Гендиректор комбінату Каметсталь, Олександр Третьяков, під час зустрічі з прем’єр-міністром Юлією Свириденко у Дніпрі висловив обурення з приводу планованого зростання тарифів на залізничні перевезення та передачу електроенергії. Він зауважив, що підвищення цих тарифів може серйозно підірвати конкурентоспроможність української металургії. Третьяков підкреслив, що вантажні тарифи Укрзалізниці вже зараз вищі, ніж у деяких країнах, і будь-яке подальше підвищення може значно підвищити вартість виробництва сталі та спричинити втрати на ринках. Він також зауважив, що збільшення тарифів на електроенергію та стрімкий ріст експорту металобрухту створюють додаткові загрози для галузі. Третьяков закликав уряд розробити захисні заходи, щоб українська металургія не втратила свої позиції на ринках.
Позначка: Металургія
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
З введенням європейського вуглецевого мита СВАМ з січня 2026 року українські підприємства можуть стати менш конкурентоспроможними, оскільки імпортери можуть почати захоплювати внутрішній ринок. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко виступив на Форумі промисловців від Forbes Ukraine і висловив занепокоєння щодо цієї ситуації. Він зазначив, що спільно з урядом працюють над відтермінуванням запровадження механізму CBAM для України, щоб дати можливість підприємствам відновити виробництво після війни. Також він попередив про загрозу від імпорту продукції з Туреччини, яка може обмежити розвиток українського ринку. Метінвест акцентує на важливості спільної роботи з урядом для збереження галузі та перспектив у післявоєнний період.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група компаній Метінвест, яка належить Рінату Ахметову, відзначила збиток у розмірі $58 млн, що є великим відносно минулого року, коли компанія отримала прибуток у розмірі $179 млн. Загальний обсяг виручки скоротився на 13% до $3,55 млрд. Причиною цього стало припинення роботи Покровської вугільної групи, що призвело до втрати виробництва коксівного вугілля та послаблення вертикальної інтеграції компанії. Додатковими факторами були зупинка Інгулецького ГЗК та зниження світових цін на сталь і руду. Найбільш помітні втрати були зафіксовані в Україні, де продажі впали на 16% до $1,13 млрд. Незважаючи на це, компанія продовжує зосереджуватися на оптимізації витрат та скороченні боргів, щоб зміцнити фінансову стійкість.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Операційний директор компанії Метінвест, Олександр Мироненко, в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна висловив стурбованість щодо нагальної проблеми відтермінування введення європейського вуглецевого мита СВАМ для української економіки. Він зазначив, що хоча є необхідність модернізації для переходу до “зеленої” металургії, обставини, такі як війна, ускладнюють цей процес. Мироненко закликав відтермінувати вимоги CBAM для українських виробників на час воєнного стану плюс 3-4 роки, щоб мати можливість після війни розпочати модернізацію. Він також зазначив, що компанія готова до змін, але вартість “зеленої” модернізації активів української компанії разом зі спільними підприємствами становить близько $8 млрд.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема наразі акцент зроблено на Північному ГЗК та Каметсталі. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко розповів, що основна увага тепер зосереджена на модернізації Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів та розглядається проєкт модернізації випалювальної машини. Також в планах компанії повне відновлення доменної печі та інші заходи на заводі Каметсталь. Метінвест також вклав значні кошти у капремонт обладнання на деяких підприємствах. Компанія вірить у подальший розвиток української економіки та планує в майбутньому розширювати свої інвестиційні проекти.
-
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Російські металурги звітують про мільярдні збитки – ЦПД
Російська металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема у липні виробництво впало на 10,2% проти аналогічного періоду минулого року. Про це інформує Центр протидії дезінформації.
Згідно з даними Росстату, це найгірший показник щонайменше за 3,5 року.
Обвал зафіксовано на ключових підприємствах галузі.
Магнітогорський металургійний комбінат скоротив випуск сталі на 18%, Мечел зменшив продажі на 11%, Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів.
Загалом, російські підприємства звітують про мільярдні збитки.
“Причини падіння очевидні: санкції, втрата зовнішніх ринків, різке падіння внутрішнього попиту на метал у будівництві та машинобудуванні, а також жорстка політика Центробанку РФ, що стримує інвестиції”, – пояснили у ЦПД. -
У Метінвесті розповіли про будівництво на Північному ГЗК
У Кривому Розі на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) триває будівництво сучасного гідротехнічного об’єкту для згущення відходів збагачення. Німецький Deutsche Bank видав кредит на суму 23,6 млн євро для модернізації проекту. Цей проект був розроблений компанією Метінвест у березні 2021 року, але через початок війни будівництво було тимчасово призупинено. Однак у липні 2024 року роботи були відновлені. Зараз будівельники працюють над улаштуванням пальової основи та ростверків гідротехнічного об’єкту. Очікується, що роботи будуть завершені до кінця 2027 року, що відкриє нові можливості для підприємства, дозволяючи зменшити витрати на транспортування та підвищити рентабельність. Однак виконавцям проекту доводиться стикатися з браком кваліфікованих спеціалістів через участь деяких з них у бойових діях.
-
Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції
Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
“Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року.