Правий берег

Позначка: Кредит

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    Країни Європейського союзу поки не змогли узгодити пропозицію Єврокомісії щодо надання Україні “кредиту” у розмірі 140 млрд євро, який мав бути забезпечений російськими активами, замороженими в Бельгії. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Пропозиція передбачала використання доходів від заморожених активів для “кредитів” Україні до 2027 року, з умовою повернення коштів у разі виплати компенсації Росією. Деякі країни висловили побоювання щодо можливих юридичних наслідків і вимагають гарантій колективної відповідальності ЄС. Європейська комісія обіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією.

  • Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Нафтогаз уклав угоду з Європейським інвестиційним банком на отримання кредиту на суму 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів та забезпечення стабільних поставок під час зими. Згідно з угодою, Нафтогаз зобов’язався витратити еквівалентну суму на проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо відзначила, що це фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та підтримати громадян і бізнес під час зимового періоду.

  • Україна отримає від Японії понад $240 млн

    Україна отримає від Японії понад $240 млн

    Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про позику на суму 246,5 млн доларів у рамках програми SURGE. Гроші будуть залучені з Цільового фонду ADVANCE Ukraine, який підтримується Японією. Мета проєкту – підтримати уряд України у відновленні після війни, поліпшити фіскальне управління на місцевому рівні та удосконалити бюджетування. Частина позики буде використана на капіталізацію відсотків для зменшення вартості обслуговування кредитних зобов’язань. Проект SURGE реалізується в Україні з 2024 року, а загалом Світовий банк надав Україні фінансування на суму 760 млн доларів, включаючи грантові кошти.

  • Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами

    Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами

    Європейська комісія розподілила 150 мільярдів євро серед 19 країн-членів Євросоюзу в рамках програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe). Найбільше коштів отримають Польща, Румунія, Франція та Угорщина. Програма була створена відповідно до російської агресії проти України та для посилення європейської оборони. Країни-учасниці зможуть отримати довгострокові кредити за низькими ставками для закупівлі оборонного обладнання, такого як артилерійські системи, системи протиповітряної оборони, дрони та інше. Програма передбачає 10-річний пільговий період погашення кредитів, а також можливість укладення угод з третіми країнами. Польща отримає найбільшу частку коштів програми, яка буде спрямована на зміцнення східного флангу НАТО. Україна не може отримувати прямі кредити, але може брати участь у спільних закупівлях. Сподіваються, що перші кредити будуть видані на початку 2026 року.

  • Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу

    Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу

    Україна уклала угоду на закупівлю газу на суму 500 млн євро без державної гарантії, але під гарантію ЄС. Це найбільший проєкт ЄБРР в Україні. Цей кредит допоможе країні підготуватися до зими та забезпечити населення теплом і світлом. Нафтогаз закуповуватиме газ на конкурентних умовах у більш ніж 30 постачальників за стандартами EFET. Україна почала закачувати газ через низькі запаси та атаки на газові об’єкти, але ситуація покращується, і імпорт газу досяг максимуму за два роки.

  • Естонія планує взяти оборонний кредит до 3,6 млрд євро

    Естонія планує взяти оборонний кредит до 3,6 млрд євро

    Естонія планує взяти кредит для фінансування оборонних витрат. Про це повідомляє ERR.
    За словами директора Департаменту державного казначейства Міністерства фінансів Янно Луурмееса, Естонія планує позичити від €2 мільярди до €3,6 мільярда за підтримки Єврокомісії.
    “Естонія зацікавлена в отриманні кредиту. Міністерство оборони підготувало та направило до Європейської комісії попередню заявку на отримання кредиту, але весь цей процес поки що перебуває на відносно ранній стадії”, – зазначив він.
    Як повідомляється, точну суму кредиту поки що не визначено, як і термін його погашення. Кредит можна буде взяти терміном до 45 років.
    За його отримання при підтримці Єврокомісії Естонія також сподівається отримати вигіднішу відсоткову ставку та заощадити на кожен позичений мільярд євро близько €4 мільйонів на рік.
    Як заявив Керівник департаменту НАТО та ЄС Міноборони Естонії Калле Кірсс, оборонну позику планується використати на закупівлю зенітних ракет для ППО середньої та малої дальності, артилерійських снарядів та інших боєприпасів, бойових машин піхоти, а також для поповнення озброєння Військово-морських сил республіки.

  • Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга

    Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга

    Україна планує отримати кредит у Польщі на суму 120 мільйонів євро для закупівлі озброєння. Ця інформація була оголошена главою Міністерства закордонних справ України Андрієм Сибігою. Україна зацікавлена у придбанні в Польщі оборонної продукції, зокрема переносних зенітних ракетних комплексів Piorun і самохідних гаубиць Krab. Сибіга також зазначив, що можливо будуть розглядатися можливості спільного виробництва озброєння як на території України, так і на території Польщі.

  • США профінансують переозброєння Польщі на $4 млрд

    США профінансують переозброєння Польщі на $4 млрд

    Польща підписала угоду зі США про надання кредиту обсягом 4 мільярди доларів для модернізації своїх Збройних сил. Про це повідомило Міністерство національної оборони Польщі.
    “4 мільярди доларів у межах програми Foreign Military Financing (іноземне військове фінансування) для Польщі. Віцепрем’єр, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш підписав угоду про надання Сполученими Штатами гарантій на кредит у межах цієї програми”, – мовиться у повідомленні.
    Кошти спрямують на модернізацію Збройних сил Польщі.
    Раніше Міноборони Польщі повідомляло, що кошти також використають для часткової оплати контрактів на постачання американської військової техніки, зокрема найдорожчої – таких як закупівля 96 ударних гелікоптерів AH-64E Apache чи шести батарей зенітно-ракетного комплексу Patriot у межах другого етапу програми Wisła.
    Програма Foreign Military Financing – це програма Держдепартаменту США з надання кредитів і грантів союзникам для закупівлі американської зброї.
    Раніше США надали Польщі кредит у $2 млрд для закупівлі американських озброєнь, зокрема винищувачів F-35, зенітно-ракетних комплексів Patriot і танків Abrams.

  • Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.

    Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.

    “Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.

    За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.

    “Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.

    Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.

    Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.

    Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу