За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості.
Позначка: Криза
-
Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%
-
Росія зупинила продаж бензину на Курилах
У Курильському районі, що входить до складу Сахалінської області Росії, повністю зупинили продаж бензину Аі-92. Про це у ніч на 25 серпня написав в Telegram очільник Курильського округу Костянтин Істомін.
За його словами, наявний запас пального залишили виключно для спецтранспорту. Нову партію бензину очікують “після обіду”, після чого продаж мали відновити.
Раніше, з 20 серпня, на Курилах діяв ліміт – не більше 10 літрів бензину на одну особу. Такі обмеження почалися 17 серпня у Приморському краї, тоді як заправки у Забайкальському краї РФ та тимчасово окупованому Криму запровадили продаж пального за талонами.
Як зазначається, дефіцит пального в Росії виник через серію ударів безпілотників по російських НПЗ. Загалом було пошкоджено щонайменше сім великих заводів, п’ять з яких зупинили виробництво повністю або частково, зокрема Новокуйбишевський, Сизранський, Волгоградський, Саратовський та Рязанський НПЗ.
Внаслідок дефіциту оптові ціни на бензин зросли до рекордних 72,6 тисяч рублів за тонну Аі-92 та 82,2 тисячі – за тонну Аі-95, що на 40-50% більше, ніж на початку року.
Для покриття дефіциту уряд Росії з 1 серпня заборонив експорт бензину, втім, додаткових обсягів недостатньо, тож, за даними джерел Reuters, Росії може знадобитися імпорт пального з Білорусі. -
ООН у кризовому стані: катастрофа з фінансами, масові звільнення
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш представив результати дослідження UN80, яке спрямоване на оцінку виконання завдань, ставлених перед ООН. За останні роки було проведено багато засідань і підготовлено багато звітів, проте багато з них залишаються непрочитаними. Гутерріш пропонує скоротити кількість зустрічей і звітів, роблячи їх більш змістовними. ООН також планує скоротити бюджет на понад 700 млн доларів і звільнити 3 тис. працівників. Ці заходи викликані змінами у фінансуванні ООН, зокрема через втрату підтримки США. План реформування ООН передбачає об’єднання агентств у чотири основні департаменти та скорочення витрат і персоналу на 20%.
-
Авіаційна галузь РФ за крок від колапсу – розвідка
Згідно зі звітом Служби зовнішньої розвідки, пасажирська авіація в Росії перебуває в глибокій кризі. Це пов’язано з тим, що російські авіакомпанії втратили доступ до офіційних сервісних центрів Boeing та Airbus через вплив західних санкцій. Ремонт літаків став суттєво дорожчим через “паралельний імпорт”, а витрати на обслуговування зросли на 38%. Внаслідок цього половина літаків Airbus у Росії зараз не експлуатується, що призвело до збитків авіакомпаній. Ціни на авіаквитки зросли, а попит на перельоти може впасти на 7%. Також відомо, що російське авіабудування перебуває в скрутному стані: нові моделі літаків подорожчали на 45–70%, і прогнозується скорочення цивільного авіапарку. Якщо ситуація не покращиться, галузь може стати перед системним колапсом до 2027 року. Уряд Росії вирішив віднести дані про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці, оприлюднюючи лише вибіркові показники.
-
Україна втратила близько 40% працездатного населення
Через війну Україна втратила близько 40% працездатного населення. Сьогодні приблизно 1,7 мільйона українців, які раніше працювали в країні, перебувають за її межами. Такими є дані Національного банку та Мінекономіки,заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак, передає Delo.ua.
За її словами, наразі Україна переживає глибоку демографічну кризу, яка характеризується стрімким старінням населення. Адже частка людей віком 65 років і старше збільшилася з 12% у 1991 році до 18% у 2021-му, а у 2024 році вона досягла 22%.
Водночас через демографічні зміни чисельність працездатного населення в Україні впала на 40% у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
За прогнозами демографів, через виклики та загрози, спричинені тривалою війною, до 2041 року населення країни може зменшитися до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн.
“Демографія дуже змінює ринок праці і впливає на нього. 74% роботодавців відчувають брак кадрів, а середній дефіцит у компаніях становить приблизно 15% від штату”, – зазначила Марчак.
Вона звернула увагу і на факт того, що в Україні продовжиться тренд на старіння населення. При цьому наразі лише 27% людей у віці старше 50 років працюють. А ось для відновлення економіки Україні необхідно додатково 4-5 млн людей. -
В США побоюються дефолту. Якщо він станеться, чим це загрожує США та світу
Міністерство фінансів США попереджає про можливий дефолт країни через перевищення ліміту державного боргу. Це може статися в середині або наприкінці літа, якщо Конгрес не прийме рішення про підвищення стелі держборгу. Дефолт може призвести до хаосу на фінансових ринках, падіння довіри до долара та зниження кредитного рейтингу США. Наслідки можуть бути серйозними: втрата робочих місць, падіння ВВП, підвищення вартості позик та економічний спад. Крім того, дефолт може вплинути на глобальну економіку, але експерти вважають, що ймовірність його відбуття залишається низькою. Ця ситуація може виграти Китаю та Росії, але також призвести до тимчасового послаблення США як світового лідера.
-
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, яку спричинив режим Олександра Лукашенка. Країна вимагає компенсації понад 200 мільйонів євро за витрати на зміцнення кордону, спостереження та прикордонників. Цей позов може вплинути на розгляд інших справ у Європейському суді з прав людини. Польща також може приєднатися до цього позову. Литва звинувачує Білорусь у сприянні нелегальному перетину кордону шляхом організації авіарейсів та видачі віз мігрантам. У відповідь на це Литва почала повертати нелегальних мігрантів назад до Білорусі. Дев’ять країн ЄС закликали переглянути підходи до міграції, дозволяючи реагувати на дії ворожих держав, що використовують мігрантів як інструмент тиску.