Литва активно розробляє нові технології для протидії повітряним загрозам після недавніх інцидентів із проникненням повітряних куль і дронів з території Білорусі. Про це повідомляє LRT.
За словами віцеміністра економіки Паулюса Петраускаса, кілька десятків литовських компаній вже подали свої ідеї щодо інноваційних рішень для виявлення, моніторингу, ідентифікації та нейтралізації таких загроз. Найкращі пропозиції уряд планує відібрати протягом найближчих двох тижнів, а розробку технологій очікують завершити упродовж шести місяців.
Петраускас зазначив у коментарі LRT RADIO, що влада готує додаткові заходи для підтримки розробників. Паралельно Міністерство внутрішніх справ формує технічні вимоги для майбутніх закупівель, що дозволить провести випробування й інтегрувати нові рішення у наявні системи. На це, за його оцінками, знадобиться від трьох до шести місяців.
Частина запропонованих систем уже випробовувалася в Україні в інших сферах, але може бути адаптована й для литовських потреб. Інші пропозиції є абсолютно новими, і їхнє поєднання, за словами урядовця, може забезпечити ефективну відповідь на загрози.
Петраускас додав, що аналогічні проблеми раніше фіксували переважно лише Південна Корея та Ізраїль, що ускладнює пошук готових рішень: їх фактично доводиться створювати з нуля.
На початку місяця уряд отримав 35 заявок із пропозиціями щодо захисту повітряного простору, після того як контрабандні повітряні кулі та інші об’єкти спричинили перебої в роботі Вільнюського аеропорту. Автори найперспективніших рішень отримають премії загальною сумою 1 мільйон євро.
Позначка: Литва
-
Литва планує створення новітньої системи знешкодження повітряних загроз
-
РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі
Підрозділ спецпризначенців Балтійського флоту РФ провів у Калінінградській області навчання із висадкою парашутного десанту та відпрацюванням захоплення полонених. Військові десантувалися з вертольота Мі-8. Про це повідомляє TMT з посиланням на пресслужбу флоту.
Після приземлення спецпризначенці відпрацьовували “навички захоплення полонених, ведення розвідувальних дозорів та способи виведення з ладу комунікацій умовного противника”. Десантування виконували групами до 20 військових із висоти 800 метрів у повній бойовій екіпіровці.
Також під час навчань застосовували приціли нічного бачення та коптерні безпілотники.
Маневри відбуваються на тлі зростання занепокоєння західних країн через військову активність Росії в регіоні. Раніше глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини попереджав, що Москва може вдатися до провокації у країнах Балтії за сценарієм, схожим до анексії Криму – із використанням сил без розпізнавальних знаків.
У лютому данська розвідка заявляла, що Росія теоретично здатна розпочати широкомасштабну війну в Європі протягом п’яти років. Генсек НАТО Марк Рютте та начальник Генштабу Франції Фаб’єн Мандон також попереджали про можливість агресії РФ у найближчі роки.
Росія тим часом нарощує військову інфраструктуру вздовж кордонів із Фінляндією та країнами Балтії, модернізує залізничні шляхи та будує оборонні споруди. За оцінками західних спецслужб, відновлений у 2024 році Ленінградський військовий округ розглядають як потенційний плацдарм для протистояння з НАТО.
Раніше РФ та Білорусь спільні військові навчання Захід-2025, які з-поміж іншого мали стратегічну мету – відпрацювання захоплення так званого Сувалкського коридору – території між Польщею та Литвою, що з’єднує Білорусь із Калінінградською областю.
-
У Литві затримали бойовика РФ, який під виглядом біженця втік до ЄС
На території Європейського Союзу затримали бойовика Росії, який, будучи громадянином України, перейшов на бік ворога та воював проти нашої держави. Про це повідомила пресслужба СБУ у четвер, 13 листопада.
Затримання відбулося на кордоні з Литвою, куди чоловік намагався втекти як біженець. Затриманим виявився 33-річний оператор БпЛА, який запускав російські ударні дрони по Херсону.
Чоловік є уродженцем Сумщини, але після тимчасової анексії Криму, виїхав на територію півострова, оформив там російський паспорт, вступив до путінської партії Єдина Росія і добровільно уклав контракт з Міноборони Росії.
Згодом фігурант пройшов тренувальні збори на полігоні та склав присягу на вірність РФ. У лавах російської армії його призначили оператором безпілотних систем та відправили воювати на південний фронт України.
Оцінивши ризики участі в боях проти Сил оборони України, бойовик втік з вогневих позицій, а потім – до Євросоюзу. На території ЄС чоловік планував за допомогою свого українського паспорта оформити статус біженця і “залягти на дно”.
За матеріалами контррозвідки СБУ та Департаменту карного розшуку Нацполіції литовські колеги викрили бойовика на кордоні і передали українській стороні для здійснення правосуддя.
Слідчі повідомили затриманому про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він. -
На кордоні Білорусі з Польщею утворилась величезна черга з вантажівок
На пункті пропуску Тересполь – Брест на кордоні між Білоруссю та Польщею утворилася величезна черга з майже 3000 вантажівок, які чекають на в’їзд до Польщі. Зазвичай в цьому пункті пропуску пропускають близько 650 транспортних засобів на день, але черга зараз може тривати аж до чотирьох днів. Така ситуація виникла через зростання кількості транспорту на кордоні після рішення Литви закрити кордон з Білоруссю через інциденти з метеокулями, які впливають на роботу аеропорту у Вільнюсі.
-
Загрози з Білорусі: Україна готова допомогти Литві
Президент України Володимир Зеленський розповів, що він провів телефонну розмову з президентом Литви Гітанасом Наусєдою. Вони обговорили можливі загрози для Литви з боку Білорусі через гібридні атаки з використанням міграційних потоків та повітряних об’єктів. Зеленський запропонував надати допомогу Литві для забезпечення безпеки в регіоні. Також Наусєда запропонував підтримку Україні щодо постачань газу. Лідери домовилися про спільну роботу команд для вирішення цих питань, а також узгодили позиції в дипломатії та скоординували заходи на майбутнє. Зеленський також заявив, що інформував Наусєду про ситуацію на фронті, де українські війська утримують лінію оборони незважаючи на російські пропагандистські натяки у ЗМІ.
-
Rheinmetall інвестує 400 млн євро у завод в Литві
Німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав угоду з міністерством економіки та інновацій Литви про створення центру компетенцій у Литві для виробництва зарядів для 155-мм артилерійських снарядів. Цей проект передбачає більші інвестиції, ніж будівництво заводу у Байсогалі, і складатиме близько 400 млн євро. Управління заводом здійснюватиметься спільним підприємством Rheinmetall та литовської компанії, як і у випадку заводу в Байсогалі. Передбачається, що новий завод вироблятиме близько 2 тис. тонн пороху. Найближчим часом розпочнуться переговори щодо технічних деталей проекту, включаючи місцезнаходження та потужності заводу.
-
У Литві судитимуть росіянина за воєнні злочини в Україні
Російського військовослужбовця, який підозрюється у воєнному злочині проти громадянина Литви на території України, доправили до Литви. Генеральна прокурорка Литви повідомила, що військовому РФ пред’явлено обвинувачення у воєнних злочинах проти мирного населення та військовополонених. Йому загрожує від 10 до 20 років ув’язнення або навіть довічне ув’язнення. Слідство вважає, що військові РФ організували фільтраційний табір на базі військового аеродрому в Мелітополі, де жертвами стали як цивільні, так і військові. Зокрема, у серпні 2023 року українські Збройні сили затримали старшого матроса російського полку, який брав участь у катуваннях та приниженнях полонених. Нагадаємо, що від початку війни Служба безпеки розслідує понад 160 тис. кримінальних правопорушень, пов’язаних з агресією РФ.
-
Рішучість знову засяяла в його очах: що означає справжня реабілітація для українських військових
У Литви реалізується програма підтримки українських ветеранів, які потребують допомоги у відновленні після війни. Ця програма включає в себе оновлення центрів реабілітації в Україні, навчання українських фахівців у Литві та впровадження нових методик лікування ветеранів. Литва вкладає значні кошти та зусилля у цю програму, орієнтовану на довгострокову допомогу та підтримку українським ветеранам у їх шляху до повернення до повноцінного життя. Фахівці, які проходять навчання у Литві, успішно застосовують нові методики в роботі з ветеранами в Україні, що допомагає значно прискорити процес їх відновлення. Програма має на меті створити стійку систему реабілітації, яка надає ветеранам не лише медичну, а й психологічну та соціальну підтримку.
-
ЄС пригрозив Лукашенку новими санкціями через кулі над Литвою
Європейський союз готовий до запровадження нових санкцій проти Білорусі, якщо Мінськ не припинить провокації на території держав-членів. Мова про інциденти з повітряними кулями, які виявили в Литві. Про це повідомляє прес-служба Європейської Ради.
У ЄС наголосили на інцидентах з вторгненням повітряних куль з контрабандою в повітряний простір Литви, які неодноразово були зафіксовані минулого тижня. Кулі були спрямовані з території Білорусі.
Євросоюз рішуче засудив дії правлячого режиму РБ та його очільника Олександра Лукашенка, а також пригрозив Мінську новими санкціями.
“Проти білоруського режиму було запроваджено санкції, і ЄС готовий вжити подальших заходів у відповідь, якщо такі дії триватимуть. Ми не потерпимо жодних гібридних кампаній, спрямованих проти ЄС або будь-якої з його держав-членів”, – ідеться у пресслужбі.
Інциденти з білоруськими кулями в Литві не тільки зірвали сотні авіарейсів, але й завдали шкоди аеропортам і тисячам пасажирів, створивши загрозу дестабілізації в країні.
В ЄС нагадали, що такі дії суперечать обіцянкам білоруського диктатора щодо поліпшення відносин.
Брюссель також закликав Мінськ взяти контроль над повітряним простором, кордоном і територією для протидії організованій злочинності.
Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.