Китайський лідер Сі Цзіньпінпід час військового параду заявив, що світ стоїть перед вибором “між миром і війною”. Про це інформує CNN.
На параді також були присутні Володимир Путін та Кім Чен Ин.
“Сьогодні людство знову має вибирати між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідною співпрацею або грою з нульовою сумою”, – зазначив Сі. Втім, не навів конкретних прикладів.
Глава КНР також нагадав про роль Китаю у Другій світовій війні, заявивши, що “китайський народ, принісши великі національні жертви, зробив значний внесок у порятунок людської цивілізації та збереження миру у світі”.
“Історія нагадує нам, що доля людства тісно пов’язана”, – додав він.
Щобільше, резюмуючи свій виступ, Сі наголосив, що, мовляв, “ставлячись один до одного як до рівних, живучи в гармонії та підтримуючи один одного, всі країни та нації можуть підтримувати спільну безпеку, усувати корінні причини війни та запобігати повторенню історичних трагедій”.
Раніше президент США Дональд Трамп у саркастичній манері побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США.
На поклон до Сі. Поїздка Путіна до Китаю
Позначка: Мир
-
Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним
-
Досягнення миру: посол ЄС окреслила червоні лінії
Посол Європейського Союзу в Україні Катарина Матернова підкреслила, що миру в Україні неможливо досягнути шляхом односторонніх поступок, а справді справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора.
Матернова окреслила червоні лінії Євросоюзу, вкорінені в міжнародному праві.
“Повна повага до міжнародного права, включаючи незалежність, суверенітет та недоторканність кордонів України. Повне та безумовне припинення вогню – за суворого міжнародного моніторингу. Україна за столом переговорів – її голос має бути центральним у всіх обговореннях. Міцні гарантії безпеки – без обмежень щодо збройних сил України та без російського вето щодо її шляху до ЄС чи НАТО. Ніякої зміни кордонів силою – лише Україна вирішує питання власної території”, – йдеться в дописі Матернової на ФБ-сторінці.
Матернова наголосила, що справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора, і разом зі Сполученими Штатами Євросоюз має посилити санкції та загальний економічний тиск.
“ЄС твердо стоїть на боці України та підтримує її у політичному, військовому, фінансовому та гуманітарному плані. І залишатиметься поруч з Україною, доки не буде досягнуто справедливого миру. І після цього також”, – додає дипломатка. -
Азербайджан та Вірменія відмовилися від територіальних претензій
Лідери Азербайджану та Вірменії підписали текст мирної угоди у Вашингтоні за підтримки президента США Дональда Трампа. Угода передбачає врегулювання конфлікту між країнами, включаючи взаємне визнання суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Документ також містить положення про створення дипломатичних відносин, делімітацію кордону, боротьбу з тероризмом та співпрацю в різних сферах. Угода набуде чинності після ратифікації в обох країнах та буде зареєстрована в ООН. Крім того, країни закликали закрити Мінський процес та сприяти мирному врегулюванню конфлікту. Декларація про мирні відносини також передбачає співпрацю між Вірменією та США у створенні транзитного маршруту TRIPP.
-
Таїланд і Камбоджа підписали мирну угоду
Уряди Таїланду і Камбоджі підписали 13-пунктову угоду про врегулювання конфлікту на кордоні під час переговорів у Куала-Лумпурі. Домовленості передбачають дотримання режиму припинення вогню та спрямовані на відновлення миру у прикордонному регіоні. Конфлікт почався 24 липня і призвів до жертв та більше 150 000 біженців. Основна суперечка полягає в інтерпретаціях договорів Франції та Королівства Сіам, які визначали кордон між обома країнами у минулому. Після телефонного заклику президента Трампа, сторони погодилися на переговори та уклали угоду для вирішення конфлікту.
-
Руанда і Конго погодилися на мирну угоду
Представники африканських Руанди та Демократичної Республіки Конго підписали через свої технічні делегації текст мирної угоди між обома країнами. Про це у середу, 18 червня, повідомив Державний департамент США, який виступив посередником у переговорах.
Зазначається, що міністерське підписання очікується 27 червня.
У Держдепі зазначили, що нинішнє підписання є підготовчим етапом до офіційної церемонії за участі міністрів, свідком якої стане держсекретар США Марко Рубіо.
Згідно з повідомленням, угода ґрунтується на “Декларації принципів” від 25 квітня та була результатом триденних “конструктивних діалогів щодо політичних, безпекових і економічних інтересів”.
Документ містить положення про:- повагу до територіальної цілісності та заборону воєнних дій;
- роз’єднання, роззброєння й умовну інтеграцію незаконних збройних формувань;
- створення Спільного механізму координації в сфері безпеки;
- гарантування гуманітарного доступу та сприяння поверненню біженців і внутрішньо переміщених осіб;
- рамки для регіональної економічної інтеграції.
У повідомленні, поширеному спільно урядами США, Руанди та ДР Конго з нагоди мирних переговорів, що відбулися цього тижня у Вашингтоні, зазначається, що Катар також узяв участь у дискусіях, аби забезпечити узгодженість ініціатив двох країн, спрямованих на діалог і стабільність у регіоні.
Війна між двома країнами загострилася наприкінці січня, коли повстанське угруповання M23, що діє на сході ДР Конго за підтримки Руанди, захопило стратегічне місто Гома – столицю провінції Північне Ківу. У лютому бойовики також зайняли Букаву – столицю сусіднього Південного Ківу. Обидві провінції відомі своїми багатими покладами корисних копалин. -
Путінський меморандум. Що Кремль хоче від України
У Москві було оголошено про надсилання до Києва проєкту “мирного меморандуму”, який містить ключові принципи можливого врегулювання конфлікту. За джерелами в Кремлі, Володимир Путін готовий до припинення війни в Україні за умови значних поступок Заходу, таких як зупинення розширення НАТО на схід та скасування санкцій. Росія вимагає письмових гарантій щодо не розширення НАТО на схід, українського нейтралітету, скасування санкцій та інших умов. У разі невиконання вимог, Росія загрожує військовою ескалацією. Україна відкидає ідею про право вето Москви щодо її вступу до НАТО та прагне юридичних гарантій безпеки. Путін також настоює на територіальних претензіях до українських областей. Росія хоче, щоб обіцянка про нерозширення НАТО на схід була оформлена письмово. Поки немає чітких строків для підготовки меморандуму, але Москва заявляє про готовність співпрацювати з Україною над врегулюванням конфлікту.
-
Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні
Одна з популярних стратегій на ринку країн, що розвиваються, – ставка на повернення Дональда Трампа до Білого дому – не виправдала себе. Доларові облігації України втратили понад 10% в 2025 році, що є найгіршим показником серед країн, що розвиваються. Інвестори втрачають сподівання на мирну угоду через згасаючі надії на виконання обіцянок Трампа. Раніше українські облігації були лідерами за прибутковістю, але тепер ринок зазнав різкого спрямування в іншу сторону. Інвестори все ще сподіваються на угоду, але оптимізм знижується. У той же час ринки Східної Європи зросли завдяки сподіванням на стабільність та інвестиції, які міг принести мир. Наприкінці статті також згадується про важливість миру в Україні та негативні наслідки його відсутності.