Етимолог Маттіас Альфредссон з Ісландського університету природничих наук зазначив, що ці комахи можуть пережити зиму у підвалах та господарських будівлях, де температура не падає нижче нуля, і навесні вони можуть знову активізуватися. Цей вид комарів поширений у Європі, харчується кров’ю людей, птахів і тварин, і відомий своєю стійкістю до холоду. Експерти вважають, що з’явлення трьох комарів за короткий час може свідчити про наявність більшої кількості цих комах в районі. Науковці раніше передбачали, що комарі дістануться до Ісландії, особливо після того, як у 2015 році там з’явилися мошки. Також повідомляється, що рівень вуглекислого газу в атмосфері досягнув рекордних значень, а кількість тварин у лісах зменшилася вдвічі за останні 50 років. Липень був третім найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень.
-
Вчені попередили про загрозливе обміління Дністра
Згідно з дослідженням, проведеним українськими та молдовськими вченими, водні ресурси річки Дністер зменшуються через зміну клімату. Спостерігається потепління, збільшення температури повітря та зміна режиму опадів. У результаті цього водності стіку річки зменшуються, що може призвести до водних проблем у регіоні. Експерти радять вжити заходів для зменшення втрат води у сільському господарстві, покращення очисних споруд та підвищення співпраці між країнами. Також важливо запровадити систему попередження про посухи та повені, оптимізувати роботу водосховищ та відновити річкові екосистеми. У разі не вжиття заходів, в майбутньому рівень води в річці Дністер може зменшитися ще більше, що створить серйозні проблеми для регіону.
-
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV висловив свою обуреність по відношенню до тих, хто не вважає серйозною загрозу кліматичних змін. Він зазначив це під час конференції, присвяченої десятиріччю документу Laudato Si’, що був написаний попереднім папою Франциском. Цей документ вперше акцентував увагу Церкви на проблемах клімату. Папа Лев XIV вперше за свій понтифікат публічно висловився про глобальне потепління, осудивши тих, хто сміється над тими, хто попереджає про небезпеку кліматичних змін. Він закликав громадян світу долучитися до зусиль у боротьбі з цим проблемою, наголосивши на важливості взяття на себе відповідальності. Ця заява понтифіка отримала широке відгук у ЗМІ, оскільки сприймається як відповідь на виступ президента США Дональда Трампа, який критикував ідею глобального потепління та тих, хто підтримує заходи для його протидії.
-
Літо у Києві видалося близьким до кліматичної норми
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського підбила погодні підсумки календарного літа у столиці, повідомивши лише про п’ять температурних рекордів.
Так, за даними спостережень об’єднаної гідрометеорологічної станції, середньомісячна температура повітря за календарне літо становила 20,6°С, що вище кліматичної норми на 0,2°С.
Лише липень у столиці був теплішими за норму на 1,3℃. Інші літні місяці виявились нижчими за середньобагаторічні показники. Загалом за літо у столиці було зареєстровано п’ять температурних рекордів у червні.
Водночас найбільш холодним днем літа було 25 серпня, коли температура опустилась до 9,9 ºС, тоді як найтеплішим – 7 липня, коли температура повітря підвищилась до +34,4 ºС.
Зауважується, що опадів цим календарним літом випало 202 мм, що становило 102 % кліматичної норми завдяки липню, в якому зафіксували майже півтори місячні норми.
Весна 2025 року увійшла до десяти найтепліших в історії Києва -
Серпень у Києві виявився прохолоднішим за норму
У серпні середньомісячна температура повітря в Києві становила 20,2°С, що на 0,2°С нижче кліматичної норми. Про це повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського у понеділок, 1 вересня.
Найхолодніше було 25 серпня, коли мінімальна температура знизилась під ранок до 9,9°С. Тоді як найвищу температуру зафіксували 31 числа, коли повітря прогрілося до +33,1°С.
Водночас опадів на проспекті Науки випало 48 мм, що становить лише 86 % місячної норми. -
Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень
Минулого місяця зафіксовано третій найспекотніший липень у світі за всю історію спостережень. Про це повідомили в Службі зміни клімату Copernicus (C3S) Європейського Союзу, інформує Reuters
Минулого місяця температура була на 1,25°C вищою зза середній показник доіндустріального періоду з 1850 по 1900 рік.
Окрім того, у Туреччині встановили новий температурний рекорд у 50,5°C.
Попри паузу в серії абсолютних температурних рекордів, вчені продовжують фіксувати прояви глобального потепління – зокрема, екстремальну спеку та катастрофічні повені.
“Через два роки після найспекотнішого липня серія температурних рекордів завершилась – поки що. Але це не означає, що зміна клімату припинилась”, – попередив директор C3S Карло Буонтемпо.
За період з серпня 2024 року до липня 2025-го середня глобальна температура перевищила доіндустріальний рівень на 1,53°C – тобто вийшла за межі цілі Паризької кліматичної угоди, яка обмежує потепління до 1,5°C.
Основною причиною зміни клімату залишається викид парникових газів внаслідок спалювання викопного палива.
Разом з тим, 2023 рік був найспекотнішим в історії.
Наразі поріг у 1,5°C не подолано в довгостроковому вимірі, однак дедалі більше вчених вважають, що уникнути його перевищення вже малоймовірно. Вони закликають уряди терміново скорочувати викиди CO₂, щоб пом’якшити наслідки змін клімату.
Як повідомлялося, в Україні середньомісячна температура у червні 2025 року очікується на рівні 19-23°. У гірських районах в червні прогнозується 15-16°, що на 1,5-2° вище за норму.
У Києві червень видався холоднішим за норму -
Кліматологи озвучили підсумки липня в Києві
У липні в Києві середня температура становила +22,6°C, що на 1,3°C вище за звичайне значення. Було дуже дощово, з опадами у 97 мм, що перевищує місячну норму на 143%. Найхолоднішим днем був 1 липня з мінімальною температурою 12,9°C, а найтепліше – 7 липня, коли температура сягала +34,4°C. Це стало одним із найтепліших липнів в історії Києва. У червні температура була нижче за норму на 0,4°C.