Позначка: Металургія

  • У Метінвесті розширили лінійку продукції на 11 нових позицій

    У Метінвесті розширили лінійку продукції на 11 нових позицій

    У 2025 році металургійні підприємства групи Метінвест випустили 11 нових видів продукції, з них три – на комбінаті Запоріжсталь. Нові продукти включають напівфабрикати, сортовий прокат, гарячекатаний рулонний та листовий прокат, а також холоднокатаний прокат. Крім того, на Каметсталі почали виробництво безперервнолитої заготовки для трубного прокату, арматурної сталі для Польщі та Румунії і молольних куль для гірничо-металургійної промисловості. На Запоріжсталі запустили виробництво нових типорозмірів рулонного та холоднокатаного прокату за європейськими стандартами. Ця продукція буде використовуватися в будівництві, машинобудуванні та для виготовлення металоконструкцій. У Метінвесті підкреслили, що розвиток нових продуктів важливий для збереження промислової спроможності, робочих місць і валютної виручки під час війни, а також для підготовки до відновлення економіки після війни. За останні десять років групі вдалося випустити 433 види нової продукції.

  • У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України

    У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України

    Відродження української промисловості має стати одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки без потужної індустрії неможливі стале економічне зростання, відбудова та інтеграція до європейського ринку. Про це написав генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у колонці для спецпроєкту NV та The Economist Світ попереду.
    Він зазначив, що до війни гірничо-металургійний комплекс формував близько 10 % ВВП, зараз – майже 6 %. Одне робоче місце в металургії створює ще вісім у суміжних галузях.
    “Яким би не був сценарій 2026 року, промисловість це опора, на якій тримаються податки, продукція з доданою вартістю, відбудова та місце України на європейському ринку. Тому індустріальна політика вже зараз має бути в центрі уваги, стати предметом щоденної праці, яка об’єднає приватний бізнес і державу. Інакше, навіть завершивши війну, ми не зможемо відродити індустріальну міць нашої держави”, – заявив Риженков.
    За його словами, повномасштабна війна стала для Метінвесту періодом втрати активів і боротьби за виживання: компанія втратила підприємства в Маріуполі та Авдіївці й була змушена зупинити роботу активів у Покровську. Але їй вдалося зберегти статус найбільшого промислового гравця країни та одного з ключових донорів Сил оборони.
    Серед ключових умов для відновлення промисловості Риженков назвав доступ бізнесу до фінансування і ринків збуту, насамперед європейського, а також ефективний державний захист національного виробника. Зокрема, йдеться про усунення можливостей для постачання російської сталі на ринок ЄС.
    Окремо він наголосив, що євроінтеграція відкриває для України нові можливості, зокрема в контексті “зеленого” переходу Європи. За його словами, вітчизняна переробна промисловість може стати важливою складовою цього процесу, а Метінвест готовий відігравати роль мосту між українською та європейською металургією.
    “Визнавши значущість власного виробництва, держава зможе відродити промисловість. І, можливо, темою наступного спецвипуску Світ попереду буде не всесвітня мілітаризація, а позитивний ланцюговий ефект від індустріального відновлення України”, – резюмував Риженков.

  • Програму Метінвесту із залучення молоді визнали найкращою в Україні

    Програму Метінвесту із залучення молоді визнали найкращою в Україні

    Компанія Метінвест отримала національну премію HR Brand Україна за проєкт Steel Force, який спрямований на залучення та повернення молоді до роботи в Україні. Їхня програма розвитку кроскультурних навичок також увійшла до фіналу премії в номінації Культурний код компанії. Програма стажування Steel Force була створена для українських студентів, які навчаються у Великій Британії з метою допомогти їм побудувати кар’єру в міжнародній компанії та підтримати розвиток гірничо-металургійного комплексу в Україні. Понад 20 студентів отримали можливість пройти оплачуване стажування у підприємствах Метінвесту в Україні та за кордоном, працюючи у різних напрямках та отримуючи підтримку від досвідчених співробітників компанії. Участь у цьому проєкті допомагає молодим фахівцям інтегруватися в корпоративну культуру та розвивати довгострокові відносини з Україною. Усього у премії HR Brand Україна конкурували 50 компаній, які представили понад 70 HR-проєктів у 15 різних номінаціях, демонструючи людиноцентричний підхід у роботі з персоналом.

  • Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ

    Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ

    У 2025 році українська металургійна галузь показала змішані результати: виробництво чавуну зросло на 11,2%, але виплавка сталі скоротилася на 2,2%. За даними GMC Center, зростання виробництва чавуну було викликане збільшеним попитом на сировину з боку зовнішніх ринків. Обсяги виробництва залишаються нижчими за попередні роки, але аналітики прогнозують позитивний вплив на експорт чавуну. У 2026 році очікується стабільний випуск сталі, але галузь може стати перед викликами, такими як нові тарифні квоти ЄС та нестабільність енергопостачання через можливі ракетні атаки.

  • Запоріжсталь призупинила виробництво через атаку Росії

    Запоріжсталь призупинила виробництво через атаку Росії

    Металургійний комбінат Запоріжсталь зупинив всі виробничі процеси після масованої атаки російських дронів на Запорізьку область. Про це повідомила пресслужба підприємтва у четвер, 8 січня.
    “Команда підприємства оперативно та злагоджено відреагувала на позаштатну ситуацію, впровадивши антикризові заходи для безпечної зупинки обладнання. Чіткі та вивірені дії персоналу, а також координація з енергетичними службами області відповідно до напрацьованих безпекових протоколів дозволили уникнути техногенних аварій унаслідок раптового знеструмлення”, – йдеться у повідомленні.
    Наразі працівники комбінату зосереджені на стабілізації внутрішньої енергомережі. В умовах обмеженого енергопостачання на основних агрегатах виконуються регламентні роботи для підготовки до поетапного та безпечного відновлення виробництва, яке стане можливим лише після повного відновлення зовнішнього електропостачання.
    У преслужбі нагадали, що наприкінці грудня Запоріжсталь вже переживала знеструмлення через російську атаку: тоді теж відбулася вимушена аварійна зупинка виробництва та перехід підприємства на альтернативні джерела живлення. Це дозволило безпечно зупинити виробничі процеси, уникнути техногенної аварії та мінімізувати вплив на довкілля.

  • Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт

    Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт

    Компанія Метінвест планує збільшити виробництво сталі у 2026 році на 300-500 тис. тонн, використовуючи воєнний металобрухт як додаткове джерело сировини. Однак для закупівлі такого брухту вимагається повна безпека та дотримання вимог охорони праці. У зв’язку з дефіцитом брухту на внутрішньому ринку України, компанія розглядає військовий металобрухт як перспективний сегмент. Металобрухт використовується на підприємствах групи для виплавки сталі, але нестача сировини вимагає коригування виробничих програм. Крім того, Метінвест розглядає можливість будівництва електродугових печей для виплавки електросталі, що потребують більше металобрухту. Однак важливо, щоб брухт відповідав вимогам якості та безпеки.

  • Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ

    Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ

    У період з січня по листопад 2025 року металургійні підприємства України збільшили імпорт коксу та напівкоксу на 3,2%, до 642,8 тис. тонн. Практично увесь цей обсяг був забезпечений Польщею, що становить 94%. Зазначено, що за цей період також імпортували 27,67 тис. тонн коксу з Індонезії та 13,06 тис. тонн з Чехії. За останні роки видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу майже на 85% через складну ситуацію з шахтами та коксохімічними підприємствами на неконтрольованих територіях. Аналітики вважають, що для підтримки поточного рівня виробництва Україні потрібно близько 3,2 млн тонн коксу на рік.

  • Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.

    За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.

    На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.

    Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.

    Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.

    Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.

    Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.

    Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.

  • ЗМІ оцінили річний внесок металургії у ВВП України

    ЗМІ оцінили річний внесок металургії у ВВП України

    Українська важка промисловість, незважаючи на труднощі через війну, продовжує мати велике значення для економіки країни. Сектор гірничо-металургійної промисловості вніс 7,2% у валовий внутрішній продукт України у 2024 році. Навіть у воєнний час вкладення в цей сектор становили 650 млн доларів, що є значною частиною промислових інвестицій країни. Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку сировини, експортуючи значні обсяги залізної руди та чавуну. Хоча галузь працює у збиток зараз, вона продовжує підтримувати економіку та зберігати робочі місця, що важливо для країни. Навіть одне робоче місце у металургії створює до 4-5 робочих місць у суміжних галузях.

  • Дрони атакували меткомбінат на Луганщині – ЗМІ

    Дрони атакували меткомбінат на Луганщині – ЗМІ

    Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат у тимчасово окупованому Алчевську на Луганщині в п’ятницю, 5 грудня. Про це повідомили російські Telegram-канали, посилаючись на інформацію місцевих пабліків.
    У соцмережах з’явилися відео прильотів безпілотників по окупованому місту.
    Автор одного з них каже, що, ймовірно, один з дронів влучив у “кисневий” – скоріш за все, мовиться про кисневий цех Алчевського металургійного комбінату.
    В Мережі також оприлюднили фото решток дрона.
    Згодом було підтверджено удар по промзоні, але потерпілих нібито нема.
    Окупаційна “влада” й досі не прокоментувала цю атаку безпілотників.
    Увага! На відео чути російську обсценну лексику, 18+

    Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/Ye4fU415ca— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025

    Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/0nvv1Aghph— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025