Позначка: МВФ

  • Свириденко допустила звернення до МВФ про додатковий транш

    Свириденко допустила звернення до МВФ про додатковий транш

    Уряд, імовірно, звернеться по додаткове фінансування до Міжнародного валютного фонду. Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в інтерв’ю Bloomberg.
    З огляду на те, що термін дії кредитної програми МВФ на суму близько 16 мільярдів доларів закінчується у 2027 році, невизначеність щодо тривалості війни, певно, призведе до обговорення нового плану під час перегляду програми Фондом наступного місяця, зауважила чиновниця.
    “Якщо базовий сценарій передбачає, що війна продовжиться наступного року, дуже ймовірно, що у нас буде нова програма МВФ”, – зазначила голова уряду.
    За її словами, світові донори поки що виділили тільки половину з приблизно 75 мільярдів доларів, необхідних для наповнення бюджету України протягом наступних двох років.
    Свириденко заявила, що планує найближчими днями в онлайн-режимі обговорити з міністром фінансів США Скоттом Бессентом потенційну фінансову допомогу.
    Новий український уряд також прагне співпрацювати зі США щодо закупівлі зброї, зокрема систем протиповітряної оборони Patriot, та спільного виробництва безпілотників. Вона додала, що це може включати будівництво заводів у США для виробництва безпілотних літальних апаратів.
    “Ідея полягає в тому, що ми справді є сильною нацією – я вважаю, що це один із найкращих у світі прикладів єдиного поля бою для випробування технологій”, – зазначила вона.
    Свириденко пообіцяла до кінця року вирішити всі “невирішені питання”, зокрема й заходи боротьби з корупцією, в межах чинної програми МВФ та Ukraine Facility – фінансової допомоги від Європейського Союзу.
    Як ми вже писали 1 липня, Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб.
    Програма з МВФ передбачає призначення нового керівника БЕБ до кінця липня

  • У МВФ вважають, що війна триватиме і наступного року

    У МВФ вважають, що війна триватиме і наступного року

    Фонд закликав Україну надати детальні розрахунки щодо зовнішнього фінансування на 2026 рік. Скільки грошей може знадобитися та звідки їх брати? Потрібні детальні розрахунки МВФ оновив оцінку макроекономічних ризиків для України. Якщо ще в червні там вважали, що базовим сценарієм є закінчення війни Росії проти України наприкінці 2025 р., то зараз вже кажуть про те, що війна триватиме і наступного року.
    З огляду на це керівник місії МВФ в Україні Гевін Грей вже зараз закликав Україну надати детальні розрахунки потреб у зовнішньому фінансуванні на 2026 р. Найімовірніше, Києву буде потрібно більше грошей у зв’язку з тривалішою війною. “Ми чекаємо рішення уряду і бюджетної пропозиції від Міністерства фінансів. Це послужить тригером для більш детального аналізу”, – сказав Грей. Глава місії МВФ вважає, що це питання є критично важливим і його необхідно прояснити до того, як проєкт бюджету на 2026 р.буде подано до парламенту 15 вересня. Партнери готові, але але їм потрібне обґрунтування За словами Грея усі партнери, залучені до підтримки України, стежать за подіями щодня. Ми бачимо сценарій, за якого може знадобитися більше фінансування.
    Він заявив, що політична прихильність підтримки України існує, що можна бачити в постійних заявах ключових європейських партнерів. Приміром, Європейська комісія запропонувала програму підтримки до 2028 р. Таким чином, усі партнери вже зосереджені на наступних двох роках.
    Однак, за його словами, зараз необхідно перейти від загальних заяв про проблеми 2026 р.до конкретики.
    Наші партнери люблять цифри – аж до десятих часток. Загальних формулювань недостатньо, – додав главам місії МВФ. “Від початку війни Україна отримувала виняткову підтримку, але вона завжди супроводжувалася жорсткими цифрами та конкретними зобов’язаннями”,- констатував Грей. За його словами, попереду – поглиблені обговорення бюджету на 2026 р. “Ми хочемо переглянути оцінку дефіциту фінансування. Можливо, вона співпаде з поточними оцінками, а можливо, буде більшою. Якщо Україні буде потрібно більше фінансування, потрібно буде переконливо представити обґрунтування. Нам потрібні стабільні цифри і чіткі позиції”, – заявив представник МВФ. Пільгове фінансування Грей нагадав, що програма EFF Міжнародного фонду була затверджена на початку 2023 р.
    За його словами, результати її виконання дуже хороші. Ми завершили вісім переглядів. Це рекорд для співпраці України з МВФ. Фонд проявив гнучкість. Це був правильний підхід в умовах повномасштабної війни.
    Однак перш за все, Україні необхідне фінансування на пільгових умовах. МВФ не надає настільки пільгових умов, як ЄС чи інші партнери, хоча й відіграє свою роль.
    За словами Грея, для того, щоб Україна відновила стійкість, ідеальним варіантом є довгострокове пільгове або грантове фінансування. Підтримка оборони також є важливим напрямком. В України є розрахунки В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
    Експрем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. “2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”,- сказав він. Водночас склад урядузараз змінився. У МВФ звернули на це особливу увагу. Зокрема Грей підкреслив, що необхідність визначитися з фінансовими потребами на наступний рік відбувається на тлі формування нового уряду в Україні. За його словами, багато чого залежить від політики нового уряду. Крім того, має бути ясність щодо їхньої широкої реформаторської стратегії. МВФ цікавить діалог з приводу його політики. Це вкрай важливо для середньострокової фіскальної картини. Усім очевидно, що найближчими місяцями необхідно буде ухвалити ключові рішення. Джерела фінансування Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
    Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
    Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
    Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
    Є також пропозиція підняти комунальні тарифи наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
    Ще один ресурс – резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
    Відомо також, що Київ запропонував країнам G7, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання. Два сценарії Бюджетної декларації Грей дуже високо оцінив бюджетну декларацію Кабміну України – другу з початку повномасштабної війни. За його словами, це був надзвичайно корисний документ стратегічного планування, який задав загальний напрямок. “Головне питання в тому: в якому сценарії ми перебуваємо? Бюджетна декларація передбачала два сценарії. Один – відповідно до останнього перегляду програми МВФ, за якого війна закінчується цього року. І другий – за якого війна триває довше”, – сказав він. Мінфін уже схиляється до того, щоб закласти в проєкт бюджету сценарій продовження війни і підвищених витрат.
    Бюджетна декларація 2026-2028 рр. є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 р. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
    В бюджетній декларації передбачено два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 р. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 р., заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки (прогноз Мінекономіки).
    Водночас документ містить припущення і щодо іншого сценарію – продовження повномасштабної агресії РФ проти України. Згідно другого сценарію, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 р. (з урахуванням змін до держбюджету). Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 р. Зробити його якнайшвидше і закликає МВФ
    Вікторія Хаджирадєва

  • В Україні надмірно роздута проблема корупції – Свириденко

    В Україні надмірно роздута проблема корупції – Свириденко

    Проблема корупції в Україні надто роздувається всередині українського суспільства та деяких соціальних групах. Про це заявила новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко в інтерв’ю Bloomberg.
    Чиновниця нагадала результати опитування, згідно з якими, хоч переважна більшість українців вважають корупцію вельми поширеною, та набагато менше людей справді натрапляють на такі випадки в реальності.
    “Якщо бути відвертою, всередині українського суспільства та окремих соціальних груп ця проблема перебільшується і надмірно роздувається”, – сказала прем’єр-міністр.
    За її словами, зовнішні спостерігачі “оцінюють Україну за іншими критеріями”.
    Вона також захистила рішення уряду відхилити кандидатуру на пост глави Бюро економічної безпеки, попри те, що цього вимагали МВФ і Європейська комісія. На додачу, кандидата було затверджено конкурсною комісією.
    Кабінет міністрів, за її словами, “діяв відповідно до встановлених процедур”. За її словами після обрання кандидатури конкурсною комісією, уряд проголосував колегіально і відправив рішення назад до комісії.

  • Програма з МВФ передбачає призначення нового керівника БЕБ до кінця липня

    Програма з МВФ передбачає призначення нового керівника БЕБ до кінця липня

    Оновлена програма розширеного фінансування EFF України та Міжнародного валютного фонду (МВФ) передбачає призначити нового керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ) на основі процесу відбору до кінця липня 2025 року. Україна залишається націленою на якнайшвидше завершення процесу відбору та призначення нового керівника БЕБ незважаючи на затримки. Про це йдеться у Меморандумі економічної та фінансової політики української сторони у рамках 8-го перегляду програми, український текст якого днями опублікований на сайті Міністерства фінансів.
    Зазначається, що закон про БЕБ, ухвалений у червні 2024 року, встановив надійні механізми роботи конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду керівника БЕБ, надаючи право вирішального голосу незалежним експертам з міжнародним досвідом.
    “Незалежні експерти також відіграватимуть важливу роль у процесі атестації існуючого персоналу для оцінки його доброчесності та професійної компетенції, а також у роботі кадрових комісій при відборі нового персоналу”, – йдеться в документі.
    Як повідомляється, атестація керівників 17 підрозділів та територіальних управлінь і їхніх заступників буде пріоритетною задачею, а новий керівник БЕБ затвердить її процедури та сформує атестаційну комісію протягом трьох місяців з дати призначення очільника БЕБ.
    Торік у жовтні було затверджено склад комісії з відбору нового керівника Бюро в рамках ухваленого Верховною Радою 29 червня 2024 року закону №10439 про перезавантаження БЕБ.
    Комісія з проведення конкурсу 25 червня рекомендувала уряду кандидатуру Олександра Цивінського, який керував підрозділом детективів НАБУ. За Цивінського проголосувало три іноземних члени комісії, тоді як українські представники віддали свої голоси двом іншим кандидатам – Михайлу Буртовому та Олегу Борисенку.
    Перед початком остаточного голосування представник МВС Юрій Пономаренко повідомив про підтвердження СБУ наявності родинних зв’язків із громадянами Росії у трьох кандидатів – Віктора Дубовика, Олександра Скомарова та Олександра Цивінського.
    Іноземний представник – експерт із запобігання корупції Проєкту ЄС у зміцненні сталості Інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBMResilience) Донатас Маласкевічюс зазначив, що у листі СБУ, який надійшов до комісії в останні дні її роботи, зазначається необхідність подальших перевірок для встановлення ризиків, отже, наразі поточних ризиків немає. Голова комісії, міжнародна експертка з питань антикорупційної реформи для Єврокомісії, Світового банку, ПРООН, ОЕСР Лаура Стефан додала, що всі ці кандидати займали й займають важливі посади в Україні й напевно проходили необхідні перевірки.
    Уряд мав 10 днів на затвердження кандидатури, але в кінці цього терміну, 7 липня, Кабінет Міністрів звернувся до Комісії з пропозицією повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть усім встановленим вимогам, враховуючи безпекові критерії.

  • Комунальні тарифи значно зростуть: коли чекати збільшення сум у платіжках

    Комунальні тарифи значно зростуть: коли чекати збільшення сум у платіжках

    Фатальний крок Війна ще невідомо коли закінчиться, а МВФ уже вимагає підвищити тарифи після того, як наступить мир. “У МВФ визнають, що українці оплачують лише близько 50 % ринкової вартості електроенергії та газу. Тож у Вашингтоні вважають, що після завершення війни країна має перейти до економічно обґрунтованих тарифів”, – заявив голова ГО “Спілка споживачів комунальних послуг” Олег Попенко. Він припускає, що за вартістю електроенергії та газу потягнуться більшість комунальних тарифів, таких як теплопостачання, гаряча вода та послуги водоканалів.
    Фактично, на думку експерта, нас очікує значне підвищення комунальної платіжки. А враховуючи постійне зменшення субсидій, сплачувати за комуналку українцям буде ще тяжче.
    Попенко звернув увагу на платоспроможність українців. “У нас 10% населення живе на рівні біологічного виживання. Тобто у них не вистачає грошей на їжу, про комуналку мова не йде. А загалом, 70% населення, за європейськими нормами, живе за межею бідності”, – сказав він в ефірі YouTube каналу Юрія Романенка. За таких умов, вважає він, підвищення тарифів стане фатальним для більшості громадян: будуть платити тільки ті, у кого зарплата 200-300 тисяч гривень, а 95% населення не зможе оплачувати такі тарифи.
    На думку експерта, логічним наслідком зростання тарифів повинно б стати збільшення субсидій, але і тут є проблема: якщо ми підвищуємо платіжки втричі, тоді треба, як мінімум, в три рази підвищити і розмір субсидій. А у нас на субсидії виділено 45 млрд грн. Виходить, що треба додати до цієї суми ще 90 млрд.
    Як можуть змінитися комунальні платіжки: зараз ми платимо за 50 квадратів 2-2,5 тис. грн за тепло в середньому, хоча в Києві вже й до трьох тисяч доходить. А так будемо платити 9 тис. грн, каже Попенко.
    При цьому він звертає увагу на те, що мінімальну зарплату в 10 тис. грн Кабмін планує ввести тільки в 2028 році. То ж невідомо, де зможуть брати люди кошти на оплату комунальних послуг.
    Експерт припускає, якими драматичними можуть бути наслідки такої політики, посилаючись на вже існуючі тенденції. В десятках міст центральної України нині можна знайти багатоквартирні будинки з покинутими квартирами. Люди переїжджають, залишаючи своє житло.
    Для прикладу він згадав Кам’янське – колишній Дніпродзержинськ: там покинутих квартир – до 20-30%. Люди їдуть тому що не можуть платити за комуналку, адже там немає роботи. А квартира там в середньому коштує близько 5 тис. доларів.
    Голова “Спілки споживачів комунальних послуг” прогнозує масштабування цієї проблеми на всю країну. Щоправда, вона може загрожувати відносно невеликим містам. Потрібен захист від цінових шоків Експерт нагадав, як європейці, на яких нам пропонують рівнятися, реагують на підвищення комунальних тарифів. Наприклад, коли у Болгарії в 2014-2016 роках кілька разів поспіль піднімали вартість електроенергії, щоразу до 200 тис. людей виходили з протестами на площі по всій країні.
    Разом з тим, всупереч заявам українських можновладців про необхідність впровадження “європейських стандартів” у тарифоутворенні, в реальності лише окремі європейські країни застосовують ринкові ціни на газ для населення. Решта – використовують різні механізми компенсації для захисту громадян від цінових шоків.
    Попенко також наголосив, що прирівнювання комунальних тарифів для населення до ринкових тарифів відсутнє в Європі. Адже серед усіх європейських країн, не лише Євросоюзу, а взагалі всіх європейських країн, лише п’ять використовують ринкову ціну на газ для населення.
    Навіть Франція цього не робить, адже там опалення йде через електроенергію, бо у них атомна електроенергія досить дешева.
    А ті країни, які застосовують ринкові ціни при наданні послуг для населення, роблять це з особливих причин. “Це скандинавські країни. І це робиться для того, щоб люди не використовували газ, а більшою мірою використовували електроенергію. Як у Норвегії, де вона дуже дешева за рахунок внутрішніх чинників”, – каже Попенко. Аналогічна ситуація і з електроенергією: ринкові тарифи для населення в європейських країнах використовуються також у чотирьох-п’яти країнах. Усі інші використовують різні способи компенсації – для того, щоб комунальна платіжка для населення не була обтяжливою.
    Загалом ключовий принцип європейської соціальної політики такий: усі країни застосовують компенсації, і ніхто не прирівнює тарифи до ринку, а прирівнюють до того, щоб платіжка за комуналку не була вищою за 10% від доходу домогосподарства.
    Наприклад, у Нідерландах, де одні з найвищих тарифів і високі зарплати, сума в комунальній платіжці не перевищує 10% від зарплати. А в Україні для тих, хто має право на отримання субсидії, ця позначка встановлена не на рівні 10%, а – 15%. Тобто навіть тут не виконується європейська норма.
    Експерт нагадав, що навіть під час енергетичної кризи 2022 року європейці не перекладали ринкові ціни на населення: 99% країн застосували компенсації різниці тарифів, коли газ коштував 3тис. доларів на ринку за тисячу кубів, до того ж його не було ніде.
    Показовий приклад Великої Британії: навіть ця країна, яка є великим прихильником ринкових тарифів, створила спеціальну державну програму для того, щоб знизити вартість послуг водоканалів на 7%, тому що борги, які накопичили споживачі за останні 30 років, обчислюються десятками мільярдів фунтів стерлінгів.
    Попенко вважає, що посилання МВФ та української влади на “європейські стандарти” при обґрунтуванні переходу до ринкових тарифів є маніпуляцією. “Нам на кожному кроці кажуть, що для вступу до Євросоюзу ми маємо виконати європейські норми. Але реальна європейська практика кардинально відрізняється від того, що нам пропонують”,- підсумував він. Експерт вважає, що українська влада має вивчити реальний європейський досвід захисту населення від цінових шоків у комунальній сфері, а не прикриватися хибними посиланнями на “євростандарти”.
    Галина Гірак

  • МВФ виділить черговий транш. На що підуть кошти

    МВФ виділить черговий транш. На що підуть кошти

    Виконавча рада МВФ завершила восьмий перегляд програми співпраці з Україною, і незабаром Україна отримає дев’ятий транш в розмірі 500 млн дол. Які вимоги для цього виконав Київ і на що влад витратить кошти? Гроші скоро будуть Рада МВФ схвалила восьмий перегляд програми розширеного фінансування та затвердила виділення траншу обсягом 0,5 млрд дол. “Рада директорів Міжнародного валютного фонду 30 червня 2025 р. затвердила восьмий перегляд програми “Механізм розширеного фінансування” (Extended Fund Facility, EFF)”,– говориться у повідомленні НБУ. Це передбачає негайний доступ до фінансування обсягом 0,37 млрд СПЗ (близько 0,5 млрд дол. в еквіваленті).
    За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, це важливий внесок у збереження нашої стійкості та макрофінансовоїстабільності. “Кошти буде спрямовано на покриття пріоритетних бюджетних видатків”, – відмітив Шмигаль. Своєю чергою міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що гроші скоро надійдуть в Україну. “За результатами успішного перегляду Україна отримає транш у розмірі близько 500 млн дол. вже найближчим часом. Таким чином, загальна сума виплат за програмою EFF становитиме 10,6 млрддол.”, – заявив Марченко. Згідно з інформацією, до держбюджету України вже надійшло вісім траншів у межах програми МВФ EFF загальним обсягом приблизно 10,1 млрд дол. із запланованих 15,5 млрд дол. на період 2023−2027 рр.
    Цікаво, що з урахуванням оновлених потреб платіжного балансу українська сторона звернулася до місії з проханням змінити структуру виплат за програмою EFF у 2025 р. Водночас загальний розмір програми залишається незмінним – 15,5 млрд дол. Добре виконали вимоги Аби отримати кошти від МВФ, Україна мала виконати вимоги фонду.
    За інформацією Мінфіну України, у МВФ відзначили прогрес української сторони у виконанні умов програми. “Українська економіка зберігає стійкість, а показники виконання програми EFF залишаються високими, попри умови повномасштабної війни. Усі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі були досягнуті”, – повідомили у відомстві. За інформацією НБУ, також виконано один попередній захід та два структурні маяки.
    По-перше, внесено до Верховної Ради законодавчі зміни для запровадження вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ. По-друге, опублікувано звіт про результати зовнішнього аудиту НАБУ.
    Крім того, встановлено чотири нові структурні маяки. За інформацією НБУ, МВФ оновив перелік вимог до України у межах програми співпраці, визначивши нові пріоритети.
    До кінця вересня Мінфін, Державна податкова служба та Державна митна служба повинні розробити план реалізації ІТ-стратегії. До кінця грудня очікується ухвалення галузевих стратегій державних інвестицій.
    Крім того, терміни деяких структурних маяків були переглянуті для надання уряду додаткового часу на завершення ключових реформ. МВФ: економіка України залишається стійкою У МВФ кажуть, що економіка України залишається стійкою. Прогноз зростання економіки України на 2025 р., збережено на рівні 2–3%. Водночас ризики для прогнозу залишаються надзвичайно високими і потребують чіткого плану дій на випадок їх реалізації.
    За інформацією НБУ, у МВФ відзначили, що, ураховуючи все ще високий рівень інфляції, жорстка грошово-кредитна політика НБУ залишається виправданою, і НБУ має бути готовий до подальшого її посилення, якщо інфляційні очікування погіршаться. Валютні резерви залишаються на належному рівні завдяки значній зовнішній підтримці. Підвищення гнучкості обмінного курсу сприятиме економічній стійкості та збереже міжнародні резерви.
    Фінансовий сектор залишається стабільним, хоча потребує пильного нагляду в умовах підвищених ризиків. Удосконалення інфраструктури ринків капіталу є ключовим для залучення приватного іноземного капіталу до післявоєнного відновлення.
    У заяві Фонду йдеться про те, що війна, що триває зумовлює необхідність ухвалення додаткового бюджету на 2025 р. Відновлення фіскальної стійкості та задоволення пріоритетних витрат вимагають рішучих зусиль із реалізації Національної стратегії доходів, модернізації податкової і митної служб, боротьби з ухиленням від сплати податків і гармонізації національного законодавства з нормами ЄС.
    Ці реформи разом з удосконаленням системи управління державними інвестиціями, середньостроковим бюджетуванням і управлінням фіскальними ризиками є критично важливими для стимулювання зростання та припливу інвестицій.
    В НБУ кажуть, що українська влада і далі працює над завершенням своєї стратегії реструктуризації зовнішнього боргу за євробондами. Досягнення домовленості відповідно до цілей програми щодо стійкості боргу є важливим для зменшення фіскальних ризиків, створення простору для критичних витрат та відновлення боргової стійкості.
    Програма залишається повністю профінансованою: 153 млрд дол. за базовим сценарієм та 165 млрд дол. – за негативним упродовж чотирирічного періоду програми включно з використанням приблизно 50 млрд дол. за механізмом G7 ERA Loans (безповоротна позика, забезпечена доходами від знерухомлених російських активів). Повна, своєчасна та передбачувана зовнішня підтримка – на умовах, що відповідають стійкості боргу, – залишається дуже важливою для повного фінансування програми. “Головний фактор ризику” У МВФ розповіли, що відбувається з держборгом України і що трапиться, коли війна закінчиться
    Остаточні цифри держборгу України будуть розраховані вже після війни, що кредитори прекрасно розуміють.
    Про це в інтерв’ю NV Бізнес заявив виконавчий директор МВФ Литви Вітас Васіляускас. “Ситуація в Україні дійсно вражаюча. Ваша країна перебуває у стані війни, але економіка функціонує, банківський сектор функціонує, і держава функціонує. Я думаю, що це велике диво”, – зазначив він. На його думку, що стосується боргу, остаточні цифри будуть розрахованіпісля війни. Зараз вам просто потрібно вижити. Я думаю, що міжнародне співтовариство і кредитори це розуміють. Ви стикаєтеся з додатковими потребами у витратах на безпеку та оборону, що зрозуміло.
    Також він зазначив, що попри те, що поточний рівень боргу не є чимось особливим з огляду на обставини, фіскальна політика однаково має робити те, що може. Ви маєте думати про стійкі джерела фінансування. Воєнна ситуація не допомагає, але ми не можемо цього змінити. Ви маєте бути креативними та знаходити способи зберегти всю політику – фіскальну, монетарну – стабільною та передбачуваною.
    Говорячи про те, чи є поточні показники критичними, і які сценарії розвитку ситуації будуть після завершення активної фази бойових дій, він зауважив, що найважливішим показником є сама війна та її безперервність. За його словами, це головний фактор ризику. Навіть коли ми говоримо про програму МВФ для України, вона побудована на певних припущеннях, зокрема щодо безперервності війни. Коли війна закінчиться – а одного дня вона закінчиться – я бачу досить позитивні перспективи для України… Можна взяти приклад із країн Балтії. За 20 років членства в ЄС на Балтійському морі сталося диво. Я думаю, що з вами станеться те саме.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів

    Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів

    Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 1 липня.
    “Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 млрд доларів”, – написав він.
    Шмигаль подякував МВФ за постійну системну підтримку, завдяки якій Україна зберігає стійкість у боротьбі за свободу та здійснює відбудову держави.
    У Мінфіні нагадали, що 31 березня 2023 року виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України з фінансуванням в розмірі близько 15,5 млрд доларів (11,6 млрд СПЗ). Ця програма є частиною пакету міжнародної підтримки України на суму, яка наразі становить близько 152,9 млрд доларів на 2023-2027 роки.
    “З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною надавачем фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу та США”, – зазначили у відомстві.

  • МВФ виділить Україні $500 мільйонів

    МВФ виділить Україні $500 мільйонів

    Виконавча рада МВФ завершила восьмий перегляд програми EFF для України, відкривши доступ для виділення наступного в розмірі пів мільярда доларів. Про це 30 червня повідомили у МВФ.
    Кошти будуть спрямовані на бюджетну підтримку.
    У Фонді наголосили, що для відновлення фіскальної та боргової стійкості, а також для підтримки зростання Україна має досягти “прогресу в мобілізації внутрішніх доходів, зміцнення інвестиційного клімату, покращення управління та завершення стратегії реструктуризації боргу”.
    Також були встановлені чотири нових структурних маяки, зокрема: заходи щодо оновлення єдиного портфеля проєктів; підготовка пріоритетної дорожньої карти для інфраструктури фінансового ринку; впровадження міжнародних стандартів оцінки; розробка законодавчих пропозицій щодо узгодження сек’юритизації та облігацій з міжнародними стандартами.
    Водночас Виконавча рада МВФ переглянула терміни виконання деяких інших структурних маяків, у тому числі призначення голови ДМС, щоби дати владі більше часу для завершення важливих реформ.
    Українська влада також звернулася з проханням про перерозподіл доступу до фінансування МВФ протягом решти 2025 року, щоби краще узгодити їх з оновленими потребами України в плані платіжного балансу.Загальний розмір програми залишається незмінним.
    Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, за програмою EFF до України вже надійшло понад 10 млрд доларів. За його словами, це важливий внесок у збереження стійкості та макрофінансової стабільності України.

  • Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану

    Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану

    Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва вважає, що удари США по Ірану можуть призвести до ширших наслідків, які вплинуть не лише на енергетику, а й на глобальну невизначеність. Вона стверджує, що це додає ще більше невизначеності до вже непевної ситуації в світі. Хоча основна реакція наразі спостерігається у цінах на енергоносії, можливі й інші наслідки, які можуть вплинути на економічні перспективи країн. Відповідь на удари в Ірані відбулася після військової операції Ізраїлю під назвою “Народ, як лев”, спрямованої на знищення іранських об’єктів, пов’язаних з ядерною програмою. США також здійснили удари по ядерних об’єктах в Ірані, включаючи Фордо, після чого президент Трамп заявив про намір знищити інші ядерні цілі в Ірані.

  • Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна і МВФ досягли угоди про перегляд програми EFF, що відкриває можливість отримання нового траншу у 500 млн доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Після затвердження перегляду Виконавчою радою директорів Фонду Україна отримає понад 10 млрд доларів за програмою. МВФ вважає, що українська економіка залишається стійкою незважаючи на виклики війни, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.