Правий берег

Позначка: Міністр

  • Голова МЗС Литви першим з іноземних урядовців відвідав Херсон

    Голова МЗС Литви першим з іноземних урядовців відвідав Херсон

    Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс став першим іноземним міністром, який відвідав Херсон після його деокупації восени 2022 року. Він побував у місті разом з українським колегою Андрієм Сибігою. Про це голова українського МЗС написав в Х.
    Під час візиту міністри відвідали об’єкт критичної інфраструктури, підземні школу та пологовий будинок та вшанували пам’ять захисників Херсона.
    Посадовці поспілкувалися з жителями Херсона, зустрілися з місцевою владою, обговорили нагальні потреби та зосередилися на конкретних кроках для збільшення міжнародної допомоги місту.
    “Руїни, зруйновані міста, школи, лікарні та розбиті життя. “Сафарі на людей”, інтенсивні обстріли та атаки дронів – сотні вбитих і тисячі поранених. Це реальність, з якою сьогодні живуть жителі Херсона”, – зазначив своєю чергою глава МЗС Литви в Х.
    За його словами, крім Херсонської області, вони з Сибігою також відвідали Миколаївську область.
    “Скрізь, куди ми приїжджали, ми бачили нелюдську жорстокість і злочини російської агресії. І це відбувається у XXI столітті… Усі відповідальні за злочини проти людяності мають бути притягнуті до відповідальності та постати перед судом. Безкарність веде лише до ще більшої агресії та жорстокості”, – наголосив Будріс.

    Together with my Lithuanian colleague and Ukraine’s brave friend @BudrysKestutis we visited Kherson and the region.Kestutis became the first foreign minister to visit the city since its de-occupation in autumn 2022. This is a powerful sign of solidarity with our people amid… pic.twitter.com/ahvK1iKowv— Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) June 10, 2025

    Devastation, destroyed cities, schools, hospitals and broken lives. #HumanSafary, heavy shelling and drones’ attacks – hundreds killed and thousands injured. This is reality what people of #Kherson live with today.With my colleague and friend 🇺🇦 FM @andrii_sybiha we visited… pic.twitter.com/eb23wk1RER— Kęstutis Budrys (@BudrysKestutis) June 10, 2025 Як ми писали, 5 червня росіяни двічі за день вдарили КАБами по будівлі Херсонської ОДА і повністю її зруйнували. Наразі відомо про трьох постраждалих.
    Зеленський про удар РФ по Херсону: Хворі істоти

  • Глава МЗС Литви прибув з візитом до Києва

    Глава МЗС Литви прибув з візитом до Києва

    Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс прибув до Києва, де планує зустрітися з рядом українських посадовців, зокрема з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Під час візиту обговорять гарантії безпеки України, підтримку та інтеграцію до Євросоюзу, а також заходи щодо стримування Росії. Це вже третій візит Будріса до України з моменту його призначення на цю посаду.

  • Ексміністрів оборони України підозрюють у зраді

    Ексміністрів оборони України підозрюють у зраді

    Трьом колишнім міністрам оборони України повідомлено про підозру у державній зраді. Про це повідомив Офіс генпрокурора в п’ятницю, 6 червня.
    “За даними слідства, з березня 2010 року по лютий 2014 року в період перебування підозрюваними на посаді Міністра оборони України приймалися рішення про відчуження та реалізацію боєздатного озброєння і військової техніки, фактична наявність якої була нижчою за потреби Збройних сил України”, – говориться у повідомленні.
    Мова йде про сотні одиниць бронетехніки та артилерійських систем, десятки одиниць зенітно-ракетних комплексів, сотні одиниць гусеничної та колісної техніки, десятки бойових літаків та вертольотів. А також – про мільйон одиниць стрілецької зброї та боєприпасів різних калібрів і тисячі ракет. “Вказаного озброєння вкрай не вистачало Силам оборони України на початку військової агресії РФ у лютому 2014 року та до цього часу. Незаконні рішення підозрюваних призвели до зниження рівня боєздатності Збройних сил України, обороноздатності держави та заподіяли тяжкі наслідки”, – зазначили в ОГП. Там вважають, що ексміністри завдали шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а також надали РФ допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
    Відомство не називає імен підозрюваних. Але з обставин справи зрозуміло, що мова йде про таких колишніх міністрів: Михайла Єжеля (міністр у 2010-2012 роках), Дмитра Саламатіна (2012 рік) і Павла Лебедєва (2012-2014 роки). Нагадаємо, ексзаступника секретаря РНБО Володимира Сівковича судитимуть за держзраду. Він координував агентурну мережу в Україні, яка працювала на ФСБ та передавала розвіддані російським спецслужбам.

  • Бербок очолила Генасамблею ООН

    Бербок очолила Генасамблею ООН

    Колишню міністерку закордонних справ Німеччини Анналену Бербок обрали президенткою Генеральної Асамблеї ООН. Вибори відбулися у другій половині дня 2 червня. Про це повідомляє Bildу понеділок, 2 червня.
    Її підтримали 167 держав – переважна більшість членів Генасамблеї. Бербок була єдиною кандидаткою на цю посаду.
    У своїй першій промові нова очільниця подякувала представникам країн за довіру й наголосила, що прагне бути “чесною посередницею” в роботі Асамблеї.
    Президент Генасамблеї ООН головує на засіданнях, координує роботу органу, стежить за дотриманням процедур і представляє Асамблею на міжнародному рівні. Це переважно представницька та організаційна посада – політичних рішень президент не ухвалює. Генеральна Асамблея ООН (ГА ООН) є головним директивним органом Організації Об’єднаних Націй. Вона складається з представників усіх держав-членів і є унікальним форумом для багатостороннього обговорення всього спектру міжнародних питань, передбачених Статутом ООН. Кожна з 193 країн-членів має один рівний голос.
    Генасамблея ухвалює ключові рішення ООН, зокрема:

  • призначення Генерального секретаря за рекомендацією Ради Безпеки;
  • обрання непостійних членів Ради Безпеки;
  • затвердження бюджету ООН.

    • Чергові сесії Асамблеї тривають з вересня по грудень щороку, а також скликаються за потреби. Кожне питання розглядається в межах спеціальних пунктів або підпунктів порядку денного – за підсумками ухвалюються резолюції.

  • Глава Міноборони Чехія потрапила в аварію

    Глава Міноборони Чехія потрапила в аварію

    У вівторок, 27 травня, автомобіль з міністром оборони Чехії Яною Черноховою став учасником аварії в центрі Праги. Зіткнення сталося, коли автомобіль військової поліції, який супроводжував міністра, врізався у цивільний автомобіль на перехресті. Рух трамваїв був заблокований на десять хвилин. На щастя, ніхто не постраждав. Міністр користується військовим автомобілем та охороною з військової поліції. Варто згадати, що раніше в Польщі автобус з американськими солдатами з’їхав з дороги, а також французькі солдати потрапили в ДТП у Румунії.

  • Колишній міністр економіки мобілізувався до Нацгвардії

    Колишній міністр економіки мобілізувався до Нацгвардії

    Колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України, Павло Шеремета, приєднався до Сил оборони України і заявив про це у своєму Facebook 23 травня. Він планує служити у Національній гвардії, але не уточнив конкретну посаду чи підрозділ. Шеремета народився у Львові 23 травня 1971 року і має досвід у бізнесі та освіті. Він обіймав посаду міністра уряду в 2014 році, але пішов у відставку у вересні того ж року через конфлікт щодо кадрових рішень. Після цього він займався викладанням і консалтингом.

  • В Україні протестували ударні дрони-камікадзе

    В Україні протестували ударні дрони-камікадзе

    Україна розпочала значні випробування нових ударних безпілотних дронів-камікадзе літакового типу у рамках проєкту Brave1 з військових інновацій. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що ці дрони вже показали вражаючі можливості, зокрема здатність пролітати понад 40 кілометрів і точно атакувати цілі. Планується, що ці безпілотники стануть важливим засобом для створення “kill zone” у глибокому тилу ворога, що перешкодить російським силам накопичувати ресурси та розгортати оборонні системи. Розробка дронів відбувається з урахуванням потреб армії, залучаючи команди, що створюють критичні компоненти, такі як двигуни, системи зв’язку та програмне забезпечення на базі штучного інтелекту. Після кожного етапу випробувань команди отримують зворотний зв’язок через захищений чат Brave1 Chat і вносять поліпшення до наступного тестування. Раніше президент України Володимир Зеленський також повідомив про успішне випробування далекобійного дрона, який може пролітати до 3000 км.