Правий берег

Позначка: Латвія

  • Країни Балтії розглядають демонтаж залізничних колій на кордоні з РФ

    Країни Балтії розглядають демонтаж залізничних колій на кордоні з РФ

    Президенти Естонії, Латвії та Литви після переговорів у Ризі домовились, що рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією вони ухвалюватимуть спільно. Про це повідомляє LSM у четвер, 4 грудня.

    Лідери країн Балтії обговорили можливість ухвалення спільного рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією та Білоруссю.

    “Якщо ми будемо це робити, то робитимемо разом. Звичайно, це питання є досить новим, і ми передали цю інформацію нашим міністрам, щоб вони продовжили обговорення”, – сказав президент Естонії Алар Каріс.

    Литовський президент Гітанас Науседа зазначив, що важливою є скоординована дія щодо лінії оборони Балтії, зокрема і разом із Польщею та ЄС.

    “На мою думку, це (демонтаж колії – ред.) частина заходів проти мобільності, про які ми багато говорили, і тому важко уявити, що ми залишимося при тому, як все було досі”, – сказав він.

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс додав, що рішення з цього питання ще не ухвалене.
    Раніше повідомлялося, що уряд Латвії розглядає можливість повного демонтажу ділянок залізничної лінії, що ведуть до Росії. Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ

  • Латвія скорочує підтримку українських біженців

    Латвія скорочує підтримку українських біженців

    Сейм Латвії ухвалив поправки до закону про підтримку громадян України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Наприклад, українці вже не матимуть права на одноразову фінансову допомогу при початку працевлаштування в Латвії. Однак вони все ще зможуть скористатися послугами державного агентства зайнятості на рівних умовах з громадянами Латвії. Також українці втратять пільги на громадський транспорт і перевезення багажу, а також не будуть звільнені від доплати за медичні послуги. Українці, які проживають в Латвії, зможуть продовжувати користуватися послугами охорони здоров’я на рівних умовах з мешканцями країни.

  • Зеленський провів зустріч з головою МЗС Латвії

    Зеленський провів зустріч з головою МЗС Латвії

    Президент Володимир Зеленський 27 листопада повідомив, що зустрівся з головою МЗС Латвії Байбою Браже.
    “Відзначив її орденом За заслуги II ступеня – за вагомий особистий внесок у зміцнення нашої співпраці та підтримку суверенітету й територіальної цілісності України”, – зазначив Зеленський.
    Він подякував Браже за допомогу, за візит, окремо – за поїздку до Чернігова. За його словами, надзвичайно важливо, коли партнери особисто відвідують такі місця, підтримують відбудову наших шкіл, садочків.
    Під час зустрічі сторони обговорили оборонну підтримку України.
    “Цінуємо внесок Латвії в ініціативу PURL. Говорили й про можливості використання механізму SAFE та перспективи спільного виробництва зброї. Латвія є лідером Коаліції дронів. Цього року вона поставила Україні близько 12 тисяч безпілотників, і це важлива підтримка для нашого захисту”, – наголосив Зеленський.
    Співрозмовники приділили увагу й дипломатичній ситуації.
    “Наші позиції спільні – потрібно посилювати санкційний тиск на Росію та продовжувати відповідну роботу з партнерами. Латвія стоїть поруч із нами й стоятиме надалі. Вдячний за незмінність підтримки України”, – наголосив Зеленський.

  • Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів

    Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів

    Латвія у 2026 році виділить 15 млн євро на забезпечення України дронами та інноваційні дослідження у цій сфері. Про це 27 листопада заявила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає Укрінформ.
    “Наступного року від нас надійде 15 млн євро, щоб забезпечити достатній потенціал, новітні наукові та інноваційні дослідження, які проводяться, аби вони були впроваджені на полі бою та дозволили Україні захистити себе”, – наголосила вона.
    За словами Браже, Латвія виділяє додаткові 5 млн євро для забезпечення додаткових ресурсів, зокрема для реабілітації українських солдатів у Латвії. Глава МЗС також зауважила, що країна продовжить підготовку українських військовослужбовців.
    “4 тис. на рік (кількість військових, яких Латвія може підготувати або забезпечити реабілітацією – ред.), за необхідності, ми можемо збільшити цю кількість”, – наголосила вона.
    Сибіга додав, що цьогоріч Латвія передала 12 тис. дронів. За його словами, сторони обговорювали збільшення темпів їх виробництва і поставок у 2026 році.

  • Латвія може демонтувати залізничну колію до кордону з Росією

    Латвія може демонтувати залізничну колію до кордону з Росією

    Уряд Латвії вивчає можливість повного демонтажу ділянок залізничної колії, що веде до Росії. Остаточне рішення очікується на початку 2026 року, повідомляє LSM.

    Латвійська влада аналізує можливість демонтажу залізничної колії на східному кордоні країни. До кінця року уряд має підготувати базову оцінку спільно з Національними збройними силами, а також провести координацію з Литвою та Естонією.

    Президент Едгарс Рінкевичс заявив, що ситуація на східному кордоні залишається напруженою, а демонтаж колії є одним із можливих рішень. “Ми не можемо виключати жодного варіанту зміцнення національної оборони та безпеки, але такі рішення повинні ухвалюватися з урахуванням термінів і обсягу робіт, а також оцінки їхнього впливу на різні соціально-економічні аспекти”, – зазначив він.

    Нагадаємо, Пентагон розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Естонія, Латвія та Литва розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскільки занепокоєні величезними військовими витратами Росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у ​​разі нарощування російської військової міці або нападу.

  • Глава МЗС Латвії прибула до Києва

    Глава МЗС Латвії прибула до Києва

    Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже прибула до Києва з офіційним візитом. Вона заявила в соцмережі, що прибула до столиці, щоб підтримати українських друзів у їхньому прагненні до мирного європейського майбутнього. Міністерка висловила подяку за теплий прийом та зазначила, що уряд Латвії та всі латвійське суспільство стоять на боці України.

  • В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі

    В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі

    “Найнапруженішу” ніч протягом листопада Литва пережила через масований наліт повітряних куль із Білорусі. Деякі ааеростати фіксували у сусідній Латвії, повідомляє литовський мовник LRT.
    Очільник Національного центру кризового управління (NKVC) Вільмантас Віткаускас заявив, що протягом останніх 24-х годин Вільнюський аеропорт двічі призупиняв роботу через загрозу контрабандних повітряних куль з Білорусі.
    “Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 (23 листопада, – ред.) з Білорусі і тривав до 02:00 (24 листопада, – ред.)”, – сказав службовець.
    В NKVC зазначили, що було скасовано 13 рейсів, а шість рейсів було перенаправлено до Каунаса.
    “Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки. Деякі пасажири, які мали вилетіти з Вільнюса, були перевезені до Каунаса і змогли продовжити свою подорож звідти”, – зазначив він.
    За останні 24 години повітряні кулі, яких було зафіксовано понад 40, також були виявлені в повітряному просторі Латвії. Поки що не ясно, як контрабандні повітряні кулі потрапили в повітряний простір Латвії.
    “Важливо також зазначити, що, ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – сказав голова NKVC.
    За його словами, Білорусь “розширює свою географію”, і тепер це не лише національна проблема, а й регіональна.
    Станом на понеділок, 24 листопада, було знайдено шість повітряних куль, пошуки тривають. Рішення щодо реакції регіону мають бути ухвалені сьогодні.
    Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.
    Згодом уряд Литви 20 жовтня ухвалив рішення на місяць закрити прикордонні пункти Медінінкай і Шальчинінкай на кордоні з Білоруссю.
    Однак вже 19 листопада Вільнюс вирішив достроково відкрити пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, бо нібито “змінилися обставини”

  • Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
    Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
    За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
    “Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
    Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
    Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
    “Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
    Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
    “Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він.

  • Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ

    Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ

    Латвійські компанії продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”, незважаючи на санкції, які ввели Євросоюз та інші країни. Один з танкерів, зареєстрований в Кіпру і базуючийся в Латвії, заправляє судна, більшість з яких належать до цього російського флоту. Танкер прибув до порту у Ризі, ймовірно, для купівлі палива. Через короткий візит виявлено порушення у сфері безпеки. Проте, компанії, які обслуговують ці судна, не притягуються до відповідальності за інші обмеження через спеціальний статус операцій з паливом. Після вторгнення Росії в Україну, власник однієї з компаній змінив назву та інші реквізити, можливо, продовжуючи діяльність через інші фірми в Латвії.

  • Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria

    Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria

    Україна отримала від Латвії 21 бронетранспортер Patria 6×6. Ці машини були передані на військовій базі Адажі у Ризі. Також Україні було передано 12 бойових розвідувальних машин CVR(T). Міністр оборони України висловив подяку Латвії за цю важливу підтримку. Крім того, Латвія також внесла фінансовий внесок у проєкт реабілітаційних центрів в Україні та допомогла в ініціативі PURL.