Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе підписали угоду про співпрацю у галузі критично важливих мінералів, енергетики та оборони. Згідно з угодою, уряди обох країн інвестуватимуть понад $3 млрд у спільні проєкти з видобутку критичних мінералів. Крім того, Австралія придбає військову техніку від США на значну суму, а також інвестуватиме у системи оборони та технологій. Сторони також домовилися про співпрацю у галузі космосу, зокрема у створенні місячного ровера для програми Artemis.
Позначка: Мінеральні ресурси
-
На Хмельниччині викрили схему незаконного видобутку вапняку
Директор кар’єру в Кам’янець-Подільському районі протягом двох років здійснив незаконний видобуток вапняку на суму понад 50 мільйонів гривень. Керівник підприємства видобув майже 237 тисяч тонн вапняку, що значно перевищує дозволену норму у 50 тисяч тонн. Він продав цю продукцію, отримавши прибуток близько 57 мільйонів гривень. Йому пред’явили підозру у незаконному видобутку корисних копалин та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Зазначається, що ці дії завдали значної шкоди навколишньому середовищу. Питання про обрання запобіжного заходу наразі вирішується.
-
Нові експортні обмеження Китаю можуть паралізувати автопром ЄС
Голова італійської асоціації виробників автозапчастин ANFIA, Роберто Вавассорі, попереджає, що нові обмеження Китаю на експорт рідкоземельних металів можуть серйозно вплинути на європейську автомобільну промисловість. Він стверджує, що запаси цих матеріалів у Європі практично вичерпано, і Китай, який є головним світовим центром переробки цих металів, продовжує жорстко контролювати їх експорт. Вавассорі зауважує, що ці метали є важливими для виробництва напівпровідників, військової техніки та електромоторів у автомобільній галузі. Внаслідок обмежень може сповільнитися виробництво автомобілів по всьому світу, що може мати серйозні наслідки для галузі.
-
Трамп скасував зустріч із Сі
Президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів. Про це заявив глава Білого дому у соцмережі Truth Social.
“В Китаї відбуваються дуже дивні речі! Вони стають надзвичайно ворожими”, – написав Трамп, коментуючи різке посилення контролю Пекіна над експортом рідкоземельних металів.
Президент США пригрозив відповідними заходами.
“Я мав зустрітися з головою Сі через два тижні на саміті АТЕС у Південній Кореї, але тепер, схоже, для цього немає жодних підстав”, – додав Трамп. Як одну з можливих відповідних дій він назвав “масове підвищення мит на китайську продукцію, що надходить до Сполучених Штатів Америки”, зауваживши, що “є багато інших контрзаходів, які також серйозно розглядаються”.
Заява Трампа ставить під сумнів не лише його заплановану поїздку до Азії, котра включала зустріч із Сі наприкінці жовтня на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, але й майбутнє переговорів щодо закупівель Китаєм американської сої, зазначає Bloomberg.
З початку року Китай не придбав жодної партії сої, що, за повідомленнями американських ЗМІ, поставило фермерів на межу виживання. Під загрозою опинилася й ширша торговельна угода, яку делегації двох країн намагаються досягти з літа, коли між Вашингтоном і Пекіном було оголошено своєрідне торговельне перемир’я.
У квітні Китай, який контролює близько 90% видобутку та переробки рідкоземельних металів, вже різко обмежував їхній експорт, що призвело до дефіциту в інших країнах. Після переговорів із ЄС та США Пекін частково пом’якшив обмеження, втім, тепер знову їх посилив.
Сімнадцять таких елементів є критично важливими для різної продукції – від електромобілів до авіаційних двигунів і військових радарів. Експорт 12 із них тепер обмежено після того, як міністерство додало п’ять нових елементів (гольмій, ербій, тулій, європій та іттербій), а також супутні матеріали.
Нагадаємо, Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Зауважимо, у Китаї експорт рідкісноземельних металів у червні досяг найвищого рівня з 2009 року. Це свідчить про зростаючий попит світових покупців на матеріали, які використовуються для виготовлення потужних магнітів.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США -
КНР ввела жорсткий контроль за експортом рідкісноземів
Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю. -
В Ірані знайшли велике родовище газу
Міністр нафти Ірану Мохсен Пакнеджад оголосив про відкриття великих запасів газу та нафти на родовищі Пазан, що знаходиться на півдні провінції Фарс. Родовище містить приблизно 10 трильйонів кубічних футів газу, що може допомогти в компенсації енергетичного дефіциту країни. Розташування Пазану близько до міста Джам у провінції Бушер. Розвідувальні роботи на родовищі були відновлені після багаторічної перерви, і буріння другої свердловини принесло значний успіх, який вже став важливою подією для Ірану.
-
На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи
Директор, головний інженер та маркшейдер гірничовидобувного товариства у Кіровоградській області отримали підозру у завданні мільйонних збитків навколишньому середовищу. Виявилося, що директор компанії організував незаконне видобування корисних копалин на території, коли спецдозвіл був призупинений. Загалом було видобуто 42 тисячі тонн корисних копалин, що призвело до 43 мільйонів гривень збитків довкіллю. Дії підозрюваних кваліфікували як незаконне видобування з використанням вибухів.
-
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) вклала 75 мільйонів доларів у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна, а Україна також виділила таку ж суму. Отже, загальний капітал фонду становить 150 мільйонів доларів. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила про це в своєму Telegram-каналі. Фонд буде фінансувати проєкти в енергетиці, інфраструктурі та сфері критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Це рішення відкриває можливості для створення нових робочих місць та технологічних рішень, які підсилять економіку та безпеку країни. Прем’єр-міністр вважає, що американські інвестиції забезпечать безпеку як для України, так і для американського бізнесу в Україні. Нагадаємо, що на початку травня президент Зеленський оголосив про ратифікацію угоди про надра.
-
Угода про надра: делегації США показали родовища
Міністр економіки Олексій Соболев повідомив у соцмережі про те, що представникам США показали потенційні українські родовища, які можуть стати стартовими проєктами для Інвестиційного фонду відбудови України. Вони відвідали Кіровоградщину, де оглянули Бирзулівський гірничо-збагачувальний комбінат та Лікарівське родовище. В цих місцях видобувають титанові руди, планується видобуток цирконієвих руд та є потенційні поклади гафнію. Україна є ключовим постачальником титану у світі, який широко використовується у різних галузях промисловості. Такі візити мають велике значення для оцінки потенціалу родовищ на місцях та планування майбутніх інвестицій для економічного розвитку та збереження довкілля.
-
Два найбільші у світі виробника міді домовились про злиття
Британська гірничодобувна компанія Anglo American і канадська Teck Resources планують злитися за умовами угоди, за якою Anglo American стане власником 62,4% об’єднаної компанії. Нова компанія, яка отримає назву Anglo Teck, стане одним з п’яти найбільших виробників міді у світі з ринковою вартістю 53 млрд доларів. Штаб-квартира Anglo Teck буде у Ванкувері, але компанія матиме офіси у Лондоні та Йоганнесбурзі. Нова компанія буде представлена на фондових біржах Лондона, Йоганнесбурга, Торонто та Нью-Йорка, а керівництво складатиметься з представників обох компаній. Більшість бізнесу Anglo Teck буде пов’язана з видобутком міді, яка важлива для електромобілів, відновлюваної енергетики та цифрових технологій. Компанія буде володіти шістьма мідними шахтами у Чилі, Перу та Канаді, а також одним з найбільших цинкових рудників у США. Anglo Teck планує розробляти нові проекти в різних країнах, включаючи Канаду, Чилі, Перу, Мексику, США та Фінляндію. Для завершення злиття необхідні дозволи регуляторів, а процес може зайняти від 12 до 18 місяців.