Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що після підписання мирної угоди між Україною та Росією союзники готові надати підтримку Україні. Він наголосив на важливості міцного миру, що потребує наявності потужної української армії. Силами підтримки будуть британські, французькі та турецькі війська, які мають навчати українських військових та забезпечити безпеку. Також було вказано, що нова версія “мирного плану” не містить обмежень для української армії та не надає амністії за вчинені під час війни дії. Конфлікт через цей план виник у найближчому оточенні Дональда Трампа, при цьому ключові фігури борються за визначення зовнішньої політики США та спадщину Трампа.
Позначка: Контингент
-
Німеччина має шанси очолити НАТО в Європі – представник Трампа
Німеччина в майбутньому може очолити Об’єднані збройні сили НАТО в Європі. Про це заявив представник президента Дональда Трампа при Альянсі Метью Вітакер під час Берлінської конференції з безпеки, повідомляє The Times.
За його словами, Вашингтон розглядає перспективу передачі командування європейському союзнику. Саме Берлін може стати таким лідером, адже Європа “дедалі активніше бере відповідальність за власну безпеку”.
Посаду головнокомандувача сил НАТО в Європі традиційно обіймає американський чотиризірковий генерал — з липня 2025 року це генерал ПС Алексус Гринкевич.
Вітакера запитали, чи не стане передача командування викликом для США.
“Нетерпляче чекаю моменту, коли Німеччина скаже: “Ми готові очолити Альянс”, – запевнив посадовець.
За його словами, дискусія про таку зміну може початися протягом 15 років або й раніше.
Він таокж похвалив Берлін за лідерство у просуванні нової рамкової мети НАТО — витрачати 3,5% ВВП на оборону та ще 1,5% на ширші безпекові цілі, назвавши Німеччину “яскравим прикладом” для інших союзників. -
НАТО пришвидшить строки перекидання військ до кордонів з РФ
За інформацією Financial Times, перекидання військ НАТО від західних портів до країн, що межують з Україною чи Росією, зараз займає близько 45 днів через різні стандарти ширини залізничних колій та складну бюрократію. Проте планується скоротити цей термін до 3-5 днів. Наголошується, що перед тим, як війська НАТО перетнуть країни ЄС, необхідно політичне усвідомлення загрози. Європейські країни вже визначили близько 2800 місць, які потребують модернізації для забезпечення зручного пересування військ. Також триває робота над “військовим Шенгеном”, який має спростити правила переміщення військ.
-
Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він. -
США побудують велику військову базу на кордоні з Газою
США планують створити велику військову базу в ізраїльському районі Отеф-Аза на кордоні з сектором Гази з бюджетом проекту в 500 млн доларів. Базу планують використовувати Міжнародні стабілізаційні сили для забезпечення режиму припинення вогню в анклаві, і в ній зможе розміститися кілька тисяч військовослужбовців. Цей крок назвали знаковим у сфері безпеки Ізраїлю, але він може викликати суперечки в США через опозицію Республіканської партії до розширення американської військової присутності за кордоном. До цього військова присутність США в Ізраїлі була обмеженою, але після угоди про припинення вогню вже розміщено 200 американських військовослужбовців на базі Центрального координаційного центру у Кір’ят-Гаті. План створення військової бази може обмежити дії Ізраїлю в Газі, включаючи розподіл гуманітарної допомоги.
-
США не скорочуватимуть свій контингент в Естонії – глава Міноборони
Сполучені Штати не зменшуватимуть свою військову присутність в Естонії. Міністр оборони країни, Ханно Певкур, заявив, що це позитивне рішення для них. Він підкреслив, що США підтвердили продовження співпраці в колишньому обсязі. Естонія надіслала сигнал у Вашингтон про готовність посилювати співпрацю. За словами Певкура, США розуміють важливість збереження своїх військ в Естонії як засобу стримування Росії. Це є важливим сигналом для країни, що демонструє необхідність присутності американських військ для забезпечення безпеки регіону.
-
Румунія підтвердила скорочення американських військ у Європі
Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Про це повідомяє Reuters.
Бухарест був поінформований про рішення США “змінити чисельність своїх військ в Європі”.
“Міністерство національної оборони було поінформоване про скорочення частини американських військ, розгорнутих на східному фланзі НАТО, в межах процесу переоцінки глобальної позиції збройних сил США”, – мовиться у заяві.
Відзначено, що серед підрозділів, котрі припинять ротацію, є сили, призначені для Румунії, дислоковані на авіабазі ім. Михаїла Когелнічану.
“Це рішення було очікуваним, оскільки Румунія перебуває в постійному контакті зі своїм американським стратегічним партнером”, – додали в Міноборони.
У відомстві наголосили, що скорочення чисельності військ відображає “нові пріоритети” адміністрації Дональда Трампа, оголошені ще у лютому.
“При ухваленні рішення також був врахований той факт, що НАТО посилив свою присутність і діяльність на східному фланзі, що дозволяє Сполученим Штатам скоригувати свою військову позицію в регіоні”, – акцентували в оборонному відомстві.
США припиняють ротацію бригади, котра мала підрозділи у кількох країнах НАТО, проте близько 1000 американських військовослужбовців залишаться у Румунії.
-
Ізраїль сам визначить склад міжнародних сил в Газі
Ізраїль планує сам визначити склад міжнародних сил, які можуть бути розміщені в секторі Газа для забезпечення припинення вогню за планом президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє інформагентство Reuters.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив, що уряд країни залишить за собою право вирішувати, які іноземні сили зможуть брати участь у міжнародній місії в Газі.
“Ми контролюємо свою безпеку, і саме Ізраїль визначатиме, які сили для нас неприйнятні. Це погоджено зі США”, – заявив посадовець.
Білий дім виключив можливість відправки американських військових, але переговори про склад місії тривають з Індонезією, ОАЕ, Єгиптом, Катаром, Туреччиною та Азербайджаном.
Головною перешкодою залишається відмова ХАМАС роззброюватися. Після підписання угоди про припинення вогню рух почав репресії проти місцевих кланів, посилюючи внутрішні конфлікти.
Ізраїль стверджує, що у ХАМАС залишаються відомості про місцезнаходження тіл 13 загиблих заручників.
До пошуків останків залучили єгипетську команду, яка співпрацює з Червоним Хрестом.
На засіданні кабінету міністрів Нетаньягу наголосив, що Ізраїль залишається незалежним у питаннях безпеки та не діє під диктовку американської адміністрації.
Однак, за даними дипломатів, саме зусилля Трампа змусили Ізраїль прийняти рамки мирного плану і почати контакт з Катаром після інциденту з бомбардуванням представників ХАМАС.
Раніше західні ЗМІ писали, що США та Ізраїль обговорюють можливий поділ сектора Гази, який має стати перехідним кроком до стабілізації регіону.
Ізраїль завдав удару по центральній частині Гази -
Зеленський зробив заяву про іноземний контингент
В межах гарантій безпеки іноземні країни готові будуть відправити в Україну тисячі своїх військових. Про це сказав президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою в Ужгороді в п’ятницю, 5 вересня. “Питання буде йти координацією країн по захисту неба. І це йде вже нам з розумінням в кількості. В кількості літаків, в кількості команд. І також координація на морі, і також ми розуміємо які країни і що готові запровадити”, – заявив він.
Зеленський також розповів, що питання про іноземних військових на території України наразі обговорюється з іншими країнами.
“А також це питання, про яке ви сказали, що є інформація, що розгортання 10 тисяч (іноземного контингенту в Україні). Я не буду говорити про кількість, але важливо, що ми все це обговорюємо. Так, це буде точно не в одиницях, а в тисячах. І це факт, але про це ще трішечки зарано говорити”, – додав президент. -
ЗМІ: Мелоні пропонує Україні формат “легкого НАТО”
Премʼєр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала європейським лідерам план надання гарантій безпеки Україні у форматі колективної допомоги, що не передбачає членства в НАТО. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Європейські лідери обговорюють гарантії безпеки для України, які зобов’яжуть союзників Києва протягом 24 годин вирішити: надавати країні військову підтримку, якщо на неї знову нападе Росія чи ні.
Мелоні просуває пропозицію, рівнозначну колективним гарантіям в НАТО, але без справжнього членства в Альянсі.
Варіант “легкого НАТО” (NATO-light) значно поступається колективним зобов’язанням Альянсу, зазначеним у статті 5 Статуту НАТО, але передбачає, що країни, які уклали двосторонні угоди з Україною, оперативно узгоджуватимуть свої дії в разі нападу.
Союзники зможуть надати Києву швидку та тривалу оборонну підтримку, економічну допомогу, а також запровадити санкції проти Росії.
Проте не зрозуміло, чи мають на увазі такі плани відправку європейськими країнами своїх військових в Україну.
Співрозмовники ЗМІ додали, що нині дискусії ще тривають, і зміст пропозицій може змінитися.
Як ми вже писали, Зеленський назвав головні принципи гарантій безпеки для України. На його думку, ці гарантії будуть оформлені протягом семи-десяти робочих днів.
Японія готова надати Україні гарантії безпеки