Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.
Позначка: Кредити
-
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
-
Україна і МВФ погодили нову програму кредитування
Україна і Міжнародний валютний фонд уклали угоду про нову програму кредитування на 8,2 млрд доларів на 4 роки. Ця програма передбачає фіскальні та монетарні заходи для підтримки стабільності, боротьби з корупцією та покращення управління. Україна зобов’язалася прискорити боротьбу з ухиленням від податків, розширити податкову базу і ухвалити бюджет-2026 відповідно до умов програми. Також українська влада погодилася на реформи податкової та митної служб, включно з призначенням нового керівника митниці та впровадженням IT-інфраструктури для підвищення ефективності. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко наголосила, що ця програма допоможе профінансувати важливі витрати, зберегти стабільність та отримати додаткову зовнішню підтримку.
-
Гетманцев заявив про “непрості рішення” після зустрічі з МВФ
Міжнародний валютний фонд тимчасово не наполягає на запровадженні акцизу на солодкі напої для України, однак уряду все ж доведеться ухвалити низку складних рішень для отримання нової кредитної програми. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев за результатами зустрічі з представниками місії МВФ .
“Щойно провів ще одну зустріч з колегами з МВФ. Обговорили складні рішення, які вони розробили разом з Міністерством фінансів та КМ. Деякі пропозиції – як акциз на солодку воду – поки що вдалося зняти”, – зазначив нардеп.
Разом з тим, він анонсував “низку непростих рішень” для ухвалення нової кредитної програми для України.
“Дійсно рішення будуть непрості. І так, сьогодні ми дуже залежні від допомоги партнерів, яка вся завʼязана на програмі з МВФ”, – додав гетманцев. -
В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.
Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.
За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.
-
Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів
Росія планує надати “дружнім” країнам кредити на суму 1,8 трлн. рублів протягом наступних трьох років, що на 14% більше, ніж планувалося раніше. Ці кошти будуть спрямовані на інтеграційні проекти та зміцнення союзних відносин з країнами, де є стратегічні інтереси Росії. Зокрема, кредити будуть виділені Білорусі, Вірменії, Киргизстану та Казахстану, а також до Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки. Головні напрямки використання цих коштів – будівництво атомних електростанцій та підтримка експорту високотехнологічної продукції. Росія також планує будувати залізницю в Ірані та надавати кредити на закупівлю російської зброї В’єтнаму. Повернення виданих кредитів у розмірі 8 млрд доларів очікується протягом 2026-2028 років.
-
ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування
Європейський банк реконструкції та розвитку підтримує Укрексімбанк, щоб надати €200 млн нового кредитування українським позичальникам. Це стало можливим завдяки розширенню гарантій для Укрексімбанку, які покриватимуть частину кредитного ризику. Половина цих коштів буде спрямована на бізнес у важливих галузях України, а інша половина – на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у виробництво енергії та енергоефективність. Це допоможе збільшити кредитний потенціал Укрексімбанку та забезпечити необхідне фінансування українцям у складний період. Крім того, програма підвищить конкурентоспроможність малих і середніх підприємств у країнах Східного партнерства ЄС. Ще один аспект – підтримка ветеранів війни як співробітників та клієнтів Укрексімбанку. Україна отримала значну фінансову підтримку від ЄБРР під час воєнних подій, а також планується подальше розширення операцій в країні.
-
Українка в Польщі завдяки ШІ оформила на українців кредити на ₴4 млн
Правоохоронці виявили групу, яка використовувала штучний інтелект для оформлення кредитів на українців. Злочинці відкрили рахунки на ім’я щонайменше 286 осіб і взяли на них кредити на суму понад чотири мільйони гривень. Організаторкою цієї схеми була 33-річна жінка, яка зараз знаходиться в Польщі. Вона мала доступ до особистих даних користувачів онлайн-банкінгу, таких як фінансові номери телефонів, паролі та авторизаційні коди. Зловмисники використовували фальшиві відео з використанням технології DeepFake для проходження фото-верифікації у банківських системах. Отримані кошти вони переводили на свої рахунки та конвертували у криптовалюту. Трьом учасникам цієї групи пред’явлено підозру у шахрайстві та несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних систем під час дії воєнного стану.
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз намір використати близько 200 мільярдів євро російських активів для фінансування України. Це включає план репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. США вирішили припинити фінансування постачань зброї для України, тому тепер основне навантаження на фінансування військових та економічних потреб України ляже на Європу. Україна розраховує на закупівлі американської зброї за кошти, надані європейськими союзниками. План передбачає надання Україні нових кредитів під заставу російських активів, які будуть повернуті тільки за умови компенсації за завдану шкоду війною. Країни ЄС сперечаються про те, яким чином використовувати ці кредити. Євросоюз планує надати гарантії бельгійському кліринговому дому, де зберігаються активи, для зниження юридичних ризиків. Це питання також обговорюватиметься з союзниками з “Великої сімки”, включаючи США. Лідери країн G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів та обговорять нові санкції проти російських енергетичних доходів.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз уклав угоду з Європейським інвестиційним банком на отримання кредиту на суму 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів та забезпечення стабільних поставок під час зими. Згідно з угодою, Нафтогаз зобов’язався витратити еквівалентну суму на проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо відзначила, що це фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та підтримати громадян і бізнес під час зимового періоду.
-
Україна отримає від Японії понад $240 млн
Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про позику на суму 246,5 млн доларів у рамках програми SURGE. Гроші будуть залучені з Цільового фонду ADVANCE Ukraine, який підтримується Японією. Мета проєкту – підтримати уряд України у відновленні після війни, поліпшити фіскальне управління на місцевому рівні та удосконалити бюджетування. Частина позики буде використана на капіталізацію відсотків для зменшення вартості обслуговування кредитних зобов’язань. Проект SURGE реалізується в Україні з 2024 року, а загалом Світовий банк надав Україні фінансування на суму 760 млн доларів, включаючи грантові кошти.