Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом підкреслив важливість для Китаю повернення Тайваню до складу Китаю як невід’ємної частини міжнародного порядку після Другої світової війни. Китай наголосив на необхідності спільно захищати перемогу в Другій світовій війні та протистояти будь-яким проявам тайванської автономії. Пекін також підтвердив свою рішучість протистояти сепаратистським рухам незалежності Тайваню та створити мир та стабільність у регіоні. Такі заяви мають стратегічне значення для майбутніх відносин між Китаєм та Тайванем. Також відомо, що Трамп відмовився схвалити поставку зброї для Тайваню через спроби домовитись з китайським лідером щодо торговельної угоди.
Позначка: Китай
-
Російська індустрія кремнію на межі зникнення – розвідка
За останній час виробництво металевого кремнію в Росії значно зменшилося на третину через конкуренцію з боку китайського ринку. Це стало причиною глибокої кризи для російської промисловості. Навіть провідний виробник Кремній оголосив про припинення роботи з наступного року. Російські підприємства не можуть конкурувати з китайськими виробниками через надмірне виробництво та демпінгові ціни. Росія імпортує більшість кремнію з Китаю, оскільки власне технології не вистачає. Це призвело до зростання залежності РФ від Китаю як у сировинних, так і в технологічних аспектах виробництва.
-
Китай запустив безпілотний корабель на космічну станцію
Китай здійснив аварійний запуск у межах своєї пілотованої космічної програми, відправивши на станцію Тяньгун безпілотний корабель Шеньчжоу-22, щоб відремонтувати пошкоджений корабель попередньої місії Шеньчжоу-20. Корабель успішно вийшов на задану орбіту, перевозячи на станцію космічну їжу, медикаменти, запасні частини та обладнання для усунення пошкоджень. Ця місія стала 38-м запуском у китайській пілотованій космічній програмі. Аварійний запуск став необхідним через пошкодження корабля Шеньчжоу-20, коли на станції відсутній був рятувальний модуль.
-
РФ заявила про готовність бути “ресурсною базою” для Китаю
Глава компанії Роснефть, Ігор Сєчін, на російсько-китайському енергетичному форумі висловив думку, що Росія має значні енергетичні ресурси, які можна використовувати для сприяння розвитку Китаю. Він назвав Китай “єдиною промисловою супердержавою” і зазначив, що до 2035 року Китай планує стати “соціалістичною модернізованою державою” з економічним зростанням близько 5% на рік. Також він відзначив, що обсяг природних ресурсів в Росії майже удвічі перевищує аналогічний показник у США. На жаль, після санкцій США проти Роснефти та Лукойлу, Китай скоротив закупівлі російської нафти на дві третини, навіть деякі приватні компанії припинили співпрацю з Росією.
-
Україна і Тайвань. Закрита розмова Трампа та Сі
Президент США Дональд Трамп та лідер Китаю Сі Цзіньпін провели телефонну розмову, під час якої обговорили питання Тайваню та мирний процес в Україні. Сі Цзіньпін заявив, що повернення Тайваню до складу Китаю є важливою частиною міжнародного порядку. Крім того, лідер Китаю висловив підтримку всім зусиллям, спрямованим на мир в Україні. Після зустрічі Трампа та Сі в Південній Кореї, китайсько-американські відносини стабілізувалися, а обидві сторони висловили надію на подальше розширення співпраці. Китай завжди підтримував Росію в пом’якшеній формі, вважаючи, що треба усунути першопричини конфлікту в Україні.
-
Трамп і Сі обговорили війну в Україні
Лідер Китаю Сі Цзіньпін і президент США Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої обговорили ситуацію в Україні. Сі Цзіньпін підтримав зусилля, спрямовані на досягнення миру, та висловив надію на швидке вирішення кризи. Він також підкреслив важливість повернення Тайваню до складу Китаю як компонента міжнародного порядку.
-
Китайський робот встановив світовий рекорд, пройшовши 106 км без зупинки
Китайський гуманоїдний робот Agibot A2 офіційно встановив рекорд Гіннеса, здолавши 106.29 км без вимкнення, повідомляє Interesting Engineering. Маршрут пролягав від озера Цзіньцзі в Сучжоу до набережної Бунд у Шанхаї, а триденний перехід тривав із 10 по 13 листопада. Робот офіційно подолав найдовшу дистанцію пішки без жодного перезавантаження – цьому допомогла система гарячої заміни акумуляторів, що дозволяє підтримувати живлення без зупинки.
У компанії пояснюють, що перехід мав продемонструвати стабільність і надійність технологій. “Пройти від Сучжоу до Шанхаю без перерви непросто навіть для людини, але робот впорався”, – зазначив старший віцепрезидент AgiBot Ван Чуанс. За його словами, тест підтвердив витривалість апаратної частини, збалансованість рухів та контроль системи, показавши, що A2 готовий до реального комерційного застосування.
Agibot A2 – це 175-сантиметровий гуманоїд вагою 55 кг, оснащений штучним інтелектом для обробки текстової, голосової та візуальної інформації. Він здатен виконувати й точні маніпуляції – зокрема, протягувати нитку у вушко голки. Під час переходу A2 рухався міськими дорогами й парковими зонами, перетинав мости, шосе та ділянки з різним покриттям. Навігацію забезпечували подвійні GPS-модулі, лідар і інфрачервоні камери, що дозволяло орієнтуватися за мінливої освітленості у міських умовах. Після завершення маршруту робот перебував у цілком робочому стані, отримавши лише природний знос гумових підошов.
У випробуванні використовувався звичайний серійний екземпляр – без жодних модифікацій. Компанія вже випустила понад тисячу таких роботів у 2025 році. -
Китай вивів експериментальний супутник на орбіту
Китай 21 листопада ввечері успішно запустив випробувальний супутник для тестування комунікаційних технологій Шиянь-21. Про це інформує CCTV.
На орбіту космічний апарат доправила ракета-носій “Чанчжен-3Б”, що стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань о 18:55 за місцевим часом (12:55 за Києвом).
Супутник призначений для тестування технологій супутникового зв’язку, радіо- та телемовлення, передачі даних та проведення пов’язаних технічних випробувань.
Ця місія стала 609-м польотом ракет-носіїв серії “Чанчжен”.
Китай активно розвиває національну космічну програму, включно з метеорологічними, телекомунікаційними та навігаційними супутниками, а також технологіями для освоєння Місяця, Марсу та астероїдів. На орбіті функціонує китайська космічна станція для міжнародного співробітництва.
Раніше українська розвідка повідомила, що Китай допомагає Росії з ударами по Україні. Зокрема, Пекін передає росіянам дані супутникової розвідки для завдання ракетних ударів.
Пізніше ЗМІ повідомили, що 5 жовтня китайські супутники спостерігали за Україною під час ракетно-дронового удару Росії. -
У КНР прокоментували знищення китайської РСЗВ на Донеччині
Речниця МЗС КНР Мао Нін заявила, що уряд Китаю не надає летального озброєння ні Росії, ні Україні та суворо контролює експорт військової продукції і товарів подвійного призначення. Про це вона сказала на брифінгу, коментуючи повідомлення ДПСУ про знищення на Торецькому напрямку РСЗВ Type-63 китайського виробництва, передає Укрінформ.
“Мені не відомо про те, що ви згадали. Дозвольте наголосити, що Китай ніколи не надавав і не надає летальну зброю жодній стороні конфлікту”, – зазначила Мао, відповідаючи на питання, як можна пояснити появу виробленої у Китаї зброї у російської окупаційної армії в Україні.
Водночас вона не відповіла на запитання, чи має намір китайська сторона провести розслідування обставин потрапляння китайського озброєння до росіян.
Як відомо, Пекін офіційно декларує нейтралітет щодо російсько-української війни та заявляє, що не надає жодної підтримки “сторонам конфлікту”. При цьому від початку війни Китай стрімко наростив торгівлю з Росією товарами подвійного призначення, перетворившись на єдиного постачальника Москві електроніки та іншої продукції для виробництва зброї. -
В Китаї та Індії почали виконувати санкції США проти Росії
Банки та нафтопереробні заводи Китаю й Індії почали дотримуватися санкцій США проти російських нафтових гігантів. Про це заявив представник Міністерства фінансів США, повідомляє агентство Reuters у четвер, 20 листопада.
Минулого місяця адміністрація Дональда Трампа запровадила санкції проти компаній Лукойл та Роснефть у межах зусиль зі скорочення доходів, які Росія використовує для фінансування війни в Україні. Китай та Індія залишаються головними імпортерами російської нафти.
За словами представника Мінфіну США, численні китайські та індійські компанії вже усвідомили важливість виконання санкцій. Вони “обережно ставляться до ризиків, визнають важливість відносин із Заходом і рухаються до виконання вимог”.
Нагадаємо, що цієї п’ятниці набирають чинності санкції США проти провідних російських нафтових компаній. Однак трейдери вважають малоймовірним значний вплив цих заходів.
Раніше повідомлялося, що 23 жовтня США запровадили санкції проти Ронєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами.