Правий берег

Позначка: Металургія

  • Дрони атакували меткомбінат на Луганщині – ЗМІ

    Дрони атакували меткомбінат на Луганщині – ЗМІ

    Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат у тимчасово окупованому Алчевську на Луганщині в п’ятницю, 5 грудня. Про це повідомили російські Telegram-канали, посилаючись на інформацію місцевих пабліків.
    У соцмережах з’явилися відео прильотів безпілотників по окупованому місту.
    Автор одного з них каже, що, ймовірно, один з дронів влучив у “кисневий” – скоріш за все, мовиться про кисневий цех Алчевського металургійного комбінату.
    В Мережі також оприлюднили фото решток дрона.
    Згодом було підтверджено удар по промзоні, але потерпілих нібито нема.
    Окупаційна “влада” й досі не прокоментувала цю атаку безпілотників.
    Увага! На відео чути російську обсценну лексику, 18+

    Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/Ye4fU415ca— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025

    Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/0nvv1Aghph— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025

  • Метінвест увійшов до ТОП-5 компаній із найкращою репутацією – ЗМІ

    Метінвест увійшов до ТОП-5 компаній із найкращою репутацією – ЗМІ

    Група Метінвест увійшла до першої п’ятірки компаній з найвищим рівнем репутації в Україні за версією видання ТОП-100. Рейтинги були складені на основі діяльності компаній у 2025 році та оцінені за різними критеріями, такими як репутаційний менеджмент, стійкість до інформаційних атак, лояльність споживачів та інші. Метінвест посів п’яте місце у рейтингу завдяки сильним корпоративним комунікаціям, прозорим стосункам з кредиторами та зусиллям у зменшенні боргового навантаження. Холдинг також відзначений за програми допомоги громадам, військовим та працівникам. Крім Метінвесту, до першої п’ятірки увійшли ДТЕК, МакДональдс в Україні, Vodafone Україна та МХП. Раніше Метінвест Ріната Ахметова утримував перше місце серед найбільших приватних компаній України за версією Forbes Ukraine. Холдинг відзначений як ключовий гравець української економіки, оскільки від початку війни вже сплатив понад 70 млрд гривень у бюджети різних рівнів. Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України, щорічно вкладаючи 12 млрд гривень у інвестиційні проекти.

  • Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ

    Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ

    Група Метінвест Ріната Ахметова посіла перше місце у рейтингу 202 найбільших приватних компаній України за версією видання Forbes Ukraine. Про це повідомила пресслужба групи у п’ятницю, 28 листопада.
    Видання Forbes Ukraine складає рейтинг щороку, і група Метінвест очолила його вп’яте поспіль.
    “У 2024 році “вартість квитка” для потрапляння до рейтингу зросла до 5,5 млрд грн виторгу. До першої п’ятірки увійшли Метінвест, ДТЕК, АТБ, Kernel і Fozzy Group. Виторг Метінвесту у 2024 році становив 323,2 млрд грн – це найбільший показник серед приватного сектору”, – говориться в повідомленні групи.
    В пресслужбі зауважили, що Метінвест лишається найбільшим попри серйозні втрати активів: у 2022 році було втрачено комбінати Азовсталь та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, у січні 2025 року через близькість фронту було призупинено роботу шахтоуправління Покровське та Свято-Варваринської фабрики.
    “Це призвело до втрати 3,1 млн т коксівного вугільного концентрату – критичного ресурсу для української металургії. А відтак – мінус 40% потенційного виробництва сталі та 66% коксового вугілля для галузі. Втім, своїх працівників Метінвесту вдалося зберегти: на цих підприємствах працювали близько 6000 людей, їх перенавчають і переводять на інші активи: Запоріжсталь, Каметсталь і ГЗК Кривого Рогу”, – вказують автори повідомлення та додають, що попри втрати компанія оголосила про відновлення інвестицій в українські активи, які у 2025 році складуть близько $300 млн.

  • У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи

    У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи

    Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
    За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
    “Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
    Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
    “Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
    Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
    Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
    Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
    “Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
    Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
    Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт.

  • Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну

    Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну

    Понад 20 українських студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах Великої Британії, пройшли стажування на підприємствах Метінвесту за кордоном і в Україні в межах програми Steel Force. Про це повідомила пресслужба холдингу в середу, 12 листопада.
    Вказано, що програма стартувала на початку року і викликала великий інтерес серед студентів – компанія отримала майже 90 заявок. У пілотному етапі взяли участь студенти 16 британських університетів, які пройшли відбір і працювали в командах над реальними бізнес-кейсами компанії під керівництвом менторів – менеджерів Метінвесту.
    “Далі відбувся фінальний захист проєктів, за результатами якого 23 студенти пройшли оплачуване стажування в країнах присутності Метінвесту. Зокрема, у Великій Британії, Швейцарії, Болгарії, Нідерландах, Італії, Польщі. Деякі спеціально повернулися з-закордону в Україну для проходження практики в Києві”, – йдеться у повідомленні.
    За даними пресслужби, молодь стажувалася за індивідуальними програмами у сферах фінансів, інвестицій, інжинірингу, HR і продажів. Протягом трьох місяців учасники отримували практичний досвід, знайомилися з корпоративною культурою, брали участь у проєктах і ініціативах компанії.
    У Метінвесті заявляють, що готові і надалі здійснювати інвестиції в молодь. Програма Steel Force є частиною стратегії, яка спрямована на підготовку нового покоління фахівців, що братимуть участь у відбудові промисловості України після війни.
    “Ми створюємо гідні умови для повернення молодих українців додому та їхньої професійної реалізації. Такі програми, як Steel Force, допомагають зробити перші кроки в кар’єрі та здобути цінний досвід”, – зазначила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук.
    Дивіться фото: Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну

  • У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз виступив на конференції у Києві, де розповів, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може негативно вплинути на економіку України. Він зауважив, що це мито вплине на ВВП України, зменшить податкові надходження та соціальні внески до бюджетів. Також підприємства України стоять у нерівних умовах порівняно з металургійними компаніями Європи, які отримують гранти на декарбонізацію. Водовіз закликав уряд просити Євросоюз відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в країні. Крім того, він підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні.

  • Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест

    Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест

    Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
    За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
    “Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
    Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
    “Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
    Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
    Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
    “Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
    Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми.

  • У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК

    У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК

    Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
    За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
    “Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
    Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
    Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
    “Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
    Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
    Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
    Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн.

  • Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості

    Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості

    Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз виступив на Київському міжнародному економічному форумі з думкою, що відродження української промисловості потребує підтримки великого бізнесу, розвитку кадрів і створення державної індустріальної політики. Він зазначив, що для створення потужної промисловості необхідні значно більші інвестиції, ніж ті, які зараз розглядаються. Олександр Водовіз також висловив думку, що важливо зробити промисловість привабливою для молоді, яка зараз віддає перевагу сфері ІТ через вищі зарплати та модність цієї галузі. Крім того, він зазначив проблеми з зовнішнім кредитуванням та браком кадрів у промисловості, запропонувавши уряду прийняти заходи для збереження та залучення кваліфікованого персоналу. Також була згадана проблема непередбачуваності тарифної політики, яка ускладнює роботу бізнесу.

  • У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва

    У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва

    Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
    Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
    “Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
    Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
    “Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
    Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
    За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.