Позначка: Музей

  • Макрон відреагував на зухвале пограбування Лувру

    Макрон відреагував на зухвале пограбування Лувру

    Еммануель Макрон у неділю, 19 жовтня, на платформі Х заявив, що зухвале викрадення коштовностей із колекції Наполеона в Луврі є серйозним зазіханням на культурну спадщину Франції.

    У своєму дописі президент Франції зазначив, що скоєний злочин торкається історії всієї нації: це не лише удар по культурі, але й виклик суспільству, яке цінує свою спадщину.

    За його словами, влада робить усе можливе для повернення викрадених творів мистецтва, а винні неодмінно понесуть відповідальність. Макрон наголосив, що розслідування ведеться під керівництвом паризької прокуратури, і жодних зусиль не буде пошкодовано.

    У межах ініціативи Louvre Nouvelle Renaissance, започаткованої в січні, президент згадав про заходи для посилення безпеки у музеї. Цей проєкт, за його словами, стане базою для збереження та захисту культурної спадщини Франції.

    Нагадаємо, 19 жовтня вранці в Луврі сталося зухвале пограбування: викрали дев’ять коштовностей із колекції Наполеона, що призвело до негайного закриття музею та евакуації відвідувачів.

  • Пограбування Лувру: зловмисники пробралися у формі працівників

    Пограбування Лувру: зловмисники пробралися у формі працівників

    Під час пограбування Лувру, злочинці проникли у формі працівників музею. Зловмисникам вдалося пройти до будівлі на набережній Сени, де тривають ремонтні роботи, використавши вантажний ліфт, щоб дістатися до приміщення в галереї Аполлона. Про це пише Le Parisien.
    Двоє чоловіків, за підтримки спільника, викрали коштовності із колекції Наполеона та імператриці.
    Поліція розшукує злочинців. Наразі музей закрили для відвідувачів. Нагадаємо, вранці 19 жовтня у Парижі пограбували Лувр. Втім, під час пограбування злочинці не торкнулися найбільшого діаманта з колекції прикрас Наполеона. Це діамант Регент вагою 140 каратів. А також на вулиці поблизу музею знайшли один з експонатів – зламану корону імператриці Євгенії Богарне. Злодії викинули її з невідомих причин.
    Разом з тим, зловмисникам знадобилося всього сім хвилин, щоб пограбувати музей Лувр у центрі Парижа.

  • Зухвале пограбування Лувру: стали відомі деталі

    Зухвале пограбування Лувру: стали відомі деталі

    Зловмісникам знадобилося всього сім хвилин, щоб пограбувати музей Лувр у центрі Парижа. Про це заявив міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс, передає Le Parisien в неділю, 19 жовтня.

    За його словами, зловмисники діяли спільно і раніше проводили розвідку місцевості. Злочинці використали будівельну платформу, щоб проникнути до музею. Цей спосіб дозволив їм швидко потрапити всередину та здійснити крадіжку.
    Грабіжники вкрали дев’ять цінностей з колекції Наполеона, але не винесли найбільшого діаманту з колекції прикрас імперератора – Регент вагою 140 карат.
    Зазначається, що на вулиці поблизу музею знайшли один з експонатів – зламану корону імператриці Євгенії Богарне. Злодії викинули її з невідомих причин.

    Галерея Аполлона, де відбулося ограблення, – культове місце в Лувре, там зберігаються деякі з найцінніших історичних колекцій музею. Прокуратура Парижа підтвердила початок розслідування. Там заявили, що в Луврі мала місце крадіжка ювелірних виробів, і що розслідування веде підрозділ, який бореться з незаконним обігом культурних цінностей. Наразі оцінюється завдана шкода.

  • Третина будівлі зруйнована: росіяни атакували краєзнавчий музей Херсона

    Третина будівлі зруйнована: росіяни атакували краєзнавчий музей Херсона

    Російські військові обстрілюють Херсонський краєзнавчий музей, внаслідок чого третина будівлі зруйнована, а дах і стіни пошкоджені. Про це повідомили у пресслужбі музею. Унікальні експонати української історії та культури були викрадені з музею під час тимчасової окупації. Представники музею наголосили, що це не просто випадкове знищення, а частина системної політики культурного терору. Вони звернулися до світової спільноти з закликом врятувати історичні об’єкти у Херсоні від руйнування.

  • Активістки облили картину про Колумба в Мадриді

    Активістки облили картину про Колумба в Мадриді

    У Мадриді дві активістки з руху Futuro Vegetal вчинили акцію протесту, обливши червоною фарбою картину, що зображує зустріч Христофора Колумба з індіанцями. Вони провели акцію в музеї, протестуючи проти святкування Національного дня Іспанії. Активістки пояснили, що хотіли привернути увагу до історичної несправедливості та наслідків колоніалізму для корінних народів Америки. Після цього їх затримала охорона музею, а потім поліція арештувала за пошкодження культурної спадщини.

  • Знайдені під матрацом “картини Малевича” спровокували скандал в Бухаресті

    Знайдені під матрацом “картини Малевича” спровокували скандал в Бухаресті

    Три невідомі картини, виявлені під матрацом ізраїльської пенсіонерки, написав Казимиром Малевичем, стверджує їхній власник. Картини хоч і виставили в державному музеї в Бухаресті, проте сам музей не відповідає за їхню справжність. Провідний експерт сумнівається в їхньому походженні, повідомляє ВВС.
    “2023 року ми перевозили бабусю Єву з однієї квартири на другу. Коли ми запакували всі речі й зібралися йти, вона раптом сказала: “Стривайте, будь ласка, підніміть матрац”, – стверджує ізраїльський бізнесмен Янів Коен.
    Коен каже, що переконував бабусю його дружини залишити старий матрац, але та наполягала, і під матрацом вони виявили п’ять картин.
    “Виявилося, що три з них належать пензлю Казимира Малевича”, – запевняє Коен.
    Дивіться фото: Знайдені під матрацом “картини Малевича” спровокували скандал в Бухаресті
    Твори називаються Кубофутуристична композиція (1912-13 рр.), Супрематична композиція з червоним квадратом та зеленим трикутником (1915-1916 рр.), Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником (1918 рік).
    Три картини представлені як роботи Казимира Малевича на виставці в Національному музеї сучасного мистецтва Румунії. Спонсор виставки – місцева стоматологія, що належить Коену.
    Утім, щоб довести авторство Малевича цим картинам не вистачає провенансу – попередньої історії витворів мистецтва – від моменту “створення” Малевичем до виставки в Бухаресті. Про це заявив українсько-американський мистецтвознавець та куратор керівництва з дослідження провенансу Американської асоціації музеїв Костянтин Акінша. Єва Левандо, бабуся дружини Коена, народилася в Одесі 1930 року в сім’ї рахівника та продавчині.
    Незадовго до її народження батько, 22-річний Бенціон, купив першу із трьох картин Малевича; дві інші йому передали через рік за оплату його бухгалтерських послуг.
    У 1990 році Єва емігрувала до Ізраїлю і вивезла картини із собою. Відсутність документів, що підтверджують цю історію, Коен пояснює сталінськими репресіями — нібито в ті роки “всі ховали російський авангард (тепер світові музеї не підписують Малевича як “російський авангард” через українське походження Малевича. – ред.), усі були в паніці”.
    Акінша зазначає, що це не так – персональні виставки Малевича проходили 1929 року у Третьяковській галері та 1930-го у Київській картинній галереї. Того ж року художника арештували, але звільнили через кілька місяців, проте він продовжував брати участь у групових виставках до своєї смерті.
    “Немає жодних доказів того, що роботи Малевича циркулювали на російському чи українському ринку мистецтва наприкінці 1920-х та на початку 1930-х років. У своїх записах Малевича нічого не йдеться про продаж робіт приватним особам після 1917 року”, – зазначає мистецтвознавець.
    Головний аргумент Коена на захист справжності картин, – думка Дмитра Горбачова, відомого київського мистецтвознавця, автора книги Малевич і Україна. На замовлення Коена він вивчив три полотна і за їхнім стилем та технікою дійшов висновку, що всі три є “першокласними зразками” творчості Казимира Малевича.
    Проте раніше Горбачов уже визнавав спірні роботи справжніми. Насамперед він назвав роботою Малевича невідому раніше Супрематичну композицію з приватної російської колекції, але ринок та експертна спільнота цієї атрибуції не прийняли.
    Згодом полотно під назвою Синє, чорне, червоне, яке Горбачов називав роботою Олександри Екстер, зняли з експозиції у віденському музеї Альбертіна через серйозні сумніви щодо його справжності,.
    На підтримку своєї версії Коен також надає результати технічного аналізу, підготовлені паризьким Institut d’Art Conservation et Couleur та німецькою лабораторією Елізабет Єгерс та Ерхарда Єгерса. Хоч вони датують пігменти та інші елементи часом життя Малевича, не стверджується, що роботи були написані самим художником. Коен наполягає, що не збирається продавати свої картини, Коен наполягає, що не збирається продавати свої картини, попри те, що Дмитро Горбачов оцінює їх у 160-190 млн доларів. Коен також заперечує зв’язок з цією пропозицією і каже, що не збирається монетизувати картини, тому що “заробив дуже багато грошей на біткоїнах” і грошей не потребує.
    Коли навколо картин спалахнув скандал, Національний музей сучасного мистецтва Румунії (MNAC) дистанціювався від них. Куратор виставки Маріана Драгу заявила, що не є експертом з творчості Малевича і тому не може підтвердити авторство цих картин. Директор MNAC відмовився розмовляти із ВВС. Сама виставка називається “кураторським експериментом”.

  • Посадовець заволодів 28,4 млн грн під час реставрації музею у Херсоні

    Посадовець заволодів 28,4 млн грн під час реставрації музею у Херсоні

    Керівнику будівельної компанії повідомили про підозру у тому, що він заволодів 28,4 мільйонами гривень під час реставрації музею у Херсоні. Слідство встановило, що підозрюваний, керуючи компанією з Одеси, перерахував бюджетні кошти на рахунки інших компаній після того, як завищив обсяги виконаних робіт. Також, матеріали розслідування стосовно посадових осіб Херсонської обласної адміністрації передані до Національного антикорупційного бюро.

  • Крадіїв кельтського скарбу засудили до тривалого ув’язнення

    Крадіїв кельтського скарбу засудили до тривалого ув’язнення

    Суд в Інгольштадті завершив справу про одну з найзухваліших крадіжок культурної спадщини в історії Німеччини.Про це повідомляє BILD.
    Чотирьох обвинувачених у викраденні найбільшого кельтського скарбу – Максиміліана Ш., Александра К., Роберта К. та Йорна М. – засудили до 11, 8, 7 років та 4 років 9 місяців позбавлення волі відповідно.
    В листопаді 2022 року з музею в Манхінгу злочинці викрали 483 золоті монети віком понад 2000 років – вартістю понад 1,5 мільйона євро. Протягом піврічного судового процесу було заслухано понад 120 свідків та експертів, а підсудним інкримінували ще й близько 20 інших злочинів, зокрема злами в торгових центрах.
    Попри те, що частину монет досі не знайдено, злочинці відмовилися співпрацювати зі слідством і не розкрили місце їхнього зберігання – навіть попри обіцянку пом’якшення вироку.
    Процес виявив серйозні недоліки в системі охорони музею та комунікації з поліцією. Зловмисники просто вивели з ладу телефонну розподільчу коробку, а сигналізація через відсутність резервної лінії не передала тривогу. Патруль зреагував лише через дві години, і то перевірив банкомати, але не музей.

  • У Херсоні через російські обстріли пошкоджено церкву та театр

    У Херсоні через російські обстріли пошкоджено церкву та театр

    У Херсоні 20 та 21 липня внаслідок російських обстрілів було пошкоджено театр імені Миколи Куліша та Греко-Софіївську церкву. Про це повідомила Херсонська обласна військова адміністрація та виконавчий директор Херсонської ліги соціальних працівників Ігор Цуркан.
    Зазначається, що вдень 21 липня росіяни влучили снарядом по театру імені Миколи Куліша – одному з найбільших театрів південної України. Через удар у будівлі пошкоджений фасад. Поранених і загиблих серед цивільних немає.
    У самому театр повідомили, що також пошкоджено колону театру, вхідні двері та три вікна в театрі-кафе.
    Як відомо, Херсонський театр імені Миколи Куліша з 1999 року організовує театральний фестиваль Мельпомена Таврії. Після початку повномасштабного вторгнення театр продовжив працювати в інших містах України. У Херсоні внаслідок обстрілу пошкоджено театр. Фото: Херсонська ОВА Крім того, 20 липня російські військові влучили по території Греко-Софіївської церкви.
    Там вибиті вікна, обгорілі стіни та зруйнований дах будівлі, яка розташована на території церкви.
    Як зазначають в Українській православній церкві, у результаті влучання дерев’яні келії спалахнули й вигоріли вщент.
    Греко-Софійська церква збудована у 1780 році та є найстарішим храмом у Херсоні. Спочатку він був дерев’яний, але потім перебудували у кам’яний. Освячений храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Святиня є пам’яткою архітектури національного значення. У церкві зберігся іконостас з чорного дерева, виконаний вручну грецькими майстрами.

  • Призначено гендиректорку Національного музею історії України

    Призначено гендиректорку Національного музею історії України

    Генеральною директоркою Національного музею історії України 21 липня призначено Олену Земляну. Про це йдеться у повідомленні Музею.
    Зазначається, що до призначення Земляна майже п’ять років очолювала Департамент правового забезпечення Мінкультури.
    “За час роботи в міністерстві вона забезпечила повернення в державну власність пам’яток національного значення в Чернігові, Кам’янець-Подільському, Каневі, Переяславі. Також пані Олена долучилася до процесу міжнародного судового захисту в справі про повернення в Україну колекцій кримських музеїв, відомих як “Скіфське золото”, – йдеться у повідомленні.
    Як повідомляється. у своїй діяльності на новій посаді Земляна зосередиться на розвитку Нацмузею історії України як сучасного простору відкритого діалогу й культурної самоідентифікації, а також на поглибленні дослідницької, освітньої та міжнародної діяльності музею.