Зіркове подружжя голлівудських акторів Ештон Катчер і Міла Куніс потрапило під загрозу розриву. Повідомлення від Radar Online вказують на те, що вони віддаляються одне від одного через те, що Катчер все більше займається бізнесом і інвестиціями, залишаючи дружину без необхідної уваги. Хоча 47-річний актор залишається активним у кіно та серіалах, він також зосереджується на бізнесі, входячи до рад директорів мережі закритих клубів Soho House. Тим часом, Міла Куніс відчуває самотність у шлюбі, оскільки не хоче жертвувати своєю кар’єрою та переїзджати з Лос-Анджелеса. Напруга в стосунках пари виникла через різні пріоритети та способи життя. Наразі ні Катчер, ні Куніс не коментують ці чутки.
Позначка: Криза
-
Економіка Росії заходить у глухий кут
Економіка Росії потрапляє в складний період, який може призвести до рецесії. Спеціалісти зауважують, що модель економіки, що спиралася на бюджетне накачування, імпортозаміщення та примусове кредитування, вичерпала себе. Внаслідок цього, економіка Росії вже зараз входить у стагнацію, а ризик рецесії зростає.
Експерти попереджають, що кризові явища можуть почати активно розвиватися вже найближчим часом. Зростання випереджального індикатора рецесії та спад виробництва свідчать про системні проблеми в економіці країни.
Українські аналітики також відзначають проблеми в економіці Росії, які є наслідком війни та неадекватної управлінської політики. Влада Росії продовжує агресію навіть за умов вичерпання економічних ресурсів.
За висновками експертів, економіка Росії найслабша за останні роки. Нові санкції, які зачіпають нафтовий сектор, можуть призвести до ще більшої економічної кризи.
Рецесія може серйозно вплинути на здатність Росії вести тривалу війну. Зростання витрат на військові потреби через інфляцію та скорочення податкових надходжень може ускладнити фінансування військових операцій. Також технологічна деградація та кадровий голод можуть позначитися на якості озброєння та ефективності ведення війни.
У цілому, економічна криза може стати серйозним обмеженням для стратегічної ініціативи Росії у веденні війни.
-
В Росії за рік зникли понад 260 сіл – СЗР
У 2025 році в Росії спостерігається прискорене вимирання сільських територій, і за рік було закрито щонайменше 266 населених пунктів, більшість з яких стали повністю безлюдними. Найбільше сіл, які зникли, знаходяться в Костромській та Новгородській областях. Також відзначається вимирання сіл в Пермському краї, де влада намагається компенсувати цей процес шляхом об’єднання дрібних сіл до більших. Населення російських регіонів продовжує зменшуватися, а території закритих сіл використовуються для інших господарських цілей. Відсутність медичної допомоги, освіти та можливостей для роботи робить життя в таких селах неможливим. У цілому, цей процес свідчить про системний занепад Росії за межами мегаполісів, де депопуляція та вимирання сіл лише збільшуються. Тим часом, програми підтримки населення залишаються лише на папері, а не втілюються на практиці.
-
СЗРУ: Економіка РФ входить у фазу керованого хаосу
Економіка Росії переживає складний період кризи, який характеризується зростанням ізоляції, відсутністю прозорості та нестабільністю. Фінансова система країни функціонує у режимі “керованого хаосу”, де влада приховує реальні дані. Центробанк Росії відмовився від міжнародних стандартів відкритості, плануючи опублікувати лише загальні дані про банки. Реальний сектор економіки стикається з труднощами, такими як закриття підприємств, відмова банків у кредитах та зростання прибутковості ломбардів. Державний сектор також має проблеми з неплатежами, а кіберзагрози та соціальний песимізм є серйозними проблемами. Експерти наголошують, що реальна ситуація в економіці Росії значно відрізняється від офіційних заяв влади.
-
WP: Війна зламає економіку Росії вже в 2026 році
Економісти заявляють, що Росія зараз у найслабшій економічній позиції за останній час. Причиною цього стала значна витрата грошових резервів та запозичень, які використовувалися для фінансування військових витрат. Додатково проблем країні-агресорці спричиняють і нові санкції, які зачіпають її нафтовий сектор, що може призвести до економічної кризи у наступному році. Про це пише The Washington Post
Попри заяви президента США Дональда Трампа про те, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що позиція країни слабша, ніж будь-коли. Оскільки Кремль вже вичерпав значну частину своїх фінансових резервів і позикових ресурсів, які забезпечували його військові витрати, попереду на нього чекають ще серйозніші виклики. Це, своєю чергою, загрожує банківською кризою вже в 2026 році, навіть якщо російський лідер Володимир Путін наполягатиме на своїх вимогах у будь-яких мирних переговорах.
Ймовірність банківської кризи та дефолту дедалі зростає, відзначають експерти. Один із неназваних російських чиновників підтвердив виданню, що ці ризики реальні, застерігши при цьому від подальшої ескалації конфлікту.
У жовтні Міністерство фінансів США ввело нові санкції проти провідних російських нафтових компаній Роснефть та Лукойл. Це створило додатковий тиск на бюджет країни та енергетичний сектор. У статті наводяться слова експерта з Центру російських та євразійських досліджень Гарвардського університету Крейга Кеннеді, який зазначив, що криза в нафтогазовій галузі посилюється, а останні санкції лише прискорять цей процес.
Водночас, незважаючи на зростаючі фінансові труднощі, більшість представників російської еліти не очікують масштабних соціальних протестів чи серйозного впливу економічної ситуації на політику Кремля. Однак навіть експерти, наближені до російської влади, визнають, що 2026 рік може стати для країни одним із найскладніших із економічної точки зору за час війни.
Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші дев’ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів, що складає 44% усіх федеральних податкових надходжень.
-
Ольга Фреймут відверто розповіла про кризи в шлюбі
Українська телеведуча Ольга Фреймут відверто розповіла про кризи в шлюбі з чоловіком, підприємцем Володимиром Локотком. Пара разом уже десять років, з них офіційно одружена вісім.
У інтерв’ю Анні Хаустовій Фреймут зізналася, що у стосунках траплялися складні періоди -після п’яти, семи та десяти років спільного життя. Проте подружжя завжди долає труднощі завдяки відвертим розмовам.
“Звичайно, були важкі часи. У стосунках дуже складно. Це така стабільна робота, де треба свій графік з кимось узгоджувати, свої думки та ідеї. Для мене це нелегка робота, це був виклик. Психологи говорять, що є проблемі роки у шлюбі – три, сім, десять і так далі – ми таку турбулентність проходили. Я завжди рятувалась тим, що ми починали говорити” – розповіла ведуча.
Ольга Фреймут також поділилася, як вони підтримують романтику: разом ходять у кав’ярні, гуляють улюбленими маршрутами або просто спілкуються. Вона наголошує, що стосунки з часом змінюються, але кохання має залишатися.
“Для мене романтично, коли ми просто можемо піти до нашої улюбленої кав’ярні. Погуляти нашим улюбленим маршрутом біля Темзи або просто посидіти та поговорити. Я знаю, що стосунки з віком зношуються, набирають нової форми, формату. Я думаю, що ознака вдалого шлюбу, коли ти з віком хочеш бути з цією людиною, коли вона тебе не дратує, коли ви можете поговорити” – зазначила телеведуча. -
Білорусь майже у 50 разів збільшила постачання бензину до Росії
У жовтні та листопаді в Росії спостерігається значний зріст обсягів торгів білоруським бензином на біржі. Обсяги продажу цього виду палива зростають швидко, у листопаді продають у сім разів більше бензину, ніж у той самий період минулого року. У той же час обсяги продажу білоруського дизпалива зростають менш швидко. Ціни на нафтопродукти на біржі знизилися, що пов’язано зі зменшенням попиту та обсягів переробки нафти в Росії. Для забезпечення внутрішнього ринку пальним, російський уряд обмежив експорт бензину й дизелю до кінця 2025 року та дозволив імпорт із Білорусі, Китаю, Південної Кореї й Сінгапуру. Білорусь є важливим постачальником бензину для Росії, здатна відправляти щомісяця значні обсяги цього палива.
-
Британія планує обмежити термін перебування біженців – ЗМІ
Міністр внутрішніх справ Великої Британії Шабана Махмуд планує з неділі оприлюднити радикальні зміни в системі надання притулку. Зокрема, йдеться про обмеження терміну перебування біженців у країні. Про це повідомило інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на свої джерела.
Вона має пообіцяти “зробити все, що потрібно”, щоб відновити контроль над кордонами Британії.
Чиновниця також назве десятки тисяч нелегальних мігрантів, які щороку перетинають Ла-Манш, або людей, які прострочують свої візи, “зловмисниками, які зловживають системою”.
Вона також скаже, що “криза” на кордоні “вийшла з-під контролю”, що створює навантаження на громади і є несправедливим щодо британців, які важко працюють і платять податки.
ЗМІ зазначає, що з моменту приходу до влади Лейбористської партії Міністерство внутрішніх справ депортувало або вислало майже 50 тисяч нелегальних іммігрантів, що на 23% більше, ніж за попередн 16 місяців.
Утм, глава МВС Британії планує “чіткіше” донести до тих, хто прибуває з безпечних країн, таких як Франція, що їм не слід вирушати в подорож.
Співрозмовники повідомили, що МВС Британії буде більш тісно орієнтуватися на такі країни, як Данія, де кількість шукачів притулку зменшилася після того, як їм стало складніше здобути законне право на перебування в країні. Ба навіть більше – група посадовців відвідала Копенгаген на тому тижні, щоб ознайомитися з данським підходом.
Захист, який надається біженцям на постійній основі тепер, в майбутньому буде обмежений у часі. Їхній імміграційний статус підлягатиме регулярному перегляду.
Люди будуть вислані, як тільки їхня країна походження визнають безпечною. -
Присутність росіян в Малі призвела до гуманітарної кризи – розвідка
У Малі виникла паливна криза, яка призвела до паралізування життєво важливих галузей, таких як продовольче забезпечення і навчання в школах. Збройні угруповання заблокували постачання нафтопродуктів у відповідь на дії військової хунти, яка видає ресурси лише лояльним регіонам. Російські найманці, які були надіслані до країни, пропонують авторитарну модель управління, схожу на практики Москви. Депутат парламенту звинуватив у кризі кілька країн, включаючи Францію, США та можливо Україну. Уряд Малі прийшов до влади після перевороту 2021 року, і з тих пір ситуація у країні погіршується. Міжнародні організації оцінюють, що приблизно шість мільйонів людей в Малі потребують гуманітарної допомоги. Режим втрачає контроль, і навіть російська підтримка не може врятувати ситуацію.
-
Трамп обіцяє “дуже швидко” вирішити кризу в Азії
Президент США Дональд Трамп заявив про готовність “дуже швидко” врегулювати загострення між Афганістаном і Пакистаном. Про це в неділю, 26 жовтня, повідомило видання Associated Press.
Трамп зазначив, що готовий оперативно сприяти вирішенню конфлікту, який розгорівся між двома азійськими країнами у зв’язку з останніми прикордонними зіткненнями. Свою позицію президент США озвучив у неділю, 26 жовтня, під час саміту АСЕАН у Малайзії. У цей час переговори між Кабулом та Ісламабадом перейшли до другого раунду.
Американський лідер заявив, що готовий втрутитися, якщо сторони не зможуть самостійно досягти стабільного миру.
“Я чув, що Пакистан і Афганістан уже працюють над цим питанням. Але я можу допомогти – і зроблю це дуже швидко”, – сказав Трамп.
Він також високо оцінив пакистанських політиків, назвавши їх чудовими людьми.
Як повідомляє ЗМІ, збройне протистояння між Афганістаном і Пакистаном різко загострилося на початку жовтня, коли відбулися одні з найкривавіших боїв за останні роки. Афганська сторона заявляє про десятки загиблих і сотні поранених, тоді як Пакистан запевняє, що його дії спрямовані виключно проти бойовиків, спростовуючи удари по цивільних.
Другий етап переговорів між представниками обох країн проходить у Стамбулі. Основною метою є закріплення перемир’я, яке вдалося досягти раніше у Досі. Афганська делегація вимагає від Пакистану припинення порушень кордону й повітряного простору, а також забезпечення того, щоб територія Пакистану не використовувалася ворожими угрупованнями проти Афганістану.
Афганські ЗМІ повідомляють, що серед обговорюваних питань є створення чотиристороннього моніторингового механізму для контролю за дотриманням умов перемир’я та обміном інформацією про потенційні порушення. Пакистанська сторона наразі утримується від офіційних заяв.
Експерти вважають, що заява Трампа може свідчити про новий рівень зацікавленості США у мирному процесі. Раніше Пакистан неодноразово відзначав роль Трампа у зниженні напруженості на кордоні з Індією.
Прикордонні регіони Пакистану є ареною тривалих конфліктів із часів війни проти радянських військ в Афганістані у 1979 році, коли країна стала ключовою базою за підтримки США.
Раніше повідомлялося, що представники урядів Афганістану й Пакистану в ході чергового раунду переговорів, що відбулися 18 жовтня за посередництва Катару та Туреччини, домовилися про негайне припинення вогню.
Нагадаємо, 15 жовтня на пакистано-афганському кордоні спалахнули нові сутички, внаслідок яких загинули понад десять цивільних осіб, а також військовослужбовців. Згодом країни домовилися продовжити 48-годинне припинення вогню до завершення переговорів у Катарі.