У разі підписання мирної угоди між Росією та Україною, Сполучені Штати можуть взяти на себе провідну роль у моніторингу над демілітаризованою зоною, а на її території можуть розмістити військових із Саудівської Аравії або Бангладеш, пише NBC News з посиланням на військові джерела. Як має виглядати буферна зона Як очікується, буферна зона являтиме собою велику демілітаризовану територію (межі якої ще не визначені) в межах України, що розділятиме територію Росії та України всередині країни.
Частково завдяки своїм технологічним можливостям, Сполучені Штати візьмуть на себе ініціативу у спостереженні за буферною зоною, використовуючи дрони та супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координуватимуть свої дії з іншими країнами, які також здійснюватимуть моніторинг, пише ЗМІ.
За словами людей, знайомих з планом, цю зону можуть охороняти війська з однієї або кількох країн, що не входять до НАТО, таких як Саудівська Аравія чи навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розгорнуті в Україні. Труднощі плану Президент Росії Володимир Путін мав би погодитися на будь-який план гарантій безпеки для України, а участь НАТО або навіть натяк на неї є для диктатора серйозним питанням, тому розробники плану докладають усіх зусиль, щоб уникнути використання сил Альянсу чи чогось, що нагадує “бренд” НАТО, пише видання.
Нагадаємо, що сьогодні Путіна дійсно роздратувало рішення “коаліції охочих”. Російський диктатор традиційно пригрозив союзникам Києва, які обговорюють відправку свої війська в Україну.
Натомість, деякі гарантії, ймовірно, будуть спиратися на війська з країн, що не входять до НАТО, та на низку двосторонніх угод між Україною та її союзниками, які нададуть Києву гарантії безпеки без залучення П’ятої статті НАТО, що є червоною лінією для Москви.
ЗМІ наголошує, що будь-який план є лише попереднім, доки Путін та президент України Володимир Зеленський не домовляться про нього, а також про лідерів країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включаючи Трампа.
Цей документ був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня. Спочатку очікувалося, що ця зустріч призведе до подальших переговорів, можливо, прямих дискусій між Путіним і Зеленським, але з того часу прогрес у досягненні мирної угоди застопорився. Тим не менш, союзники України продовжили роботу над потенційними гарантіями безпеки, які, найімовірніше, будуть ключем до миру.
Серед інших труднощів, пов’язаних з плануванням, також є рішення про те, які російські атаки викличуть відповідь з боку України чи сил моніторингу, і яка відповідь буде дозволена.
Одне із джерел NBC News зазначило, що правила взаємодії ще потребують розробки, і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди та створення буфера. Питання економіки та інвестицій Поряд із буферною зоною, важливо також гарантувати Києву, що Росія не зможе задушити економіку України, додає ЗМІ. До цього моменту Туреччина відповідатиме за забезпечення безперешкодного потоку товарів і послуг у Чорному морі, здійснюючи морське спостереження та правоохоронні заходи в протоках Босфор і Дарданелли.
Позначка: Миротворці
-
Війська з Бангладеш. Ідея буферної зони в Україні
-
Як рішення “коаліції охочих” роздратувало Путіна
Президент Росії Володимир Путін заявив у п’ятницю, 5 вересня, що будь-які західні війська, розгорнуті в Україні, “будуть законними цілями” для атаки Москви. Так він пригрозив союзникам Києва, які обговорюють заходи щодо гарантій безпеки. “Законні цілі для знищення” Зазначимо, що заява Путіна прозвучала наступного дня після того, як президент Франції Еммануель Макрон заявив, що 26 країн зобов’язалися надати Україні післявоєнні гарантії безпеки, включаючи міжнародні сили на суші, морі та в повітрі.
Росія давно стверджує, що однією з причин початку війни проти України було бажання перешкодити прийняттю Києва до складу НАТО та розміщенню військ Альянсу в Україні.
“Тому, якщо якісь війська там з’являться, особливо зараз, під час військових операцій, ми виходимо з того, що це будуть законні цілі для знищення”, – сказав Путін на економічному форумі у Владивостоці.
“І якщо будуть прийняті рішення, які ведуть до миру, до довгострокового миру, то я просто не бачу сенсу в їхній присутності на території України, крапка”, – додав він. Під загрозою війська США? Коментарі Путіна підкреслили ультиматум Москви щодо форми майбутніх гарантій безпеки для України за будь-якою угодою. -
Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію
Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.
У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.
У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.
“Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.
Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.
Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
-
Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні
Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих, яка об’єднує представників 35 країн.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зазначила, що Рим не планує відправляти італійських військових в Україну. Натомість вона наголосила на готовності Італії підтримувати проєкти з моніторингу та навчання за межами України, спрямовані на досягнення тривалого миру. Мелоні також запропонувала створення нового механізму колективної безпеки, подібного до статті 5 НАТО, який би забезпечував спільну відповідь на агресію проти будь-якої країни-учасниці.
Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив, що Бухарест також не відправлятиме військових до України. За його словами, рішення ухвалено в результаті консенсусу з політичними силами країни. Румунія готова долучитися до миротворчих операцій та стабілізаційних місій для сприяння врегулюванню конфлікту.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зауважив, що Варшава не планує розміщувати польські війська на території України як у період активного протистояння, так і після закінчення воєнних дій. Польща натомість пропонує підтримку в логістиці, а також різні види допомоги, які не передбачають прямого залучення військових до конфліктної зони.
Тим часом президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
Нагадаємо, що на зустрічі Коаліції рішучих, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський
-
Союзники визначилися з приблизним числом солдатів для України
На зустрічі “коаліції рішучих”, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції, яка пройшла після зустрічі в Парижі.
Він зазначив, що існують домовленості про присутність іноземних військ, однак конкретна кількість солдатів поки не оприлюднюється. За словами Зеленського, сторони вже обмінялися даними щодо приблизної чисельності тих, хто погодився взяти участь.
Український лідер додав, що військова присутність союзників передбачатиметься у трьох форматах – у повітрі, на морі та на суші.
Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що ЄС завершив роботу над гарантіями безпеки для України, які наразі готові до політичного затвердження.
Макрон також заявив, що європейські країни готові надати гарантії безпеки Україні як частину умов мирної угоди. Німеччина зі свого боку висловила готовність підтримати Збройні сили України в рамках цих гарантій, запропонувавши коаліції охочих свій внесок у забезпечення безпеки.
-
Миротворці і ракети. Гарантії безпеки від Європи
Сьогодні в Парижі відбувалась зустріч 35 лідерів з так званої «коаліції бажаючих». Попередньо, під час саміту союзники України завершити узгодження гарантій безпеки та звернулися до президента США Дональда Трампа за підтримкою, яка, на думку європейців, буде життєво важливою для того, щоб такі гарантії стали реальністю. Що саме пообіцяли наші партнери – далі у сюжеті. Миротворці з 26 країн Президент Франції Еммануель Макрон після саміту заявив, що 26 країн готові взяти участь у міжнародних силах як частину гарантій безпеки для України у разі мирної угоди з Росією.
“Як запевнення, 26 країн зобов’язалися розгорнути війська в Україні, де вони будуть присутні на суші, на морі чи в повітрі”, – сказав він у Єлисейському палаці в Парижі.
Він запевнив, що гарантії безпеки передбачатимуть, перш за все, зобов’язання щодо відбудови та зміцнення Збройних сил України.
Німеччина та інші країни пообіцяли також брати участь у цих зусиллях. Але Берлін заявив, що прийме рішення про військові зобов’язання лише після того, як будуть зрозумілі умови, зокрема ступінь участі США у гарантіях безпеки.
Зазначимо, що Макрон не уточнив, які країни погодилися надати війська, але Франція та Велика Британія є серед тих, хто висловив готовність взяти участь у силах, щоб стримати Росію від повторного нападу на Україну.
Ще тези з виступу президента Франції:- Жодних обмежень чисельності армії України та відновлення армії;
- Найближчими тижнями ми визначимо роль США у цих процесах;
- Будуть контакти між росіянами та американцями.
“Ми готові! У нас на столі політична та військова пропозиція від 35 лідерів”, – додав Макрон. Хто проти Польський прем’єр Дональд Туск підтвердив, що деякі держави “гарантують або свою присутність, або участь у механізмах безпеки України”, але Польща не передбачає направлення солдатів на українську територію.
Італія теж готова підтримати потенційне припинення вогню шляхом ініціатив з моніторингу та навчання за межами України, але не планує направляти війська в країну, про це зауважила італійська прем’єрка Джорджа Мелоні. Далекобійні ракети Офіс прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера за підсумками зустрічі повідомив, що “коаліція охочих” оголосила постачати Україні далекобійні ракети “для подальшого зміцнення її арсеналу”.
Він також подякував військовим планувальникам та начальникам Генеральних штабів за їхню постійну та швидку роботу, спрямовану на забезпечення можливості розгортання сил в Україні в разі припинення вогню.
Інших деталей британський уряд не навів. Спеціальний формат для захисту українського неба “Детально обговорили готовність кожної з країн зробити внесок у гарантування безпеки на землі, на морі, у повітрі та в кіберпросторі. Скоординували позиції та обговорили компоненти гарантій безпеки”, – прокоментував зустріч президент України Володимир Зеленський.
Після саміту у Парижі Зеленський провів телефону розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої Київ запропонував Вашингтону розглянути спеціальний формат для захисту українського неба. Умова Білого дому Під час розмови з лідерами коаліції Трамп нібито заявив, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка, за його словами, допомагає Москві фінансувати війну проти України.
“Президент також наголосив, що європейські лідери повинні чинити економічний тиск на Китай для фінансування воєнних зусиль Росії”, – передав слова Трампа один із чиновників Білого дому для Reuters. -
Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва
Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
“Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
“Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина. -
Буферна зона: захисна смуга чи ризикований проєкт
Що відомо про лінію розмежування У європейських столицях нині обговорюють можливість формування 40-кілометрової буферної смуги між позиціями Збройних сил України та військами РФ. Така ініціатива розглядається як один зі способів досягнення припинення бойових дій.
Як повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, опрацьовується алгоритм щодо потенційного розгортання багатонаціональних сил на території України після завершення активної фази війни. “Гарантії безпеки є надзвичайно важливими і абсолютно необхідними. У нас є чітка дорожня карта. Ми досягли згоди в Білому домі. І ця робота просувається дуже добре”,- зазначила вонав інтерв’ю Financial Times. Фон дер Ляєн сказала, що європейські країни працюють над планом розгортання іноземних військ в Україні у співпраці зі США – президент Трамп неодноразово запевнив, що американська присутність буде частиною підтримки.
Видання нагадує, що йдеться про десятки тисяч військових, які діятимуть під європейським командуванням, а американська сторона забезпечить підтримку – розвідку, управління, логістику.
Планується, що наступна зустріч щодо цього питання має відбутися в Парижі. Серед учасників – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, генсек НАТО Марк Рютте та сама фон дер Ляєн.
Окрім того, Єврокомісія також шукає джерела сталого фінансування для підтримки ЗСУ. “Після укладення будь-якої мирної угоди Києву знадобиться досить значна кількість солдатів, і їм потрібні хороші зарплати і, звичайно, сучасне обладнання. Це, безсумнівно, ЄС повинен буде докластися”,- пояснила очільниця Єврокомісії. За її словами, ЄС планує продовжити підготовку українських військових навіть після завершення бойових дій і зберегти фінансування підготовки українських солдатів після укладення будь-якої мирної угоди. Він заохочує держави-члени використовувати фонд у розмірі 150 млрд євро для надання кредитів на озброєння, щоб укласти угоди про спільне виробництво з українськими оборонними компаніями або придбати зброю, яку можна передати Києву. Критика проєкту Інше впливове видання – Politico – повідомляє, що європейські дипломати та військові експерти розглядають план із залученням миротворчого контингенту для контролю за дотриманням режиму тиші. Однак ця ідея вже спричинила неоднозначну реакцію, оскільки вона, ймовірно, потребуватиме поступок зі сторони України.
Журналісти зазначають, що сама поява ідеї щодо відведення військ і створення нейтральної смуги на українській території, аби забезпечити хоча б тимчасовий мир, свідчить про глибоку стурбованість союзників по НАТО. “Вони хапаються за соломинку. Росіяни не бояться європейців. І якщо думають, що кілька спостерігачів зможуть зупинити вторгнення, то вони помиляються”,- з обуренням висловився колишній представник Пентагону Джим Таунсенд. У той же час деякі європейські представники порівнюють потенційну буферну зону не з демілітаризованою лінією в Кореї, а радше з поділом Німеччини під час Холодної війни.
Для реалізації цього плану пропонують залучити військових з інших країн у кількості від 4 000 до 60 000 осіб. Проте Польща та Німеччина відмовляються відправляти свої військові підрозділи; Естонія готова лише на обмежену участь. А більшість держав очікують, що основне навантаження все ж візьме на себе Україна.
Тим часом НАТО висловлює занепокоєння стосовно того, що перенаправлення військ до зони безпеки ослабить обороноздатність східного флангу, а Польща остерігається, що такий крок зробить її більш вразливою до потенційних атак.
Зважаючи на ці фактори, експерти попереджають, що буферна зона може лише на перший погляд виглядати як стабілізуючий фактор – на практиці вона може створити додаткові умови для нового наступу на українські міста.
За словами європейських дипломатів, участь Вашингтона буде обмеженою – США, ймовірно, забезпечать лише супутникову розвідку і повітряну підтримку, оскільки лише вони мають належні ресурси для моніторингу дотримання умов перемир’я.
Але все це лише обговорення, адже поки що рішення щодо створення буферної зони та формату миротворчої місії не ухвалено. Де криється небезпека В Україні це питання теж викликало жваві дискусії. “Ми пам’ятаємо попередні зони в Мінських угодах, які застосовувалися вже безпосередньо під час цієї війни, котра триває з 2014 року. Є приклади міжнародні. Тобто було б бажання”, – зазначив колишній заступник начальника Генштабу ЗСУгенерал-лейтенант Ігор Романенко в ефірі Радіо NV. Він також застеріг, що небезпека криється в тому, що, наприклад, зараз лінія зіткнення там, де в нас є фортифікації, потужні райони оборони, а нам будуть пропонувати відійти на 40 км. Це треба покинути на окремих ділянках все і десь вийти в поле і, мовляв, ладнайте щось, якщо це вам потрібно. На окремих ділянках може бути і таке.
Романенко підкреслив, що необхідно враховувати ситуацію на всій лінії фронту та готуватись до складних компромісів – це важка робота, важкі компроміси, але вона важлива та потрібна, і цим питанням треба займатися.
Тим часом офіцер ЗСУ Сергій Цехоцький наголосив, що іноземні миротворці можуть увійти на українську територію лише після узгодження всіх умов. “Повинні бути міжнародні спостерігачі, міжнародні збройні сили, щоб будь-яка спроба порушити це була загрозою нападу на країну-агресора. Тобто, щоб була реакція”,- сказав він в ефірі каналу FREEДОМ. На думку військового, питання про миротворчу місію мають ухвалювати не лише політики – це має бути колективне і добре продумане рішення, а не популістські виступи.
Також, на думку Цехоцького, будь-який перепочинок призведе до того, що Путін наростить сили, збільшить випуск ракет та “Шахедів” і буде далі робити капості, вже з урахуванням помилок 2022 року. Він порівняв країну-агресорку з хуліганом, який захотів когось убити, пограбувати, зґвалтувати – і йому це дозволили. Це неправильно. Його слід покарати відповідно до закону, щоб він більше навіть не захотів щось подібне робити.
Галина Гірак -
Німеччина не відправлятиме війська в Україну – ЗМІ
Німеччина тимчасово зупинила обговорення можливого направлення своїх військ в Україну після завершення війни з Росією. Про це повідомляє Bild із посиланням на джерела в уряді. Замість цього Берлін вирішив зосередитися на фінансуванні ЗСУ.
За даними видання, канцлер Фрідріх Мерц висловив готовність направити німецьких солдатів для контролю за дотриманням миру після саміту в Вашингтоні 18 серпня за участю президентів США та України Дональда Трампа і Володимира Зеленського. Обговорювався навіть можливий мандат місії. Однак коли стало зрозуміло, що глава Росії Володимир Путін не має наміру зустрічатися із Зеленським, Мерц та віцепрем’єр Ларс Клінгбайль дійшли висновку, що Кремль прагне продовжувати війну.
У зв’язку з цим відправка німецьких військ для нагляду за припиненням вогню більше не розглядається, принамні на цьому етапі. Ситуація зміниться лише “якщо Трамп зробить якісь кроки” або “Путін припинить свою агресивну війну”. Наразі, за словами урядового посадовця, ознак ні того, ні іншого немає.
Загалом у ФРН сумніваються, що розгортання західних сил в Україні за гарантіями безпеки відбудеться, особливо після того, як Трамп відмовився виділити американських солдатів для цієї місії. Німеччина планує й надалі зміцнювати ЗСУ у разі припинення вогню, щоб стримати Росію від нового нападу, покривати частину витрат на виплати ЗСУ та розвивати спільне виробництво озброєнь за участю німецьких компаній. -
Трамп пропонував китайських миротворців – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп запропонував розгорнути китайські війська як миротворців в Україні після припинення повномасштабної російської агресії. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на чотири джерела.
Зазначається, що Трамп запропонував попросити Китай відправити миротворців для контролю нейтральної зони вздовж 1300-кілометрової лінії фронту в Україні в межах мирного врегулювання з Росією під час зустрічі з європейськими лідерами в Білому домі минулого тижня.
Водночас неназваний високопосадовець адміністрації президента США у коментарі назвав цю інформацію “неправдою”, додавши, що “жодних обговорень щодо китайських миротворців” на тій зустрічі не було.