Правий берег

Позначка: Кредити

  • Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.

    Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.

    “Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.

    За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.

    “Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.

    Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.

    Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.

    Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу

  • Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів

    Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів

    Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 1 липня.
    “Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 млрд доларів”, – написав він.
    Шмигаль подякував МВФ за постійну системну підтримку, завдяки якій Україна зберігає стійкість у боротьбі за свободу та здійснює відбудову держави.
    У Мінфіні нагадали, що 31 березня 2023 року виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України з фінансуванням в розмірі близько 15,5 млрд доларів (11,6 млрд СПЗ). Ця програма є частиною пакету міжнародної підтримки України на суму, яка наразі становить близько 152,9 млрд доларів на 2023-2027 роки.
    “З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною надавачем фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу та США”, – зазначили у відомстві.

  • Росіяни стали гірше платити за кредитами

    Росіяни стали гірше платити за кредитами

    Росіяни дедалі гірше платять за кредитами, які набрали під час буму 2023 року та першої половини 2024 року. Іпотечні, споживчі та автомобільні кредити тепер “визрівають”. Про це свідчать дані Центробанку Росії, повідомляє видання The Moscow Times в Telegram.
    “Обсяг і частка проблемних кредитів зростають, за I квартал вони збільшилися майже на 200 млрд. руб., або приблизно на 2 млрд. руб. на день”, – ідеться в повідомленні.
    Погіршення якості портфеля відображається у вартості ризику: відношення витрат на резерви до розміру портфеля.
    Банкам довелося створювати більше резервів. Таким чином за три місяці вартість ризику у роздробі підскочила з 2,1% до 3,6%, зазначає ЦБ.
    Це “істотно вище за середньоісторичне значення”, яке становить приблизно 2%, зазначає регулятор.
    Як ми вже писали, росіяни масово скаржаться на інфляцію. Зростання цін непокоїть росіян все більше – 67% опитаних вказали це головною проблемою.
    Банки масово відмовляють росіянам у кредитах

  • Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

    Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

    Україна та Японське агентства міжнародного співробітництва (JICA) підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 5 червня.
    “Кошти погашатимуться за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ. Ресурс спрямуємо на пріоритетні бюджетні видатки задля розвитку економіки й посилення України”, – написав він.
    Шмигаль подякував Японії і партнерам G7 за механізм, який примушує Росію платити, і зазначив, що загалом в межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів.

  • Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів

    Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів

    Міністерство фінансів спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ Development Policy Operation (DPO) обсягом щонайменше 1 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба відомства у вівторок, 3 червня.

    Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку проводить зустрічі з представниками уряду для погодження умов програми. Позика передбачає пряме надходження коштів до держбюджету після виконання Україною низки умов.

    “Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки”, – зазначила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.

    Минулого року в межах DPO Україна отримала близько 3,5 млрд доларів за трьома угодами, що допомогло покрити пріоритетні витрати та реалізувати реформи у податковій, митній, банківській та енергетичній сферах.

    Цього року домовленості також включають нові кроки у соціальній політиці. Зокрема, з 1 липня стартує пілотна програма базової соціальної допомоги. Вона об’єднає кілька видів підтримки в одну виплату – базовий розмір складе 4500 гривень.

    “Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Отримувачі самостійно прийматимуть рішення про перехід на нову систему”, – повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

    Окрім цього, Мінфін погодив законопроєкт щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, запуск якого заплановано на 2026 рік.

    Фінальні умови мають бути узгоджені до кінця червня. Україна має виконати їх до жовтня, а остаточне рішення про надання коштів Світовий банк ухвалить у листопаді.

  • Уряд погодив залучення $3 млрд від Японії

    Уряд погодив залучення $3 млрд від Японії

    Кабінет міністрів погодив залучення від Японії майже $3 млрд, забезпечених доходами від заморожених активів Росії. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у п’ятницю, 30 травня.
    “У надзвичайно складних умовах Україна зберігає макрофінансову стабільність… Сьогодні ухвалюємо рішення про залучення коштів від Японії. Це майже 3 млрд доларів, забезпечених доходами від російських заморожених активів, на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
    За його словами, ресурс спрямують на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України.
    Також він нагадав, що уряд вже має домовленість на рівні персоналу щодо восьмого перегляду програми співпраці з МВФ, і після затвердження рішення Виконавчою радою Фонду очікується новий транш обсягом близько $500 млн.

  • Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна і МВФ досягли угоди про перегляд програми EFF, що відкриває можливість отримання нового траншу у 500 млн доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Після затвердження перегляду Виконавчою радою директорів Фонду Україна отримає понад 10 млрд доларів за програмою. МВФ вважає, що українська економіка залишається стійкою незважаючи на виклики війни, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.

  • Україні погодили €50 млн від Ради Європи на житло для переселенців

    Україні погодили €50 млн від Ради Європи на житло для переселенців

    Україна та Банк розвитку Ради Європи (CEB) підписали кредитну угоду на суму €50 мільйонів для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це повідомляє The Council of Europe Development Bank.
    Новий проєкт передбачає надання понад 1 100 пільгових іпотечних кредитів для родин ВПО. Умови іпотеки – фіксована ставка 3% річних, термін погашення до 30 років. Також передбачена можливість подання заявки через Дію.
    Програма вже викликає значну зацікавленість: понад 35 000 родин перебувають у списку кандидатів.
    У майбутньому співпраця між CEB та Україною передбачатиме окремі іпотечні програми для інших категорій постраждалих громадян, зокрема для ветеранів війни.
    Це вже другий кредит CEB на підтримку житлового сектору України. Першу позику у €100 мільйонів підписали у 2024 році – вона передбачала компенсацію за зруйноване житло через житлові сертифікати. За цією програмою вже понад 7 600 українців отримали житло.
    CEB також продовжить підтримувати механізм компенсації – затверджене додаткове фінансування на €100 мільйонів.

  • Уперше за 34 роки: Японія втратила статус найбільшого кредитора світу

    Уперше за 34 роки: Японія втратила статус найбільшого кредитора світу

    Японія випередила Німеччину та стала найбільшим кредитором світу, посунувши німецьку економіку на друге місце. Японські компанії, домогосподарства та уряд набули іноземних активів на суму 3,7 трлн доларів, що стало рекордним показником для країни. При цьому Німеччина залишається на другому місці з іноземними активами на 3,96 трлн доларів. Китай посідає третє місце з активами на 3,58 трлн доларів. Зростанню активів у Японії сприяв великий профіцит торгового балансу, тоді як курс євро до ієни підвищився на 5%. Міністр фінансів Японії вважає, що втрата статусу найбільшого кредитора не є причиною для хвилювань, оскільки чисті іноземні активи Японії продовжують зростати.