У Росії витрати на державну пропаганду досягли нових рекордних рівнів. В проекті бюджету на 2026 рік передбачено збільшення фінансування державних телеканалів, ЗМІ та пропагандистських проектів у мережі Інтернет на суму 146,3 мільярда рублів. Це зростання становить 7% порівняно з минулим роком і 32% у порівнянні з 2021 роком. Головними одержувачами цих коштів будуть державні ТВ-канали, такі як Перший, ВГТКР, НТВ, ТВ Центр. За останній час аудиторія цих каналів зменшилася, що може свідчити про втрату інтересу глядачів до провладного контенту. Наприклад, кількість глядачів Першого каналу скоротилася на 25%, НТВ – на 13%, а ток-шоу Володимира Соловйова на Росія-1 вилетіло з топ-50 програм на телебаченні. Аудиторія деяких пропагандистських ЗМІ в інтернеті також зменшилася, що свідчить про загальний спад інтересу до державної пропаганди.
Позначка: Кремль
-
Кремль заблокував вихід Raiffeisen Bank з Росії – ЗМІ
Найбільший з західних банків, який ще працює в Росії, австрійський Райффайзенбанк (Raiffeisen Bank International) не зміг продати свій російський бізнес. За інформацією Reuters, банк знайшов покупця на свою частку, але російська влада виступила проти угоди, оскільки бояться можливих санкцій. Російська влада хоче зберегти економічні зв’язки з Європою, яка купує нафту і газ у Росії на мільярди євро. Raiffeisen Bank є важливим шлюзом для грошових переказів у Європу та обробляє платежі за постачання газу через Турецький потік. Банк намагався продати свій російський бізнес з початку війни в Україні, але заборону на угоди з іноземцями з “недружніх” країн ввів президент РФ Путін. Гендиректор Raiffeisen Bank Йоханн Штробль безуспішно намагався продати частку в російському бізнесі, а зароблені в Росії кошти зараз фактично “заморожені” у країні.
-
СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес
У Росії встановлення чотириденного робочого тижня стало наслідком економічної кризи. Підприємства переводять працівників на скорочений графік, щоб уникнути масових звільнень і приховати зниження виробництва. У багатьох країнах Європи коротший робочий тиждень вводиться для підвищення продуктивності та покращення якості життя працівників, а в Росії це стало вимушеним заходом через кризу на ринку праці та зниження попиту на продукцію. Влада намагається уникнути визнання реального стану справ, тому тисне на підприємства, щоб ті залишали працівників у штаті, але насправді вони переходять на скорочений робочий тиждень або неоплачувані відпустки. Експерти вважають, що такий крок лише підтверджує погіршення економічної ситуації в країні.
-
Кремль назвав заплановане підвищення ПДВ “очевидною стабільністю”
Російський уряд підтримує підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22% і готовий обґрунтувати це рішення перед главою країни. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що аргументація для збільшення ПДВ є переконливою і обґрунтованою. Він також наголосив на стабільності економіки РФ, хоча визнав, що є і проблеми. Міністерство фінансів РФ вже вдруге пропонує підвищити ПДВ, щоб забезпечити додаткові кошти на оборону та безпеку країни. Путін раніше наказав фіксувати податкові параметри до 2030 року, але водночас підкреслив, що прибутки бюджету мають зростати без збільшення податків. ПДВ є ключовим податком для російського бюджету і в 2024 році становив майже 37% надходжень до федеральної скарбниці. Ситуація з дефіцитом бюджету погіршилася у 2025 році, коли він зрос до 4,19 трлн рублів, або 1,9% ВВП, хоча спочатку планували, що він не перевищить 1,17 трлн рублів, або 0,5% ВВП.
-
Лукашенко планує постачати електроенергію в окуповані РФ регіони України
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко планує будувати ще одну атомну електростанцію у країні та навіть розглядає можливість продажу електроенергії на окуповану Росією територію України. Він висловив ці плани під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Кремлі. Лукашенко також заявив, що можливо нова електростанція буде спрямована на забезпечення електроенергією районів, звільнених Росією в Україні. Російський президент підтримав цю ідею, стверджуючи, що фінансування не є проблемою, якщо є споживачі, готові платити за електроенергію за встановленим тарифом. Лукашенко також використав термін “звільнені” для опису окупованих регіонів України, що вже викликало обурення.
-
Кремль відреагував на інцидент з дронами в Данії
У Москві відбулася реакція на заяви уряду Данії про можливу причетність Росії до інциденту з безпілотниками біля аеропорту Копенгагена. Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ці звинувачення “голослівними” і вважає, що такі заяви не мають підтвердження. Він стверджує, що Росія дотримується міжнародних правил у польотах своїх літаків і не порушує кордони. Пєсков закликав країни утримуватися від таких звинувачень без обґрунтування та наголосив на відповідальній позиції Росії у цьому питанні.
-
Путін побачив “нові загрози” і пригрозив Заходу
Російський правитель Володимир Путін заявив, що Москва нібито готова реагувати на “будь-які стратегічні загрози” з боку Заходу не словами, а “військово-технічними заходами”. Про це він сказав під час засідання ради безпеки у понеділок, 22 вересня.
За його словами, стратегічна стабільність у світі “продовжує деградувати” і в цьому начебто винні “руйнівні кроки” Заходу. При цьому РФ нібито неодноразово висувала ідеї для того, щоб виправити ситуацію, але “виразного відгуку” від західних країн не було.
В результаті, “суттєво підірвано основи конструктивних відносин і практичного взаємодії між країнами, які володіють ядерною зброєю”.
“Підкреслю, і в цьому ні в кого не повинно бути сумніву, Росія в змозі відповісти на будь-які наявні загрози, що існують і знов виникають. Відповісти не на словах, а шляхом застосування військово-технічних заходів. Приклад тому – наше рішення про відмову від одностороннього мораторію на розгортання наземних ракет середньої і меншої дальності”, – заявив Путін.
Він додав, що відмова від мораторію на розгортання ракет середньої та малої дальності стала для Росії “вимушеним кроком”.
Водночас Путін вважає, що вихід із Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) був би “помилкою”. Тому Росія готова формально дотримуватися його ще рік після завершення чинності в лютому 2026 року, але додав, що збереження Москвою обмежень можливе лише у разі “аналогічних кроків США”.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що його країна повністю готова до ядерної війни з Росією. Перед цим він відправив дві дві атомні субмарини у “відповідні” регіони після погроз з боку Росії. -
Росія розробила план зриву виборів у Молдові – ЗМІ
Російська Федерація планує втручатися в парламентські вибори в Молдові з метою завдати удару по курсу країни на шляху до євроінтеграції. Згідно з отриманими документами, ця стратегія була затверджена Кремлем з метою зниження шансів партії президента Майї Санду на перемогу. Росія має намір використовувати різні тактики, включаючи вербування голосів за кордоном, організацію протестів, дезінформаційні кампанії в соцмережах та інше. Молдавська поліція активно протистоїть цим спробам втручання, а країни Європейського Союзу підтримують його курс на європейську інтеграцію. Європейські чиновники вважають, що Кремль намагається підтримати проросійські сили в Молдові та послабити позиції президента Санду.
-
РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС
Окупаційні адміністрації, які управляють окупованими регіонами, стикаються з економічними проблемами. В Москві представники цих регіонів були проінформовані про скорочення фінансування і нестабільність економіки. Російські посадовці висловили незадоволення тим, що місцеві адміністрації не впроваджують ринкову економіку, що робить їх повністю залежними від федерального бюджету. Зменшення фінансування може вплинути на соціальні програми, інфраструктурні проекти та виплати заробітної плати. Також згадується, що Росія намагається активізувати примусову мобілізацію українців на окупованих територіях.
-
Путін офіційно звільнив свого близького соратника
Російський президент Володимир Путін звільнив свого заступника Дмитра Козака з посади в адміністрації президента Росії. Чутки про його відставку з’явилися кілька днів тому. Козак вважався сторонником перемовин з Україною та укладення мирної угоди, але його думку не підтримав Путін, який бажає продовження війни з Україною. Дмитро Козак був єдиним, хто виступив проти вторгнення в Україну. Він також намагався досягти угоди, що запобігла б членству України в НАТО, але це було відхилено. Рішення Путіна свідчить про його намір продовжити війну. Козак заявив, що подає у відставку за власним бажанням.