Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів
Позначка: Китай
-
Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ
-
Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ
Влада Росії вже давно зробила пріоритетом розвиток Північного морського шляху (ПМШ) з метою скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою. Втім, для самої Росії, яка возить в Китай нафту з Арктики і портів Балтійського моря, весь виграш у часі цього року звівся нінащо – через санкції, під які потрапили судна, що її експортують. Строки доставки в російських нафтових танкерів зросли майже на три тижні порівняно з 2024 роком та перевищили сім тижнів, повідомляє Bloomberg за результатами аналізу даних про пересування суден.
Всі танкери, що ходять ПМШ з Мурманська і балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, перебувають під санкціями США. Адміністрація Джо Байдена перед своїм відходом 10 січня 2025 року внесла до списку санкцій близько 180 суден, які працювали в тому числі на арктичних маршрутах, тому термін доставки нафти до Китаю з Мурманська зріс з 27 днів минулого року до 48 у цьому, а з Балтики – з 31 до 50 днів.
Тим часом термін доставки навколо Європи через Суецький канал майже не змінився: з Балтики танкери йдуть у середньому 53 дні замість 51. Більшість судів на західному маршруті не підпадають під американські санкції.
Везти ним нафту з Мурманська тепер навіть швидше, ніж ПМШ: це займає 42 дні. Щоправда, це все одно набагато довше, ніж через Арктику торік.
Після того, як Вашингтон у жовтні запровадив санкції проти Роснефти та Лукойлу, під обмежувальні заходи підпадає близько 70-80% російського нафтового експорту, а також сотні суден, включених до чорних списків США, Євросоюзу та Великобританії.
З 18 нафтових танкерів, які пройшли ПМШ цього року, 11 потім перевантажили нафту на інші судна біля тихоокеанського узбережжя Росії, вимкнувши транспондери з метою утруднити їх відстеження.
Також танкерам, імовірно, потрібно більше часу на пошук покупця, але в результаті вони привозять її в китайські порти. -
Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади
Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.
Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.
“Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.
Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.
“Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом. -
Сі Цзіньпін пропустить саміт G20 у ПАР
Голова КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті G20 у Південній Африці наступного тижня. Китайську делегацію очолить прем’єр Лі Цян, який перед цим відвідає Росію та Замбію. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“На запрошення уряду Південно-Африканської Республіки прем’єр Держради (уряду) КНР Лі Цян із 21 по 23 листопада візьме участь у 20-му саміті лідерів Групи двадцяти в Йоганнесбурзі, – зазначив Лінь.
Перед цим глава уряду Китаю 17-18 листопада відвідає Росію для участі у засіданні глав урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та здійснить візит до Замбії 19-20 листопада.
Глава Росії Володимир Путін, котрий від початку повномасштабного вторгнення в Україну уникає відвідувати саміти Групи двадцяти, цього року також не наважився летіти на зустріч лідерів країн G20 у Південній Африці.
ПАР головує у G20 з грудня 2024-го по листопад 2025 року, на саміті наступного тижня головування у G20 офіційно перейде до Сполучених Штатів. -
Продажі Tesla в Китаї впали до найнижчого рівня за три роки
Продажі Tesla в Китаї у жовтні різко скоротилися, досягнувши найнижчого рівня за останні три роки. Як повідомляє Reuters із посиланням на дані China Passenger Car Association, компанія продала лише 26006 автомобілів, що на 35,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Для порівняння, у вересні Tesla реалізувала 71525 машин, коли в Китаї стартували поставки оновленої Model Y L – подовженої шестимісної версії найпопулярнішого кросовера компанії.
Попри падіння внутрішніх продажів, експорт китайських Tesla зріс до 35 491 автомобіля – найвищого показника за останні два роки. Однак частка компанії на китайському ринку електромобілів знизилася до 3,2%, порівняно з 8,7% у вересні, що стало найгіршим результатом більш ніж за три роки.
Слабкі результати в Китаї збігаються з падінням продажів у Європі, зокрема в Німеччині, Іспанії, Нідерландах і країнах Північної Європи. Незважаючи на це, у останньому кварталі Tesla мала найкращий продажі в історії завдяки успіху на ринку США, де покупці активно купували електромобілі перед завершенням федерального податкового кредиту на електрокари у розмірі $7500.
На внутрішньому ринку Китаю Tesla стикається з посиленням конкуренції, особливо з боку китайських виробників. Так, Xiaomi встановила новий рекорд, продавши у жовтні 48654 автомобілі моделей SU7 та YU7, попри занепокоєння щодо безпеки електрокарів після кількох інцидентів із седаном SU7.
Загалом продажі автомобілів у Китаї також знизилися в жовтні, що пов’язано зі слабшим споживчим попитом і скороченням державних субсидій та податкових пільг на електротранспорт. -
Китайський дипломат пригрозив відрізати голову премʼєрці Японії
Нова прем’єрка Японії, Санае Такаїчі, висловила стурбованість щодо можливого нападу Китаю на Тайвань, називаючи цю ситуацію загрозою для виживання її країни. Китайський дипломат відповів на це, загрожуючи відрізати їй голову, але пізніше видалив цей пост. Дипломат також критикував висловлювання японських політиків щодо ситуації на Тайвані, вважаючи їх втручанням у внутрішні справи Китаю. Такаїчі не має наміру відкликати свої слова, а Токіо висловив протест Пекіну. Китай розглядає Тайвань як провінцію, яку слід повернути під свою владу, навіть за допомогою сили, якщо це необхідно. Експерти навіть вважають можливим китайське вторгнення на Тайвань вже у листопаді 2026 року.
-
Білий дім зараз не підходить для прийому лідера Китаю – Трамп
Президент США Дональд Трамп розповів у інтерв’ю Fox News, що будівля Білого дому не може вміщати великі державні заходи, такі як прийом глави КНР Сі Цзіньпіна. Тому він планує збудувати нову велику бальну залу у Східному крилі Білого дому. Трамп вважає, що поточне Східне крило виглядає жалюгідно і потребує модернізації. Нова зала буде великою і прекрасною, призначеною для проведення великих прийомів та державних заходів. Президент планує залучити приватних донорів для фінансування проекту на суму близько 250-300 мільйонів доларів, не витрачаючи бюджетні кошти.
-
КНР обмежить експорт рідкісноземів оборонним компаніям США – ЗМІ
Уряд Китаю розробляє новий механізм для експорту рідкісноземельних металів до США, щоб уникнути їхнього використання в американській оборонній промисловості. За цим планом Китай хоче спростити постачання цих металів для цивільних цілей своїм компаніям у Сполучених Штатах. Регуляційна схема схожа на систему перевірки кінцевого користувача, яка діє у США з 2007 року. Це дозволить китайським компаніям отримувати дозвіл на покупку рідкісних металів шляхом загального дозволу, що спрощує процес. Однак іноді компанії можуть втратити цей дозвіл, що викликає невдоволення у Пекіні. Таким чином, Китай намагається відповідати вимогам США щодо експорту рідкісних ресурсів, але плани можуть змінитися у майбутньому.
-
Китай зупинив на рік портові збори для суден США
Китай оголосив про призупинення на один рік спеціальних портових зборів для американських суден, які відвідують китайські порти. Ця дія відбувається паралельно з паузою, яку запровадив Вашингтон щодо зборів, які спрямовані на китайські судна. Також Китай припинить санкції проти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean, яка є одним з найбільших південнокорейських суднобудівників. Ця дія пов’язана зі скасуванням платежів, які США інколи стягували з суден, які були побудовані та експлуатовані Китаєм. Недавно США та Китай домовились зменшити тарифи після зустрічі їхніх лідерів у Південній Кореї, згідно з якою США знизить мита на китайські товари на 10%, а Китай призупинить на рік додаткові 24% мита на американські товари.
-
Новий китайський кросовер встановив рекорд з пробігу серед плагін-гібридів
Китайський виробник автомобілів FAW представив новий гібридний кросовер Hongqi HS6 PHEV, який встановив світовий рекорд за найдовшу дистанцію без дозаправки та підзарядки. Маршрут відбувся у Китаї через декілька міст, пролягаючи 2327,343 км. Автомобіль оснащений 1,5-літровим турбодвигуном, електромотором і батареями ємністю від 23,9 до 39,5 кВт·год. Гібридна система авто має потужність від 225 до 495 к.с. Модель доступна у версіях з переднім або повним приводом, досягає максимальної швидкості 205 км/год і забезпечує електричний пробіг від 152 до 250 км. Усередині авто є подвійна інтегрована панель з екранами, цифрова панель приладів, трифункційне кермо та розкладні задні сидіння. Крім того, в автомобілі є безпровідна зарядка, холодильник, система аудіосистеми з 12 динаміками, вентильовані та підігрівані сидіння, а також масажне функцію для пасажирського крісла. Об’єм багажника складає 503 літри, а після складання задніх сидінь – до 1977 літрів.