У 2025 році металургійні підприємства групи Метінвест випустили 11 нових видів продукції, з них три – на комбінаті Запоріжсталь. Нові продукти включають напівфабрикати, сортовий прокат, гарячекатаний рулонний та листовий прокат, а також холоднокатаний прокат. Крім того, на Каметсталі почали виробництво безперервнолитої заготовки для трубного прокату, арматурної сталі для Польщі та Румунії і молольних куль для гірничо-металургійної промисловості. На Запоріжсталі запустили виробництво нових типорозмірів рулонного та холоднокатаного прокату за європейськими стандартами. Ця продукція буде використовуватися в будівництві, машинобудуванні та для виготовлення металоконструкцій. У Метінвесті підкреслили, що розвиток нових продуктів важливий для збереження промислової спроможності, робочих місць і валютної виручки під час війни, а також для підготовки до відновлення економіки після війни. За останні десять років групі вдалося випустити 433 види нової продукції.
Позначка: Метінвест
-
У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України
Відродження української промисловості має стати одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки без потужної індустрії неможливі стале економічне зростання, відбудова та інтеграція до європейського ринку. Про це написав генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у колонці для спецпроєкту NV та The Economist Світ попереду.
Він зазначив, що до війни гірничо-металургійний комплекс формував близько 10 % ВВП, зараз – майже 6 %. Одне робоче місце в металургії створює ще вісім у суміжних галузях.
“Яким би не був сценарій 2026 року, промисловість це опора, на якій тримаються податки, продукція з доданою вартістю, відбудова та місце України на європейському ринку. Тому індустріальна політика вже зараз має бути в центрі уваги, стати предметом щоденної праці, яка об’єднає приватний бізнес і державу. Інакше, навіть завершивши війну, ми не зможемо відродити індустріальну міць нашої держави”, – заявив Риженков.
За його словами, повномасштабна війна стала для Метінвесту періодом втрати активів і боротьби за виживання: компанія втратила підприємства в Маріуполі та Авдіївці й була змушена зупинити роботу активів у Покровську. Але їй вдалося зберегти статус найбільшого промислового гравця країни та одного з ключових донорів Сил оборони.
Серед ключових умов для відновлення промисловості Риженков назвав доступ бізнесу до фінансування і ринків збуту, насамперед європейського, а також ефективний державний захист національного виробника. Зокрема, йдеться про усунення можливостей для постачання російської сталі на ринок ЄС.
Окремо він наголосив, що євроінтеграція відкриває для України нові можливості, зокрема в контексті “зеленого” переходу Європи. За його словами, вітчизняна переробна промисловість може стати важливою складовою цього процесу, а Метінвест готовий відігравати роль мосту між українською та європейською металургією.
“Визнавши значущість власного виробництва, держава зможе відродити промисловість. І, можливо, темою наступного спецвипуску Світ попереду буде не всесвітня мілітаризація, а позитивний ланцюговий ефект від індустріального відновлення України”, – резюмував Риженков. -
Програму Метінвесту із залучення молоді визнали найкращою в Україні
Компанія Метінвест отримала національну премію HR Brand Україна за проєкт Steel Force, який спрямований на залучення та повернення молоді до роботи в Україні. Їхня програма розвитку кроскультурних навичок також увійшла до фіналу премії в номінації Культурний код компанії. Програма стажування Steel Force була створена для українських студентів, які навчаються у Великій Британії з метою допомогти їм побудувати кар’єру в міжнародній компанії та підтримати розвиток гірничо-металургійного комплексу в Україні. Понад 20 студентів отримали можливість пройти оплачуване стажування у підприємствах Метінвесту в Україні та за кордоном, працюючи у різних напрямках та отримуючи підтримку від досвідчених співробітників компанії. Участь у цьому проєкті допомагає молодим фахівцям інтегруватися в корпоративну культуру та розвивати довгострокові відносини з Україною. Усього у премії HR Brand Україна конкурували 50 компаній, які представили понад 70 HR-проєктів у 15 різних номінаціях, демонструючи людиноцентричний підхід у роботі з персоналом.
-
У Метінвесті розповіли про найефективніші HR-рішення
Ключовими управлінськими підходами у групі Метінвест у минулому році стали децентралізація та гнучкість. Про це розповіла директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Метінвесту Тетяна Петрук в опитуванні Forbes Україна, присвяченому найефективнішим HR-рішенням 2025 року.
За її словами, компанія відмовилася від довгострокового п’ятирічного планування та перейшла до коротших горизонтів – на рік або навіть кілька місяців. Це дозволило швидше ухвалювати рішення в умовах постійної невизначеності. Частину функцій було децентралізовано, а більше повноважень і відповідальності передано командам на місцях.
“Ми враховуємо реальну наявність фахівців під час планування виробництва, інвестуємо в навчання, адаптацію та підтримку персоналу”, – зазначила Петрук.
Одним із найефективніших рішень для підвищення продуктивності у 2025 році в Метінвесті назвали скорочення надлишкової звітності. Це дало змогу командам зосередитися на ключових завданнях. Важливу роль також відіграло лідерство через особистий приклад, що сприяло зростанню довіри та кращому розумінню спільних цілей.
Говорячи про 2026 рік, Петрук наголосила на необхідності дати працівникам більше часу для відновлення. Після кількох років повномасштабної війни колективи, за її словами, емоційно й фізично виснажені. Саме відпочинок і відновлення мають стати базою для збереження мотивації та працездатності команд.
Директорка також розповіла, що в компанії вже діє розгалужена система підтримки персоналу, зокрема програми реінтеграції ветеранів із психофізичною реабілітацією та соціальною адаптацією. -
Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт
Компанія Метінвест планує збільшити виробництво сталі у 2026 році на 300-500 тис. тонн, використовуючи воєнний металобрухт як додаткове джерело сировини. Однак для закупівлі такого брухту вимагається повна безпека та дотримання вимог охорони праці. У зв’язку з дефіцитом брухту на внутрішньому ринку України, компанія розглядає військовий металобрухт як перспективний сегмент. Металобрухт використовується на підприємствах групи для виплавки сталі, але нестача сировини вимагає коригування виробничих програм. Крім того, Метінвест розглядає можливість будівництва електродугових печей для виплавки електросталі, що потребують більше металобрухту. Однак важливо, щоб брухт відповідав вимогам якості та безпеки.
-
Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ
У період з січня по листопад 2025 року металургійні підприємства України збільшили імпорт коксу та напівкоксу на 3,2%, до 642,8 тис. тонн. Практично увесь цей обсяг був забезпечений Польщею, що становить 94%. Зазначено, що за цей період також імпортували 27,67 тис. тонн коксу з Індонезії та 13,06 тис. тонн з Чехії. За останні роки видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу майже на 85% через складну ситуацію з шахтами та коксохімічними підприємствами на неконтрольованих територіях. Аналітики вважають, що для підтримки поточного рівня виробництва Україні потрібно близько 3,2 млн тонн коксу на рік.
-
Підземний шпиталь ЗСУ від Метінвесту відзначили міжнародною премією
Група Метінвест отримала престижну міжнародну нагороду Partnership for Sustainability Award 2025 в категорії Відновлення України за створення першого сталевого підземного шпиталю на лінії фронту. Цей шпиталь був визнаний найкращим партнерським проєктом, який спрямований на досягнення цілей сталого розвитку та допомогу в умовах війни. Його обладнано за стандартами НАТО та вже врятував багато життів військовослужбовців, які зазнали поранень в зоні бойових дій. Метінвест також побудував другий медичний пункт шпиталю з рівнем NATO Role 2, що відкрито у Київській області.
-
Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.
За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.
Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.
Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.
Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.
-
Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців за версією ЗМІ
Група Метінвест потрапила до рейтингу найкращих роботодавців України 2025 року за версією журналу Фокус. Також компанія посіла перше місце серед підприємств у галузі Промисловість, повідомила пресслужба холдингу у четвер, 18 грудня.
Вказано, що всього у рейтингу – 45 найкращих роботодавців, які були відібрані на основі оцінок провідних експертів у сфері HR, бізнесу та рекрутингу. Кандидатів оцінювали за рівнем оплати праці, стабільністю зайнятості, можливостями для професійного розвитку, корпоративною культурою та репутацією серед співробітників.
Як повідомили автори рейтингу, зараз у Метінвесті працює близько 50 тисяч людей. Війна суттєво вплинула на кадровий склад: кількість працівників зменшилась більш ніж на 60%, а кожен шостий співробітник нині служить у ЗСУ.
“Попри ці виклики, Метінвест залишається одним із найбільших роботодавців країни та відкрив близько 4 тисяч вакансій: їх заповнення ускладнюють міграція населення, мобілізація та недосконала система бронювання працівників”, – йдеться у публікації.
За даними журналістів, Метінвест забезпечує офіційне працевлаштування, «білу» зарплату, повний соцпакет, страхування та регулярну індексацію: від початку повномасштабної війни зарплати зросли на 50%. Для співробітників і членів їхніх сімей діє програма Метінвест – разом, передбачено розвинену систему премій, захист у разі надзвичайних ситуацій та підтримку мобілізованих працівників. Важливим напрямом залишається робота з ветеранами: цьогоріч на програми реінтеграції компанія виділяє близько $550 тис.
“Компанія також активно адаптує кадрову політику до нових реалій війни. Метінвест залучає жінок до технічних професій, скорочує терміни навчання робочих спеціальностей, запускає програми для молоді, а також перенавчає працівників для забезпечення виробничої стабільності. Близько 30% персоналу підприємств групи сьогодні становлять жінки”, – пишуть автори рейтингу.
За їхніми словами, одним із ключових інструментів кадрової стратегії Метінвесту є гірничо-металургійний університет Метінвест Політехніка – це перший в Україні приватний інженерний виш, створений під потреби сучасної промисловості. Він пропонує 19 програм бакалаврату, 21 магістерську програму, аспірантуру, професійні курси та центри підвищення кваліфікації. Студенти проходять практику на підприємствах Метінвесту в Україні та Європі, а найкращі випускники гарантовано отримують роботу в компанії.
“Компанія формує довгострокове корпоративне замовлення для Політехніки на підготовку фахівців на найближчі п’ять років. Окремі програми орієнтовані на ветеранів, які можуть безплатно навчатися, проходити реабілітацію та отримувати нову професію”, – вказано у публікації. -
У Метінвесті закликали державу стати арбітром між Укрзалізницею і бізнесом
Держава має стати арбітром між Укрзалізницею та бізнесом, інакше в умовах підвищення тарифу на вантажні перевезення це може призвести до зупинення роботи ще більшої кількості підприємств. Про це сказав керівник офісу гендиректора групи Метінвест Олександр Водовіз на конференції Ведення агробізнесу в Україні в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 15 грудня.
За його словами, уже два роки Метінвест отримує збитки і призупинив роботу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК) із 7 тисячами працівників. У такій ситуації підвищення тарифів на вантажні перевезення може стати критичним ударом по промисловості.
“Ми можемо конкурувати на певних ринках Єгипту: доставляємо туди нашу продукцію, отримуємо маржу $5-7 і зберігаємо присутність. Але підвищення тарифів робить постачання неможливим, і це змушує нас зупиняти доменну піч. Зупиняється піч – зупиняється ще один ГЗК”, – сказав Водовіз.
Він вважає, що лише держава може виступити арбітром між Укрзалізницею та бізнесом і знайти баланс між інтересами промисловості та національного перевізника, адже економічно вигідніше не підвищувати вантажні тарифи, а частково компенсувати збиткові пасажирські перевезення з бюджету.
Водовіз наголосив, що проблема полягає не у вантажних перевезеннях, які є прибутковими, а у тиску збиткового пасажирського сегмента. Торік його дефіцит становив 24 млрд грн. У країнах ЄС такі витрати покриваються бюджетними дотаціями, однак в Україні парламент не передбачив достатнього фінансування: “Якщо кошти не надійдуть, є ризик, що залізниця просто зупиниться. А без неї неможливо забезпечити роботу всієї економіки”.
Додатковою проблемою Водовіз назвав майже 525 малодіяльних вантажних станцій, які фактично утримуються за рахунок бізнесу: “Коли обсяги перевезень впали удвічі, підприємства змушені скорочувати людей. А тариф для нас це податок, що б’є по витратах. Держава має втрутитися й вирішити питання збиткової інфраструктури”.
Він також пояснив різницю у тарифах для різних категорій вантажів: дрібні аграрні партії у 8-10 вагонів проходять у середньому 15 станцій, тоді як маршрутні потяги з рудою – 1-2. Це створює різне навантаження на інфраструктуру, персонал і енергоресурси, а отже – різні витрати.
На думку Водовіза, нова модель тарифів має базуватися на європейському принципі справедливості: хто більше використовує інфраструктуру, той більше платить. Натомість чинна модель розподіляє витрати на всіх однаково, що створює дисбаланс між галузями.
“Справедливі тарифи можливі лише після реформи Укрзалізниці. Потрібен прозорий механізм тарифоутворення, який би відображав реальні витрати на конкретне перевезення”, – резюмував він.