“Найнапруженішу” ніч протягом листопада Литва пережила через масований наліт повітряних куль із Білорусі. Деякі ааеростати фіксували у сусідній Латвії, повідомляє литовський мовник LRT.
Очільник Національного центру кризового управління (NKVC) Вільмантас Віткаускас заявив, що протягом останніх 24-х годин Вільнюський аеропорт двічі призупиняв роботу через загрозу контрабандних повітряних куль з Білорусі.
“Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 (23 листопада, – ред.) з Білорусі і тривав до 02:00 (24 листопада, – ред.)”, – сказав службовець.
В NKVC зазначили, що було скасовано 13 рейсів, а шість рейсів було перенаправлено до Каунаса.
“Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки. Деякі пасажири, які мали вилетіти з Вільнюса, були перевезені до Каунаса і змогли продовжити свою подорож звідти”, – зазначив він.
За останні 24 години повітряні кулі, яких було зафіксовано понад 40, також були виявлені в повітряному просторі Латвії. Поки що не ясно, як контрабандні повітряні кулі потрапили в повітряний простір Латвії.
“Важливо також зазначити, що, ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – сказав голова NKVC.
За його словами, Білорусь “розширює свою географію”, і тепер це не лише національна проблема, а й регіональна.
Станом на понеділок, 24 листопада, було знайдено шість повітряних куль, пошуки тривають. Рішення щодо реакції регіону мають бути ухвалені сьогодні.
Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.
Згодом уряд Литви 20 жовтня ухвалив рішення на місяць закрити прикордонні пункти Медінінкай і Шальчинінкай на кордоні з Білоруссю.
Однак вже 19 листопада Вільнюс вирішив достроково відкрити пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, бо нібито “змінилися обставини”
Позначка: Латвія
-
В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі
-
Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він. -
Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ
Латвійські компанії продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”, незважаючи на санкції, які ввели Євросоюз та інші країни. Один з танкерів, зареєстрований в Кіпру і базуючийся в Латвії, заправляє судна, більшість з яких належать до цього російського флоту. Танкер прибув до порту у Ризі, ймовірно, для купівлі палива. Через короткий візит виявлено порушення у сфері безпеки. Проте, компанії, які обслуговують ці судна, не притягуються до відповідальності за інші обмеження через спеціальний статус операцій з паливом. Після вторгнення Росії в Україну, власник однієї з компаній змінив назву та інші реквізити, можливо, продовжуючи діяльність через інші фірми в Латвії.
-
Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria
Україна отримала від Латвії 21 бронетранспортер Patria 6×6. Ці машини були передані на військовій базі Адажі у Ризі. Також Україні було передано 12 бойових розвідувальних машин CVR(T). Міністр оборони України висловив подяку Латвії за цю важливу підтримку. Крім того, Латвія також внесла фінансовий внесок у проєкт реабілітаційних центрів в Україні та допомогла в ініціативі PURL.
-
Латвія передасть Україні понад 20 Patria
У Латвії на військовій базі Адажі у четвер, 6 листопада, міністру оборони України Денису Шмигалю була передана остання партія бронетранспортерів “Patria” 6×6 від латвійського виробника. Всього було передано 21 одиницю техніки, яка оснащена кулеметами та боєприпасами. Це стало значною підтримкою для українських захисників. Міністри оборони Латвії та України обговорили співпрацю в галузі оборони, військову підтримку та можливість спільного виробництва. Також було підписано меморандум про взаєморозуміння у сфері військової промисловості. У майбутньому планується розвиток співпраці та обмін технологіями між країнами.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
У Латвії після тривалих дебатів і масових протестів було прийнято рішення про денонсацію Стамбульської конвенції, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. За вихід з конвенції проголосували депутати опозиційних партій, але європейські дипломати висловили серйозне занепокоєння щодо цього рішення. Президент Латвії має можливість підписати закон, повернути його до парламенту на доопрацювання або призупинити його на два місяці для проведення референдуму. Якщо Латвія вийде з конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка зробила це раніше. Стамбульська конвенція отримала свою назву на честь міста, де була підписана, і спрямована на покращення законодавства та міжнародної співпраці у питаннях боротьби з насильством над жінками.
-
У Латвії відкрили справу за напад на українців у Швейцарії
Служба державної безпеки Латвії розпочала кримінальне розслідування щодо громадянина країни, який напав на україномовну родину в Швейцарії. Інцидент стався у потязі, коли родина подорожувала до міста Шпіц у кантоні Берн. Нападник, ймовірно, є громадянином Латвії з Риги, що проживає в Цюриху. Він вже раніше нападав на україномовних осіб у Швейцарії та публікував провокативні фотографії. Цей інцидент – лише один із численних нападів на українців у різних країнах, таких як Польща та Чехія.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв зміни до закону про підтримку цивільного населення України, які передбачають скорочення допомоги, зокрема, в одноразовій підтримці для початку трудової діяльності та самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, залишається стабільною, але кількість прибулих значно знизилася. Уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але у 2026 році ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро. Планується перегляд переліку послуг та заходів підтримки для громадян України. Українці матимуть доступ до послуг Державного агентства зайнятості та субсидованих маршрутів. Зміни також передбачають скасування деяких видатків, наприклад, на реєстрацію тварин та санітарні норми. Нововведення має затвердити парламент.
-
Тиждень на підготовку: на яку з балтійських країн нападе РФ
На кордоні між Естонією та Росією була зафіксована підозріла активність, коли загін вояків почав пересуватися у районі Саатсе. Департамент поліції та прикордонної охорони Естонії показав відео, де видно, як збройні групи рухаються біля кордону. Російська сторона стверджує, що це штатні заходи, але Естонія вирішила тимчасово закрити дорогу через цей район, щоб уникнути можливих провокацій. Експерти вважають, що це може бути частиною підготовки Росії до можливого конфлікту з НАТО. Також зазначається про інциденти з порушенням повітряного простору та диверсіями в регіоні, що посилює напругу. Балтійські країни готуються до можливої війни, розробляючи плани евакуації та укріплюючи кордони. Аналізатори попереджають про можливий новий етап підготовки Росії до конфлікту, що може включати інформаційну та психологічну боротьбу перед відкритими військовими діями.
-
Латвія видворяє понад 800 росіян
Латвія зобов’язала 841 громадянина Росії залишити країну до 13 жовтня через невиконання нових вимог закону про міграцію. Про це пише Politico у п’ятницю, 10 жовтня.
Мова про осіб, котрі не підтвердили знання латвійської мови на рівні А2 та не пройшли обов’язкові перевірки безпеки.
Як повідомила представниця Управління у справах громадянства та міграції Латвії (OCMA) Мадара Пуке, після цього терміну їхнє перебування у країні стане незаконним, а доступ до соціальних послуг буде зупинено.
У разі подальшої відмови виконати вимоги законодавства їм може загрожувати примусова депортація.
Зміни до закону про міграцію, ухвалені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, передбачають, що громадяни РФ, які бажають залишитися в Латвії, мають отримати статус довгострокового резидента ЄС, скласти мовний іспит та пройти перевірки.
За даними OCMA, нові правила торкнулися близько 30 тисяч громадян Росії. Більшість з них виконала вимоги, ще 2,6 тисячі осіб добровільно виїхали з країни.
Втім, деякі росіяни дізналися про зміни лише після того, як їм припинили виплату пенсій.
Уряд Латвії посилює контроль за громадянами РФ на тлі зростання напруженості з Москвою. У травні міністерка закордонних справ Байба Браже закликала країни ЄС припинити видачу віз росіянам, тоді як у червні парламент заборонив громадянам Росії та Білорусі працювати у критичній інфраструктурі й купувати нерухомість у Латвії.
Раніше влада Фінляндії почала масово висилати росіян, які прибули до країни після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
З США масово депортували “антивоєнних” росіян – ЗМІ