Позначка: Метінвест

  • У Білій Церкві почали будувати соціальне житло для переселенців з Маріуполя

    У Білій Церкві почали будувати соціальне житло для переселенців з Маріуполя

    У Білій Церкві (Київська область) офіційно запустили пілотний проєкт будівництва житлового комплексу на 1000 квартир для переселенців із Маріуполя. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
    “Сьогодні у Білій Церкві на Київщині ми дали старт будівництва муніципального житла для родин, які втратили свої домівки в Маріуполі. Це проєкт, який ми реалізуємо спільно з Маріупольською громадою, Київською ОВА, бізнесом, урбаністами та нашими міжнародними партнерами. На ділянці площею майже 11 гектарів буде зведено 16 будинків – це тисяча квартир для понад трьох тисяч людей. Плануємо завершити перший етап до кінця 2026 року”, – повідомив він.
    Віце-прем’єр додав, що квартал буде сформовано як повноцінний житловий простір із доступом до освіти, медицини та сервісів: запланована 6-7-поверхова забудова з вбудованими дитсадками, комерційними приміщеннями та квартирами, адаптованими для людей з інвалідністю. Загальна площа житла – понад 46 тисяч квадратних метрів.
    “Фінансується проєкт із кількох джерел: коштів державного бюджету, бюджету Маріупольської громади, а також підтримки Європейського Союзу.
    Він поєднує два ключові механізми підтримки:
    – створення фонду муніципального орендного житла, яке громада надаватиме внутрішньо переміщеним особам на соціальних умовах через прозору систему розподілу. Квартири здаватимуть у соціальну оренду, дешевшу від ринкової вартості, вже з ремонтом, меблями та побутовою технікою.
    – пільгове іпотечне кредитування для тих, хто хоче придбати власне житло. Передусім це родини військових, загиблих бійців, це ветерани, багатодітні родини та люди з інвалідністю”, – зауважив Кулеба.
    За інформацією ТСН, збудовані квартири передадуть у власність Маріупольської громади Орендна плата становитиме не більше 30% середнього доходу родини, але не більше 4-6 тис. грн на місяць. Окремі категорії ВПО зможуть проживати безоплатно в рамках державних програм. Також тривають переговори щодо міжнародної підтримки для масштабування проєкту.
    Будівництво відбувається в межах урядової ініціативи Мій дім. Україна, що передбачає формування державної системи доступного житла для соціально вразливих громадян.
    “Пілот для маріупольців реалізується відповідно до постанови уряду №814 Маріупольською міською радою за участю Мінрозвитку, Київської ОВА, Білоцерківської міськради та за підтримки групи Метінвест”, – пише ТСН.
    Видання додає, що будівництво вже пройшло етап землевідведення та основні підготовчі роботи.
    “Після затвердження порядку фінансування розпочнеться отримання дозволів і старт активних робіт. Першу чергу, – вісім будинків для понад 500 родин, – планують звести за технологією сталевого каркаса, що скоротить строки та зменшить витрати. Група Метінвест вже передала державі та Маріупольській міськраді документацію кварталу Сталева мрія для подальшого використання: у компанії кажуть, що проєкт дозволяє розширити використання української сталі в соціальному будівництві та сприяти підсиленню стійкості громад”, – вказують автори публікації, та додають, що у подальшому пілот планують масштабувати на регіони з найбільшою кількістю маріупольців – Львів та Дніпро.

  • У Метінвесті розповіли про кадрові виклики в умовах війни

    У Метінвесті розповіли про кадрові виклики в умовах війни

    Внаслідок повномасштабної війни в Україні, умови для бізнесу радикально змінилися. Тепер важливою стала здатність швидко адаптуватися та приймати рішення, а головним викликом є не технології, а наявність кваліфікованих кадрів. Директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук розповіла, що компанія втратила понад половину працівників через війну, але залишається лідером у своїй галузі завдяки співробітникам. Через нестачу робочих професій у регіонах близьких до фронту, Метінвест змушений перенавчати працівників для швидкого вступу на роботу. Компанія також активно залучає жінок до технічних та промислових посад. Крім того, Метінвест звертає увагу на підтримку своїх співробітників у період війни, зокрема, надаючи психологічну підтримку та забезпечуючи безпеку на виробництвах.

  • Метінвест увійшов до ТОП-5 компаній із найкращою репутацією – ЗМІ

    Метінвест увійшов до ТОП-5 компаній із найкращою репутацією – ЗМІ

    Група Метінвест увійшла до першої п’ятірки компаній з найвищим рівнем репутації в Україні за версією видання ТОП-100. Рейтинги були складені на основі діяльності компаній у 2025 році та оцінені за різними критеріями, такими як репутаційний менеджмент, стійкість до інформаційних атак, лояльність споживачів та інші. Метінвест посів п’яте місце у рейтингу завдяки сильним корпоративним комунікаціям, прозорим стосункам з кредиторами та зусиллям у зменшенні боргового навантаження. Холдинг також відзначений за програми допомоги громадам, військовим та працівникам. Крім Метінвесту, до першої п’ятірки увійшли ДТЕК, МакДональдс в Україні, Vodafone Україна та МХП. Раніше Метінвест Ріната Ахметова утримував перше місце серед найбільших приватних компаній України за версією Forbes Ukraine. Холдинг відзначений як ключовий гравець української економіки, оскільки від початку війни вже сплатив понад 70 млрд гривень у бюджети різних рівнів. Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України, щорічно вкладаючи 12 млрд гривень у інвестиційні проекти.

  • Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ

    Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ

    Група Метінвест Ріната Ахметова посіла перше місце у рейтингу 202 найбільших приватних компаній України за версією видання Forbes Ukraine. Про це повідомила пресслужба групи у п’ятницю, 28 листопада.
    Видання Forbes Ukraine складає рейтинг щороку, і група Метінвест очолила його вп’яте поспіль.
    “У 2024 році “вартість квитка” для потрапляння до рейтингу зросла до 5,5 млрд грн виторгу. До першої п’ятірки увійшли Метінвест, ДТЕК, АТБ, Kernel і Fozzy Group. Виторг Метінвесту у 2024 році становив 323,2 млрд грн – це найбільший показник серед приватного сектору”, – говориться в повідомленні групи.
    В пресслужбі зауважили, що Метінвест лишається найбільшим попри серйозні втрати активів: у 2022 році було втрачено комбінати Азовсталь та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, у січні 2025 року через близькість фронту було призупинено роботу шахтоуправління Покровське та Свято-Варваринської фабрики.
    “Це призвело до втрати 3,1 млн т коксівного вугільного концентрату – критичного ресурсу для української металургії. А відтак – мінус 40% потенційного виробництва сталі та 66% коксового вугілля для галузі. Втім, своїх працівників Метінвесту вдалося зберегти: на цих підприємствах працювали близько 6000 людей, їх перенавчають і переводять на інші активи: Запоріжсталь, Каметсталь і ГЗК Кривого Рогу”, – вказують автори повідомлення та додають, що попри втрати компанія оголосила про відновлення інвестицій в українські активи, які у 2025 році складуть близько $300 млн.

  • Метінвест збудував під Києвом бункер для цивільних

    Метінвест збудував під Києвом бункер для цивільних

    У Бородянці Київської області введено в експлуатацію перше в Україні підземне модульне укриття Цитадель. Про це на власному сайті повідомила група Метінвест, яка створила бункер у співпраці з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури за підтримки Міністерства розвитку громад і територій.
    В пресслужбі групи розповіли, що вперше проект Цитадель було показано на конференції Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі.
    “Це модульна сталева конструкція, призначена для захисту цивільних у школах, лікарнях, на промислових об’єктах і в житлових районах. Такі укриття можуть встановлюватися в різних конфігураціях, залежно від потреб території або закладу. Перший бункер моделі Цитадель, змонтований у Бородянці, має циліндричну конструкцію діаметром 2,4 метра, встановлену на глибині до п’яти метрів. Укриття розраховане на 48 людей і обладнане двома захищеними виходами, вентиляцією, автономними системами живлення, водопостачання та обігріву, а також санітарними вузлами”, – говориться в повідомленні.
    За інформацією розробників, модульність конструкції дозволяє адаптувати подібні укриття для різних об’єктів: секції з’єднуються у блоки, а повний монтаж триває лише кілька днів. Укриття може використовуватися як тимчасове або довготривале рішення.
    Коментуючи введення укриття в експлуатацію, операційний директор групи Метінвест Олександр Мироненко зауважив, що досвід компанії у виробництві підземних укриттів довів ефективність таких рішень у бойових умовах.
    “Ми в Метінвесті маємо значний досвід виробництва й застосування сталевих підземних укриттів – “криївок” – для поясів оборони та операторів дронів, підземних шпиталів і командних пунктів. Вони вже довели свою ефективність у бойових умовах. Понад 800 таких бункерів вже встановлено в країні. Тепер ми масштабуємо ці рішення для захисту цивільних осіб. Це наша відповідальність як групи Метінвест і принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова. Вона є основою нашого бізнесу”, – зазначив він.

  • Метінвест увійшов до топу найкращих роботодавців України за версією ЗМІ

    Метінвест увійшов до топу найкращих роботодавців України за версією ЗМІ

    Українська компанія Метінвест, що належить Рінату Ахметову, увійшла до списку десяти найкращих роботодавців України за версією видання The Page на 2025 рік. Компанія отримала восьме місце за свій підхід до роботи з ветеранами, включаючи програми реінтеграції, медичне страхування, навчання та підготовку колективу до співпраці з демобілізованими військовими. Метінвест також виділив $550 тис. на програми адаптації ветеранів. Крім того, компанія є лідером серед приватних компаній за кількістю співробітників, які служать в Збройних Силах України. У рейтингу також увійшли інші відомі компанії, такі як Kernel, Оператор газотранспортної системи України, Філіп Морріс в Україні, SoftServe, Intellias, Wargaming Kyiv, Дарниця, Roche Ukraine та Енергоатом.

  • У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи

    У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи

    Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
    За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
    “Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
    Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
    “Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
    Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
    Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
    Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
    “Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
    Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
    Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт.

  • У Метінвесті озвучили ключові очікування бізнесу від держави

    У Метінвесті озвучили ключові очікування бізнесу від держави

    Фінансова директорка групи Метінвест, Юлія Данкова, наголосила на важливості великого бізнесу як основи експортної економіки України в умовах війни. Вона зазначила, що зростання податкових надходжень до бюджету не означає покращення фінансових результатів компаній, а є результатом збільшення податків та зборів. Данкова підкреслила, що важливою є безпека, яка включає фізичну та інвестиційну безпеку. Вона також зазначила, що стабільна та прогнозована тарифна політика державних монополій є важливою, а також висловила занепокоєння через кадровий дефіцит у бізнесі. Незважаючи на ускладнення через війну, Метінвест продовжує інвестувати в українські та закордонні проєкти, але успішність цих планів залежить від підтримки держави. Компанія є одним з найбільших платників податків в Україні та активним інвестором у розвиток країни.

  • Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну

    Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну

    Понад 20 українських студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах Великої Британії, пройшли стажування на підприємствах Метінвесту за кордоном і в Україні в межах програми Steel Force. Про це повідомила пресслужба холдингу в середу, 12 листопада.
    Вказано, що програма стартувала на початку року і викликала великий інтерес серед студентів – компанія отримала майже 90 заявок. У пілотному етапі взяли участь студенти 16 британських університетів, які пройшли відбір і працювали в командах над реальними бізнес-кейсами компанії під керівництвом менторів – менеджерів Метінвесту.
    “Далі відбувся фінальний захист проєктів, за результатами якого 23 студенти пройшли оплачуване стажування в країнах присутності Метінвесту. Зокрема, у Великій Британії, Швейцарії, Болгарії, Нідерландах, Італії, Польщі. Деякі спеціально повернулися з-закордону в Україну для проходження практики в Києві”, – йдеться у повідомленні.
    За даними пресслужби, молодь стажувалася за індивідуальними програмами у сферах фінансів, інвестицій, інжинірингу, HR і продажів. Протягом трьох місяців учасники отримували практичний досвід, знайомилися з корпоративною культурою, брали участь у проєктах і ініціативах компанії.
    У Метінвесті заявляють, що готові і надалі здійснювати інвестиції в молодь. Програма Steel Force є частиною стратегії, яка спрямована на підготовку нового покоління фахівців, що братимуть участь у відбудові промисловості України після війни.
    “Ми створюємо гідні умови для повернення молодих українців додому та їхньої професійної реалізації. Такі програми, як Steel Force, допомагають зробити перші кроки в кар’єрі та здобути цінний досвід”, – зазначила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук.
    Дивіться фото: Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну

  • У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз виступив на конференції у Києві, де розповів, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може негативно вплинути на економіку України. Він зауважив, що це мито вплине на ВВП України, зменшить податкові надходження та соціальні внески до бюджетів. Також підприємства України стоять у нерівних умовах порівняно з металургійними компаніями Європи, які отримують гранти на декарбонізацію. Водовіз закликав уряд просити Євросоюз відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в країні. Крім того, він підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні.