Правий берег

Позначка: Коаліція

  • У Чехії домовились про коаліційний уряд

    У Чехії домовились про коаліційний уряд

    У Чехії переможець парламентських виборів партія АNО досягла згоди з Партією свободи та прямої демократії (SPD) та партією Автомобілісти (Motoristé) щодо форми потенційного уряду з 16 членів. Про це напередодні повідомило Radio Prague International.
    Так, лідер партії АNО Андрей Бабіш оголосив у соціальних мережах, що угоди щодо нового уряду було досягнуто приблизно після п’яти годин переговорів.
    Згідно з цим планом, ANO матиме дев’ять місць у новому кабінеті міністрів, включаючи посаду прем’єр-міністра, SPD – три, а Motoristé – чотири.
    SPD також висуватиме наступного спікера Палати депутатів, йдеться у спільній заяві партій.
    АNО очолить міністерства фінансів, промисловості, охорони здоров’я, праці, освіти, внутрішніх справ, регіонального розвитку та юстиції.
    SPD візьме на себе відповідальність за оборону, сільське господарство та транспорт.
    Motoristé контролюватимуть МЗС, культуру, навколишнє середовище та нове міністерство спорту, профілактики та охорони здоров’я.
    Не буде міністрів європейських справ, законодавства, науки, досліджень та інновацій.
    Переговори коаліції щодо політичних пріоритетів продовжаться наступного тижня. Очікується, що новий уряд приступить до роботи 3 листопада.

  • В Японії розпалась правляча коаліція

    В Японії розпалась правляча коаліція

    У п’ятницю правляча коаліція Японії, яка майже безперервно керувала країною протягом 25 років, розпалась після виходу партії Комейто з альянсу, повідомляє AFP.
    Така ситуація поставила під загрозу затвердження кандидатури 64-річної Санае Такаїчі, як першої жінки на посаді прем’єр-міністра країни.
    Такаїчі стала головою Ліберально-демократичної партії (ЛДП) менше тижня тому, і очікувалося, що парламент призначить її прем’єром цього місяця. Однак рішення Комейто розірвати союз викликало нову політичну кризу.
    Лідер Комейто Тецуо Сайто пояснив розрив коаліції нездатністю ЛДП реагувати на дволітній скандал із політичним фінансуванням. Водночас партія пообіцяла підтримувати бюджетні плани та інші законопроєкти, але не голосуватиме за Такаїчі на парламентських слуханнях у другій половині жовтня.
    Такаїчі назвала розпад коаліції “надзвичайно прикрим” і заявила, що вихід партії з альянсу був “одностороннім”. Частково конфлікт зумовлений консервативною політикою Такаїчі, зокрема її візитами до храму Ясукуні, де вшановують загиблих японських військових, включно з воєнними злочинцями, що викликає занепокоєння Китаю, Південної Кореї та США.
    ЛДП втрачає підтримку на тлі зростання популярності менших партій, зокрема антиімміграційної Сансеїто. Якщо Такаїчі стане прем’єром, їй доведеться вирішувати складні внутрішні та зовнішні проблеми – старіння населення, геополітичні виклики, нестабільну економіку та питання імміграції. Одним із перших офіційних обов’язків на посаді стане прийом президента США Дональда Трампа, який планує візит до Японії наприкінці жовтня.

  • У Молдові опрацьовано 50% голосів: хто лідирує

    У Молдові опрацьовано 50% голосів: хто лідирує

    На парламентських виборах в Молдові партія Дія і Солідарність, яку очолює президентка Майя Санду, залишається лідером після підрахунку половини голосів. Проросійський блок посідає друге місце. Хоча остаточні результати ще можуть змінитися, оскільки триває процес підрахунку. Наразі PAS має 42,62% голосів, проросійський Патріотичний блок – 29,78%, блок Альтернатива – 7,95%, партія Демократія удома – 6,76% та Наша партія – 6,38%. Інші політичні сили не досягають порогу для входу до парламенту. Для отримання монобільшості потрібно здобути 51% голосів, інакше доведеться формувати коаліцію.

  • Іноземні миротворці в Україні: хто готовий направити війська

    Іноземні миротворці в Україні: хто готовий направити війська

    На саміті “коаліції охочих” в Парижі 4 вересня було оголошено про можливе направлення в Україну 30 тисяч європейських військових-миротворців. Проте, це залежить від угоди, ролі США та підтримки парламентів. План передбачає дві групи військ: одна навчатиме та підтримуватиме українську армію, а інша буде гарантувати безпеку від повторного вторгнення Росії. Є негативні позиції деяких європейських країн щодо відправлення військ, особливо Росії. Москва не погоджується на розміщення іноземних військ на українській території. Експерти сумніваються у можливості реалізації плану через опозицію Росії.

  • Премʼєр Нідерландів: Європа і США домовилися про тиск на РФ

    Премʼєр Нідерландів: Європа і США домовилися про тиск на РФ

    Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив, що європейські країни у координації зі США досягли домовленостей щодо нових заходів безпеки для України та посилення санкційного тиску на Росію. Про це він у четвер, 4 вересня, повідомив у соцмережі Х.

    “На сьогоднішній зустрічі Коаліції охочих у Парижі було зроблено подальші важливі кроки. Європейські країни беруть на себе відповідальність за гарантії безпеки, яких потребує Україна, за активної підтримки США. Путін має якнайшвидше сісти за стіл переговорів і продемонструвати готовність працювати над миром. Саме тому ми й надалі посилюватимемо тиск на Росію”, – повідомив прем’єр.

    За його словами, обговорення продовжили під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у вузькому колі.

    Він зазначив, що обговорювали питання спільних дій зі США з метою подальшого посилення тиску на Росію. Особливо Дік Схооф наголосив на важливості підтримки сильної української армії. Також повідомив, що процес військового планування вже завершено, і тепер є чітке розуміння того, якими можуть бути дії європейських країн.

    Схооф підкреслив, що Нідерланди продовжуватимуть активно брати участь у подібних ініціативах та готові інтегруватися до системи гарантій безпеки для України. За його словами, країна завжди відповідально ставилася до підтримки України і надалі залишатиметься надійним партнером. Він зазначив, що остаточне рішення щодо внеску Нідерландів у систему безпеки буде ухвалене за підсумками консультацій із Палатою представників.

    Раніше стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами і президентом України Володимиром Зеленським.

    Також президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

  • Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію

    Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію

    Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.

    У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.

    У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.

    “Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.

    Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.

    Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.

    Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.

    Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

  • Австрія зробила заяву щодо миротворчої ролі в Україні

    Австрія зробила заяву щодо миротворчої ролі в Україні

    Австрія бере участь у діяльності миротворчої ініціативи “коаліції охочих” у статусі держави-спостерігача. Про це міністерка закордонних справ країни Беате Майнль-Райзінгер повідомила на своїй офіційній сторінці у Facebook у четвер, 4 вересня.

    Очільниця дипломатичного відомства зазначила, що під час відеоконференції “коаліції охочих”, де представляла федерального канцлера Штокера, Австрія підтвердила свою підтримку спільної мети всіх учасників – досягнення сталого миру в Україні.

    Майнль-Райзінгер також наголосила, що Австрія залишається відкритою до виступу як платформа для мирних переговорів, спрямованих на припинення російської агресії проти України. Країна продовжує підтримувати безпеку і стабільність як України, так і Європи загалом.

    Нагадаємо, у Парижі в Єлисейському палаці відбулася зустріч учасників Коаліції охочих. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що учасники коаліції розділяють позицію України щодо неприпустимості затягування війни з боку Росії та необхідності посилення санкційного тиску. Зокрема, Європейський Союз зараз працює над 19-м пакетом санкцій, а Японія готує власні заходи.

    Еммануель Макрон акцентував увагу на готовності 26 країн Коаліції діяти у різних форматах – чи то на землі, морі, або в повітрі – задля гарантування безпеки України. При цьому він зазначив, що метою коаліції є не ведення війни проти Росії, а забезпечення миру та подання чіткого стратегічного сигналу світові.

  • Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні

    Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні

    Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих, яка об’єднує представників 35 країн.

    Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зазначила, що Рим не планує відправляти італійських військових в Україну. Натомість вона наголосила на готовності Італії підтримувати проєкти з моніторингу та навчання за межами України, спрямовані на досягнення тривалого миру. Мелоні також запропонувала створення нового механізму колективної безпеки, подібного до статті 5 НАТО, який би забезпечував спільну відповідь на агресію проти будь-якої країни-учасниці.

    Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив, що Бухарест також не відправлятиме військових до України. За його словами, рішення ухвалено в результаті консенсусу з політичними силами країни. Румунія готова долучитися до миротворчих операцій та стабілізаційних місій для сприяння врегулюванню конфлікту.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зауважив, що Варшава не планує розміщувати польські війська на території України як у період активного протистояння, так і після закінчення воєнних дій. Польща натомість пропонує підтримку в логістиці, а також різні види допомоги, які не передбачають прямого залучення військових до конфліктної зони.

    Тим часом президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

    Нагадаємо, що на зустрічі Коаліції рішучих, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський

  • Зламався літак: прем’єр Іспанії не долетів на саміт коаліції охочих

    Зламався літак: прем’єр Іспанії не долетів на саміт коаліції охочих

    Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес не зміг прибути на саміт коаліції охочих у Парижі через технічні проблеми з його літаком. Про це повідомляє Sky News у четвер, 4 вересня. Вранці літак, яким політик летів разом із делегацією, вилетів з авіабази в Мадриді. Однак уже в повітрі виявили технічну несправність літака, тому він повернувся до Мадрида.

    Через це Санчес не зможе фізично бути присутнім на саміті коаліції охочих, однак долучиться до нього через відеозв’язок.

    Причину несправності літака прем’єр-міністра Іспанії не називають. Це вже третій авіаінцидент за тиждень за участю ключових європейських лідерів.

    Нагадаємо, раніше літак голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн був вражений системою глушіння GPS, яку нібито встановила Росія.

    А літак із президентом Литви Гітанасом Науседою на борту деякий час не міг приземлитися в аеропорту Вільнюса через повідомлення про виявлення безпілотника. Росія проти GPS. Атака на літак фон дер Ляйєн

  • Названо учасників засідання коаліції охочих

    Названо учасників засідання коаліції охочих

    У четвер в засіданні коаліції охочих у Парижі особисто братимуть участь сім європейських лідерів, керівництво ЄС і президент України. Ще близько 20 лідерів долучаться дистанційно, повідомила Європейська правда з посиланням на Єлисейський палац 4 вересня.
    Так, на засіданні крім президента Франції Емманюеля Макрона особисто будуть присутні ще шестеро лідерів країн-членів ЄС: прем’єр Бельгії Барт де Вевер, прем’єр Нідерландів Дік Схооф, прем’єр Данії Метте Фредеріксен, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр Польщі Дональд Туск та іспанський прем’єр Педро Санчес.
    Також особисто будуть президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, голова Євроради Антоніу Кошта і президент України Володимир Зеленський, який напередодні прибув у Париж.
    Дистанційно участь у зустрічі візьмуть генсек НАТО Марк Рютте та лідери близько двох десятків держав з Європи та з інших континентів:

  • канцлер Німеччини Фрідріх Мерц
  • прем’єр Італії Джорджа Мелоні
  • британський прем’єр Кір Стармер
  • президент Румунії Нікушор Дан
  • прем’єр Болгарії Россен Желязков
  • прем’єр Естонії Крістен Міхал
  • прем’єр Латвії Евіка Сіліня
  • президент Литви Гітанас Науседа
  • прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре
  • прем’єр Швеції Ульф Крістерссон
  • прем’єр Чехії Петр Фіала
  • прем’єр Люксембургу Люк Фріден
  • прем’єр Ірландії Міхол Мартін
  • прем’єр Португалії Луїш Монтенегру
  • прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс
  • президент Кіпру Нікос Христодоулідіс
  • прем’єр Хорватії Андрей Пленкович
  • прем’єр Словенії Роберт Голоб
  • прем’єр Албанії Еді Рама
  • прем’єр Чорногорії Мілойко Спаїч
  • прем’єр Канади Марк Карні
  • прем’єр Японії Сігеру Ісіба
  • прем’єр Австралії Ентоні Албаніз
  • прем’єр Нової Зеландії Крістофер Лаксон.

    • Австрію представлятиме очільниця МЗС Беате Майнль-Райзінгер, Ісландію – очільниця МЗС Карін Гуннарсдоттір, Туреччину – віцепрезидент Джевдет Їлмаз.
    З-поміж членів Євросоюзу очікувано відсутні лише Словаччина та Угорщина, а також Мальта. Всього у зустрічі беруть участь представники 33 держав.