У вівторок розпочався другий день військових навчань Китаю навколо Тайваню. Це вже шості великі маневри, проведені Пекіном поблизу острова за останні роки.
До теперішніх маневрів залучені сухопутні війська, військово-морські сили, повітряні сили та ракетні війська. В рамках навчань Пекін вже відпрацював бойові стрільби. Що відомо про маневри Китайська влада опублікувала карту, на якій позначено кілька великих зон навколо Тайваню, де проводяться операції. Навчання мають кодову назву Місія справедливості-2025. Китайські ЗМІ/Карта навчань За словами представника китайських військових та державних ЗМІ, вони імітують блокаду ключових тайванських портів, а також зосереджуються на бойовій готовності патрулювання на морі та в повітрі.
Пекін називає навчання “суворим застереженням” проти тайванських “сепаратистських сил і зовнішнього втручання”.
Китай стверджує, що розгорнув есмінці, фрегати, винищувачі та бомбардувальники для імітації ударів та штурмів морських цілей. Водночас Тайбей виявив 130 китайських військових літаків поблизу острова протягом 24 годин від старту навчань. За той самий період було виявлено 14 кораблів китайського військово-морського флоту та вісім невизначених урядових суден. Як відреагував Тайвань Тайвань засудив “нехтування Китаєм міжнародними нормами та використання військового залякування”. Його військові розгорнули “відповідні сили” та “провели навчання швидкого реагування”.
Президент Лай Цзін-де заявив, що китайські маневри “абсолютно не є діями, які повинна вживати відповідальна велика держава”. Водночас пообіцяв, що Тайбей “діятиме відповідально, не загострюючи конфлікту та не провокуючи суперечок”. Getty Images/ Китайські військові запускають ракету в повітря під час проведення військових навчань на острові Пінгтань 30 грудня Президент США Дональд Трамп заявив, що його не турбують ці навчання. Варто зазначити, що маневри розпочалися відразу після того, як Вашингтон оголосив про продаж Тайваню одного з найбільших пакетів озброєнь на суму 11 млрд доларів. У відповідь Пекін запровадив санкції проти американських оборонних компаній. Наскільки поширені ці тренування Це вже шості великі навчання Китаю з 2022 року, коли візит на Тайвань тодішньої спікера Палати представників США Ненсі Пелосі розлютив Пекін.
До цього така діяльність була рідкістю, але Китай і Тайвань протягом багатьох років були близькі до війни, зокрема у 1958 році.
Китай востаннє проводив масштабні тренування з бойовими стрільбами у квітні, які насторожили весь світ.
Цього разу Пекін наголошує на тому, що маневри покликані “тримати іноземні сили, які можуть втрутитися, на відстані від Тайваню”. Що кажуть аналітики “Головне послання Китаю – це попередження Сполученим Штатам та Японії не намагатися втрутитися, якщо КПК (Комуністична партія Китаю) застосує силу проти Тайваню”, – сказав Чже Чун, військовий експерт Тамканського університету острова, агентству AFP.
Але часові рамки, зазначені Пекіном, “передбачають обмежений спектр діяльності”, додав Джа Ян Чонг, доцент Національного університету Сінгапуру.
За його словами, падіння підтримки дружніх до Китаю партій на Тайвані, чистки в армії та уповільнення економічного зростання в Пекіні також могли бути причиною навчань.
Водночас основною метою все ще є “залякати Тайвань та будь-яких інших, хто міг би їх підтримувати, продемонструвавши, що зусилля Пекіна щодо контролю над Тайванем непереборні”.
Позначка: Китай
-
Репетиція захоплення. Провокаційні навчання Китаю
-
Китай заборонить висувні дверні ручки на авто
Китай з 2027 року заборонить використання електричних висувних дверних ручок, які стали популярними на сучасних електромобілях, зокрема моделях Tesla та BYD, повідомляє Carscoops. Таке рішення ухвалене після серії смертельних аварій, у яких пасажири та рятувальники не змогли відкрити двері автомобілів після зіткнення через відмову електроживлення.
Відповідно до нових вимог, усі легкові автомобілі масою до 3,5 тонни повинні бути оснащені внутрішніми та зовнішніми дверними ручками з механічним приводом. Вони мають забезпечувати можливість відчинення дверей навіть у разі повного знеструмлення або серйозних пошкоджень кузова. Проєкт відповідних змін у регулюванні в середині грудня оприлюднило Міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю.
Нові правила покликані полегшити роботу екстрених служб, які останніми роками дедалі частіше стикаються з труднощами під час евакуації постраждалих з електромобілів після аварій. Електричні або кнопкові ручки нерідко блокуються після удару, що суттєво ускладнює доступ до салону.
Резонанс викликали кілька трагедій. Зокрема, 13 жовтня в Ченду пасажири загинули, оскільки очевидці не змогли відчинити двері автомобіля після ДТП. Ще одна аварія з трьома загиблими сталася нещодавно в місті Тунлін. В обох випадках фігурували електроседани Xiaomi SU7 Ultra. Внутрішні механічні ручки в цих авто були малопомітними, а рятувальники не могли до них дотягнутися навіть після розбиття скла.
Заборона в Китаї може мати глобальні наслідки. Країна вже обігнала Японію та стала найбільшим експортером автомобілів у світі. Тому китайські бренди, відмовляючись від таких ручок на внутрішньому ринку, ймовірно, поширять ці зміни й на експортні моделі. Водночас західним автовиробникам, які продають свої автомобілі в Китаї, доведеться адаптувати глобальний дизайн до нових стандартів, щоб спростити виробництво та відповідати вимогам безпеки. -
КНР готує найжорсткіші правила для ШІ
Китайська адміністрація кіберпростору оприлюднила проєкт нових правил, які мають обмежити шкоду від чат-ботів і зупинити заохочення суїциду, самопошкодження та насильства. Про це пише Arc Technica.
Зазначається, що якщо документ буде ухвалено, він стане одним із найсуворіших у світі регуляторних підходів до емоційної поведінки штучного інтелекту.
Запропоновані норми поширюватимуться на всі ШІ-продукти й сервіси, доступні для публічного використання в Китаї, які імітують людське спілкування за допомогою тексту, зображень, аудіо або відео. Регулятор прямо націлюється на чат-боти та інші системи, здатні емоційно впливати на користувачів.
Передбачається обов’язкове залучення людини, якщо в розмові з’являються згадки про суїцид або самопошкодження. Також під час реєстрації неповнолітні та користувачі похилого віку мають вказувати контактні дані опікуна. Якщо ШІ-сервіс фіксує обговорення тем самогубства чи самопошкодження, він зобов’язаний повідомити про це опікуна.
Правила також забороняють чат-ботам створювати контент, який заохочує суїцид, насильство або самопошкодження, а також емоційно маніпулювати користувачами, наприклад, давати неправдиві обіцянки чи підштовхувати до “нераціональних рішень”. Під заборону потрапляє пропаганда азартних ігор, злочинної діяльності, непристойностей, а також образи й наклеп щодо користувачів. Окремо згадуються так звані “емоційні пастки”, які можуть формувати психологічну залежність від чат-ботів.
Ще один пункт, який може викликати занепокоєння у розробників, – пряма заборона проєктувати чат-боти з метою викликати залежність або надмірну прив’язаність користувачів. Для обмеження тривалого використання ШІ-сервісів Китай пропонує зобов’язати компанії показувати попереджувальні повідомлення, якщо взаємодія з чат-ботом триває понад дві години поспіль.
Окремий блок правил стосується безпеки та нагляду. ШІ-сервіси з понад 1 млн зареєстрованих користувачів або більше ніж 100 тис. активних користувачів на місяць мають проходити щорічні перевірки та аудити безпеки. Також компанії будуть зобов’язані спростити механізми подання скарг і зворотного зв’язку.
У разі порушення правил китайський регулятор зможе вимагати від майданчиків припинити розповсюдження відповідних ШІ-сервісів на території країни. Це може мати значний вплив на глобальні плани компаній, з огляду на те, що ринок ШІ-компаньйонів в Азії вважається одним із ключових драйверів зростання галузі. -
Китай зреагував на заяви про “атаку на резиденцію Путіна”
Китай закликав сторони російсько-української війни утримуватися від ескалації ситуації у відповідь на заяви про нібито “атаку на резиденцію Путіна”. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“Китай закликає всі зацікавлені сторони дотримуватися чотирьох принципів: запобігання розширенню конфлікту, утримання від ескалації ситуації, відмови від розпалювання ворожнечі та створення умов для політичного врегулювання кризи”, – зазначив Лінь.
Водночас дипломат нічого не зауважив стосовно того, чи вважає Пекін заяву росіян правдивою, та не висловив застереження чи засудження самого факту “атаки”.
“Ми продовжуємо наполягати, що діалог та переговори залишаються єдиним реалістичним і життєздатним шляхом врегулювання української кризи (так у Китаї офіційно називають російську війну проти України – ред.)”, – додав речник відомства. -
В МЗС Китаю зробили заяву щодо “возз’єднання” Тайванем
“Возз’єднання” Тайваню з Китаєм є невідворотним, і жодні сили на острові чи за його межами не зможуть завадити цій історичній тенденції. Про це заявив міністр закордонних справ КНР Ван Ї на конференції, присвяченій підсумкам роботи китайської дипломатії у 2025 році, передає Укрінформ.
“Тайванське питання є внутрішньою справою Китаю і лежить в основі його національних інтересів. У відповідь на постійні провокації сил незалежності Тайваню та масштабний продаж американської зброї острову, ми будемо рішуче протистояти їм та рішуче протидіяти”, – зазначив він.
За словами міністра, цьогоріч виповнюється 80 років з моменту відновлення суверенітету Китаю над Тайванем після капітуляції Японії у Другій світовій війні, та наголосив на важливості поважати повоєнний світовий порядок.
“Досягнення повного возз’єднання батьківщини є історичною місією, яку ми повинні виконати, оскільки вона стосується підтримання національного суверенітету та територіальної цілісності нашої країни”, – додав глава зовнішньополітичного відомства КНР.
Також він зазначив, що сьогодні у світі все більше держав підтримують Китай, не лише декларуючи прихильність принципу одного Китаю та визнаючи Тайвань китайською територією, але й чітко виступаючи проти сепаратистської діяльності на Тайвані та підтримуючи справу возз’єднання Китаю.
“Будь-яка спроба перешкодити цій історичній тенденції неминуче закінчиться провалом”, – застеріг Ван.
Як відомо, Тайвань, від моменту проголошення КНР, управляється власною демократично обраною адміністрацією, проте китайські комуністи вважають острів своєю бунтівною провінцією і ніколи не відмовлялися від застосування сили для встановлення контролю Пекіна над ним. Адміністрація Тайваню відкидає претензії Пекіна на суверенітет над островом, заявляючи, що лише тайванці можуть вирішувати своє майбутнє. -
Китай розпочав масштабні навчання навколо Тайваню
Командування армії Китаю оголосило про початок навчань Just Mission 2025 у морських районах біля Тайваню, в яких беруть участь різні підрозділи військ. Ці маневри почалися незабаром після оголошення про постачання американської зброї Тайваню. Представник китайського командування наголосив, що ці навчання є попередженням для тих, хто підтримує “незалежність Тайваню” та зовнішнє втручання. Це вже шості масштабні військові навчання Китаю з 2022 року. Тайвань, у свою чергу, оприлюднив дані про велику кількість китайських військових літаків та кораблів, що знаходяться поблизу острова. Тайвань є частково визнаною демократичною державою, але Китай вважає його “бунтівною провінцією”. У листопаді США розпочали постачання зброї Тайваню, на що Китай висловив протест.
-
Світовий експорт електромобілів з Китаю у листопаді зріс на 87%
У листопаді світовий експорт електромобілів з Китаю стрімко зрос, досягнувши 199836 одиниць, що на 87% більше, ніж у той же період минулого року. Китай експортував майже 2 мільйони електрокарів з початку року, що на 29% більше, ніж у попередньому році. Найбільше електромобілів було поставлено до Мексики – 19344 одиниці, що є рекордним показником зростання в 2367% у річному вимірі. Азія залишається найбільшим імпортером електрокарів з Китаю, Європа на другому місці, а Латинська Америка та Карибський басейн показали найвищі темпи зростання. Експорт до Північної Америки скоротився, але окремі країни, такі як Індонезія, Таїланд, Філіппіни та Велика Британія, також показали високі обсяги імпорту.
-
В МЗС Китаю прокоментували переговори Трампа і Зеленського
Речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь повідомив, що Китай врахував результати переговорів між українською та американською делегаціями з президентами Зеленським і Трампом у Флориді. Він підкреслив, що Китай підтримує всі зусилля для мирного врегулювання конфлікту і сподівається на швидке досягнення мирної угоди шляхом діалогу та переговорів. Китай висловив підтримку у вирішенні “української кризи” і закликав сторони конфлікту досягти справедливої та довгострокової мирної угоди.
-
ЗМІ: Ціни на нафту зросли на тлі мирних переговорів
Ціни на нафту зросли після переговорів, які очолювалися США щодо припинення війни в Україні, але не принесли очікуваних результатів. Китай висловив намір підтримати економічне зростання у наступному році. Нафта марки Brent піднялася понад 61 долар за барель, West Texas Intermediate торгувалася навколо 57 доларів. США і Україна досягли “значного прогресу”, але є значні розбіжності. Ціни на нафту знижувалися протягом п’яти місяців поспіль через глобальний надлишок пропозиції. Китай планує розширити бюджетні видатки у 2026 році для стимулювання економічного зростання. Попередньо повідомлялося про зростання цін на нафту через заходи США стосовно Венесуели та конфлікту в Україні.
-
США відклали запровадження мит на китайські чипи до 2027 року
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує ввести мита на китайські напівпровідники через зусилля Пекіна здобути перевагу в чиповій індустрії. Проте фактичне введення мит буде відкладено принаймні до червня 2027 року. Розмір мит буде оприлюднений за 30 днів до їх початку. Рішення прийнято після річного розслідування щодо торговельних практик Китаю, яке стосувалося експорту до США застарілих чипів. США попереджають, що політика Китаю у напівпровідниковій галузі може стати підставою для торговельних санкцій. Китай відмовляється від будь-яких мит та заявляє про готовність захищати свої інтереси. Переговори між США та Китаєм також відкладають введення обмежень на експорт американських технологій для підрозділів китайських компаній. Також розглядається можливість введення мит на імпорт напівпровідників з інших країн у межах національної безпеки.