Литва планує витратити рекордну суму – 5,38% свого ВВП – на оборонні потреби наступного року. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що це необхідно для посилення безпеки у зв’язку з геополітичною ситуацією. У бюджеті на 2026 рік передбачено виділення 4,79 млрд євро на оборону, що також є рекордною сумою для країни. Головний акцент буде зроблено на розбудову полігонів та іншої інфраструктури. Литва стала однією з лідерів серед країн-членів НАТО за витратами на оборону, перевищивши поріг 5%, який колись закликав досягти президент США Дональд Трамп.
Позначка: Литва
-
Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити рекордну суму на оборонні потреби у 2026 році – 5,38% свого ВВП, що є найвищим показником у країні. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що цей рішення пов’язане з посиленням безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. У бюджеті на наступний рік передбачено виділити 4,79 млрд євро на оборону, що також є рекордною сумою. Литва планує витратити ці кошти на розбудову полігонів та іншу інфраструктуру. Країна стала однією з лідерів у НАТО за витратами на оборону, перевищуючи рекомендації президента США Дональда Трампа щодо виділення не менше 5% на ці потреби.
-
Литва та Естонія виділили кошти на купівлю зброї для України в рамках PURL
Литва та Естонія обіцяли надати велику допомогу Україні у вигляді зброї та безпілотників. Литва готова виділити 30 мільйонів євро на закупівлю зброї через ініціативу PURL, а Естонія передасть безпілотники на десятки мільйонів євро. Обидві країни також приєднаються до пакета допомоги Північно-Балтійської вісімки. Україна отримає цю допомогу дуже скоро, що є важливим кроком у підтримці країни в умовах війни. Також до ініціативи PURL приєдналася і Словенія.
-
Тиждень на підготовку: на яку з балтійських країн нападе РФ
На кордоні між Естонією та Росією була зафіксована підозріла активність, коли загін вояків почав пересуватися у районі Саатсе. Департамент поліції та прикордонної охорони Естонії показав відео, де видно, як збройні групи рухаються біля кордону. Російська сторона стверджує, що це штатні заходи, але Естонія вирішила тимчасово закрити дорогу через цей район, щоб уникнути можливих провокацій. Експерти вважають, що це може бути частиною підготовки Росії до можливого конфлікту з НАТО. Також зазначається про інциденти з порушенням повітряного простору та диверсіями в регіоні, що посилює напругу. Балтійські країни готуються до можливої війни, розробляючи плани евакуації та укріплюючи кордони. Аналізатори попереджають про можливий новий етап підготовки Росії до конфлікту, що може включати інформаційну та психологічну боротьбу перед відкритими військовими діями.
-
Поляк шокував Литву неймовірним голом з кутового
Півзахисник збірної Польщі Себастьян Шиманські став одним із головних творців перемоги над Литвою. Так, уже на 15-й хвилині він відкрив рахунок у матчі, забивши напряму з кутового. Стандарт став вирішальним: Шиманські підійшов подавати кутовий з правого флангу, закрутив м’яч лівою ногою просто у напрямку воріт – і той, оминувши всіх, залетів під дальню стійку. Відео гола Шиманські – з 1:51 хв:
Після перерви хавбек “Кадрі” відзначився ще й результативною передачею на Роберта Левандовські. Польща здобула важливу перемогу в Каунасі та закріпилася на другому місці групи G з 13 очками. Лідирують Нідерланди – 16 пунктів.
Голанн у грі з Ізраїлем став героєм і антигероєм водночас -
Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ
Три країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскыльки занепокоєні величезними військовими витратами росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у разі нарощування російської військової міці або нападу. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Росія заявляє, що не планує нападати на НАТО. Проте три країни, анексовані Москвою під час Другої світової війни, подвоїли витрати на оборону після повномасштабного нападу РФ на Україну, що якраз і стався після неодноразових заперечень Кремлем планів нападу.
Сценарії, що обговорюються в місцевих ЗМІ та за їх межами передбачають: диверсії щодо комунікацій чи транспортних комунікацій, масовий приплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин чи фейкові новини, які спровокують масовий відтік населення.
В жодній з трьох країн Балтії нема детальних планів переселення людей за межі своїх кордонів, пише видання.
Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх із Польщею через Сувалкський коридор – вузьку лісисту частину Польщі між Росією та Білоруссю. Військова техніка, що прибуває, матиме пріоритет перед тими, хто спробує втекти в Польщі, вказує видання.
“Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – заявив Івар Май, радник з масової евакуації рятувального департаменту Естонії, маючи на увазі можливість того, що російські війська спробують відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою – членом НАТО.
Естонія готує плани щодо переселення десятої частини свого населення в 1,4 мільйона людей у тимчасові притулки, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів.
Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб входять до тих, хто, як очікується, переселятиметься, причому уряд надає допомогу щонайменше половині з них.
За оцінками Латвії, третина з 1,9 мільйона жителів країни можуть залишити свої будинки, заявив заступник начальника Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс. -
Зеленський зустрівся із прем’єркою Литви
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінєнє у Києві. Вони обговорили підтримку Литви України, зокрема військову допомогу. Литва є активним учасником різних коаліцій щодо розмінування, використання дронів та інших питань безпеки. Зеленський наголосив на важливості підвищення протиповітряної оборони через загрозу з боку Росії. Сторони також обговорили спільне виробництво зброї та інвестиції в український оборонний сектор, зокрема в розробку українських дронів. Державники обговорили і дипломатичні зусилля для повернення українських дітей, яких викрали Росія. Литва також взяла участь у саміті Міжнародної коаліції за повернення цих дітей. Україна розраховує на підтримку Литви у відбудові країни та будівництві укриттів у школах і дитячих садках.
-
У Литві затримали шестеро людей через метеокулі з контрабандними цигарками
У Литві затримали шістьох осіб, які намагалися перетнути кордон з Білорусію, використовуючи метеокулі для контрабанди цигарок. Литовська прикордонна служба повідомила, що під час порушення кордону було затримано цих людей і вилучено десятки метеокуль. Затримані громадяни Литви були затримані на території країни, деяких – під час транспортування або зберігання контрабанди. Литва також стикається з проблемою контрабанди через повітряний простір, де контрабандисти використовують метеокулі та навіть дрони. Представник прикордонної служби зазначив, що ця “тіньова економіка” вже довгий час існує, і вони активно працюють над заходами безпеки, які б допомогли запобігти таким ситуаціям.
-
Нова прем’єрка Литви прибула з першим візитом до Києва
Прем’єр-міністр Литви Інга Ругінене відвідала Київ і відзначила у своєму повідомленні в соцмережі важливість підтримки України. Разом з українським прем’єр-міністром Юлією Свириденко вони вшанували пам’ять загиблих українців біля Стіни пам’яті в Києві. Литва надала значну допомогу Україні, яка складає майже 1,8 мільярда євро, що становить близько 2% ВВП країни. Більшість цієї допомоги була спрямована на оборонні потреби. Українська сторона висловила подяку Литві за підтримку на шляху до євроінтеграції та за підтримку української безпеки та свободи.
-
У Вільнюсі аеропорт припинив роботу через повітряні кулі
У Литві пізно увечері у суботу, 4 жовтня, тимчасово припинив роботу аеропорт Вільнюса через повітряні кулі. Усі рейси спрямували до інших аеропортів. Про це повідомило видання LRT.lt і сервіс Flightradar24.
За словами керівника Національного центру управління кризами (NKVC) Вільмантаса Віткаускаса, літальні об’єкти спостерігалися в районі міста Балтої-Воке. Він зазначив, що перебої в авіасполученні можуть тривати кілька годин.
Представниця державного підприємства Литовські аеропорти (LTOU) зазначила, що рейси наразі перенаправляють до аеропортів Каунаса та Риги.
За даними сайту Flightradar24.com, один рейс із Туреччини було скеровано до Гданського аеропорту. Вільнюський аеропорт наразі з’ясовує причини збоїв, однак припускається, що поблизу летовища могла літати повітряна куля.
Як відомо, 19 вересня російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії і перебували у ньому близько 12 хвилин.
Після цього Туреччина, як член НАТО, направила до Литви літак далекого радіолокаційного виявлення AWACS.