Позначка: Компанія

  • Sony повністю вийшла з російського ринку

    Sony повністю вийшла з російського ринку

    Японська транснаціональна корпорація Sony остаточно згорнула роботу в Росії, ліквідувавши місцеве представництво. Так, компанія Соні Мобайл Комюнікейшнз Рус припинила існування 11 серпня. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на дані ЄДРЮЛ.
    За кілька днів до цього їй виповнилося 18 років. Документи на ліквідацію подали до Федеральної податкової служби РФ 10 жовтня 2024 року. У 2023 році Sony вже намагалася закрити підрозділ, втім, отримала відмову.
    Останніми роками “дочка” компанії розпродавала залишки товарів і надавала сервісну підтримку пристроїв.
    Sony вирішила залишити Росію після її вторгнення в Україну та однією з перших підтримала західні санкції. У березні 2022 року зупинили постачання консолей і роботу PlayStation Store.Тоді ж компанія пожертвувала $2 млн на допомогу українцям, постраждалим від війни, через ООН і Save the Children. Навесні Sony Pictures Entertainment оголосила про припинення показів своїх фільмів у Росії.
    Згодом зупинила роботу і Sony Music, остаточно вийшовши з ринку 8 вересня 2022 року: зарубіжні каталоги прибрали з російських стримінгових сервісів, а місцевий підрозділ став незалежним лейблом Kiss Koala, пізніше перейменованим на Koala Music. У лютому 2024 року Sony почала закривати свої фірмові магазини через припинення постачань, завершивши процес влітку.
    До війни бізнес корпорації у Росії був прибутковим. Після початку процедури виходу показники різко погіршилися: у 2022 році чистий збиток становив 1,43 млрд рублів, у 2023-му – 530,2 млн рублів. проте, торік російський підрозділ знову отримав прибуток – 111,7 млн рублів, однак виручка впала приблизно на 76%, тоді як доходи надходили переважно від гарантійного обслуговування та адміністративної підтримки.
    В Росії через санкції закрили завод зі збирання телевізорів Philips і Sony

  • Атака на Харків: здійнялася пожежа на підприємстві

    Атака на Харків: здійнялася пожежа на підприємстві

    У Харкові в ніч з 7 на 8 серпня сталася атака російського дрона типу Шахед на місцеве підприємство. Голова міста Ігор Терехов повідомив про це в своєму Telegram-каналі. Дрон викликав пожежу на одному з цивільних підприємств у Салтівському районі. Цей інцидент стався після того, як вранці 7 липня “шахеди” також атакували Харків і Запоріжжя, поранюючи військових і завдавши шкоди будівлям.

  • Авіакомпанія KLM попередила про витік даних клієнтів через кібератаку

    Авіакомпанія KLM попередила про витік даних клієнтів через кібератаку

    Авіакомпанія KLM з Нідерландів повідомила своїх клієнтів про витік особистих даних, таких як імена та контактна інформація. Інформація була доступна через несанкціонований доступ до зовнішньої платформи, яку використовують KLM та Air France для обслуговування клієнтів. Проте, за даними компанії, конфіденційна інформація не була викрадена. Команди з безпеки IT вжили заходів для припинення доступу та запобігли повторенню подібного інциденту. Національний орган із захисту персональних даних також був проінформований про цей випадок. Клієнтам рекомендується бути уважними до підозрілих повідомлень та дзвінків.

  • Цунамі змило завод на Камчатці

    Цунамі змило завод на Камчатці

    У результаті сильного землетрусу на російському півострові Камчатка стався цунамі, яке зруйнувало рибний завод на острові Парамушир. Це стало відомо 3 серпня, хоча про підтоплення підприємства повідомляли ще 30 липня. Хвиля висотою 2,5 метра затопила всі приміщення заводу, знищивши практично всю техніку. Також в океан вимило значну кількість риби. Крім того, на Камчатці стався виверження вулкана Крашенінникова, пов’язане зі землетрусом. Загроза вважається середньою, а попелу не потрапило в населені пункти. Туристичних груп у районі вулкана не було.

  • Від Tesla вимагають $345 млн компенсації через аварію з автопілотом

    Від Tesla вимагають $345 млн компенсації через аварію з автопілотом

    Автомобільна компанія Tesla може стати перед судовим розглядом у Флориді через смертельну аварію, у якій загинула молода жінка. Водій Tesla Model S використовував систему Autopilot і, відволікаючись на телефон, скоїв наїзд на пару поруч зі своїм авто. Позивачі вимагають від Tesla $345 млн, стверджуючи, що автопілот мав обмежену безпеку і компанія надмірно підтримувала його безпечність. Tesla відповідає, що попереджала про обмеження функцій системи, а винен у нещасному випадку був сам водій. Ця справа може стати першою, коли Tesla доведеться вирішувати питання судовим шляхом, а не позасудово.

  • SpaceX закуповуватиме сплави у корейської Sphere до 2035 року

    SpaceX закуповуватиме сплави у корейської Sphere до 2035 року

    Південнокорейська компанія Sphere Corporation уклала великий контракт з SpaceX на постачання спеціальних аерокосмічних сплавів на 1 млрд доларів. Згідно з угодою, Sphere буде постачати нікелеві сплави та суперсплави для виробництва ключових компонентів ракет SpaceX, таких як двигуни, форсунки та інші системи. Контракт діятиме до 2035 року з можливістю продовження на три роки після цього терміну. Sphere стала постачальником першого рівня для SpaceX у 2023 році, що означає, що вони забезпечують сталі постачання сплавів для виробництва ракет. Обсяг постачання може зростати залежно від збільшення запусків ракет SpaceX. SpaceX вже отримала дозвіл на збільшення кількості запусків ракет Starship до 25 на рік. Крім того, SpaceX стала провідним постачальником послуг для Міністерства оборони США та планує створити власне місто в Техасі.

  • Mercedes втратив понад половину прибутку з початку року

    Mercedes втратив понад половину прибутку з початку року

    Німецький автовиробник Mercedes-Benz повідомив про падіння чистого прибутку на 56% у першій половині року – з 6,1 млрд євро до 2,7 млрд євро. Компанія прогнозує подальше зниження виручки та обсягів продажів. Про це інформує dpa у середу, 30 липня.
    Серед основних причин: високі мита, скорочення обсягів продажів та витрати на реалізацію програм підвищення ефективності.
    Виручка за перше півріччя зменшилася на 8,6% – до 66,4 млрд євро. Операційний прибуток (EBIT) також знизився майже на 55% – із 7,9 млрд до 3,6 млрд євро.
    У компанії очікують, що річна виручка буде суттєво нижчою, ніж торік. Mercedes-Benz прогнозує, що операційна маржа в легковому сегменті у 2025 році становитиме 4-6% проти 8,1% у попередньому. Також передбачають значне падіння обсягів продажів.
    Проблеми з прибутковістю почалися ще у 2024 році, коли чистий прибуток компанії впав на 28% – до 10,4 млрд євро. Тоді виручка знизилась на 4,5% – до 145,6 млрд євро, водночас операційний прибуток втратив майже третину, і становив 13,6 млрд євро. Причиною був, зокрема, слабкий результат на китайському ринку.
    У лютому керівництво оголосило план скорочення витрат, який передбачає зниження виробничих витрат на 10% до 2027 року, оптимізацію матеріальних витрат і зменшення постійних витрат ще на 10%.
    Mercedes-Benz також досяг домовленості з виробничою радою щодо пакету заходів, серед яких – програма виходу працівників з непрямих підрозділів (тобто тих, хто не зайнятий у виробництві).

  • США востаннє відклали санкції проти нафтової компанії з Сербії

    США востаннє відклали санкції проти нафтової компанії з Сербії

    США вп’яте і востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS, що належить росіянам. Про це повідомляє інформаційне Reuters.
    Відстрочка економічних обмежень триватиме ще один місяць, але подальше їхнє продовження буде неможливим.
    “Пріоритет для нас – підтримка стабільного постачання нафтопродуктів та виключення NIS із списку санкцій OFAC. Найважливішим чинником для цього є прогрес у діалозі між США та Росією”, – наголосила міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.
    Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.
    Як ми вже писали у квітні, сербська нафтова компанія NIS, мажоритарний пакет акцій якої належить російському Газпрому, фактично втратила можливість постачати нафту на ринок Сербії через санкції США. NIS – один з останніх нафтових активів Росії в Європі.
    Газовий шантаж провалився: Газпром зазнає рекордних втрат

  • Бюджет отримав понад 43 млн, приховані хімпідприємством

    Бюджет отримав понад 43 млн, приховані хімпідприємством

    Завдяки ОГП, БЕБ і СБУ до бюджету сплачено понад 43 млн гривень, які хімічне підприємство відомого підсанкційного бізнесмена намагалося приховати від держави. Про це 29 липня повідомляє Офіс генпрокурора.
    Зазначається, що схему ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень організував топменеджмент черкаського підприємства – одного з найбільших в Україні виробників мінеральних добрив.
    Як повідомляє УНН з посиланям на джерела, йдеться про приватне акціонерне товариство Азот. Як відомо,ПрАТ Азот є основним активом OSTCHEM, що займається просуванням карбамідо-аміачної суміші (КАС) в країні. У квітні 2011 року ПрАТ Азот увійшло до складу холдингу OSTCHEM, який належить Group DF, головою правління якого є Дмитро Фірташ.
    Досудовим розслідуванням встановлено, що підприємство не задекларувало та не сплатило до державного бюджету податок на прибуток. Задокументовано факти проведення компанією неправомірних маніпуляцій з цінами при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Під час експорту продукції до швейцарської компанії її вартість штучно занижувалася. При цьому ціна на природний газ, який імпортували через кіпрську компанію, завищувалася.
    Актом податкової перевірки та висновком судово-економічної експертизи підтверджено завдані державі збитки у розмірі понад 43 млн гривень.
    У межах слідства ці кошти у повному обсязі повернуто до державного бюджету.
    Наразі прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно головного бухгалтера підприємства. Дії службової особи кваліфіковано як умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та службове підроблення, вчинене за попередньою групою осіб.

  • Бюджет отримав понад 43 млн, приховані хімпідприємством Фірташа – ЗМІ

    Бюджет отримав понад 43 млн, приховані хімпідприємством Фірташа – ЗМІ

    Завдяки ОГП, БЕБ і СБУ до бюджету сплачено понад 43 млн гривень, які хімічне підприємство відомого підсанкційного бізнесмена намагалося приховати від держави. Про це 29 липня повідомляє Офіс генпрокурора.
    Зазначається, що схему ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень організував топменеджмент черкаського підприємства – одного з найбільших в Україні виробників мінеральних добрив.
    Як повідомляє УНН з посиланям на джерела, йдеться про приватне акціонерне товариство Азот. Як відомо,ПрАТ Азот є основним активом OSTCHEM, що займається просуванням карбамідо-аміачної суміші (КАС) в країні. У квітні 2011 року ПрАТ Азот увійшло до складу холдингу OSTCHEM, який належить Group DF, головою правління якого є Дмитро Фірташ.
    Досудовим розслідуванням встановлено, що підприємство не задекларувало та не сплатило до державного бюджету податок на прибуток. Задокументовано факти проведення компанією неправомірних маніпуляцій з цінами при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Під час експорту продукції до швейцарської компанії її вартість штучно занижувалася. При цьому ціна на природний газ, який імпортували через кіпрську компанію, завищувалася.
    Актом податкової перевірки та висновком судово-економічної експертизи підтверджено завдані державі збитки у розмірі понад 43 млн гривень.
    У межах слідства ці кошти у повному обсязі повернуто до державного бюджету.
    Наразі прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно головного бухгалтера підприємства. Дії службової особи кваліфіковано як умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та службове підроблення, вчинене за попередньою групою осіб.