У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада підтримала закон про створення двох спеціалізованих адміністративних судів – Спеціалізований окружний адміністративний суд та Спеціалізований апеляційний адміністративний суд. Ці суди будуть розглядати справи, пов’язані з центральними органами влади. Створення цих судів було вимогою Міжнародного валютного фонду та Європейської комісії. Планувалося, що суди мали бути засновані до 2024 року, але процес затягнувся. Нова система правосуддя має підвищити захист громадян у судових справах з державою. Обидва суди будуть розміщені в Києві та матимуть юрисдикцію по всій Україні. Найближчим часом планується проведення конкурсу на посади суддів, з метою перевірки доброчесності та компетентності кандидатів.
Позначка: МВФ
-
Чому цифри різняться і де МВФ пропонує нашій країні шукати кошти
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що Україні може знадобитися значно більше коштів, ніж розраховує уряд. За оцінками МВФ, фінансові потреби України можуть скласти майже 60 мільярдів доларів, тоді як українська влада вважає, що вистачить близько 37,5 мільярдів на два роки. Якщо прогнози МВФ виявляться правильними, Україні може знадобитися додаткова фінансова підтримка через війну з Росією, яка триває вже четвертий рік. Розбіжності у визначенні фінансових потреб виникли під час переговорів у Києві щодо зовнішнього фінансування майбутніх потреб України.
-
Україна передала МВФ лист із запитом про нову програму співпраці
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко звернулася до представників Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму співпраці. Вона підкреслила важливість підтримки в умовах продовження військових дій на сході країни. Свириденко також заявила, що уряд працює над пошуком внутрішніх та міжнародних ресурсів для фінансування оборони та соціальних програм. Раніше президент Зеленський також обговорював з директоркою МВФ Крісталіною Георгієвою можливість нової фінансової допомоги для України.
-
До України прибула місія МВФ
До Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка працюватиме в Україні протягом наступного тижня. Про це 3 вересня заявив заступник виконавчого директора від України Владислав Рашкован.
“Приїхали до Києва з командою МВФ пізно ввечері, і ранок трошки провели в бомбосховищі. Готові до роботи. Багато зустрічей заплановано”, – зазначив він.
За його словами, місія працюватиме в Україні протягом наступних 7-8 днів.
Як відомо, наприкінці червня за підсумками восьмого перегляду програми розширеного фінансування EFF з МВФ було ухвалено рішення об’єднати дев’ятий і десятий перегляди. Спочатку вони мали відбутися наприкінці серпня і на початку грудня 2025 року, але тепер буде проведено єдиний дев’ятий перегляд, запланований на четвертий квартал цього року. -
Зеленський обговорив з МВФ нову фіндопомогу
Президент України Володимир Зеленський спілкувався з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. Вони обговорили роботу над закінченням війни в Україні, а також нову програму фінансової допомоги для країни. Зеленський підкреслив, що Україна виконує всі зобов’язання перед МВФ та впроваджує реформи навіть у складних умовах. Також обговорювалося питання додаткового фінансування для українських воїнів, і вже розглядаються різні варіанти з цього приводу.
-
Свириденко обговорила з главою МВФ фінансові потреби України
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко вперше зустрілася з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Свириденко подякувала за підтримку після обстрілу Києва та обговорила подальші кроки у співпраці з МВФ. Уряд України працює над проєктом бюджету на 2026 рік та шукає рішення для фінансових потреб країни в умовах війни. Місія МВФ відвідає Київ наприкінці серпня. У липні Україна отримала дев’ятий транш від МВФ на суму 500 млн доларів, а Свириденко розглядає можливість отримання ще одного додаткового траншу.
-
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він. -
Свириденко допустила звернення до МВФ про додатковий транш
Уряд, імовірно, звернеться по додаткове фінансування до Міжнародного валютного фонду. Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в інтерв’ю Bloomberg.
З огляду на те, що термін дії кредитної програми МВФ на суму близько 16 мільярдів доларів закінчується у 2027 році, невизначеність щодо тривалості війни, певно, призведе до обговорення нового плану під час перегляду програми Фондом наступного місяця, зауважила чиновниця.
“Якщо базовий сценарій передбачає, що війна продовжиться наступного року, дуже ймовірно, що у нас буде нова програма МВФ”, – зазначила голова уряду.
За її словами, світові донори поки що виділили тільки половину з приблизно 75 мільярдів доларів, необхідних для наповнення бюджету України протягом наступних двох років.
Свириденко заявила, що планує найближчими днями в онлайн-режимі обговорити з міністром фінансів США Скоттом Бессентом потенційну фінансову допомогу.
Новий український уряд також прагне співпрацювати зі США щодо закупівлі зброї, зокрема систем протиповітряної оборони Patriot, та спільного виробництва безпілотників. Вона додала, що це може включати будівництво заводів у США для виробництва безпілотних літальних апаратів.
“Ідея полягає в тому, що ми справді є сильною нацією – я вважаю, що це один із найкращих у світі прикладів єдиного поля бою для випробування технологій”, – зазначила вона.
Свириденко пообіцяла до кінця року вирішити всі “невирішені питання”, зокрема й заходи боротьби з корупцією, в межах чинної програми МВФ та Ukraine Facility – фінансової допомоги від Європейського Союзу.
Як ми вже писали 1 липня, Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб.
Програма з МВФ передбачає призначення нового керівника БЕБ до кінця липня -
У МВФ вважають, що війна триватиме і наступного року
Фонд закликав Україну надати детальні розрахунки щодо зовнішнього фінансування на 2026 рік. Скільки грошей може знадобитися та звідки їх брати? Потрібні детальні розрахунки МВФ оновив оцінку макроекономічних ризиків для України. Якщо ще в червні там вважали, що базовим сценарієм є закінчення війни Росії проти України наприкінці 2025 р., то зараз вже кажуть про те, що війна триватиме і наступного року.
З огляду на це керівник місії МВФ в Україні Гевін Грей вже зараз закликав Україну надати детальні розрахунки потреб у зовнішньому фінансуванні на 2026 р. Найімовірніше, Києву буде потрібно більше грошей у зв’язку з тривалішою війною. “Ми чекаємо рішення уряду і бюджетної пропозиції від Міністерства фінансів. Це послужить тригером для більш детального аналізу”, – сказав Грей. Глава місії МВФ вважає, що це питання є критично важливим і його необхідно прояснити до того, як проєкт бюджету на 2026 р.буде подано до парламенту 15 вересня. Партнери готові, але але їм потрібне обґрунтування За словами Грея усі партнери, залучені до підтримки України, стежать за подіями щодня. Ми бачимо сценарій, за якого може знадобитися більше фінансування.
Він заявив, що політична прихильність підтримки України існує, що можна бачити в постійних заявах ключових європейських партнерів. Приміром, Європейська комісія запропонувала програму підтримки до 2028 р. Таким чином, усі партнери вже зосереджені на наступних двох роках.
Однак, за його словами, зараз необхідно перейти від загальних заяв про проблеми 2026 р.до конкретики.
Наші партнери люблять цифри – аж до десятих часток. Загальних формулювань недостатньо, – додав главам місії МВФ. “Від початку війни Україна отримувала виняткову підтримку, але вона завжди супроводжувалася жорсткими цифрами та конкретними зобов’язаннями”,- констатував Грей. За його словами, попереду – поглиблені обговорення бюджету на 2026 р. “Ми хочемо переглянути оцінку дефіциту фінансування. Можливо, вона співпаде з поточними оцінками, а можливо, буде більшою. Якщо Україні буде потрібно більше фінансування, потрібно буде переконливо представити обґрунтування. Нам потрібні стабільні цифри і чіткі позиції”, – заявив представник МВФ. Пільгове фінансування Грей нагадав, що програма EFF Міжнародного фонду була затверджена на початку 2023 р.
За його словами, результати її виконання дуже хороші. Ми завершили вісім переглядів. Це рекорд для співпраці України з МВФ. Фонд проявив гнучкість. Це був правильний підхід в умовах повномасштабної війни.
Однак перш за все, Україні необхідне фінансування на пільгових умовах. МВФ не надає настільки пільгових умов, як ЄС чи інші партнери, хоча й відіграє свою роль.
За словами Грея, для того, щоб Україна відновила стійкість, ідеальним варіантом є довгострокове пільгове або грантове фінансування. Підтримка оборони також є важливим напрямком. В України є розрахунки В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Експрем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. “2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”,- сказав він. Водночас склад урядузараз змінився. У МВФ звернули на це особливу увагу. Зокрема Грей підкреслив, що необхідність визначитися з фінансовими потребами на наступний рік відбувається на тлі формування нового уряду в Україні. За його словами, багато чого залежить від політики нового уряду. Крім того, має бути ясність щодо їхньої широкої реформаторської стратегії. МВФ цікавить діалог з приводу його політики. Це вкрай важливо для середньострокової фіскальної картини. Усім очевидно, що найближчими місяцями необхідно буде ухвалити ключові рішення. Джерела фінансування Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Є також пропозиція підняти комунальні тарифи наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс – резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Відомо також, що Київ запропонував країнам G7, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання. Два сценарії Бюджетної декларації Грей дуже високо оцінив бюджетну декларацію Кабміну України – другу з початку повномасштабної війни. За його словами, це був надзвичайно корисний документ стратегічного планування, який задав загальний напрямок. “Головне питання в тому: в якому сценарії ми перебуваємо? Бюджетна декларація передбачала два сценарії. Один – відповідно до останнього перегляду програми МВФ, за якого війна закінчується цього року. І другий – за якого війна триває довше”, – сказав він. Мінфін уже схиляється до того, щоб закласти в проєкт бюджету сценарій продовження війни і підвищених витрат.
Бюджетна декларація 2026-2028 рр. є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 р. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
В бюджетній декларації передбачено два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 р. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 р., заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки (прогноз Мінекономіки).
Водночас документ містить припущення і щодо іншого сценарію – продовження повномасштабної агресії РФ проти України. Згідно другого сценарію, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 р. (з урахуванням змін до держбюджету). Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 р. Зробити його якнайшвидше і закликає МВФ
Вікторія Хаджирадєва -
В Україні надмірно роздута проблема корупції – Свириденко
Проблема корупції в Україні надто роздувається всередині українського суспільства та деяких соціальних групах. Про це заявила новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко в інтерв’ю Bloomberg.
Чиновниця нагадала результати опитування, згідно з якими, хоч переважна більшість українців вважають корупцію вельми поширеною, та набагато менше людей справді натрапляють на такі випадки в реальності.
“Якщо бути відвертою, всередині українського суспільства та окремих соціальних груп ця проблема перебільшується і надмірно роздувається”, – сказала прем’єр-міністр.
За її словами, зовнішні спостерігачі “оцінюють Україну за іншими критеріями”.
Вона також захистила рішення уряду відхилити кандидатуру на пост глави Бюро економічної безпеки, попри те, що цього вимагали МВФ і Європейська комісія. На додачу, кандидата було затверджено конкурсною комісією.
Кабінет міністрів, за її словами, “діяв відповідно до встановлених процедур”. За її словами після обрання кандидатури конкурсною комісією, уряд проголосував колегіально і відправив рішення назад до комісії.