У Греції затримали молдовського олігарха-втікача, колишнього лідера Демократичної партії Володимира Плахотнюка. Про це повідомила поліція Молдови у вівторок, 22 липня.
“Офіційні канали зв’язку Інтерполу в Афінах у Греції повідомили нам, що затримано двох громадян Молдови. Один з них – Володимир Плахотнюк”, – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці зазначили, що отримали інформацію від грецького Інтерполу.
За інформацією джерел видання NewsMaker, другим затриманим є колишній молдовський депутат Костянтин Цуцу – один із соратників Плахотнюка.
Міністерство юстиції Молдови вже ініціювало процедуру екстрадиції Плахотнюка з Греції.
“Міністерство юстиції ініціювало процедуру екстрадиції Володимира Плахотнюка після того, як бюро Інтерполу в Кишиневі офіційно повідомило нам про його затримання в Греції. Запит про екстрадицію відправлять до компетентних органів Греції”, – заявила представниця відомства Лорета Лісник.
Вона наголосила, що міністерство уважно стежить за ситуацією, “щоб захистити інтереси Молдови”.
Видання нагадує, що Плахотнюк втік з Молдови в червні 2019 року. На його ім’я видали ордери на арешт за трьома кримінальними справами. А 7 лютого 2025 року Інтерпол оголосив Плахотнюка в міжнародний розшук.
Деякий час олігарх жив у США, але в січні 2020 року його перебування там визнали небажаним. У жовтні 2022 року США запровадили санкції проти Плахотнюка.
За даними Інтерполу, Плахотнюк має паспорти Молдови, Румунії, Росії та Мексики. МЗС Мексики підтвердило, що мексиканський паспорт Плахотнюка підроблений.
Позначка: Молдова
-
Молдовського олігарха Плахотнюка затримали у Греції
-
Молдова не допустила до виборів блок проросійського олігарха-втікача
Центральна виборча комісія Молдови відмовила у реєстрації на парламентських виборах проросійському блоку Победа, який очолює олігарх-втікач Ілан Шор. Про це повідомляє місцеве видання Telegraph Moldova.
Підставою для відмови блоку в реєстрації стали численні порушення з боку політичної сили. Победа припустилася помилок у документах та не відповідає вимогам виборчого законодавства країни.
Парламентські вибори в Молдові мають відбутися 28 вересня 2025 року.
Як відомо, 11 липня сплив мандат чинного парламенту країни. Победа (латинізована рос. назва – Pobeda; рум. – Victorie) – проросійська опозиційна політична коаліція у Молдові, створена 21 квітня 2024 року у Москві.
Головна “ідея” блоку – завадити євроінтеграції Молдови та відновити союз з Росією.
Її засновник та лідер – проросійський олігарх Ілан Шор – втік з Молдови в РФ та дістав собі там російський паспорт. У Молдові Шор перебуває під слідством за звинуваченням у крадіжці мільярда доларів державних грошей.
Виконавчий секретар та №1 у партійному списку – проросійська діячка, голова Гагаузії (автономія у складі Молдови) Євгенія Гуцул. -
Меру Кишинева заборонили в’їзд у країни ЄС – ЗМІ
Меру столиці Молдови Кишинева Іону Чебану на п’ять років заборонено в’їзд до Румунії та інших держав Шенгенської зони. Про це повідомляє видання Ziarul de Gardă, посилаючись на офіційні джерела в Румунії.
Румунська влада вважає, що Чебан “становить загрозу національній безпеці Румунії”.
Поки що ні сам Чебан, ні представники його пресслужби не надали коментарів з цього приводу. Чебан почав свою політичну кар’єру в Партії комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), від якої в 2011 році став депутатом.
Нині Чебан є лідером партії Рух національної альтернативи (MAN). У 2019 році він переміг на виборах мера Кишинева завдяки підтримці проросійських соціалістів, але потім вийшов з партії. Наприкінці 2021 року він створив власну політичну силу.
Чебан раніше виступав проти євроінтеграції Молдови. У 2014 році він заявляв: “Мене не влаштовує підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Молдова хоче в Митний союз”.
Під час другого мандата раптово змінив риторику і став висловлюватися на підтримку європейської інтеграції.
Документ, підготовлений США в 2022 році, включав очолюваний ним рух MAN до числа структур, через які Росія намагається впливати на політичну ситуацію в Молдові.
Як відомо, в Кишиневі 4 липня відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я -
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я
На Саміті Молдова-ЄС було рішуче засуджено військову агресію Росії проти України та гібридні атаки, спрямовані на підрив безпеки регіону. Спільна декларація, підписана представниками ЄС та Молдови, наголошує на важливості протидії загрозам РФ і містить вимогу до Росії негайно вивести війська з території окупованого Придністров’я. Про це у п’ятницю, 4 липня, інформує сайт Європейської комісії.
“Ми знову заявляємо про наше рішуче засудження військової агресії Росії проти України. У цьому контексті ми разом протидіємо цим загрозам та підтверджуємо непохитну підтримку ЄС суверенітету, стабільності, стійкості та економічного розвитку Молдови”, – йдеться у документі.
В декларації також акцентовано, що співпраця між ЄС та Молдовою є ключовою в контексті викликів регіональній стабільності, спричинених війною в Україні. Сторони висловили непохитну підтримку суверенітету, економічного розвитку та стійкості Молдови, а також протидіють спробам дестабілізації шляхом надання допомоги в боротьбі із гібридними загрозами.
Особливу увагу документ приділяє російським кібератакам, використанню енергетики як інструменту тиску та втручанню у виборчі процеси. ЄС засуджує ці спроби впливу, наголошуючи на необхідності збереження демократичних процесів і політичної стабільності у Молдові. Представники Союзу також висловили занепокоєння щодо масштабних корупційних схем, які здійснюються через місцевих посередників за підтримки Росії.
Заключною вимогою декларації стало негайне виведення російських військових формувань із тимчасово окупованого Придністров’я, що є важливим кроком для встановлення стабільності в регіоні.
Нагадаємо, що у Кишиневі 4 липня розпочався перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Раніше повідомлялося, що представники європейських країн, зокрема Данії, Австрії та Польщі відреагували на масований удар РФ по Україні.
-
У Кишиневі розпочався перший саміт Молдова-ЄС
У Кишиневі 4 липня почався перший саміт Молдова-ЄС, на якому зустрілися керівництво Молдови та Євросоюзу. До столиці Молдови прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Євроради Антоніу Кошта. Президентка Молдови Мая Санду назвала саміт “історичним кроком” для обох сторін, підкресливши важливість співпраці. На саміті планується обговорення питань євроінтеграції Молдови, безпеки та економічного зростання, на реалізацію якого ЄС виділяє 1,9 млрд євро.
-
Отримати громадянство Молдови стане складніше
Парламент Молдови у першому читанні схвалив законопроєкт, який встановлює нові умови для набуття громадянства. Відтепер заявники повинні будуть володіти румунською мовою та знати основні положення Конституції країни.Про це повідомляє сайт парламенту країни.
Документ передбачає також суворішу перевірку кандидатів, зокрема, їхню історію міжнародних поїздок, фінансовий стан, стан здоров’я, доброчесність і сімейну історію. Зазначається, що це має запобігти шахрайству та корупції при оформленні громадянства, оскільки лише за останні роки виявили близько 100 випадків підробки документів.
Крім того, законопроєкт уточнює перелік іноземців, які можуть претендувати на натуралізацію, та визначає термін легального проживання у країні як умову для отримання паспорта.
Водночас, як зазначає медіапроєкт МОСТ, нові правила можуть створити перешкоди для жителів непідконтрольного Придністров’я. Зокрема, планується скасувати чинну підставу для набуття громадянства – проживання в Молдові станом на 23 червня 1990 року. -
Вступ Молдови в ЄС: переговори розпочнуться 4 липня
Європейський Союз відкриє перший кластер про переговори про вступ Молдови до ЄС 4 липня. Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан під час саміту лідерів Євросоюзу в четвер, 26 червняя.
За його словами, це відбудеться під час саміту ЄС – Молдова у Кишиневі. А переговори будуть відкриті за кластером Фундаментальні цінності.
“Як ви знаєте, в процесі приєднання є переговори за 33 розділами, і на саміті, який відбудеться в Кишиневі 4 липня за участю представників Європейської комісії, буде відкрито перший розділ”, – сказав Дан.
Нагадаємо, саміт Європейської ради відбудеться у Брюсселі 26-27 червня. Серед ключових тем зустрічі – оцінка прогресу України на шляху до членства в ЄС. Українська сторона вже передала Єврокомісії документи для початку переговорів щодо трьох кластерів: Основи процесу вступу, Внутрішній ринок і Зовнішні відносини. Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводе офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 з 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як розділи 34 Інституції та 35 Інші питання розглядатимуть окремо, поза кластерами. Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
-
У Москві заявили про затримання агентів молдовської розвідки
Федеральна служба безпеки РФ заявила про затримання та арешт двох громадян Молдови. У російській спецслужбі вважають, що вони “прибули до Москви для виконання завдань молдовської спецслужби”, повідомляє Інтерфакс.
“За документами прикриття на вигадані настановні дані вони прибули до Москви з метою виконання завдань Служби інформації та безпеки Республіки Молдова, спрямованих проти безпеки Російської Федерації”, – йдеться у повідомленні.
У ФСБ запевняють, що “від підозрюваних отримано свідчення” – вони “у всьому зізналися”. -
В аеропорту Кишинева стався збій через російську атаку на Україну
Збій в аеропорту столиці Молдови Кишиневі у понеділок, 9 червня, став результатом російської атаки по Україні. Про це заявив міністр інфраструктури Молдови Володимир Боля, повідомляє місцеве медіа NewsMaker.
Унаслідок бомбардувань Росією України в ніч проти 9 червня, в електропостачанні сусідньої країни сталися десятки збоїв. Оскільки Молдова підключена до електропостачання через Україну, через ці збої згоріла частина обладнання в Кишинівському аеропорту.
“Хоча в Кишинівському аеропорту є три лінії постачання електрики — одна основна та дві резервні, мала місце така несправність. Причини тому дві: війна та обстріли в Україні і той факт, що за 30 років Молдова так і не змогла побудувати лінію, яка б гарантувала енергетичну незалежність”, – заявив Боля.
На його думку, за ці роки навмисно підтримували залежність Молдови і в плані електропостачання, і в постачанні газом.
Міністр підкреслив, що цю проблему вирішать якнайшвидше, коли завершать будівництво ЛЕП Кишинів-Вулканешти, і Молдова стане незалежною в постачанні електроенергії.
ЗМІ зазначив, що в міжнародному аеропорту Кишинева 9 червня стався технічний збій, через який тимчасово недоступні деякі інформаційні системи. Працівникам аеропорту довелося вручну контролювати пасажиропотік та заповнювати авіаквитки; було скасовано два рейси, до Бухареста та Дортмунда, а решта вилітали із затримками. -
У Молдові заморозили бізнес-активи соратників Шора
Державна податкова служба Молдови заморозила активи низки осіб, пов’язаних з олігархом-утікачем Іланом Шором, колишнім лідером Демпартії Володимиром Плахотнюком і бізнесменом В’ячеславом Платоном, затриманого у Великій Британії на запит Кишинева. Про це повідомляє NewsMaker у п’ятницю, 6 червня.
Заходи ухвалили в межах імплементації обмежувальних санкцій ЄС.
Зокрема, заморожено частку Плахотнюка в компанії General Media Group, а також частку Платона в ТОВ Luminare.
До списку осіб, чиї активи були заморожені, потрапили такж Аріна Коршикова та Думітру Кітороаге, наближені Шора.
У колишньої кандидатки на посаду мера Бєльців Коршикової заблокували частку у модельному агентстві Elit-Centru та у ТОВ Diafan.
Кітороаге, адміністратору телеканалів TV6 і Orhei TV, які раніше позбавили ліцензії за дезінформацію, заблокували його частки в ТОВ Media Resurse та фермерському господарстві “Кітороаге Думітру Думітру”.
Раніше ДПС уже блокувала активи Євгенії Гуцул і ще чотирьох осіб, пов’язаних із Шором.