Оптоволоконний кабель, який забезпечує Литву та Латвію інтернет-зв’язком зі скандинавськими країнами, був пошкоджений у Балтійському морі. Пошкодження сталося біля порту Лієпая в територіальних водах Латвії. Литовський Національний центр управління кризами співпрацює з латвійськими колегами для розслідування інциденту. Кабель є важливою частиною інфраструктури обох країн, але зараз інтернет-трафік перенаправлено через інші канали. Латвійська поліція спільно з іншими службами знаходиться на борту судна, яке підозрюється у пошкодженні кабелю, і тримає контакт з екіпажем. Наразі немає інформації про затримання судна чи його екіпажу.
Позначка: Латвія
-
280 км: Латвія повністю огородилася від Росії парканом
Латвія завершила будівництво інженерних загороджень на кордоні з Росією протяжністю 280 км. Це важлива частина заходів зі зміцнення національної безпеки і перший етап комплексної системи захисту. Спорудження бар’єру стало можливим на ділянках, де це було технічно можливо. Уряд Латвії повідомляє про перехід до наступної фази робіт із підвищення рівня захисту. Крім загорожі, будувалися дороги для патрулювання, технічні платформи і контрольні пункти для швидкого реагування на можливі загрози. Міністр внутрішніх справ Латвії підкреслив важливість використання сучасних технологій для контролю за східними кордонами ЄС. Також планується встановлення понтонних переходів для посилення безпеки в складнодоступних районах. Подібний паркан вже побудували на кордоні з Білоруссю. Країни Балтії також розглядають можливість припинення залізничних зв’язків з Росією та Білоруссю.
-
Латвія скерує додаткові €5 млн на БпЛА для України
Депутати Сейму Латвії підтримали перерозподіл 5 мільйонів євро на закупівлю безпілотних систем для підтримки України у 2025 році. Про це повідомляє Delfi.
Як передбачається, фінансування у 5 млн євро перенаправлять з бюджетної програми Міністерства закордонних справ до Міністерства оборони Латвії. Фінансування скерують на закупівлю дронів для ЗСУ, а також сприятиме розвитку латвійської промисловості у галузі технологій подвійного призначення.
МЗС Латвії зазначає, що перерозподіл коштів можливий, оскільки Угорщина заблокувала рішення про надання військової підтримки Україні через Європейський фонд миру. Тому заплановані Латвією внески до фонду на 2025 рік не були використані у повному обсязі.Тож невикористана сума перерозподіляється у межах коштів, доступних у держбюджеті. -
Сім країн ЄС офіційно підтримали “репараційний кредит” Україні
Лідери семи країн-членів Європейського союзу висловили свою підтримку Україні в наданні репараційного кредиту з метою підтримки країни в умовах вторгнення Росії. Вони написали лист до представників ЄС з проханням ухвалити рішення на засіданні Європейської ради у грудні. Лідери підкреслили, що підтримують ідею репараційного кредиту, який буде фінансуватися за рахунок російських активів у ЄС. Вони вважають, що це допоможе Україні в бюджетних та військових потребах, а також підсилить її позицію для переговорів про мир. Лідери закликають ухвалити рішення щодо цього питання якнайшвидше для підтримки України в боротьбі за свободу та цінності.
-
Країни Балтії розглядають демонтаж залізничних колій на кордоні з РФ
Президенти Естонії, Латвії та Литви після переговорів у Ризі домовились, що рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією вони ухвалюватимуть спільно. Про це повідомляє LSM у четвер, 4 грудня.
Лідери країн Балтії обговорили можливість ухвалення спільного рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією та Білоруссю.
“Якщо ми будемо це робити, то робитимемо разом. Звичайно, це питання є досить новим, і ми передали цю інформацію нашим міністрам, щоб вони продовжили обговорення”, – сказав президент Естонії Алар Каріс.
Литовський президент Гітанас Науседа зазначив, що важливою є скоординована дія щодо лінії оборони Балтії, зокрема і разом із Польщею та ЄС.
“На мою думку, це (демонтаж колії – ред.) частина заходів проти мобільності, про які ми багато говорили, і тому важко уявити, що ми залишимося при тому, як все було досі”, – сказав він.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс додав, що рішення з цього питання ще не ухвалене.
Раніше повідомлялося, що уряд Латвії розглядає можливість повного демонтажу ділянок залізничної лінії, що ведуть до Росії. Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ -
Латвія скорочує підтримку українських біженців
Сейм Латвії ухвалив поправки до закону про підтримку громадян України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Наприклад, українці вже не матимуть права на одноразову фінансову допомогу при початку працевлаштування в Латвії. Однак вони все ще зможуть скористатися послугами державного агентства зайнятості на рівних умовах з громадянами Латвії. Також українці втратять пільги на громадський транспорт і перевезення багажу, а також не будуть звільнені від доплати за медичні послуги. Українці, які проживають в Латвії, зможуть продовжувати користуватися послугами охорони здоров’я на рівних умовах з мешканцями країни.
-
Зеленський провів зустріч з головою МЗС Латвії
Президент Володимир Зеленський 27 листопада повідомив, що зустрівся з головою МЗС Латвії Байбою Браже.
“Відзначив її орденом За заслуги II ступеня – за вагомий особистий внесок у зміцнення нашої співпраці та підтримку суверенітету й територіальної цілісності України”, – зазначив Зеленський.
Він подякував Браже за допомогу, за візит, окремо – за поїздку до Чернігова. За його словами, надзвичайно важливо, коли партнери особисто відвідують такі місця, підтримують відбудову наших шкіл, садочків.
Під час зустрічі сторони обговорили оборонну підтримку України.
“Цінуємо внесок Латвії в ініціативу PURL. Говорили й про можливості використання механізму SAFE та перспективи спільного виробництва зброї. Латвія є лідером Коаліції дронів. Цього року вона поставила Україні близько 12 тисяч безпілотників, і це важлива підтримка для нашого захисту”, – наголосив Зеленський.
Співрозмовники приділили увагу й дипломатичній ситуації.
“Наші позиції спільні – потрібно посилювати санкційний тиск на Росію та продовжувати відповідну роботу з партнерами. Латвія стоїть поруч із нами й стоятиме надалі. Вдячний за незмінність підтримки України”, – наголосив Зеленський. -
Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів
Латвія у 2026 році виділить 15 млн євро на забезпечення України дронами та інноваційні дослідження у цій сфері. Про це 27 листопада заявила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає Укрінформ.
“Наступного року від нас надійде 15 млн євро, щоб забезпечити достатній потенціал, новітні наукові та інноваційні дослідження, які проводяться, аби вони були впроваджені на полі бою та дозволили Україні захистити себе”, – наголосила вона.
За словами Браже, Латвія виділяє додаткові 5 млн євро для забезпечення додаткових ресурсів, зокрема для реабілітації українських солдатів у Латвії. Глава МЗС також зауважила, що країна продовжить підготовку українських військовослужбовців.
“4 тис. на рік (кількість військових, яких Латвія може підготувати або забезпечити реабілітацією – ред.), за необхідності, ми можемо збільшити цю кількість”, – наголосила вона.
Сибіга додав, що цьогоріч Латвія передала 12 тис. дронів. За його словами, сторони обговорювали збільшення темпів їх виробництва і поставок у 2026 році. -
Латвія може демонтувати залізничну колію до кордону з Росією
Уряд Латвії вивчає можливість повного демонтажу ділянок залізничної колії, що веде до Росії. Остаточне рішення очікується на початку 2026 року, повідомляє LSM.
Латвійська влада аналізує можливість демонтажу залізничної колії на східному кордоні країни. До кінця року уряд має підготувати базову оцінку спільно з Національними збройними силами, а також провести координацію з Литвою та Естонією.
Президент Едгарс Рінкевичс заявив, що ситуація на східному кордоні залишається напруженою, а демонтаж колії є одним із можливих рішень. “Ми не можемо виключати жодного варіанту зміцнення національної оборони та безпеки, але такі рішення повинні ухвалюватися з урахуванням термінів і обсягу робіт, а також оцінки їхнього впливу на різні соціально-економічні аспекти”, – зазначив він.
Нагадаємо, Пентагон розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Естонія, Латвія та Литва розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскільки занепокоєні величезними військовими витратами Росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у разі нарощування російської військової міці або нападу.
-
Глава МЗС Латвії прибула до Києва
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже прибула до Києва з офіційним візитом. Вона заявила в соцмережі, що прибула до столиці, щоб підтримати українських друзів у їхньому прагненні до мирного європейського майбутнього. Міністерка висловила подяку за теплий прийом та зазначила, що уряд Латвії та всі латвійське суспільство стоять на боці України.