Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді збирається вперше за понад сім років відвідати Китай наприкінці серпня. Цей візит стає актуальним на тлі наростання напруги у відносинах між Індією та США. Моді відправиться до Китаю на саміт Шанхайської організації співробітництва, який розпочнеться 31 серпня. Це буде його перша поїздка до Китаю з 2018 року. Після військового конфлікту на гімалайському кордоні у 2020 році відносини між Китаєм та Індією погіршилися, але переговори між Моді та лідером Китаю Сі Цзіньпіном на саміті БРІКС у 2024 році допомогли поліпшити ситуацію. Також варто відзначити, що відносини Індії зі США теж зазнають напруження через додаткові мита, які президент Трамп запровадив проти Індії.
Позначка: Китай
-
Завершення війни: Китай побачив “критичний момент”
Міністр закордонних справ Китаю, Ван Ї, заявив, що Китай підтримує переговори між Україною та Росією і вважає, що процес врегулювання конфлікту української кризи досяг “критичного моменту”. Він обговорив це під час зустрічі з представником Бразилії Селсу Аморимом. Ван Ї вважає, що “консенсус”, до якого прийшли Китай і Бразилія, допоміг у деескалації ситуації в Україні. Представники обох країн також висловили готовність допомогти у припиненні вогню та мирних переговорах для політичного врегулювання конфлікту.
-
Чорне золото війни: коли нафта подешевшає так, аби настав мир
Президент США Дональд Трамп заявив в інтерв’ю CNBC, що єдиною умовою для припинення війни в Україні з боку Росії може бути значне зниження цін на нафту. Він вважає, що якщо ціни на енергоносії впадуть на 10 доларів за барель, то президент Росії Путін може перестати вбивати людей через економічні проблеми, спричинені надмірними витратами на війну та західні санкції. Таким чином, США також рухаються у напрямку посилення санкцій проти Росії.
-
Китай ігнорує докази щодо їхніх деталей у зброї РФ
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що Україна подала докази участі китайських компаній у постачанні деталей для російського військово-промислового комплексу, але Китай поки не реагує на це. Київ відзначив важливість запобігання постачанню критичних компонентів для російської зброї з боку Китаю. Після масованих ударів по Києву були ідентифіковані деталі, виготовлені на китайському заводі, але реакція китайських дипломатів відсутня. У відповідь Україна ввела санкції проти п’яти китайських виробників. Крім того, китайські двигуни для дронів постачаються до Росії під прикриттям “промислових холодильних установок”. Власюк наголосив, що значна частина комплектуючих у російській зброї походить з-за кордону, а китайські деталі в цьому процесі важливі. Крім того, Китай критикує Євросоюз за санкції через підтримку Росії.
-
ЗМІ: Китай обмежує постачання мінералів для оборонки США
Китай обмежує постачання критично важливих мінералів до країн Заходу, що вже впливає на виробництво оборонної продукції. Ці мінерали, такі як самарій, германій, галій і сурму, необхідні для виробництва зброї. Це призвело до затримок у виробництві і різкого зростання цін на ці матеріали до 60 разів. США стали більш вразливими перед Китаєм у сфері оборонного виробництва через дефіцит цих мінералів. Щоб зменшити залежність від Китаю, США шукають альтернативні джерела постачання, а також інвестують у власне видобуток цих мінералів на своїй території. Тим часом, Китай використовує обмеження експорту цих мінералів як геополітичний інструмент для зміцнення своєї позиції на міжнародній арені.
-
РФ і Китай влаштували тренування в Японському морі
У неділю, 3 серпня, відбулися спільні військово-морські навчання Росії та Китаю поблизу Владивостока. Участь у навчаннях взяли російський корабель, китайські есмінці та підводні човни обох країн. Ці тренування є частиною плану “Морська взаємодія-2025” і мають на меті підвищення координації між збройними силами обох країн. Після навчань планується спільне патрулювання Тихого океану. Росія і Китай проводять такі вправи для підвищення своєї військової присутності в регіоні та показу сили. Нещодавно президент Трамп заявив про відправлення двох атомних субмарин у регіон для забезпечення безпеки в разі “ядерних загроз” з боку Росії.
-
Як вплинуть на хід війни РФ проти України мита Трампа проти Індії та Китаю
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення мит на продукцію з Індії та Китаю з метою стимулювання торгівлі між країнами. Також було зазначено, що Індія купує велику кількість російської військової та енергетичної продукції, що ускладнює ситуацію в Україні. Індія відмовилася від введення відповідних мит, але посилює дипломатичні зусилля. Також були запроваджені тарифи на товари з Китаю, що може призвести до скорочення підтримки Росії в українській війні. Такі дії можуть вплинути на економічну ситуацію в обох країнах та на хід війни в Україні.
-
Казахстан доручив будівництво АЕС Китаю замість Росії
Китай побудує в Казахстані дві атомні електростанції. Про це під час повідомив перший віцепрем’єр Роман Скляр, інформуєOrda.kz. Нині триває розробка техніко-економічного обґрунтування та проєктно-кошторисної документації, тому називати вартість поки що зарано.
“Усі питання щодо міжурядової угоди та формату співпраці ще узгоджуються, далі документ має пройти ратифікацію в парламенті”, – пояснив Скляр.
Фахівці Агентства з атомної енергетики визначають місця розміщення майбутніх станцій – із доступом до води та можливістю підключення до електромереж.
Назву китайської компанії посадовець не уточнив, але, ймовірно, мовиться про China National Nuclear Corporation (CNNC). Раніше CNNC спільно із російським Росатомом очолювали консорціуми з будівництва ядерних об’єктів у Казахстані.
У червні 2024 року Агентство з атомної енергетики повідомляло, що першу з трьох запланованих станцій мав зводити Росатом. Її планували розмістити в Алматинській області на узбережжі озера Балхаш.
Вже до 2035 року Казахстан планує забезпечити 2,4 гігавата ядерних потужностей.
Сьогодні найбільший у світі виробник урану – Казахстан – не має жодної діючої АЕС і не споживає продукцію ядерного циклу. Нині запаси урану у країні становлять близько 15% світових, поступаючись лише Австралії.
Прихильники АЕС запевняли, що будівництво атомної електростанції, яка працюватиме на вітчизняному урані, разом із розвитком відновлюваних джерел енергії дадуть змогу не тільки розв’язати проблему енергодефіциту, а й достроково досягти обіцяної 2021 року президентом Токаєвим із трибуни ООН вуглецевої нейтральності. -
Китай вивів на орбіту супутник Пакистану
Китай успішно запустив у космос новий пакистанський супутник дистанційного зондування Землі PRSS-1. Про це повідомляє CGTN у четвер, 31 липня.
Космічний апарат вивела на орбіту ракета-носій Куайчжоу-1A (KZ-1A), що стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. PRSS-1 успішно вийшов на задану навколоземну орбіту.
Супутник буде використовуватись переважно для досліджень земельних ресурсів, попередження про стихійні лиха та пом’якшення їх наслідків.
Ракета-носій Куайчжоу-1А має довжину 19,4 м, діаметр 1,4 м та стартову масу 30 тонн. Твердопаливна ракета призначена для запуску на низьку навколоземну орбіту супутників вагою менш як 300 кг.
-
Потужні зливи в Китаї: кількість загиблих перевищила 60 осіб
Унаслідок сильних злив та повеней на півночі Китаю загинули щонайменше 60 людей, більшість – у Пекіні. Про це повідомляє Reuters у четвер, 31 липня.
У столиці Китаю загинули 44 особи, ще дев’ять зникли безвісти. 16 людей загинули в провінції Хебей, зокрема вісім людей загинули в міському окрузі Ченде. Ще з 18 місцевими жителями влада не може встановити контакт. Пошуково-рятувальні операції тривають. Кількість жертв може зрости.Нагадаємо, сильні дощі у регіоні розпочалися тиждень тому. Обсяг опадів у районі Пекіна та його околиць досяг пікових показників 28 липня. У північних районах міста за дві доби випало понад 543 мм опадів, що майже відповідає середньорічній кількості опадів у Пекіні, яка становить близько 600 мм.
Проливні дощі у східних, північних та північно-східних регіонах Китаю викликали повені, що призвели до жертв, у тому числі у провінціях Цзілінь та Шаньдун.