Правий берег

Позначка: Мита

  • Європа готує відповідь на мита: США зробили заяву

    Європа готує відповідь на мита: США зробили заяву

    Відповідь країн Європи на американські мита була б “нерозумною”. Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент на полях Світового економічного форуму в Давосі, передає в понеділок, 19 січня.

    Відповідаючи на запитання про тарифи від США, Бессент повторив, що “Гренландія є необхідною для національної безпеки США”.

    “Президент розглядає Гренландію як стратегічний актив для Сполучених Штатів. Ми не будемо передавати нашу безпеку в півкулі нікому іншому”, – заявив міністр.

    Нагадаємо, 17 січня Трамп анонсував запровадження мит проти низки країн, які не згодні з його претензіями на Гренландію. У відповідь ЄС розглядає запровадження мит проти американських товарів. Варіанти планують обговорити на екстреному саміті в Брюсселі 22 січня. Європа має зосередитися на війні в Україні, а не на Гренландії – Трамп

  • FT: ЄС готує жорстку відповідь США на 93 млрд євро

    FT: ЄС готує жорстку відповідь США на 93 млрд євро

    Європейський Союз готує жорсткі заходи у відповідь на дії США, пов’язані з намірами президента Дональда Трампа встановити контроль над Гренландією. Брюссель розглядає можливість запровадження мит на американські товари загальною вартістю 93 мільярди євро або обмеження доступу американських компаній до єдиного європейського ринку. Про це у понеділок, 19 січня, повідомляє Financial Times.

    За даними видання, ситуація загострилася настільки, що стала найсерйознішою кризою у трансатлантичних відносинах за останні десятиліття. 27 послів країн ЄС обговорили можливі заходи у відповідь, щоб підготувати європейських лідерів до ключових переговорів із Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, який розпочинається цього тижня.

    Дії ЄС передбачають два основні сценарії. Перший – реактивація списку мит на суму 93 мільярди євро, який був підготовлений ще раніше, проте його реалізацію тимчасово призупинили, щоб уникнути торговельної війни.

    Другий сценарій – застосування “Інструменту протидії примусу” (ACI), ухваленого ще у 2023 році, проте жодного разу не застосованого. Цей механізм дозволяє обмежувати інвестиції та блокувати експорт послуг, що може серйозно вдарити по великих американських технологічних компаніях на ринку ЄС.

    Зазначається, що Франція виступає за жорсткішу позицію та активно підтримує застосування ACI. У той же час багато членів ЄС пропонують спершу вирішити ситуацію шляхом діалогу і комбінувати стратегії заощадження і примусу. Наразі Париж і Берлін координують свої дії, а їхні міністри фінансів планують провести спільну зустріч перед загальним обговоренням у ЄС.

    Європейські політики наголошують, що прагнуть мирного врегулювання суперечки. Проте вони попереджають про рішучі дії у разі продовження тиску з боку Трампа. За словами одного з дипломатів, розроблені інструменти дають змогу протистояти подальшим погрозам президента США, але ЄС готовий залишити простір для діалогу.

    На тлі напруженої ситуації, найбільші фракції Європарламенту вже вирішили відкласти заплановане голосування щодо зниження мит на американські товари.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що Європа залишатиметься твердою в захисті суверенітету Гренландії та Данії, а також своїх стратегічних економічних і безпекових інтересів.

    Через загострення кризи порядок денний зустрічей радників нацбезпеки західних країн у Давосі був змінений. Крім обговорення питань щодо України, значну увагу приділять ситуації навколо Гренландії.

    Раніше повідомлялося, що глава Мінфіну США не став прямо відповідати, що важливіше для національної безпеки США – Гренландія чи НАТО. Він назвав це “помилковим вибором”. Втім, він підтвердив, що Сполучені Штати залишаться у складі Північноатлантичного альянсу.

    ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа

  • ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа

    ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа

    Європейський Союз скликає екстрений саміт після заяв президента США Дональда Трампа, які викликали різку реакцію щодо територіальної цілісності та торговельних відносин між союзниками. Консультації на найвищому рівні стануть відповіддю на заяви США та запровадження торговельних мит проти низки європейських країн. Про це пізно ввечері в неділю, 18 січня, повідомляє Politico.

    Як зазначає видання зустріч лідерів 27 країн ЄС пройде найближчими днями, про її підготовку повідомили після екстреного засідання послів Євросоюзу у Брюсселі. В ході обговорень порушувалися заяви Трампа про купівлю Гренландії та економічні санкції проти країн, які виступають проти цього.

    Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив скликання саміту, наголосивши на принципах міжнародного права, поваги до територіального суверенітету та солідарності з Данією і Гренландією. Також зазначено, що введення тарифів може зашкодити трансатлантичним відносинам та суперечить існуючим торговельним угодам.

    За даними джерел у ЄС, саміт заплановано на 22 січня в очному форматі за участі всіх глав держав та урядів ЄС.

    Раніше Дональд Трамп заявив про намір запровадити 10-відсоткові мита проти низки європейських країн, включно з Великою Британією, Францією та Німеччиною, звинувативши їх у підтримці Гренландії.

    Після цього ключові європейські лідери виступили із заявами про солідарність і готовність захищати суверенітет.

  • ЄП планує зупинити торговельну угоду зі США – ЗМІ

    ЄП планує зупинити торговельну угоду зі США – ЗМІ

    Депутати Європарламенту вирішили призупинити процес ратифікації торговельної угоди між ЄС і США через введення додаткових мит для європейських противників анексії Гренландії з боку президента США Дональда Трампа. Європейська народна партія вважає, що угода стала неможливою через такі погрози з боку американського лідера. Торговельна угода вже частково була укладена, але для її остаточного схвалення потрібне погодження Європарламенту. Відзначається, що угода передбачала встановлення мита США на товари з ЄС в обмін на скасування мит на американські товари. Європарламентарі критикували угоду як несправедливу і вимагали зупинити її імплементацію до тих пір, поки американські погрози не припиняться. Також вони закликали ЄС використати механізм протидії примусу для захисту своїх інтересів.

  • Лідери ЄС відреагували на нові мита Трампа

    Лідери ЄС відреагували на нові мита Трампа

    Посли країн Європейського Союзу планують зібратися на екстрену зустріч у зв’язку з оголошенням нових мит для європейських противників анексії Гренландії у Вашингтоні. Лідери ЄС висловили солідарність з Данією та народом Гренландії, підтримуючи їх територіальну цілісність і суверенітет. Вони підкреслили важливість спільних трансатлантичних інтересів у мирі та безпеці в Арктиці, а також застерегли від можливих наслідків мит. Глава дипломатії ЄС підкреслила, що розбрат між союзниками може сприяти інтересам Росії та Китаю, а також наголосила на важливості співпраці у вирішенні конфлікту між Росією та Україною. Важливість збереження трансатлантичних відносин і спільного процвітання також була підкреслена.

  • Макрон жорстко відповів на погрози Трампа щодо мит за Гренландію

    Макрон жорстко відповів на погрози Трампа щодо мит за Гренландію

    Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Франція не піддасться жодному тиску чи погрозам у питаннях України та Гренландії, а також в інших міжнародних ситуаціях. Він наголосив на важливості суверенітету та незалежності держав, що визначають міжнародну політику Франції. Макрон також зазначив, що французька позиція спрямована на підтримку України, формування миру та захист європейської безпеки. Він заявив про готовність реагувати разом з європейськими партнерами на будь-які загрози та залякування. Макрон також повідомив про участь Франції у військових навчаннях в Гренландії, що має стратегічне значення для безпеки в Арктиці та на рубежах Європи. Він також планує продовжити консультації з європейськими партнерами щодо подальших кроків.

  • Трамп запровадив мита проти союзників через Гренландію

    Трамп запровадив мита проти союзників через Гренландію

    З початку лютого кілька європейських країн, такі як Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія, будуть сплачувати 10% мита на всі товари, що експортують до США. З 1 червня цей податок буде збільшено до 25%. Президент Трамп повідомив про це через соціальну мережу Truth social. Він заявив, що ці мита залишаться діючими, поки не буде укладено угоду про придбання Гренландії. Трамп зазначив, що США намагалися купити цей острів протягом більше як 150 років, але Данія завжди відмовлялася від угоди. Водночас він наголосив, що Сполучені Штати готові до переговорів з Данією та іншими країнами, на які поширюватимуться нові мита.

  • Ціни на нафту почали зростати після рекордного падіння – ЗМІ

    Ціни на нафту почали зростати після рекордного падіння – ЗМІ

    Ціни на нафту в другий день 2026 року почали дещо зростати після того, як протягом останніх місяців 2025 року пережили найсильніше падіння за останнє п’ятиріччя. Показали зростання як Brent, так і американська WTI. Про це написало видання Reuters.
    Станом на ранок 2 січня Brent зросла до 61,20 долара за барель. Американська марка West Texas Intermediate (WTI) зросла до 57,76 долара за барель. Зростання відбулося на тлі масштабного падіння цін, якого не бачили з 2020 року.
    Протягом 2025 року Brent та WTI впали майже на 20%. Ціни пішли вниз на тлі митних війн президента США Дональда Трампа, геополітичних ризиків та надлишку пропозиції на нафтовому ринку. Проте нинішнє зростання, можливо, нарешті припинить трирічне поступове падіння цін на Brent та WTI.
    Стриманий рух цін на нафту вгору відображає коливання між короткостроковими геополітичними ризиками та довгостроковими фундаментальними ринковими показниками. Серед факторів впливу – зустріч нафтовидобувного картелю країн ОПЕК+, яка відбудеться 4 січня.
    Трейдери чекають, що на засіданні ОПЕК+ буде прийнято рішення призупинити зростання нафтового видобутку. Потенційно це допоможе збалансувати постачання на ринок.
    Другим одним фактором стане Китай, який продовжуватиме нарощувати запаси сирої нафти в першому півріччі. Це забезпечить нижній поріг цін на нафту.
    Водночас у США зафіксовано рекордне зростання нафтовидобутку, але разом із тим – падіння запасів сирої нафти, що теж може вплинути на ціни.

  • США відклали запровадження мит на китайські чипи до 2027 року

    США відклали запровадження мит на китайські чипи до 2027 року

    Адміністрація президента США Дональда Трампа планує ввести мита на китайські напівпровідники через зусилля Пекіна здобути перевагу в чиповій індустрії. Проте фактичне введення мит буде відкладено принаймні до червня 2027 року. Розмір мит буде оприлюднений за 30 днів до їх початку. Рішення прийнято після річного розслідування щодо торговельних практик Китаю, яке стосувалося експорту до США застарілих чипів. США попереджають, що політика Китаю у напівпровідниковій галузі може стати підставою для торговельних санкцій. Китай відмовляється від будь-яких мит та заявляє про готовність захищати свої інтереси. Переговори між США та Китаєм також відкладають введення обмежень на експорт американських технологій для підрозділів китайських компаній. Також розглядається можливість введення мит на імпорт напівпровідників з інших країн у межах національної безпеки.

  • Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.

    За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.

    На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.

    Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.

    Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.

    Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.

    Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.

    Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.