Китайські військові провели навчання, під час яких тренувалися відпрацьовувати операцію “обезголовлення” керівництва уявного противника. Вони використовували безпілотники для розвідки та спецназ для швидкого рейду на будівлю, де перебували умовні терористи. Все це проходило дуже швидко та ефективно, за дві хвилини. Такі тренування можуть бути спрямовані на демонстрацію військових можливостей Китаю, в тому числі щодо можливої аналогічної дії на Тайвані. Раніше китайські ЗМІ повідомляли про тренування з “імітаційних атак на ключові цілі”, що може свідчити про підготовку до подібних операцій.
Позначка: Китай
-

У Китаї втрачено супутник і ракету під час космічних запусків
У Китаї сталися дві аварії під час запуску ракет-носіїв, що призвело до втрати супутника та нової ракети. Під час першого запуску планували вивести на орбіту супутник Шицзянь-32 для дослідження космосу. Ракета Long March-3B стартувала з космодрому у провінції Сичуань, але через технічні несправності втратила супутник. Причини інциденту з’ясовуються, проводиться розслідування. Ракета Long March-3B є однією з найпоширеніших у китайській космічній програмі та здатна переносити до 5,5 тонн корисного навантаження.
-

Канада та Китай домовляються про стратегічне партнерство
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні вперше за вісім років відвідав Китай з офіційним візитом. Під час зустрічі з керівниками Китаю було оголошено про намір обох країн перебудувати свої відносини з метою зміцнення стратегічного партнерства. Планується розширити співпрацю в галузях торгівлі, енергетики, сільського господарства, фінансів, освіти та боротьби зі зміною клімату. Візит відбувається в умовах тиску з боку президента США Дональда Трампа на обидві країни. Попередньо відносини між Канадою та Китаєм були напруженими через інцидент з Huawei та арештом канадців у Китаї. Марк Карні зазначив, що важливо працювати над покращенням відносин і створенням спільного майбутнього в умовах нестабільного світу.
-

Ктай зупинив закупівлю російської електроенрегії
З початку 2026 року Китай припинив повністю імпорт електроенергії з Росії, навіть не купуючи мінімальний згідно контракту обсяг. Причиною стала висока ціна постачання електроенергії з Росії, яка перевищила внутрішні ціни в Китаї, тому далі закупівлі стали невигідними для китайської сторони. Контракт на постачання електроенергії був укладений у 2012 році і діє до 2037 року, передбачаючи поставку значної кількості електроенергії в Китай. У Міністерстві енергетики Росії відзначили, що експорт може бути відновлений за умови взаємовигідних умов співпраці та отримання відповідного запиту від Китаю.
-

У Китаї продажі нових авто зросли до рекордного рівня
У Китаї минулого року продажі нових автомобілів, включаючи експорт, зросли на 9,4% і склали рекордні 34,4 мільйона автівок. Зокрема, продажі авто на новій енергії (NEV) збільшилися на 28,2% і становили 16,49 мільйона одиниць, що становить майже половину від усіх продажів. Продажі чисто електричних автомобілів зросли майже на 38%. Внутрішні продажі збільшилися на 6,7%, а експорт автомобілів вирос на 21% до 7,09 мільйона одиниць. Китайські автовиробники посилили свої позиції на внутрішньому ринку, збільшивши частку до майже 70%, тоді як німецькі та японські марки втратили позиції через уповільнення електрифікації.
-

Данія відповіла Трампу стосовно Гренландії
Міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен повідомив, що Гренландія є членом НАТО з 1949 року і підпадає під дію “п’ятої статті”. Він висловив підтримку побоюванням США щодо безпеки в Арктиці, але зауважив, що китайські військові кораблі не з’являлися в Гренландії протягом десяти років. Расмуссен також заявив, що Гренландія залишиться в складі Данії і вважає себе близьким союзником США. Він наголосив на важливості пам’ятати минуле, особливо у контексті спільних зусиль у Афганістані, де обидві країни понесли втрати.
-

Китай встановив найбільшу у світі морську вітрову турбіну
У Китаї встановили першу у світі морську вітрову турбіну потужністю 20 Мвт. Турбіну змонтували у прибережних водах провінції Фуцзянь на південному сході Китаю. Для цього проєкту знадобилося вирішувати складні інженерні завдання через роботу на значній глибині та в екстремальних погодних умовах. Встановлення проводилося за допомогою спеціалізованого судна, яке може підіймати вантажі до 2000 тонн. Після підключення до електромережі турбіна буде виробляти понад 80 млн кВт·год електроенергії на рік, що досить для живлення близько 44 тисяч домогосподарств. Цей проєкт з екологічної точки зору допоможе замінити використання вугілля і скоротити викиди вуглекислого газу.
-

Тайвань видав ордер на арешт гендиректора OnePlus
Тайванська прокуратура видала наказ на арешт генерального директора та співзасновника китайського виробника смартфонів OnePlus Піта Лау, а також обвинувачення пред’явлено двом громадянам Тайваню, які працювали на нього. Компанію OnePlus звинувачують у незаконному залученні понад 70 тайванських інженерів, порушуючи закони, що регулюють відносини між Тайванем та материковим Китаєм. Закони Тайваню забороняють китайським компаніям відкривати офіси або залучати місцевих працівників без дозволу уряду. Це стосується і технологічних компаній, які намагаються залучити талановитих фахівців у галузі напівпровідникових технологій. Тайванська влада пояснює свою жорстку позицію міркуваннями національної безпеки, оскільки острів приваблює китайські технологічні компанії через висококваліфікованих кадрів і високий рівень інженерної експертизи.
-

Космічні пуски в Росії впали до мінімуму з часів Гагаріна – ЗМІ
Росія продовжує здавати позиції на світовому космічному ринку. За підсумками 2025 року держкорпорація Роскосмос реалізувала 17 пусків ракет космічного призначення. Про це на зустрічі з хазяїном Кремля Володимиром Путіним заявив віце-прем’єр Денис Мантуров, повідомляє The Moscow Times.
Порівняно з минулим роком кількість пусків Роскосмосу не змінилася, тоді як США збільшили їх число зі 145 до 181, Китай — з 68 до 91. У результаті від Штатів Росія відстала більш ніж у 10 разів, а від КНР — більш ніж у 5 разів.
Якщо виключити період пандемії, кількість пусків у Росії другий рік поспіль тримається на мінімумі з 1961 року, коли Юрій Гагарій здійснив перший політ у космос (тоді їх було 9 за рік). До середини 1960-х СРСР запускав на рік понад 40 ракет, до початку 1970-х довів число пусків до 80-86 на рік, 1982 року встановив рекорд – 99 пусків.
Тоді їх кількість скоротилася майже в 6 разів, і в результаті Росія опинилася на межі того, щоб вилетіти з топ-3 космічних держав.
Нова Зеландія минулого року також здійснила 17 космічних пусків (проти 13 2024 року і 7 — 2023-го) і порівнялася з Росією часткою на космічному ринку.
Чверть століття тому Росія займала лідируючі позиції щодо запусків на орбіту: Роскосмос здійснював більше 30 пусків на рік проти 28 у США, 12 — у Європи та 5 — у Китаю (за даними на 2000 рік). Але з того часу США наростили кількість пусків у 5,2 рази, а Китай майже в 14 разів.
Кремль у 2025 році затвердив нацпроект з освоєння космосу вартістю 4,4 трлн рублів, в межах якого планує вивести на орбіту майже 900 супутників для проекту Рассвет (аналог Starlink), а також ще більше 100 зон.
За планом до 2030 року кількість космічних пусків у Росії має збільшитися до 68 на рік, а через 12 років побити рекорд СРСР – понад 100 щорічно.
Зауважимо, що аварія на космодромі Байконур стала серйозним ударом для російської космічної галузі, поставивши під питання можливість здійснення пілотованих місій.
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка -

Китай відреагував на плани США контролювати експорт нафти з Венесуели
Країни Латинської Америки і Карибського басейну є суверенними державами і мають право самостійно вибирати торговельних партнерів. Про це заявила речниця МЗС КНР Мао Нін на брифінгу, коментуючи заяву президента Дональда Трампа про наміри США контролювати експорт венесуельської нафти.
Проте вона не відповіла на запитання стосовно того, чи продовжується експорт сирої нафти з Венесуели в Китай та чи зазнають економічних втрат унаслідок дій американської сторони у Венесуелі китайські компанії.
Речниця закликала США відмовитися від будь-яких форм примусу проти Куби.
“Китай закликає Сполучені Штати негайно припинити блокаду, зняти санкції та відмовитися від будь-яких форм примусу щодо Куби, а також вжити заходів, що сприятимуть регіональному миру та стабільності”, – наголосила вона.
Китай з 2000 року, за різними даними, вклав у Венесуелу більш як 100 мільярдів доларів, зокрема, інвестицій у нафтовидобуток, і кредитів місцевому режиму.
Каракас постачає Пекіну нафту, щоб розрахуватися за борги.
Як ми вже писали, президент США, Дональд Трамп пообіцяв “відшкодування від нас або через доходи” нафтовим компаніям у разі інвестування у Венесуелу.
Нафтові компанії США висунули умову Трампу щодо Венесуели – ЗМІ
