Архіви БТІ знищують окупанти У Мін’юсті нагадали, щоз 1 січня 2013 року в Україні почав працювати Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Він замінив попередні реєстри прав на нерухомість – Реєстр прав власності на нерухоме майно та паперові реєстрові книги та реєстраційні справи Бюро технічної інвентаризації (БТІ).
Тому для того, щоб повноцінно користуватися державними електронними послугами та убезпечити свої майнові права на нерухомість, українцям, які набули право власності до 2013 року, бажано зареєструвати його в Державному реєстрі прав.
У міністерстві зазначають, що наявність зареєстрованих прав на нерухомість у Державному реєстрі прав є надійним засобом захисту прав добросовісних власників.
Після реєстрації права власності у цьому Держреєстрі для підтвердження факту наявності в особи певних речових прав достатньо замовити інформаційну довідку з реєстру прав про конкретний об’єкт нерухомості.
Причому Держреєстр надає додаткові гарантії захисту прав для власників нерухомого майна в умовах воєнного стану та в разі втрати або знищення паперових оригіналів документів чи знищення архівів БТІ. На жаль, після початку повномасштабного вторгнення багато таких архівів БТІ вже знищили або розікрали окупанти.
Реєстрація прав на нерухомість в цьому реєстрі дозволяє власнику безперешкодно розпоряджатися своєю нерухомістю, ефективно захищати свої права в судовому порядку, убезпечує від незаконних дій з нерухомим майном (наприклад, від безпідставного відчуження стороннім особам) та дозволяє відслідкувати всі реєстраційні дії з його об’єктом.
Окрім того, реєстрація права в Держреєстрі прав є обов’язковою умовою для отримання компенсації за зруйноване та пошкоджене житло в межах державної програми єВідновлення. Зменшити ризики Власник нерухомого майна, право на яке виникло у нього до 1 січня 2013 року, може звернутися до державного реєстратора в Центр надання адміністративних послуг, нотаріуса за місцезнаходженням об’єкта нерухомого майна – в межах області, за винятком територій, щодо яких діє принцип екстериторіальності.
У випадку, коли місцезнаходженням об’єкта є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області чи місто Севастополь, власник має право звернутися до будь-якого державного реєстратора (в Центр надання адміністративних послуг), нотаріуса в межах України, не прив’язуючись до територіальності.
Також власник нерухомого майна, право на яке виникло до 1 січня 2013 року, може подати заяву в електронній формі через портал Дія. Така послуга доступна для 22 областей: Львівської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської, Закарпатської, Рівненської, Дніпропетровської, Полтавської, Київської, Кіровоградської, Запорізької, Чернівецької, Волинської, Черкаської, Сумської, Вінницької, Одеської, Івано-Франківської, Миколаївської, Житомирської та Херсонської.
Відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі прав здійснюється лише на підставі заяви та поданих заявниками документів, що підтверджують набуття, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно.
Важливо, що закон дозволяє власнику звернутися за проведенням державної реєстрації таких прав без адміністративного збору.
Таким чином, громадяни не мають обов’язку перереєстрації речових прав, що виникли до 1 січня 2013 року, однак це є необхідністю в умовах воєнного стану. “Якщо, наприклад, завтра ви захочете продати майно або майно буде успадковуватись, то ви повинні зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав. Також це стосується участі у державних програмах щодо знищеного і пошкодженого майна, наприклад, єВідновлення”,- пояснив директор Департаменту державної реєстрації В’ячеслав Хардіков у коментарі Новинам LIVE. За його словами, в умовах воєнного стану ризики втрати даних про право власності зростають. Якщо документи зберігалися лише у паперовому вигляді, підтвердити свої права може бути складно або навіть неможливо. Саме тому Мін’юст закликає власників не відкладати цю процедуру. “Реєстрація права на нерухоме майно, набутого до 2013 року, є добровільною, однак надзвичайно необхідною в умовах війни”,- наголосив Хардіков. Ціна питання Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на будинок чи квартиру залежать від термінів проведення реєстрації.
Про це нотаріус Наталія Манойло розповіла в коментарі УНІАН.
За її словами, мінімальний розмір адміністративного збору за державну реєстрацію речового права власності упродовж п’яти робочих днів становить 300 грн. Якщо ж потрібно зареєструвати майно за дві години, то доведеться заплатити 13 420 грн.
Щоб дізнатися, чи внесена квартира до Держреєстру, слід звернути увагу на те, коли саме було набуто право власності на житло:
– якщо до 2013 року, то власник майна може отримати інформацію особисто через БТІ чи звернутися до нотаріуса, який зробить до них відповідний запит;
– якщо після 2013 року, то можна скористатися Державним онлайн-сервісом Міністерства юстиції України.
Інформацію стосовно внесення квартири до реєстру можна дізнатися через портал Дія, державних реєстраторів ЦНАП чи нотаріусів.
Окрім того, є можливість внести квартиру до реєстру через портал Дія, але, за словами нотаріуса, тоді неможливо буде отримати паперовий витяг.
Алгоритм реєстрації наступний: в Дії потрібно обрати послугу “Державна реєстрація прав на нерухоме майно”, створити відповідну заяву, завантажити документи, які містять відомості про зареєстровані речові права (до 1 січня 2013 року), і поставити свій електронний підпис.
Така реєстрація займає до п’яти робочих днів, але може бути продовжена максимум – до 35 днів.
Галина Гірак
