Позначка: Кредити

  • ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування

    ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування

    Європейський банк реконструкції та розвитку підтримує Укрексімбанк, щоб надати €200 млн нового кредитування українським позичальникам. Це стало можливим завдяки розширенню гарантій для Укрексімбанку, які покриватимуть частину кредитного ризику. Половина цих коштів буде спрямована на бізнес у важливих галузях України, а інша половина – на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у виробництво енергії та енергоефективність. Це допоможе збільшити кредитний потенціал Укрексімбанку та забезпечити необхідне фінансування українцям у складний період. Крім того, програма підвищить конкурентоспроможність малих і середніх підприємств у країнах Східного партнерства ЄС. Ще один аспект – підтримка ветеранів війни як співробітників та клієнтів Укрексімбанку. Україна отримала значну фінансову підтримку від ЄБРР під час воєнних подій, а також планується подальше розширення операцій в країні.

  • Українка в Польщі завдяки ШІ оформила на українців кредити на ₴4 млн

    Українка в Польщі завдяки ШІ оформила на українців кредити на ₴4 млн

    Правоохоронці виявили групу, яка використовувала штучний інтелект для оформлення кредитів на українців. Злочинці відкрили рахунки на ім’я щонайменше 286 осіб і взяли на них кредити на суму понад чотири мільйони гривень. Організаторкою цієї схеми була 33-річна жінка, яка зараз знаходиться в Польщі. Вона мала доступ до особистих даних користувачів онлайн-банкінгу, таких як фінансові номери телефонів, паролі та авторизаційні коди. Зловмисники використовували фальшиві відео з використанням технології DeepFake для проходження фото-верифікації у банківських системах. Отримані кошти вони переводили на свої рахунки та конвертували у криптовалюту. Трьом учасникам цієї групи пред’явлено підозру у шахрайстві та несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних систем під час дії воєнного стану.

  • ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ

    ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ

    Європейський Союз намір використати близько 200 мільярдів євро російських активів для фінансування України. Це включає план репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. США вирішили припинити фінансування постачань зброї для України, тому тепер основне навантаження на фінансування військових та економічних потреб України ляже на Європу. Україна розраховує на закупівлі американської зброї за кошти, надані європейськими союзниками. План передбачає надання Україні нових кредитів під заставу російських активів, які будуть повернуті тільки за умови компенсації за завдану шкоду війною. Країни ЄС сперечаються про те, яким чином використовувати ці кредити. Євросоюз планує надати гарантії бельгійському кліринговому дому, де зберігаються активи, для зниження юридичних ризиків. Це питання також обговорюватиметься з союзниками з “Великої сімки”, включаючи США. Лідери країн G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів та обговорять нові санкції проти російських енергетичних доходів.

  • Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Нафтогаз уклав угоду з Європейським інвестиційним банком на отримання кредиту на суму 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів та забезпечення стабільних поставок під час зими. Згідно з угодою, Нафтогаз зобов’язався витратити еквівалентну суму на проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо відзначила, що це фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та підтримати громадян і бізнес під час зимового періоду.

  • Україна отримає від Японії понад $240 млн

    Україна отримає від Японії понад $240 млн

    Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про позику на суму 246,5 млн доларів у рамках програми SURGE. Гроші будуть залучені з Цільового фонду ADVANCE Ukraine, який підтримується Японією. Мета проєкту – підтримати уряд України у відновленні після війни, поліпшити фіскальне управління на місцевому рівні та удосконалити бюджетування. Частина позики буде використана на капіталізацію відсотків для зменшення вартості обслуговування кредитних зобов’язань. Проект SURGE реалізується в Україні з 2024 року, а загалом Світовий банк надав Україні фінансування на суму 760 млн доларів, включаючи грантові кошти.

  • Куди йдуть гроші українців – і чому бізнес змушений чекати кредитів

    Куди йдуть гроші українців – і чому бізнес змушений чекати кредитів

    Українські банки продовжують накопичувати гроші населення, але майже не виділяють їх у вигляді кредитів. Кількість депозитів зростає, але кредитування зростає повільно. Це може вплинути на розвиток економіки країни, оскільки гроші не використовуються для інвестицій. Більшість вкладів українців знаходиться в гривнях, хоча частина також у доларах та євро. Потрібні цілеспрямовані заходи для стимулювання кредитування та розвитку економіки. Низькі відсоткові ставки на депозити і високі ризики можуть призвести до негативних наслідків для економіки України.

  • Глава ЄК: 19 країн ЄС візьмуть кредити SAFE на 150 млрд євро

    Глава ЄК: 19 країн ЄС візьмуть кредити SAFE на 150 млрд євро

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що держави-члени Євросоюзу оформили заявки на отримання кредитів SAFE для оборонного виробництва на всю суму, передбаченою програмою, а саме 150 млрд євро. Про це вона сказала під час спільної пресконференції у Ризі з прем’єркою Латвії Евікою Селінєю.
    “19 держав-членів, включаючи Латвію, звернулися за підтримкою через наш інструмент SAFE Defence. Я рада повідомити, що ми досягли повної суми підписки (на кредити -ред.). Йдеться про 150 мільярдів євро. Це європейський успіх”, – зазначила фон дер Ляєн.

  • Суд Нью-Йорка скасував Трампу штраф на понад 500 млн доларів

    Суд Нью-Йорка скасував Трампу штраф на понад 500 млн доларів

    Апеляційна палата Верховного суду штату Нью-Йорк вирішила скасувати штраф у понад 500 мільйонів доларів, накладений на Дональда Трампа у справі про шахрайство з завищенням цін на нерухомість. Про це свідчить рішення палати.
    Мова про цивільний позов у справі про шахрайство чинного президента США з нерухомістю, поданий у вересні 2022 року генеральною прокуроркою штату Нью-Йорк Летицією Джеймс.
    Прокуратура штату Нью-Йорк інкримінувала Трампу сім звинувачень, зокрема, шахрайство, підробку документів та складання неправдивих фінансових звітів. Суд торік постановив, що бізнес-імперія Trump Organization завищувала вартість своєї нерухомості, таким чином здобути вигідніші банківські кредити.
    Трампу присудили штраф у 355 мільйонів доларів, який тепер зріс до понад 500 мільйонів доларів з урахуванням пені. Йому та двом його синам також заборонили протягом трьох років обіймати керівні посади в будь-якій компанії штату Нью-Йорк.
    Апеляційна палата Верховного суду Нью-Йорку констатувала, що “рішення суду про примусове стягнення… є надмірним штрафом, що порушує Восьму поправку до Конституції Сполучених Штатів”.
    Суд водночас не скасував самого вироку і обмеження на ділову діяльність Дональда Трампа та його синів.

  • Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу

    Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу

    Україна уклала угоду на закупівлю газу на суму 500 млн євро без державної гарантії, але під гарантію ЄС. Це найбільший проєкт ЄБРР в Україні. Цей кредит допоможе країні підготуватися до зими та забезпечити населення теплом і світлом. Нафтогаз закуповуватиме газ на конкурентних умовах у більш ніж 30 постачальників за стандартами EFET. Україна почала закачувати газ через низькі запаси та атаки на газові об’єкти, але ситуація покращується, і імпорт газу досяг максимуму за два роки.

  • Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.

    Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.

    “Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.

    За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.

    “Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.

    Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.

    Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.

    Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу