У Словаччині може виникнути проблема із правом голосу в Раді ЄС через спірні конституційні зміни, які викликають обурення серед інших країн-членів. Нідерланди розглядають можливість запровадження санкцій проти Словаччини через це. Нідерландський парламент вже закликав уряд втрутитися у ситуацію. Конституційні зміни в Словаччині обмежують права ЛГБТ+ спільноти, що суперечить європейським цінностям. Словаччина також відмовилася взяти участь у європейських ініціативах щодо військової підтримки України. Прем’єр Словаччини висловив незгоду з рішенням ЄС передати Україні гроші заморожених російських активів.
Позначка: Конституція
-
Конституція Німеччини заважає збивати російські дрони у власному небі – ЗМІ
Післявоєнна Конституція Німеччини, створена для запобігання повторенню нацистського минулого, нині ускладнює боротьбу країни з новими викликами, зокрема із вторгненнями російських дронів у її повітряний простір. Про це повідомляє Politico.
Як повідомляє видання, основний закон 1949 року забороняє армії Німеччини, Бундесверу, втручатися у внутрішні питання безпеки. Це обмеження було запроваджене як реакція на використання військових силами нацистського режиму для придушення інакомислення та політичних супротивників.
Сьогодні ж така норма має несподівані наслідки: вона заважає країні належним чином реагувати на агресивні дії Кремля, який, за словами Берліна, випробовує європейську систему оборони шляхом численних вторгнень дронів.
Голова комітету оборони Бундестагу Томас Ревекамп із консервативного блоку канцлера Фрідріха Мерца наголошує на необхідності законодавчих змін. За його словами, армії потрібно надати відповідні повноваження для дій проти таких загроз. Проте сьогоднішнє законодавство дозволяє Бундесверу збивати дрони виключно над військовими базами. Поліція, формально уповноважена протидіяти безпілотникам у разі небезпеки, не має достатніх технічних засобів для цього.
Як зазначив Ревекамп, ні федеральна, ні земельні поліції наразі не оснащені системами боротьби з дронами. Торік невідомі дрони були помічені над об’єктами компаній Rheinmetall і BASF. Хоча немає доказів озброєння цих апаратів, їх підозрюють у шпигунстві.
Міністр внутрішніх справ Александр Добриндт анонсував створення спеціального підрозділу федеральної поліції для боротьби з дронами. Планується також організація національного координаційного центру для співпраці поліції, спецслужб і військових та розробка закону, який дозволить армії перехоплювати дрони в разі загрози життю.
Однак юридична спільнота висловлює побоювання щодо конституційності такого закону. Депутатка Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн зазначила, що подібні ініціативи можуть стати предметом розгляду Конституційного суду, якщо завдання Бундесверу виходитимуть за рамки адміністративної допомоги.
У публікації зазначається, що коаліція канцлера Фрідріха Мерца наразі має слабку більшість у парламенті. Для внесення змін до Конституції потрібна підтримка двох третин депутатів, якої наразі бракує. Таким чином, Німеччина залишатиметься вразливою до атак дронів з боку Росії щонайменше до того часу, поки поліція не отримає власні ефективні системи захисту.
Ревекамп підсумував, що сучасний світ змінився, межа між внутрішньою та зовнішньою безпекою розмилася, і тому необхідно адаптувати Конституцію до нових реалій.
Раніше повідомлялося, що міністерство оборони ФРН замовить у оборонного концерну Rheinmetall мобільні антидронові системи Skyranger, щоб усунути прогалину в протиповітряній обороні, яка утворилась після виведення з експлуатації установок Gepard.
-
Північна Корея в ООН зробила заяву про ядерну зброю
На Генеральній асамблеї ООН Північна Корея заявила, що не збирається відмовлятися від ядерної зброї, оскільки це є частиною їхнього суверенітету та права на існування. Проте, країна висловила готовність до дипломатичних переговорів, зокрема зі Сполученими Штатами. У той же час президент України Володимир Зеленський попередив про загрозу нової гонки у галузі озброєнь. Також відомо, що Північна Корея наближається до завершення розробки міжконтинентальної балістичної ракети, яка може дістатися території США.
-
Зеленський відреагував на “готовність поступитися”
Президент України Володимир Зеленський відреагував на статтю в британській газеті The Telegraph, де йшлося про можливий обмін територіями. Зеленський наголосив, що не збирається віддавати частину території України, оскільки це не відповідає його обов’язкам як президента. Він зазначив, що обмін територіями – це складне питання, яке потребує гарантій безпеки для країни та її населення. Зеленський також підкреслив, що відповідь на територіальне питання вже є в Конституції України і не планує змінювати цю позицію.
-
Навроцький анонсував зміну Конституції Польщі
Новий президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про створення ради з питань реформування державного устрою при Президентському палаці. Він планує запросити представників усіх політичних сил, науковців та всіх, хто цікавиться станом державності та правового устрою Польщі. Навроцький також заявив, що вірить у готовність нової конституції до 2030 року. Він наголосив на необхідності діалогу та дискусій щодо змін до державного устрою, але водночас висловив повагу до чинної конституції 1997 року. Навроцький зазначив, що сучасна соціальна та геополітична ситуація вимагає нових правил взаємодії між політиками та гарантій суверенітету та безпеки держави.
-
Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус
Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування -
День Конституції: Зеленський звернувся до громадян
Президент Володимир Зеленський у 29 річницю з дня ухвалення Конституції України виступив зі спеціальним відеозверненням в суботу, 28 червя.
“Перше слово її першої статті – “Україна”. І це відображає нашу головну мету, наше завдання: Україна є і буде на землі, українці є і будуть на землі. І це водночас наша мета і спільний обовʼязок. Місія кожного й кожної, для кого Україна справді на першому місці, хто не уявляє свого життя без України та без кого Україну вже не уявити”, – заявив він Софійській площі у Києві у присутності президента Польщі Анжея Дуди та представників дипломатичного корпусу.
За словами Зеленського, Україна – це держава мільйонів людей. Але мільйони для нас ніколи не були та не будуть просто людською масою. Це нація, що складається з громадян, які в силах відстояти те, у що вірять, і те, чого прагнуть. І саме завдяки цьому Україна є.
“Україна – це мільйони імен, якими ми пишаємося. Україна – це вибір, який щодня роблять наші люди. Це мільйони дій і подвигів, які всі разом – Україна”, – зазначив він.
Президент підкреслив, що суспільний договір між усіма українцями полягає в тому, що Україна понад усе, українці – наша незалежність, наші права, наші мрії – усього народу – понад усе.
“І коли ми говоримо про це, слова звучать сильно. Бо це слова не про щось абстрактне, а про конкретних людей, про конкретні справи, про конкретний пройдений шлях. Про всіх нас із вами. Про громадян, які наповнюють життям Україну”, – додав він.
Зеленський підкреслив, що Україна веде боротьбу за головне конституційне право кожного народу – невід’ємне право на життя та незалежність.
“Ми дякуємо всім народам цивілізованого світу за єдність довкола України. Єдність із Європою. Єдність із Америкою. Єдність світу, який розуміє, що таке боротися за найбільше конституційне право кожного народу – невід’ємне право на життя. Невід’ємне право на незалежність. Невід’ємне право жити в мирі. Жити в спокої, розвитку, у вільній Україні. Це все, чого так хоче Україна. І ніхто не може сказати, що Україна хоче забагато. А отже, Україна неодмінно цього досягне. Досягнемо всі ми. Усі ті, для кого Україна дійсно на першому місці. Усі ті, для кого Україна справді понад усе. З Днем Конституції України, дорогі громадяни!”, – резюмував глава держави. -
Україна відзначає День Конституції
В Україні відзначають День Конституції у суботу, 28 червня. Це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції, і четвертий рік поспіль наша держава святкує його в умовах воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення Росії.
Верховна Рада ухвалила і ввела в дію Конституцію вранці 28 червня 1996 року, після майже доби безперервної роботи. Це було найдовше засідання в історії українського парламенту.
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, а також стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Від початку ухвалення Основний закон України змінювався кілька разів. При цьому в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради.
Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена.